Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Літ 10 клас / Виховний захід з української літератури « І.Франко. «Тричі мені являлася любов»

Виховний захід з української літератури « І.Франко. «Тричі мені являлася любов»

Виховний захід з української літератури

Тема: « І.Франко. «Тричі мені являлася любов»

Мета: – поглибити знання учтнів про політичну та громадську діяльність     І.Франка; розповісти про глибокі ліричні почуття письменника в особистому житті;

 

  • розвивати вміння опрацьовувати фактичний науковий матеріал, працювати із біографічними даними письменника; удосконалювати вміння проводити презентації, виразно читати поезії;
  • виховувати красу почуттів, шану до особистості І.Франка.

 

Матеріально-технічне обладнання: комп’ютер, проектор; портрет, виставка книг І.Франка. Презентацію дивимося за посиланням.

Перебіг заходу:

Ведучий: Важко знайти у світовій культурі людину такого безмежного творчого діапазону, як Іван Франко.

Ведуча: Поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, літературознавець, журналіст, фольклорист, етнограф, публіцист, видавець, філософ, мовознавець, економіст, історик і теоретик літератури, театру, мистецтва, один з найвизначніших політиків Галичини кінця XIX — початку XX століття. За 40 років свідомого життя він написав близько 6 тисяч праць найрізноманітніших жанрів. Це в середньому 2-3 твори в день. 50-томне академічне видання творів Франка — то лише частина із залишеного великим подвижником думки спадку своїм нащадкам.

Показ презентації     Слайди № 1 12 «Сторінки  біографії  І. Франка»

Ведучий. Любов великих людей — завжди легенда. Про їх особисте життя треба говорити дуже делікатно й обережно. Бо це та сфера життя людини, яка часто не піддається логіці.

Кохання в житті І.Франка

Група «Біографи», учень у ролі І.Франка.

1.У житті Івана Франка жінки зіграли трагічну роль. Кожну любов він переносив важко і драматично. Його глибокі сердечні переживання ми знаходимо у відомій збірці «Зів’яле листя», де сам поет признається:  «Тричі мені являлася любов, тричі її руці від раю ключ держала», і тричі поет утрачав надію на щастя. Нерозділені кохання залишали по собі «невтишиму тоску», засипали зів’ялим листям сподівання: «Замерзли в серці мрії молодечі, ілюзії криниця пересохла».

Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.

В зів’ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто взнає, ЯКІЙ я ЧУТТЯ скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?

Ті скарби найкращі душі молодої
Розтративши марно, без тями,
Жебрак одинокий, назустріч недолі
Піду я сумними стежками.

Слайд № 13

  1. Перша кохана Ольга Рошкевич, друга «горда княгиня» Юзефа Дзвонковська, третя – Целіна Зигмунтовська.

Попри це  І.Франко мав хвилеві захоплення – це Климентина Попович, яка була дуже зовні схожа на Ольгу, першу кохану.  Історія зафіксувала глибокі душевні почуття до вчительки Юлії Шнайдер, згодом відомої поетеси Уляни Кравченко;  задокументовані романтичні почуття  в багатьох листах до відомої революційної діячки Анни Павлик, рідної сестри друга і соратника поета Михайла Павлика.

У листі до Агатангела Кримського від 8 серпня 1898 року Франко писав…

Франко: «Майже всі мої писання пливуть з особистих імпульсів… усі вони напоєні, так сказати, кров’ю мого серця, моїми особистими враженнями і інтересами, усі вони… є частками моєї біографії… Значний вплив на моє життя, а, значить, також на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом. Ще в гімназії я влюбився був у дочку одного руського попа, Ольгу Рошкевич…  Скінчивши 7-й клас гімназії, я перший раз пустився під час вакації в дальню мандрівку. Перший раз не поїхав додому пасти худобу та допомагати при зборі сіна і збіжжя. Я поїхав залізницею до Стрия… зайшов до Лолина. Ця маленька мандрівка дала мені пізнати трохи більше світу і людей, ніж я знав досі…»

  1. То був 1874 рік.

Слайд №14         Ольга Рошкевич

  1. Ольга Рошкевич була освіченою. Вона добре володіла німецькою і французькою мовами, захоплювалась збиранням етнографічних матеріалів, мала друковані праці. Юнак із бідної сім’ї Франків, який уперше зіткнувся з жінкою із інших сфер, навіть не знав, як з Ольгою поводитися. Не вмів сидіти за столом, між першою і другою стравами зривався, не вмів танцювати. До того ж думав, що дівчина, в яку закохався, має говорити якось незвично, а тому перші листи до неї писав німецькою мовою.

Їй поет присвятив свою першу збірку «Баляди і розкази» .

