ДВОКРАПКА
СТАВИМО:
- Якщо в безсполучниковому складному реченні наступне розкриває зміст попереднього речення:
- Погасли вечірні огні: // усі спочивають у сні. (між частинами можна поставити БО)
- Якби його так намалювати – / сказали б: // то не чоловік сидить, / то – сам сум!(Панас Миний) (між частинами можна поставити А САМЕ)
- Якщо в першій частині безсполучникового складного речення є слова ТАК, ТАКИЙ, ОДНО та ін., зміст яких розкривається у другій частині:
Здавна в Кавунівці так повелося:// старі дома , / а молодь здебільшого на Марганцях. (О.Гончар)
- Між двома реченнями, якщо в першому є слова БАЧИТИ, ДИВИТИСЬ, ЧУТИ, РОЗУМІТИ та ін., які попереджають про викладання певного факту в наступному реченні:
Старий присовується до вікна, зазира всередину й бачить: // у хаті, за столом сидять гості – учитель та селяни (М.Коцюбинський)
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ У РЕЧЕННЯХ ІЗ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
Найчастіше узагальнювальними словами бувають займенники та прислівники ТАКЕ, ТАКІ, ВСЕ, ВСІ, НІДЕ, НІЩО, НІКОЛИ, ЗАВЖДИ, ВСЮДИ, СКРІЗЬ.
СТАВИТЬСЯ ДВОКРАПКА:
- Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення:
Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ.
- Якщо немає узагальнювального слова, але слово, до якого відносяться однорідні члени (вимовляється із попереджувальною інтонацією):
На ріст рослини впливають: грунт, освітлення, температура і, нарешті, якість насіння.
АЛЕ ДВОКРАПКА НЕ СТАВИТЬСЯ:
- Якщо перед однорідними членами, вираженими власними назвами, стоїть загальна назва:
До книги В.Винниченка «Намисто» ввійшли оповідання «Віють вітри, віють буйні…» , «Гей, хто в лісі, обізвися…», «Гей, ти, бочечко…» та інші.
У таких реченнях після загального іменника нема тієї паузи, яка наявна після узагальнювального слова.
- Перед словами А САМЕ, ЯК-ОТ, НАПРИКЛАД, ЯК НАПРИКЛАД, що стоять після узагальню вального слова, ставиться кома, а після них – двокрапка:
У наших дендропарках вирощують різноманітні квіти, а саме: азалії, тюльпани, нарциси, лілії.
СТАВИТЬСЯ ТИРЕ:
- Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення:
День, вечір, ніч, ранок – все біле, все тьмяне. (Леся Українка)
- Після однорідних членів, що йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення:
Водієві вже не видно було нічого: ні підйому, ні місива колії – скло перед ним всуціль було заляпане грязюкою. (О.Гончар)
- Іноді після узагальнювального слова перед однорідними членами (авторські знаки):
Я якось не замислювався над цим, / і ніхто ніколи не говорив мені про це – ані редактор, ані критики, ані рецензенти, ані читачі. (О.Іваненко)