Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Біографії / Іва́н Анто́нович Малко́вич (10 травня 1961) — український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Іва́н Анто́нович Малко́вич (10 травня 1961) — український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому на Івано-Франківщині. Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка. Член Спілки письменників з 1986 р.

Автор шести «дорослих» поетичних книг: «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), «Вірші на зиму» (2006), «Все поруч» (2010, 2011 (2-ге, доповнене видання).

malkovichЩе 19-річним юнаком на всеукраїнському літературному семінарі в Ірпені таємним голосуванням кількох сотень літераторів І.Малковича було обрано «Найкращим молодим поетом». «Увесь літературний Ірпінь кілька днів величав мене „королевичем молодої поезії“, тож моєму юнацькому щастю не було меж… Ми захлиналися своїми й чужими віршами, а я до півночі, до крові на пальцях, грав на гітарі і співав призабутих гуцульських і лемківських пісень…»

Публікацію його першої книги відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. «Вихід кожної його поетичної книги ставав подією літпроцесу… Неомодерні поезії І.Малковича стали зразками витриманого смаку поетики «нової хвилі». (Енциклопедія актуальної літератури).

Іван Малкович — редактор, упорядник, автор та перекладач кількох десятків книжок для дітей. «Це людина, маніакально віддана ідеї «особливо якісної української книги». (Книжковий огляд, № 1, 2002).

Вірші Івана Малковича перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, бенгальською (Індія), литовською, норвезькою, грузинською, словацькою, словенською мовами.

Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — найстарше дитяче видавництво незалежної України.
Успіх видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» демонструє хибність поняття «Сізіфова праця». Його директор Іван Малкович уже сімнадцятий рік доводить, що кожна, здавалося б, абсолютно невигідна з комерційної точки зору діяльність здатна з часом не просто приносити непогані прибутки, а й стати національним символом і міжнародним брендом.

Перше видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» «Українська абетка» 1992 року починалося з «ангела» на літеру «а». Не виключено, що саме тоді видавництво знайшло надійного покровителя.

«Колись, ще в середині дев’яностих, до мене прийшов лист про книжку «Улюблені вірші». Здається, з Дніпродзержинська. Люди писали, що завдяки «Улюбленим віршам» вони почали в сім’ї спілкуватися українською. Хтось їм подарував цю книжку і музичну аудіо касетку до неї. І дитятко слухало, потім навчилося цих віршів, і дорослі разом з ним… Це був дуже важливий лист, адже моя книжка таки й справді дещо змінила тим людям погляд на світ…»

Національний бренд 

Жодного перебільшення: в Україні силами поета Івана Малковича створено одну з найперспективніших торговельних марок. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» перетворила дитячу книжку на модний і популярний товар. Тепер кожна дитина «від 2 до 102 років» – як зазначено на книжках видавництва – знає, що «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» – це серйозно, якісно і назавжди.

З першого дня існування видавництва акцент робився саме на якості книжкового продукту. Оригінальний текст або переклад неодмінно мав поєднуватися з чудовими яскравими малюнками та якісною поліграфією. Дитяча книга від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» завжди була коштовною — і за якістю виконання, і за ціною, а відтак — і за суспільним резонансом.

Ошатні видання українських народних казок та української «Абетки», «Улюблені вірші», «Снігова королева» Г.К.Андерсена, Керролова «Аліса» і «Казки Туманного Альбіону» і, нарешті, світовий бестселер останнього десятиліття — семитомник пригод Гаррі Поттера Джоан Ролінг. Це тільки смачні вершечки, які здатні скласти славу і репутацію будь-якому видавництву. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» цю репутацію виборола і заслужила в нерівній боротьбі з українськими реаліями та численними зовнішніми чинниками. Скількох зусиль вартувало Іванові Малковичу провадити свою улюблену справу і поширювати дуже часто економічно невигідну, збиткову українську дитячу книжку за умов засилля російської книги, відсутності системи книгорозповсюдження та й просто людської інертності, відомо, мабуть, лише самому Іванові Малковичу.