Франко(пише листа Ользі).  «Певне, покажусь Вам, може, нудним, нетовариським, потайним, але судіть самі: я не отримав майже жодного виховання, не зазнав жодної повної любові та дбайливого відношення батьків, — чужий і самітній між чужими людьми, так і виріс. Я не мав жодного товариства, окрім книг. Світ був мені незнайомий, велика школа товариства зачинена. Коли я познайомився з Вашим братом, відкрився широкий світ перед моїми очима, стало ясніше переді мною… Ось я побачив Вас…»

  1. Батьки Ольги спочатку заохочували її дружбу з Іваном, сподіваючись, що він зробить блискучу кар’єру. На той час Франко навчався у Львівському університеті, навколо нього гуртувалася прогресивна молодь. Він був дуже щасливий. Проте раптово на їхню долю впало лихо: на гурток демократичної молоді здійснила наліт поліція, заарештувавши Франка та його прихильників. Поета виключили з університету, сім місяців він пробув в ув’язненні.

 

  1. Після цих подій батьки Ольги заборонили молодому поетові з’являтися в їхньому домі. Хоч напередодні двадцятирічний Франко уже офіційно попросив батьків Ольги її руки і, незважаючи на те, що мужчина в Австро-Угорщині вважався повнолітньою особою лише у 24 роки, пропозиція була прийнята. Щоправда, була умова: Іван та Ольга вважатимуться зарученими, але весілля справлять лише тоді, коли Франко вивчиться та дістане посаду.

Рошкевич дуже сумувала з цього приводу, навіть хотіла піти в монастир. Будь-яке листування з коханим батько заборонив, домовився на пошті, аби всю кореспонденцію віддавали йому особисто в руки. Проте світ не без добрих людей. Закоханим вирішили допомогти їхні товариші. Вони передавали книжки, де були підкреслені окремі літери. По кілька днів разом зі своєю сестрою Михайлиною ті букви Ольга визбирувала у слова, і так зв’язок з коханим не поривався. Врешті-решт вона навіть втекла з дому спочатку до дядька, а далі – до Львова, до Івана Франка. Закохані вирішили поєднатися хоча б перед Богом. Коли про це дізналися батьки Ольги, то була велика ганьба, дівчину почали вважати пропащою.

 

  1. У 1880 році Франка заарештували в друге, і Ольга винить себе в цьому, бо, якби він не приїхав до неї, можливо, все було б інакше. Після арешту Ольга і Франко зустрічалися, але вони поступово починають віддалятися одне від одного. Ольгу засмоктує болото щоденщини, вона відходить від активного громадянського і літературного життя. Їх любов тривала 10 років.

Під тиском батька Ольга все-таки вирішила вийти заміж за греко-католицького священика Володимира Озаркевича, а Франкові написала: “Не думай, що я за тебе забула! Ти мені ніколи з думки не зійдеш – все буде тісно пов’язане з тобою, твоєю роботою, твоїми думками”.

 

  1. ТРІОЛЕТ

І ти лукавила зо мною! 
Ах, ангельські слова твої 
Були лиш облиском брехні! 
І ти лукавила зо мною! 
І нетямущому мені 
Затрули серце гризотою 
Ті ангельські слова твої… 
І ти лукавила зо мною!

Неначе правдою самою, 
Неначе золотом, в огні 
Без скази чищеним, — ох, ні, 
Неначе правдою самою, 
Так в добрі і нещасні дні 
Я величався все тобою! 
Мов злотом, чищеним в огні, 
Неначе правдою самою.

Та під пліною золотою 
Ховались скази мідяні, 
І цвіт, розцвілий навесні, 
Під пишнотою золотою 
Крив черв’яка! Ох, чи не в сні 
Любились щиро ми з тобою? 
І серце бідне рвесь у мні, 
Що ти злукавила зо мною!..

  1. Франко знав, що так станеться. Знав… але не витримав. Лист Ольги про те, що вона виходить заміж, звалив його з ніг. У нього — крововилив.
  2. Пізніше одруження Франка Ольга сприйняла теж боляче, але не відвернулася від нього, а навпаки привітала. Звичайно, що писати вона йому стала рідше, і її листи були більш ділового плану. У 1912 р. помер чоловік Ольги, і вона їде до своєї сестри Михайлини. Коли Ольга жила у Львові, вона уникала зустрічей з Франком, хоча він хотів її бачити. Перед смертю Франко переказував її сестрі Михайлині, щоб Ольга прийшла до нього попрощатись, але вона і слізьми на очах сказала: «Ні».

Франко: «Я кажу вам по совісті, що я любив її, як тільки я спосібний любити», — (6) признавався він Михайлу Павлику.

 

  1. Ольга померла 30 травня 1935 року. Її останнім проханням було, щоб листи від поета поклали їй у труну, під голову — як найдорожчий скарб її життя… Поховали її на тихому сільському цвинтарі. Навколо відцвітали яблуні, зав’язувалися вишні і безперестанку співали птахи. Коли опускали тіло в могилу, зачепили молоду вишню, і висохлі пелюстки посипалися на труну і свіжу землю.

Повну версію знайдете тут.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *