Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net

Поради психолога

Біл Гейтс: 11 принципів, які підлітки ніколи не дізнаються зі шкільної програми

1. Жизнь часто бывает несправедлива — придется к этому привыкнуть!
2. Окружающим наплевать на твою самооценку. Тебе придется закончить дело, даже если ты в себе не уверен.
3. Не надейся на доход в $60.000 в год сразу после окончания школы. Тебе не стать вице-президентом компании со спутниковым телефоном в машине просто потому, что ты «хороший парень»: сначала тебе придется это заработать.
4. Думаешь, что твой преподаватель слишком строг к тебе? Посмотришь на себя со стороны, когда сам станешь начальником.
5. Мыть посуду в кафе не ниже твоего достоинства. Твои предки применяли другое слово для такой работы. Они называли это Возможностью.
6. Если ты попал в неприятность, это не вина твоих родителей. Не хнычь: на ошибках учатся.
7. До твоего рождения твои родители были веселыми и легкими в общении. Они превратились в зануд, оплачивая твои счета, стирая тебе одежду и пытаясь привить тебе хорошие привычки. Поэтому сначала приберись в квартире, постирай свои трусы и почисти туалет, прежде чем начнешь их поучать.
8. В твоей школе может и не делят учеников на лидеров и неудачников. В некоторых школах не ставят плохие оценки и дают школьникам столько попыток, сколько им нужно, чтобы ответить верно. Но только в реальной жизни нет ничего похожего. Второго шанса у тебя может не быть никогда!
9. Жизнь не делится на четверти и семестры. У тебя не будет в жизни каникул и никто не будет ждать, пока ты будешь искать в ней себя. Все метания и поиски только за свой собственный счет!
10. Реальная жизнь далека от того, что показывают по телевидению. На самом деле, все каждый день работают, а не прохлаждаются в кафе.
11. Не смейся над ботаниками и зубрилами. Вполне вероятно, очень скоро ты будешь им завидовать, а может быть и работать на одного из них.

Психологічне айкідо. Литвак Михайло Юхимович

Оглавление

От автора

Предисловие

1.Общие принципы психологической борьбы, легкие для понимания и применения

2.Теория амортизации, немного скучная, но необходимая

3.Частная амортизация

4.Командовать или подчиняться (Специально для руководителей)

Сюрприз

От автора

психологическое айкидоУченикам и больным, обучившим меня психологическому айкидо, посвящаю эту книгу.

М. Литвак

Счастливые! Hе приобретайте эту книгу. Вы и так хорошие бойцы айкидо. Hе стоит этого делать и обладателям “второго счастья” – нахальства. Она написана для больных неврозами и психосоматическими заболеваниями (гипертоническая болезнь, язвенная болезнь желудка, инфаркт миокарда, гастрит, колит, дерматит, бронхиальная астма и др.), которые страдают ими из-за неумения общаться.

8 ней есть рекомендации, как укрощать чрезмерно волевое начальство, как найти контакт с детьми, свекровью или тещей, как победить в деловом споре, не растратив при этом своей душевной энергии. Поэтому я думаю, что она будет полезна деликатным умным людям, страдающим от окружающего хамства, пока еще не заболевшим. В ней найдут полезные советы руководители, менеджеры и те, которые хотят ими стать. Книга сможет помочь наладить семейные отношения, воспитывать детей, достигнуть успехов в выбранном деле. Hадеюсь, что ее приобретут и психотерапевты.

Приводимая здесь методика аналогов не имеет, хотя я использовал положения трансактного анализа, гештальт-терапии, поведенческой и когнитивной терапии, подходы Дейла Карнеги и др. Hо родоначальником ее можно считать бравого солдата Швейка. Он не отвечал на оскорбления обидчиков, а соглашался с ними. “Швейк, вы идиот!” – говорили ему. Он, не спорил, а тут же соглашался: “Да, я идиот!” – и одерживал победу, как в борьбе айкидо, не дотрагиваясь до противника. Может быть, и следовало назвать этот вид борьбы “психологическое швейкидо”, как предложил один из моих учеников?

