Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Дистанційне навчання / 355 фразеологізмів. Теоретична частина. Історія виникнення і тлумачення. Частина 1 (А-В)

355 фразеологізмів. Теоретична частина. Історія виникнення і тлумачення. Частина 1 (А-В)

Фразеологізми, Фразеологізми та їх тлумачення, Фразеологізми та їх значення

– Що таке фразеологізм?

Фразеологізм – це стійке за складом та структурою, лексично неподільне і цілісне за значенням словосполучення (речення), яке виконує функцію окремої  словникової одиниці.

– Як вживають фразеологізм?

Фразеологізм вживається як ціла словникова одиниця, яка не підлягає подальшому розкладанню і не допускає всередині себе перестановки своїх частин.

– Яке має значення фразеологізм?

Значення фразеологізму не співпадає із значенням окремих слів, що входять до його складу.

Основні ознаки фразеологізмів.

Всі фразеологізми мають декілька спільних ознак:
— відтворюваність у мовленні;
— постійний лексичний склад;
— стійкі граматичні категорії;
— у реченні всі компоненти фразеологізму виконують одну синтаксичну функцію;
— наявність синонімічних та антонімічних зв’язків з іншими фразеологізмами і словами (фразеологізми та їх тлумачення).

Будова фразеологізмів

За компонентним складом і граматичними зв’язками розрізняють такі види фразеологізмів:
1. Фразеологізми-речення (Крапля камінь точить. Комар носа не підточить. Хоч кілок на голові теши) (фразеологізми та їх тлумачення);
2. Вирази-словосполучення (березова каша, біла ворона, божа милість, зелена вулиця);
3. Фразеологізми-слова (Антей, Отелло, Соломон, Нарцис).

Класифікація фразеологізмів

1. Фразеологічні зрощення — стійкі нерозкладні словосполучення, значення яких не випливає зі значень їх компонентів (собаку з’їсти, звести нанівець, ні світ ні зоря).
2. Фразеологічні сполуки — стійкі словосполучення, компоненти яких мають обмежені зв’язки з іншими словами, але не втратили самостійності (бере жаль або страх, порушити питання або тему).
3. Фразеологічні вислови — складаються зі слів з вільним значенням (охорона здоров’я), вислови комунікативного типу, що охоплюють прислів’я, приказки, крилаті вислови (не все те золото, що блищить). (фразеологізми та їх тлумачення)

Частина 2 Г-Н

Частина 3 О-С

Частина 4 Т-Я

1. Фразеологізм Або все, або нічого

Автор вислову — римський імператор Калігула. Він витрачав великі кошти із скарбниці на себе. Коли йому дорікнули цим, імператор відповів: «Жити потрібно або в усьому собі відмовляючи, або як Цезар», що керувався принципом: «Прийшов, побачив, переміг»).
Фразеологізм «або все, або нічого» вживають, коли потрібно висловити рішучість, готовність домогтися всього бажаного ціною неймовірних зусиль, будь-яких жертв чи навіть життя.

2. Фразеологізм Авгієві стайні

У Давній Греції був цар Авгій, який любив коней. У його стайнях їх було понад три тисячі. Ці стайні майже тридцять років ніхто не вичищав, і вони під саму стелю заросли гноєм. До Авгія на службу прийшов герой Геракл (у римлян — Геркулес). Лише йому було під силу вичистити стайні. Однак Геракл був не тільки дужим, а і розумним: він пустив річку крізь ворота стаєнь, і бурхливий потік вимив звідти весь бруд.
Фразеологізм «авгієві стайні» вживають, коли хочуть сказати про надзвичайну запущеність, бруд, безлад.

3. Фразеологізм А все-таки вона крутиться

Понад чотириста років тому італійський астроном Галілео Галілей довів правильність твердження Миколи Коперника про те, що Земля рухається навколо Сонця. За цю ідею інквізитори схопили його і на суді змусили відректися від неї. Та, вийшовши із зали суду, за переказами, Галілей вигукнув: «А все-таки вона крутиться!».
Нині цей вислів уживають, коли йдеться про упевненість у своїй правоті.

4. Фразеологізм Альма-матер

У буквальному перекладі з латини «альма-матер» означає «мати-годувальниця». У середньовіччі студенти так називали свій навчальний заклад. У ширшому значенні — це місце, де здобувають освіту та виховання.

5. Фразеологізм Альфа й омега

Вислів має біблійне походження. В одному із текстів Бог каже: «Я є альфа й омега, початок і кінець».
Альфа є першою, а омега — останньою буквами грецького алфавіту. Тому фразеологізм означає початок і кінець; основу, найголовніше.