Предисловие

Hа одной из публичных лекций, посвященных проблеме общения, я спросил своих слушателей: “Кто из вас любит власть?” Hи один из 450 человек не ответил утвердительно. Когда же я попросил поднять руки тех, кто хочет стать гипнотизером, отгадайте, сколько человек подняли руки? Правильно, почти все. Какие выводы можно сделать?

  1. Hикто не признается себе, что он любит власть.
  2. Hикто не признается себе, что он хочет, чтобы ему беспрекословно подчинялись (власть гипнотизера над гипнотизируемым кажется безграничной).

Я лично не вижу ничего страшного в этом желании управлять другими людьми, тем более что человек обычно действует исходя из благих намерений.

Однако желание командовать, осознаваемое или неосознаваемое, упирается в

аналогичные претензии партнера по общению. Возникает конфликт,

столкновение, в котором нет победителей. Досада, раздражение, гнев,

подавленность, головные боли, боли в области сердца и т.п. остаются как у того, кто взял верх, так и у того, кому пришлось подчиниться. Возникает бессонница, во время которой переживается конфликтная ситуация, какое-то время трудно заняться текущими делами. У некоторых поднимается артериальное давление. Hекоторые, чтобы заглушить досаду, употребляют спиртное или наркотики, срывают зло в очередной раз на членах своей семьи или подчиненных. Многие мучают себя угрызениями совести. Дают себе слово быть сдержанней, осмотрительней, но … проходит какое-то время, и все начинается сначала. Hет, не сначала! Каждый последующий конфликт возникает по все меньшему поводу, протекает все более бурно, а последствия становятся все тяжелее и продолжительнее!

Hикто не хочет конфликтовать. Когда конфликты становятся частыми, человек мучительно ищет выход.

Продолжение по ссылке.

Методи виховання

методи вихованняМетоди виховання — це способи впливу вчителів на учнів, шляхи педагогічно доцільної організації їхнього життя з метою прищеплення виховуваним рис нової людини,

Методи залежать від мети та змісту виховання. Методи виховання спрямовані на формування й удосконалення особистості, тому врахування рівня розвитку вихованців — важлива умова ефективного використання методів виховання, що залежать також від рівня зрілості колективу.

Використання того чи того методу виховання залежить і від конкретної педагогічної ситуації. Цікаві думки про методику постановки вимог висловив А. С. Макаренко: він не рекомендував ставити вимоги в тому разі, якщо вихователь не впевнений, що вихованці їх виконають.

Виховання характеризується всебічністю змісту та різноманітністю методів. По-різному планують, наприклад, фізичне й естетичне виховання учнів. Проте серед усього розмаїття методів є й такі, що мають значення для всього процесу виховання.

Методика виховання, за влучним зауваженням А. С. Макаренка, не терпить стереотипних рішень і навіть доброго шаблону. Творчий підхід до використання методів —обов’язкова умова успішного виховання. Можливість такого підходу багато в чому залежить від розв’язання теоретичних питань, зокрема класифікації методів виховання.

Класифікація методів виховання важлива у тому відношенні, що дає змогу яскравіше підкреслити специфічність того чи того методу, точніше визначити його призначення у виховному процесі.

До останнього часу методи виховання поділялися на дві основні групи:

методи формування суспільної поведінки й організації діяльності школярів — приучування та вправи, наприклад гра, доручення, змагання;

методи формування свідомості — бесіди, диспути, лекції» обговорення матеріалів преси, літературних творів, кінофільмів.

Погляди та переконання формуються не тільки з допомогою слова вихователя, а й у процесі різноманітної діяльності. Тому у виховному процесі методи формування свідомості та організації діяльності виступають у поєднанні. Поділ їх на дві групи не відокремлює методи один від одного, а дає змогу лише підкреслити більшу спрямованість однієї групи методів на усвідомлення своєї поведінки, другої — на формування її звичних форм.

Методи виховання спрямовані на зміну особистості в позитивний бік. Проте їх застосування веде не до безпосередніх змін особистості, а до виникнення у вихованців думок, почуттів, потреб, які спонукають їх до певних вчинків, поведінки. Ці методи виховання істотно відрізняються від методів навчання, застосування яких приводить до зростання й удосконалення знань, навичок та вмінь.

У практиці виховання трапляються різні комбінації цих методів у виховному процесі. Поєднання різних методів є однією з важливих умов впливу виховання на різні сторони особистості дітей.

Деякі серед перелічених методів можуть виступати в процесі виховання то як метод, то як засіб виховання. Це можна сказати насамперед про гру, трудову діяльність, роботу з книжкою, газетою. Динамічність, рухливість понять пояснюється складністю самого процесу виховання.

Привчання і вправи.

Метод навчання передбачає певну, до деталей продуману організацію життя учнів, їхньої праці, відпочинку та залучення школярів до виконання норм і правил, щоб сформувати звичні норми поведінки.

Привчання особливо в початкових класах розпочинається показу взірця поведінки самим учителем, через демонстрування картин, читання яскравого оповідання.

Важливим моментом привчання слід вважати створення в дітей позитивного ставлення до тої чи тої форми поведінки, якого досягають наочністю, образністю, емоційним ставленням самого вчителя до того, що він дає дітям.

Метод привчання може варіюватися залежно від віку та умов виховання. Не завжди доцільно, наприклад, відкрито ставити перед дітьми завдання оволодіти якимось способом поведінки. Вихователь може дати дитині певне доручення (чергування в класі, нагляд за дотриманням чистоти), і в ході його виконання вихованець оволодіває необхідними нормами поведінки.

Важливе місце у вихованні посідають різні вправи. Вони як – найбезпосередніше пов’язані з привчанням. У навчальній роботі вправи використовують, щоб сформувати в учнів уміння і навички. У деяких випадках вправи у вихованні виконують ту саму роль.

Роль прикладу у вихованні.

Великий вплив на дітей справляє повсякденна поведінка дорослих, їхній приклад. Сила впливу прикладу на молодших школярів грунтується на нахилі дітей до наслідування. Не маючи достатніх знань, переконань і життєвого досвіду, діти дуже уважно приглядаються до поведінки довколишніх людей. Цю схильність педагоги помітили порівняно давно. Ще Я. А. Коменський відзначав, що маленькі діти вчаться раніше наслідувати, ніж пізнавати.

Сила впливу прикладу полягає і в тому, що довколишні не нав’язують дітям своїх поглядів, вчинків, діти самі помічають їх, вони привертають їхню увагу і сприймаються дітьми як взірець поведінки.

Отже, виховний вплив прикладу, пов’язаний не тільки з тим, Що учні спостерігають у житті, вивчають, а й з організацією їхньої різноманітної діяльності.

Гра.

За влучним висловом А. С. Макаренка, гра для дитини має «те саме значення, яке в Дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі». Чим менші діти, тим більше значення в їхній діяльності має гра. Учитель, що недооцінює роль гри у вихованні молодших школярів, не зможе домогтися великих успіхів у своїй праці.

Важливою умовою впливу гри на вихованців він вважав активну участь самих дітей не тільки в проведенні ігор, а й у створенні їх, не применшуючи й ролі педагога в організації гри. Педагог, на його думку, завжди повинен уявляти собі мету гри, яку він провадить, і йти саме до цієї мети.

Доручення. З перших днів навчання учитель намагається залучити дітей у різноманітну діяльність колективу, даючи доручення. 3а своїм характером доручення можуть бути епізодичними і постійними. Основна функція доручень — забезпечити набування дітьми досвіду виконання громадських обов’язків.

Важливе значення має і створення позитивного ставлення до доручення. Це стає можливим за умови врахування вікових та індивідуальних особливостей (інтересів, нахилів) учня.

Змагання. Змагання сприяє розвиткові творчих сил і підвищенню активності учнів у різних видах діяльності (праці, громадській роботі) і передбачає рівняння на передових допомогу відсталим і на цій основі досягнення колективом вищих показників у своїй роботі.

Однією з умов дієвості змагання є вміння викликати в дітей бажання брати в ньому участь. Окремі види змагань можна їм і запропонувати. В такому випадку треба вміло організувати дітей на участь у змаганні.

Важливо також, щоб перед сторонами у змаганні висувалися щораз нові привабливі цілі, умови мають бути доступними, оформлення змагання — барвистим.

Дієвість змагання підвищується, якщо його підсумки підводять регулярно.

Методи заохочення і покарання давно використовуються у виховній практиці.

Основні методи виховання спрямовані на те, щоб створити нове у вихованні. Заохочення і покарання не створюють нового у становленні особистості школяра, вони виступають як регулятор тих дій, які здійснюються за допомогою основних методів виховання. До заохочень і покарань вдаються у тих випадках, коли треба посилити позитивні мотиви або, навпаки, загальмувати негативні. Тому до використання заохочення і покарання вдаються не завжди.

Слід мати на увазі, що заохочення і покарання зачіпають усю особистість дітей, які глибоко їх переживають. Тому використання заохочень і покарань становить для вихователів певні утруднення.

Заохочення спрямоване на вдосконалення дитини. Відзначаючи успіхи в діяльності і поведінці дітей, вихователі, колектив учнів виховують у них прагнення зробити ще більше. Тому форми заохочення мають бути максимально рухливими, динамічними. З цієї точки зору слід критично поставитися до деяких форм заохочень. Покарання — захід впливу на вихованців чи дитячий колектив за певний вчинок. Ставлення до покарань у педагогіці досить суперечливе. Прибічники авторитарної педагогіки виступали за широке застосування покарань, включаючи тілесні. Вони вважали покарання не стільки засобом виховання, скільки засобом керування дітьми. Послідовники теорії вільного виховання відкидали будь-які покарання.

Прагнення увільнити дітей від покарань мало під собою певні підстави, бо покарання завжди тягне за собою переживання вихованця. У цьому прагненні був і протест проти насильства над дитиною. Значною мірою під впливом теорії вільного виховання в перші роки роботи радянської школи покарання було цілковито виключено з арсеналу засобів впливу на дітей.

Важливою формою покарання є обмеження в правах: переведення з одного класу в інший, з однієї школи в іншу і як крайній захід — виключення із школи.

Можна застосувати і таку форму покарань, як зміна ставлення до вихованця з боку вчителя чи класного колективу. Вона доцільна в тому разі, коли учень дорожить добрим ставленням до нього з боку вихователя і товаришів. Не рекомендується карати учнів працею.

Комплексну реалізацію завдань у вихованні нової людини, як зазначено в програмі «Освіта» (Україна XXI ст.), мусить об’єднати національне виховання, яке має бути спрямоване на формування у молоді та дітей світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціальне значущих надбань вітчизняної та світової духовної культури, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин. Особливу увагу необхідно зосередити на пріоритетних напрямках реформування виховання:

— формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

— забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

— формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

— прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх етносів, що населяють Україну;

— утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, добра, працелюбності, інших доброчинностей;

— формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

— формування у дітей і молоді вміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.

Маючи програму та орієнтовані напрямки виховної роботи з формування особистості, розгорнулися творчі пошуки шляхів їх втілення в життя в загальноосвітніх та школах нового типу. Їх мета — розробка концепцій національної школи, національної системи виховання, піднесення навчання і виховання молоді на якісно новий рівень.

Способи вирішення конфліктів. Джинні Г.Скотт

ОБ АВТОРЕ

 

Доктор философии Джини Грехем Скотт — консуль­

тант по маркетингу и управлению, руководитель семинаров

и студий, специализирующихся на творчестве, непосред­

ственном сбыте и практике бизнеса,

Она является создателем и президентом Общества

специалистов по творческой коммуникации, исследованиям

и маркетингу, имеет более чем восемнадцатилетний опыт

в области маркетинга, исследований по маркетингу, написа­

ния книг и учебных пособий. Кроме того, как консультант

и дизайнер, она провела более двух десятков игр по марке­

тингу с крупнейшими компаниями, включая «Хасбро

индастриз», «Прессман той» и «Маг-ниф». Новая фирма по

производству игрушек будет выпускать пять серий кукол

и детских книг, которые она разработала в 1987 году.

Доктор Скотт имеет степень доктора философии со

специализацией по психологии, полученную в Калифорний­

ском университете в Беркли. В настоящее время она

посещает лекции по юриспруденции при университете Сан-

Франциско.