6. Фразеологізм Альфонс

Походження вислову сягає корінням творчості Олександра Дюма-сина. Ім’я головного персонажа комедії «Мосьє Альфонс» стало загальним означенням коханця, якого утримує коханка.

7. Фразеологізм Антей

Фразеологізмом є ім’я персонажа грецької міфології Антея — сина Посейдона (бога моря) та Геї (богині землі). Сили йому надавала земля-мати, стоячи на якій він перемагав усіх. Проте Геракл зміг здолати Антея, піднявши його у повітря і не даючи змоги торкнутися землі.
Антеями називають осіб, які мають надзвичайну фізичну силу.

8. Фразеологізм Аполлон

Давньогрецький бог Аполлон мав надзвичайну вроду, витончений смак і був покровителем сонця, мистецтв і юності. Його ім’ям називають красивих молодих чоловіків.

9. Фразеологізм Аристократ духу

Вираз належить німецькому письменнику Генріху Стеффенсу. Так він називав прихильників вождя німецького романтизму Августа-Вільгельма Шлегеля. Пізніше вислів уживали стосовно людей, яких вважали вищими за культурним розвитком від інших. Нині аристократами духу (інколи іронічно) називають високоінтелектуальних особистостей.

10. Фразеологізм Аріаднина нитка. Нитка Аріадни

Згідно із давньогрецьким міфом, у лабіринті на острові Крит жила жорстока потвора — Мінотавр, яка мала тіло людини і голову бика. Кожні дев’ять років жителі Афін віддавали йому в жертву сім юнаків і сім дівчат. Відважний Тезей був серед чотирнадцяти нещасних. Дочка критського царя Аріадна вподобала його і потай дала йому клубок ниток та гострий меч. Тезей прив’язав кінець рятувальної нитки біля входу в лабіринт і, розмотуючи клубок, пішов заплутаними ходами. Перемігши Мінотавра, він за допомогою чудової Аріадниної нитки знайшов шлях і вивів приречених.
У переносному значенні «нитка Аріадни» означає дороговказ, провідну нитку, порятунок.

11. Фразеологізм Аркадська ідилія

Аркадія — край скотарів і хліборобів у Давній Греції. Антична література, а згодом і література класицизму змальовували її як країну достатку, де життя людей минало в розвагах на лоні прекрасної природи.
У переносному значенні Аркадія — щаслива країна. Фразеологічний зворот «аркадська ідилія» означає гармонійне, щасливе, безхмарне життя.

12. Фразеологізм Ахіллесова п’ята

За давньогрецькою легендою, морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл, скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи, вона тримала дитину за п’яту, якої не торкнулася вода, тож п’ята залишилася незахищеною. Ахіллес виріс і став непереможним воїном. Однак в одному з боїв стріла, спрямована рукою бога Аполлона, вразила його в п’яту, і герой загинув.
З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини називають ахіллесовою п’ятою.

13. Фразеологізм Бабине літо

В останні ясні й теплі дні осені, які бувають в Україні наприкінці вересня — на початку жовтня, на полях та в лісах літає багато павутиння. Його плетуть дрібні павучки, які вилазять зі своїх гнізд, відчуваючи повернення нетривкого тепла. За народними віруваннями, ці павутинки пов’язані з початком жіночих робіт: прядінням, вишиванням, плетінням тощо, а тому для жінок із цього часу починалася відповідальна пора заготівлі полотна, ниток, щоб обшити всю сім’ю.
Деякі давньоукраїнські племена також вірили, що цієї чудової осінньої пори баба-яга літає в ступі і розкидає павутиння.
Невідомо, чи від казкової баби, чи від жіночих (бабських) робіт походить перша частина фразеологізму «бабине», а друга означає летюче павутиння — «літо».

14. Фразеологізм Бальзаківський вік

Цей вислів набув поширення після виходу роману Оноре де Бальзака (1799—1850) «Тридцятилітня жінка». Нині так жартівливо характеризують жінок у віці 30—40 років.

15. Фразеологізм Баляси точити

У ХVІІ—ХVІІІ ст. цей вираз ще не був фразеологізмом. Він означав процес виготовлення баляс — стовпчиків, билець та інших деталей, якими прикрашали будинки, човни, сани. Виточувати балясини (стовпчики) — праця легка, весела, що дає простір для фантазії. Під час такої роботи можна вести дотепну розмову. Мабуть, тому токарів і називали балясниками.
Згодом висловом «баляси точити» стали характеризувати безпредметну, несерйозну, розважальну розмову.

16. Фразеологізм Барон Мюнхгаузен

Саксонський барон фон Мюнхгаузен, який жив у ХVІІІ ст., прославився тим, що склав збірку оповідань, сповнену несусвітніх вигадок про неймовірні пригоди та фантастичні подорожі.
Особливо популярним стало його ім’я після виходу книги Еріха Распе (1737—1794) «Пригоди барона Мюнхгаузена». Нині баронами Мюнхгаузенами називають веселих фантазерів, хвальків і людей, які втратили почуття міри.

17. Фразеологізм Берегти як зіницю ока

Таке порівняння неодноразово трапляється в Біблії, наприклад у Книзі притч Соломона: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх». Воно пов’язане з особливою цінністю органу зору, адже ушкодження зіниці призводить до невиліковної сліпоти.
Фразеологізм означає пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь.

18. Фразеологізм Березова каша

Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Важливою подією в житті учнів і їхніх батьків було закінчення визначеного періоду навчання, яке урочисто святкували: варили великий горщик смачної каші й відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Цей звичай протягом історії зазнав чималих змін, породивши в сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню».
Однак не всі діти навчалися успішно. Щотижня у визначений день дяк бив березовими різками ледарів, бешкетників і неслухняних — всипав їм «березової каші».
Нині жартівливий фразеологізм «березова каша» означає покарання за провину.

19. Фразеологізм Бити чолом

У княжу добу на Русі існував звичай: звертаючись до князя, русичі низько кланялися, інколи сягаючи чолом землі. Відтоді у мові закріпився вислів «бити чолом» — кланятись комусь, звертатися з проханням.

20. Фразеологізм Біла ворона

Фразеологізму майже дві тисячі років, і він увійшов у багато мов. Його автор — давньоримський поет Ювенал, який писав:
«Доля наділяє царство рабам, полоненим… тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон».
У природі білі ворони трапляються дуже рідко. Їхнє забарвлення зумовлене відсутністю в організмі пігменту (барви). Таких птахів закльовують їхні сірі родичі, бо вони вирізняються на тлі зграї. Білими воронами називають людей, які своєю поведінкою, зовнішнім виглядом не схожі на загальну масу.

21. Фразеологізм Білий тиждень

Останній тиждень перед Великоднем називають Чистим, Великим, Вербним, Страсним, Білим. Слова «білий» та «чистий» найточніше визначають зміст цього виразу: упродовж Білого тижня господині наводили лад в оселі і на подвір’ї, прибирали, прали, білили. Колись наші предки вогнем та водою очищали своє обійстя, щоб Господь Великодньої неділі освятив усе, що оточує людину.
Фразеологізм «білий тиждень» вживають, коли йдеться про прибирання, дрібний ремонт, наведення порядку, чистоти в господі, на обійсті, навіть у душі.

22. Фразеологізм Бісова личина

У християнській літературі істот, які колись були ангелами, але відійшли від Бога, зрадивши його, ототожнюють із нечистою силою, зокрема чортами, злими духами, бісами. Наші предки словом «біс» називали всю нечисть, яка завдає людям різних прикростей. Тому недобру, підступну людину чи іншу істоту, яка стала причиною нещастя, називають бісовою личиною.

23. Фразеологізм Блискавки метати

Предки українців відчували благоговійний страх перед природними стихіями, вважаючи їх утіленням божественних сил. Повелителем грому і блискавки, за їх віруваннями, був Перун — верховний над усіма богами. У мить свого гніву він спалахом блискавиці відчиняє оселю небожителів, що є грізним застереженням для людей, аби не грішили. У народі форму блискавки порівнювали з батогом, ударами якого бог-громовик карає злих демонів хмар.
З поширенням християнства люди почали вважати, що це святий Ілля з неба кидає вогняні стріли, щоб вразити слуг, яких залишив сатана на землі. У народі кажуть, що коли настане кінець світу, Ілля так вдарить громами, що земля розсиплеться.
Отже, блискавку завжди пов’язували з гнівом і карою. Вираз «блискавки метати» висловлюють на позначення роздратування, крайнього невдоволення, сердитості, готовності карати.