Кроме книги «Конфликты, пути их преодоления», доктор

Скотт является автором пяти других книг в области бизнеса:

«Сила ума: описание пути к успеху в бизнесе», «Эффектив­

ная продажа и управление торговлей» (издательство «Брик

хауз»), «Разбогатейте на продаже движимого имущества»

(издательство «Эйвон букс), «Успешная стратегия в малом

бизнесе» (издательство «Оэйсис пресс»), «Как собрать

мнения в Калифорнии» (издательство «Ноло пресс») и «Это

ваши деньги: как получить деньги, которые вам должны»,

брошюры массового маркетинга (издательство «Эйвон»).

Доктор Скотт также является автором статей по

маркетингу, творчеству и технике силы ума, опублико­

ванных в крупнейших деловых изданиях. Она организовала

одно из первых шоу в США, которое было связано с непо­

средственным сбытом (радиопередача «Делайте деньги при

помощи МЛМ» в Сан-Франциско). В последнее время она была одним из главных

действующих лиц во многих коммерческих шоу, торговых

агентствах и компаниях непосредственного сбыта всех

Соединенных Штатов. Она была гостем национальных ток-

шоу («разговорных» шоу — прим. переводчика), включая

«Шоу Фила Донахью», «Шоу Джесси Рафаэл», и других

ток-шоу в Нью-Йорке, Лос-Анджелесе, Чикаго и Сан-

Франциско.

В условиях рынка, где обостряются взаимоотношения

партнеров, сталкиваются интересы сотен тысяч предприни­

мателей, многократно возрастает актуальность практиче­

ских рекомендаций, как вести себя в предконфликтной,

конфликтной и послеконфликтной ситуации, и прежде

всего — как не довести возникшие противоречия до тупика.

Предлагаемая книга, написанная популярным языком,

исследует как внутренние, так и внешние человеческие

конфликты.

СПОСОБЫ РАЗРЕШЕНИЯ КОНФЛИКТОВ

 

ВВЕДЕНИЕ

У Джоя — проблема. После того как он провел

шестидесятые годы в стане хиппи, а семидесятые —

в поисках своего призвания, он остепенился. В восьмидеся­

тых годах он получил надежную работу в качестве

менеджера среднего уровня в крупной компании. Действи­

тельно, он хвастал тем, что не менял работу целых три года.

«Я же продержался уже 1000 дней»,— сказал он мне при

встрече.

Однако Джой разрывался между желанием сохранить

этот источник стабильности и желанием творческой работы.

Его особенно привлекала политическая деятельность. Он

горел страстным желанием организовать жителей его округа

для каких-нибудь действий в области серьезных социальных

проблем, которые он наблюдал в окружающей жизни:

преступность, грубость и безразличие полиции, загрязнение

окружающей среды и другие.

Джоя сдерживали различные «что, если», которые

мучили его: «Что, если я попытаюсь сделать это, но никто не

проявит интереса?». «Что, если я добьюсь успеха, а реализа­

ция проекта займет слишком много времени?». «Что, если

я затрачу все это время на то, чтобы дело пошло, а проект не

сработает и время будет потеряно зря?». «Что, если другие,

глядя на то, что я делаю, посчитают это смешным?». «Что,

если я начну это делать, а закончу тем, что потеряю

работу?». И так далее.

У Делоры — другая проблема. Она знает, что она хочет

делать готова делать это. Однако она не знает, как это делать,

и, таким образом, чувствует себя сегодня в тупике. Многие

годы она работает секретаршей в главном управлении

крупной нефтяной компании. Даже сейчас, когда ей уже

больше сорока лет, она чувствует все возрастающую

неудовлетворенность тем, что не использует свои потенци­

альные возможности. Она имеет образование и считает, что ей и

подобным служащим фирмы необходимо предоставить

возможность повышения квалификации и роста. Однако она

просмотрела соответствующие объявления и не нашла

ничего для себя подходящего. Куда ей обратиться со своим

желанием?.. Делора не знает этого.

У Пола — конфликт иного типа. Он связан с его жильем,

в действительности к нему-то и сводится весь конфликт. Пол

снимает квартиру в старом пятиквартирном доме викториан­

ского стиля. Домовладелец живет на Гавайях, и в его

отсутствие ответственность за дом в целом никто не несет.