24. Фразеологізм Блудний син

У Євангелії від Луки переказано притчу, яку розповів Христос своїм учням. Молодший син попросив батька віддати йому половину статків, які він мав одержати у спадок. Батько поділив свій маєток між двома синами і віддав молодшому належне. За кілька днів юнак вирушив у мандрівку в далекі краї, де змарнував увесь свій спадок до останньої монети, живучи в розкоші і розвагах. Тим часом у краї настав голод, і бідака мусив найнятися свинопасом, щоб хоч якось прогодуватися. Та йому не давали навіть полови, призначеної для свиней. Тоді юнак згадав, що слуги його батька мають удосталь хліба, і вирішив повернутися додому. Він хотів стати батьковим найманцем, бо вважав себе негідним називатися сином. З таким наміром і глибоким каяттям юнак ішов до отчого дому, та батько ще здалеку побачив його, з радістю вибіг назустріч, наказав принести синові найкращий одяг і прикраси, влаштувати банкет на честь його повернення в лоно родини.
У переносному значенні вираз «блудний син» уживають на позначення людини, що розкаялася у своїх гріхах.

25. Фразеологізм Божа дорога

Важливу роль у житті і віруваннях українців відігравав Чумацький Шлях — галактика, що має вигляд довгого скупчення зірок. Для птахів — то Журавлина дорога, бо нею вони летять у вирій. Подорожні називали її Чумацьким Шляхом, бо для чумаків це був основний орієнтир у їхніх мандрівках до Криму по сіль. Небесну дорогу, яка ніби всипана зоряним пилом, особливо добре видно безмісячної ночі та на молодик. Наші предки називали її Молочною, вужем світу, а Місяць — головою вужа, яка ковтає зорі. Пращури вважали, що це Божа дорога, яка перетинається посеред неба: одна половина веде праведні душі в рай, друга — в пекло. Про тих, хто близький до смерті, кажуть: стає на Божу дорогу.

26. Фразеологізм Божа (господня) кара

За народними віруваннями, проявом Божої кари є блискавка. Якщо вона вдаряла в дерево і воно засихало, забороняли до нього торкатися, адже вірили, що тут небесною стрілою прикутий злий дух, і можна ненароком звільнити нечистого. Якщо дерево не засихало — це знак, що злий дух примудрився втекти від Божої кари.
Давні українці вважали, що вбита грозою людина очищається від усіх гріхів, а в Литві таку людину визнавали святою.
Божа кара — це ще й назва поширеного в середні віки звичаю: випробування винуватця вогнем, залізом або двобоєм. Підсудний повинен був простояти певний час на розпеченому залізі або доти тримати на ньому два пальці, доки не виголосить клятву на доказ своєї невинності; якщо забирав пальці раніше, то його звинувачували й страчували. У селах використовували ще такий спосіб: скликали всіх запідозрених і роздавали запалені свічки, однакові розміром: чия свічка скоріше згорить, той і винен.
Нині вислів «Божа кара» використовують, коли прагнуть висловити невдоволення, розпач від неприємної, складної ситуації.

27. Фразеологізм Бочка Діогена

Багато легенд існує про давньогрецького філософа Діогена, який жив у IV ст. до н. е. Він усім доводив зневагу до побуту, задовольняючись лише найнеобхіднішим. За переказами, Діоген жив у бочці, вважаючи будинок зайвою розкішшю.
Так виник вислів «бочка Діогена», який найчастіше використовують для порівняння, коли йдеться про чиєсь аскетичне, дуже невибагливе житло.

28. Фразеологізм Брати ноги на плечі

Ще в недалекому минулому взуття було розкішшю для простого люду. Його берегли, щоб довше носилося. Мандрували люди переважно пішки. Щоб швидше подолати шлях і заощадити на взутті, ішли босоніж, а чоботи перекидали через плече, особливо тоді, коли бігли, тікали від лиха.
Так з’явився фразеологізм «брати ноги на плечі», що означає швидко йти, тікати.

29. Фразеологізм Брати (взяти) за серце

У народному уявленні серце є центром людської життєвої сили, що відповідає за почуття, прихильність до інших людей, моральні якості. Воно тане, як віск, сохне, в’яне, нудиться, мліє, крається, кров’ю обливається — залежно від життєвої ситуації.
Брати за серце — значить дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь.

30. Фразеологізм Буря в склянці води

Вислів належить французькому письменнику і філософу Шарлю Монтеск’є (1689—1755). Так він оцінював політичні події в карликовій державі Сан-Маріно.
У переносному значенні вислів «буря в склянці води» означає велике хвилювання з незначного приводу, неважливі події, які штучно роздуваються в суспільстві.

31. Фразеологізм Бути в доброму гуморі

Джерелом фразеологізму є середньовічна латиномовна медична література. Тодішні лікарі словом «гумор» позначали соки (рідини) організму, що впливають на настрій людини. Один із таких соків (їх було всього чотири) виклик«в у людини веселе, піднесене самопочуття. На цьому ґрунті й розвинулось сучасне значення слова «гумор» — радісне, дотепне, смішне.
Отже, бути в доброму гуморі — мати добрий настрій, здоровий сміх, радіти життю.

32. Фразеологізм Бути на сьомому небі

У міфах і легендах багатьох народів світу відображено уявлення про сім кришталевих сфер (небозводів), до яких прикріплені зірки та планети. Найвища, найголовніша сфера була вершиною блаженства — сьомим небом. Письмово цей вислів уперше зафіксував давньогрецький філософ Арістотель.
Фразеологізм «бути на сьомому небі» вживають, коли говорять про безмежне щастя.

33. Фразеологізм Бути не у своїй тарілці

Походження фразеологізму французьке. Багатозначне слово «assiette» означає «настрій», «стан душі», «тарілка». Словосполучення «бути не в настрої, не в дусі» переклали як «бути не у своїй тарілці», що прижилося в українській мові у значенні: почуватися непевно, незручно, ніяково.

34. Фразеологізм Вавилонське стовпотворіння

За біблійною легендою, після всесвітнього потопу все людство говорило однією мовою. Люди вирішили прославити своє ім’я і налякати ворогів, звівши цегляну вежу аж до неба, а навколо неї — величезне місто, де б вони оселилися всі разом, — Вавилон.
Та, вражений зухвальством людей, Бог вирішив не допустити, щоб стільки гордих і нечестивих замешкали в одному місті, і покарав їх. Він змішав мови будівників, і люди перестали розуміти один одного. Почалися галас і метушня, величезний натовп не міг злагоджено діяти, а будівництво вежі припинилося.
Фразеологізм «вавилонське стовпотворіння» вживають на означення справи, яка не буде завершена, а також безладу, галасу, метушні.

35. Фразеологізм Вальпургієва ніч

Фразеологізм тісно пов’язаний з європейською міфологією та уявленнями людей про відьом. За повір’ям, у ніч напередодні свята св. Вальпургії (1 травня) всі відьми збираються на найбільший шабаш. Вони з біснуватим насланням танцюють навколо киплячих казанів і чортового жертовника, на якому здійснюють жертвоприношення демонам.
У переносному значенні вислів «вальпургієва ніч» — гучна весела гулянка.

36. Фразеологізм Ведмежа послуга

Своїм поширенням цей фразеологізм завдячує російському байкареві Івану Крилову. У творі «Пустельник і Ведмідь» він розповів про самітника і його косолапого друга-нерозлийводу. Якось пустельник приліг відпочити і заснув, а ведмідь старанно відганяв мух, щоб не заважали спати. Він зігнав набридливу муху з його щоки, потім із носа, але вона сіла на лоб. Це розлютило ведмедя і він, схопивши важкий камінь, щосили вбив муху. Однак і друг його, Пустельник, «надовго там лежать лишився».
Отже, ведмежа послуга — це безглузда послуга; попри добрі наміри, замість допомоги, вона завдає великої шкоди, неприємностей.

37. Фразеологізм Вибитися із злиднів

За народними уявленнями, злидні — це діти недолі, маленькі заморені істоти. Якщо бажають людині зла, то кажуть: «Бодай тебе злидні побили!». За повір’ям, злидні живуть у запічку або під піччю, яка є центром хатнього господарства. Злидні люблять накликати інші злі сили, особливо хвороби. Щоб їх позбутися,
у хаті не має бути жодної краденої речі.
Зі словом «злидні» пов’язано чимало приказок, зокрема: «Щастя дочасне, злидні вічні»; коли хтось живе в нужді, бідності, кажуть, що він «годує злидні», та якщо справи налагоджуються, говорять: «полатав злидні».
Вибитися із злиднів означає перестати бідувати, стати заможнішим.

38. Фразеологізм Видно пана по халявах

Раніше належність людей до майнових станів розрізняли за кольором чобіт. Червоні чоботи носили багаті люди, жовті — люди середнього достатку, найбідніші мали чорні чоботи, а то й зовсім були безчобітними.
Той, хто хотів виділитися серед бідняків, але вдосталь грошей не мав, справляв собі чоботи двох кольорів. Коли дорогі чоботи зношувались, до кольорової халяви пришивали чорну нижню частину, яку називали пришвою, і продавали дешевше від нових жовтих чи червоних. «Панів», які їх купували, справді було видно по халявах.
Тепер вислів «видно пана по халявах» уживають, коли хочуть поглузувати з того, хто виявляє своє чванство, хвалькуватість.