В результате места общего пользования постепенно

разрушаются. Один из жильцов платит за квартиру немного

меньше, поскольку он является управляющим и его

обязанности состоят в сборе квартирной платы, а также

в поддерживании порядка, когда выезжают старые жильцы

и в дом въезжают новые. Он никогда не заботился о местах

общего пользованиями теперь некоторые жильцы, включая

Пола, проявляют в связи с этим большое беспокойство. Они

хотят, чтобы там была проведена уборка и некоторый

ремонт. Управляющий говорит, что он не отвечает за это.

В то же время другие жильцы говорят, что эта проблема их

не волнует и, кроме того, у них есть своя работа. Пол

чувствует, что-то нужно делать, но вот что делать и кто

должен делать это?

Продолжение по ссылке.

 

83 правила успіху/збагачення

Павел Валерьевич Дуров (род. 10 октября 1984 года, Ленинград) — российский программист, один из создателей социальной сети «ВКонтакте» (среди других соавторов ресурса — и его брат, Николай Дуров).

Лауреат стипендий Президента РФ и Правительства РФ, троекратный лауреат стипендии Владимира Потанина, победитель олимпиад по лингвистике, информатике и дизайну. 
В октябре 2011 года Павел Дуров был отмечен журналом Forbes как один из 9 самых необычных российских бизнесменов — сумасбродов, чудаков и эксцентриков.

83 правила1.Делай то, что тебе нравится. Учись. Учи. Развивайся. Меняй себя изнутри. Золотое правило гласит – делай то, что доставляет истинное удовольствие, и тогда ты станешь намного счастливее

2.Откажись от мусора, который ты ешь, пьешь и куришь каждый день.

3.Учи иностранные языки. Русскоязычных пользователей интернета 60 миллионов. Англоязычных – миллиард. Знание английского – это уже не просто прихоть интеллигентов, а жизненная необходимость.

4.Читай книги. Золотое правило – читай/слушай как минимум одну книгу в неделю. Это 50 книг в год, которые перевернут твою жизнь.

5.Проводи с толком каждые выходные.

6.Ставь цели, фиксируй их на бумаге, в Word’е или блоге. Главное, чтобы они были четкими, понятными и измеримыми. Если поставишь цель, то можешь ее или достигнуть, или нет. Если не поставишь, то вариантов достижения нет вообще.

7.Научись печатать на клавиатуре вслепую.Время – это одно из немногих сокровищ, которые у тебя есть, и печатать ты должен уметь почти так же быстро, как и думать. А думать ты должен не о том, где находится нужная буква, а о том, что ты пишешь.

8.Оседлай время. Научись управлять своими делами так, чтобы они работали почти без твоего участия. Для начала почитай Аллена (Getting Things Done) или Глеба Архангельского. Принимай решения быстро, действуй незамедлительно, не откладывай на потом. Все дела либо делай, либо делегируй кому-то.

9.Откажись от компьютерных игр, бесцельного сидения в социальных сетях и тупого серфинга в интернете. Минимизируй общение в соцсетях, оставь один аккаунт. Уничтожь в квартире телевизионную антенну.

10.Перестань читать новости. Все равно о ключевых событиях будут говорить все вокруг.

11.Научись рано вставать. Парадокс в том, что в ранние часы ты всегда успеваешь больше, чем в вечерние. Человеку достаточно 7 часов сна, при условии качественной физической нагрузки и нормальном питании.

12.Старайся окружать себяпорядочными, честными, открытыми, умными и успешными людьми.

13.Займись спортом. Йога, скалолазание, велосипед, турник, брусья, футбол, бег, плиометрика, плавание, функциональные тренировки – лучшие друзья человека, который хочет вернуть тонус телу и получить всплеск эндорфинов. И забудь о том, что такое лифт.

14.Делай необычные вещи. Сходи туда, где ни разу не был, езди на работу другой дорогой, разберись в проблеме, о которой ничего не знаешь. Выходи из «зоны комфорта», расширяй знания и кругозор. Переставь дома мебель, измени внешность, прическу, имидж.

15.Избавься от барахла.

16.Забудь о том, что было в прошлом. Возьми с собой оттуда только опыт, знания, хорошие отношения и положительные впечатления.

17.Не бойся.Непреодолимых препятствий нет, и все сомнения живут только в твоей голове. Не обязательно быть воином, достаточно лишь видеть цель, обходить препятствия и знать, что ты добьешься ее без единого шанса испытать неудачу.

Продолжение по ссылке.