39. Фразеологізм Вийти сухим із води

У давнину в багатьох народів існував звичай звинуваченого в злочині чи відьомстві випробовувати водою. Підозрюваного кидали в річку чи озеро. Якщо він не тонув, тобто вода його не приймала, його вважали злочинцем і судили. Якщо ж тонув, то вірили, що ця людина не винна у злочині, її обмовлено, отже, вона марно загинула. Про того, кому поталанило уникнути смерті, говорили, що він вийшов сухим із води.
Нині цей вислів уживають стосовно тих, кому вдалося уникнути великих неприємностей.

40. Фразеологізм Виносити сміття з хати

Давні слов’яни вважали, що сміття з хати потрібно спалювати, а не викидати, бо злі люди можуть використати його для чаклунства. А от попіл із печі або вуглинку часто зав’язували у вузлик і викидали на роздоріжжя. Це було оберегом від хвороб.
У переносному значенні «виносити сміття з хати» означає розголошувати, виносити на людський суд сімейні суперечки, непорозуміння, таємниці.

41. Фразеологізм Випити гірку чашу

Образ гіркої чаші має біблійне походження. У Євангеліях зафіксовано пророчі слова Ісуса Христа про те, що йому доведеться випити гірку чашу страждань і померти на хресті за людські гріхи. Вживають цей вислів у значенні «перетерпіти всі випробування, неприємності, довести до кінця важку справу.

42. Фразеологізм Випустити духа (джина) з пляшки

В одній з історій, які впродовж тисячі й однієї ночі Шахерезада розповідала перському цареві, — «Казці про рибалку» — йшлося про те, як одного разу чоловік витягнув з моря пляшку. Коли зірвав ножем корок, із пляшки несподівано вийшов дим, який зробився духом з головою в хмарах, а ногами на землі.
Це була загрозлива несподіванка, спричинена необережністю. Саме в такому значенні й уживають фразеологізм «випустити духа з пляшки».

43. Фразеологізм Витягти з болота

З давніх-давен слов’яни вважали болото небезпечним місцем, де водиться нечиста сила. Утворення боліт вони пов’язували з чортом: де тільки він плював, там і виникало болото. Цей зв’язок виражений і в приказках: «Було б болото, а чорти будуть», «У тихому болоті чорти водяться», «І чорт багато грошей має, а в болоті сидить». Існував звичай викидати на болото «нечисті» речі (старий віник, одяг покійника) і сміття, яке назбиралося під час Святок (різдвяних свят).
Болото, багнюка, грязюка, багно, намул, калюжа — ці синоніми означають щось бридке, слизьке, непривабливе, нечисте, якого хочеться швидше позбутися або уникнути. У зв’язку з цим і виникло чимало фразеологізмів, пов’язаних зі словом «болото»: «обливати болотом», «кидати болотом» — несправедливо звинувачувати когось у чомусь, обмовляти, неславити, ганьбити; «не вдарити лицем у болото» — показати себе з кращого боку, не осоромитися.
Фразеологічний вислів «витягти з болота» означає допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів.

44. Фразеологізм Відкладати в довгий ящик

Вислів виник у Росії. Московський цар Олексій Михайлович змінив звичай приймання чолобитних (прохань). До того їх клали в Архангельському соборі на гробниці царських предків. Та цар наказав прибити біля воріт свого палацу в селі Коломенському довгий ящик для чолобитних. Царська канцелярія не поспішала з розглядом справ простого народу. Отже, чолобитники часто-густо не мали відповіді на свої прохання, а якщо деякі й діставали її, то занадто довго мусили чекати.
Державою поширилась сумна слава про царський «довгий ящик». Так і виник фразеологізм «відкладати у довгий ящик», що означає відкладати якесь питання на невизначений термін.

45. Фразеологізм Відкрити Америку

У 1492 р. генуезький мореплавець Христофор Колумб випадково відкрив Американський континент, шукаючи шлях до Індії. Його славу першовідкривача не змогли похитнути навіть найретельніші дослідники цих нових земель. Вислів «відкрити Америку» іронічно характеризує явище всім давно відоме, яке видають за щось нове, надзвичайно важливе.

46. Фразеологізм Від лукавого

Цей вислів має біблійне походження. У Євангелії від Матвія (5:34—37) ідеться про те, що Христос заборонив клястися небом, землею і головою своєю, сказавши: «Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, — а, що більше цього, то від лукавого», тобто від диявола.
У сучасній мові фразеологічний вислів «від лукавого» означає те, що суперечить певним нормам, канонам; щось не таке, як прийнято.

47. Фразеологізм Віра горами рухає

У Євангелії від Матвія (14:14—21) є епізод із життя Ісуса Христа про зцілення юнака, хворого на сноходіння. Ісус вигнав із нього демона, і хлопець одужав. Тоді апостоли спитали в Сина Божого, чому їм не вдавалося це зробити. Спаситель відповів: «Через ваше невірство. Бо по правді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: “Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого”».
Фразеологізм «віра горами рухає» тепер вживають для характеристики непохитної переконаності в потрібності, правильності певної справи, що допомагає подолати всі труднощі й випробування.

48. Фразеологізм Внести свою лепту

Вислів також сягає корінням Євангелія. У Єрусалимі Христос сів біля храму і спостерігав за людьми, що вкидали гроші у храмову скриньку. Багаті жертвували великі суми і пишалися цим, а бідна вдова вкинула лише дві лепти (лепта — дрібна монета вартістю у чверть копійки). Та Ісус сказав учням, що її внесок значно більший від інших, адже багатії жертвують, не бідніючи, а вдова зі щирим серцем віддала все, що мала.
Тепер фразеологізм «внести свою лепту» вживають у значенні: зробити внесок формально малий, але великий своєю внутрішньою цінністю; взяти посильну участь у чомусь.

49. Фразеологізм Вовк в овечій шкурі

Уперше вислів зафіксовано у Євангелії, де Христос мовить: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в одежі овечій, а всередині — хижі вовки».
Вовк в овечій шкурі — це зла людина, що приховує свої підступні наміри під маскою порядності.

50. Фразеологізм Вовчим оком

Люди здавна вірили в силу погляду і пов’язані з нею забобони. У народі були переконані, що недобре око спричиняє хвороби, збитки і різного роду нещастя, і це не залежить від волі людини. Недобрими очима вважали: косі, чорні, надмірно вирячені або глибоко запалі очі, погляд з-під великих нахмурених брів, заздрісний погляд. Вовчим називали око в людини із густими зрослими бровами. Її погляд схожий на погляд вовка, що вистежує свою жертву. Звідси й значення фразеологізму: дивитися жадібно, хтиво, кровожерно.

51. Фразеологізм Водити за носа

Однією з найцікавіших циркових тварин є ведмідь. Раніше вистави з ведмедями влаштовували переважно цигани. Щоб легко було керувати і приборкувати могутню небезпечну тварину, ведмедя водили за кільце, вставлене в ніс. Ведмідь виступав, а цигани брали гроші. Виходило, що гроші цигани заробляли обманюючи, бо самі нічого не робили.
Це й послужило основою фразеологізму «водити за носа», який означає обманювати, обдурювати.

52. Фразеологізм Водою не розіллєш (нерозлий вода)

Цей фразеологізм упродовж свого існування змінив своє значення на протилежне. У давнину єдиним безпечним способом розняти биків, які билися, було розлити їх холодною водою. Так само доводилося чинити з людьми та собаками, які не реагували на інші засоби. Проте з часом ідея нездоланної агресії за аналогією змінилася поняттям нерозривної близькості. Водою не розіллєш — так тепер кажуть про дружних, нерозлучних людей.

53. Фразеологізм Вогнем і мечем

Вислів «вогнем і мечем» походить з медичної практики. У давнину рани лікували, вирізаючи їх ножем і припалюючи вогнем. Відомий вислів давньогрецького лікаря Гіппократа: «Чого не лікують ліки, те вилікує залізо, чого не лікує залізо, те вилікує вогонь». Та згодом фразеологізм у римлян набув зовсім іншого значення: безжально знищувати ворога пожежами і зброєю.
Нині цей вислів означає знищувати все з нещадною жорстокістю.

54. Фразеологізм Вольному воля

Декілька століть тому удільні князі писали у своїх договорах один одному: «А боярам, і дітям боярським, і слугам, і селянам вольному воля…». У такий спосіб вони стверджували волю як право, привілей, що передбачав свободу дій та вчинків, можливість жити на землі, доки живеться, і піти, коли захочеться. Користувалися цією свободою тільки вільні люди: діти при батьках, брати при братах, небожі при дядьках та ін. Кріпаки, які належали панам, могли бути продані, убиті без суду й слідства, вигнані, тобто волі не мали.
Нині фразеологізм «вольному воля» вживають у прямому значенні: як хочеш, так і дій.

55. Фразеологізм В ореолі слави

У перекладі з латини слово «ореол» означає «позолочений». Так називають золоті диски, які зображують довкола голів святих у християнському та буддійському релігійному мистецтві.
У переносному значенні фразеологізм «в ореолі слави» означає атмосферу слави, успіху, пошани навколо когось.

56. Фразеологізм Восьме чудо світу

У давньому світі число «сім» вважали священним. Це пов’язано з тим, що здавна людям було відомо сім небесних тіл (Сонце, Місяць і п’ять планет). Знали вони і про сім чудес світу: єгипетські піраміди, сади Семіраміди, мавзолей у Галікарнасі, храм богині Артеміди в Ефесі, Колос Родоський (глиняна статуя бога сонця), статуя бога Зевса, маяк на острові Фарос. Ці архітектурні споруди вважали чудесами через їхню велич, масштабність і мистецьку цінність. Тепер, коли хочуть щось звеличити, вирізнити з-поміж інших, його називають восьмим чудом світу.

57. Фразеологізм Воювати з вітряками

Походження фразеологізму пов’язане з безсмертним твором іспанського письменника Мігеля Сервантеса «Дон Кіхот». Головний герой, підстаркуватий дворянин, начитавшись старовинних романів, уявив себе мандрівним рицарем. В одній із подорожей він побачив вітряки, яких прийняв за велетнів, і почав із ними битися. Його двобій був справою марною і безглуздою.
Вислів «воювати з вітряками» вживають у значенні «безрезультатно боротися з перешкодами», «займатися безнадійною справою».

58. Фразеологізм Всевидюще око

У міфологіях багатьох народів світу верховний Бог представлений у людській подобі і символізує собою грозове небо, з висоти якого Сонце, ніби велетенське всесвітнє Око, оглядає землю.
За стародавніми українськими легендами, Божественне Око прилетіло з далекого Старого світу, щоб створити Новий світ. Одного разу воно своєю всевишньою силою пронизало могутній хаос і пустило сльозу. Із неї народився першоптах Сокіл. Священний дух першоптаха зародив свідомість та буття. Потім Сокіл зніс золоте яйце, із якого постав блаженний вирій-рій, а з нього — весь білий світ. Про першоптаха — Бога-Творця як духовне єство, з чиїх сліз зродився світ, є багато згадок у дохристиянських колядках.
У сучасному розумінні «всевидюще око» — це здатність усе помічати, бачити, про все швидко дізнаватися.

59. Фразеологізм Всесвітній потоп

За Біблією, Бог, розгнівавшись на людей за їхні великі гріхи, вирішив знищити їх усіх, наславши на землю потоп. Урятував Він лише родину Ноя, бо той вів праведне життя. Господь звелів Ноєві побудувати великий човен (ковчег) і розмістити в ньому всіх тварин і птахів по парі. Після цього сорок днів і ночей не переставав іти дощ, усе довкола залило водою, яка не спадала кілька тижнів. Вижили лише мешканці човна, які після потопу заселили землю знову.
Фразеологізм «всесвітній потоп» уживають, коли йдеться про повінь або про зливу.

60. Фразеологізм Втратити лице

У Єрусалимі на горі Голгофа, де було розіп’ято Ісуса Христа, стоїть скульптура Божої Матері без обличчя. Глибока скорбота змінила лик Богородиці, вона його втратила. Найімовірніше, саме це стало основою фразеологічного вислову «втратити лице», який означає змінитися в обличчі до невпізнанності, майже втратити його від великої біди, нещастя, несподіваного шоку.

61. Фразеологізм Втрачене покоління

Цей вислів походить з епіграфа до роману Е. Хемінгуея «І сонце сходить» («Фієста»): «Ви всі — втрачене покоління». Його вперше почула Гертруда Стайн від француза, власника гаража, який сказав своєму помічникові: «Нічого ви не вмієте, ви — втрачене покоління». Вона передала ці слова Е. Хемінгуеєві. Після публікації «Фієсти» вони стали широко відомими і набули значення певного соціально-психологічного феномену: втраченим поколінням називали людей, які пройшли через випробування Першої світової війни і втратили не тільки фізичне здоров’я, а й віру в розумність світу. Тепер так кажуть про покоління, яке через складні суспільно-політичні та економічні умови не змогло реалізувати свій потенціал.

62. Фразеологізм Вхопити Бога за бороду

У давніх народних уявленнях борода була ознакою мужності, втіленням великої сили, росту, плодючості. А ще, вхопивши чоловіка за бороду, можна його контролювати, примушувати виконувати свої бажання.
Отже, фразеологізми «вхопити Бога за бороду», «тримати Господа за бороду», «вхопити щастя за бороду» і означають досягнення чогось особливого, незвичайного, вимріяного.

Частина 2

Використані матеріали
https://gorodenok.com/