Почалося все з «Абетки»

У депресивні дев’яності в українському бізнесі, який перебував на стадії первісного накопичення капіталу, можна було одним махом усе втратити і так само легко досягти успіху. Щоби почати бізнес на виданні української книги, треба було мати неабиякий дух авантюризму вкупі з ідеалізмом і природною підприємливістю. Іван Малкович будував свій бізнес крок за кроком і починав абетки. Перше видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» «Українська абетка» 1992 року починалося з «ангела» на літеру «а». Не виключено, що саме тоді видавництво знайшло надійного покровителя.

Дії Малковича здавалися тоді, м’яко кажучи, ризикованими з бізнесової точки зору. Адже видавець вирішив, що абетка конче має бути видана на картоні й одразу накладом у… 50 тисяч примірників. Навіть за сьогоднішніми мірками це забагато, оскільки середній наклад української книжки становить 3-5 тис. примірників.

Для втілення своєї авантюри Малковичу треба було дістати звідкись 25 тонн картону. Іванову дружину Ярину випадково зустрів у Києві Іванів земляк з Гуцульщини, який займався тим, що обмінював вторсировину на картон. Взявши в борг кілька вантажівок картону, видавець здійснив свій карколомний план, пообіцявши за п’ять місяців віддати борг. Далі Малкович заходився розв’язувати складніше питання: як продати кілька вантажівок «Української абетки»? Але тут спрацював давній український принцип «свій до свого по своє», і українці повірили видавцеві, потроху розкупивши весь наклад. Окрім того, свою роль зіграв авторитет Малковича-поета, який був «своїм» у гуманітарних колах країни. До того ж, допомогла ще якимось дивом недорозвалена під ту пору система книгорозповсюдження. Це був перший комерційний успіх «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ»: борг землякові Малкович повернув на два тижні раніше.

Міні-диво

Бізнес у Малковича «пішов». До кінця 1990-х «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» тихою сапою видає знакові книжки майже ручної роботи, залучаючи до роботи двох художників світового рівня – Костя Лавра і Владислава Єрка. Досить дорогі роботи «Снігова королева», «Улюблені вірші», «Пан Коцький», «Казки Туманного Альбіону» стають справжніми шедеврами книговидання.

Вже на початку 2000-х Малкович, якого часто звинувачували в роботі на багатого покупця, наважується на ще один безпрецедентний крок. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» випускає серію казок «Міні-диво» накладом у понад мільйон примірників і за ціною по одній гривні. Знайшлися партнери, які усвідомили загальнонаціональне значення цього задуму. Відтоді книги видавництва стали доступними для кожної української дитини.

Малкович зумів буквально вигризти зубами необхідну йому якість книжок:

– Я просто переселився на фабрику. На третій день, після двох безсонних ночей на фабриці, я прийшов у видавництво і побачив на собі здивований погляд дизайнерки — виявилося, що за цей короткий час я відчутно посивів. Справді, переживання були значні: під проект було залучено чималі кошти, а на величезних ролевих машинах, які зразу друкують і фальцюють книжкові аркуші, на приладку процесу за 10 хвилин ішло сотні кілограмів паперу у брак – я добивався максимальної якості. На фабриці казали, що легше мене вбити, ніж друкувати мої книги. Спочатку на мене мало не кидалися з кулаками, а потім, по-моєму, навіть стали боятися. Але що поробиш: іноді задля того, щоб українська дитяча книжка виглядала найкраще, щоб дитина у книгарні серед тисяч інших книжок вибрала саме її, доводиться кричати і по-чоловічому за груди не надто метких друкарів…

Гаррі Поттер

Однак справжній бізнес-прорив почався з видання семитомних пригод Гаррі Поттера Джоан Ролінг. Вихід першої книги «поттеріани» було затримано на два місяці через обкладинку. Англійська сторона наполягала на американській обкладинці, – саме в такій «Гаррі Поттер» виходив у більшості країн світу, в тому числі і в Росії. Проте амбітному Малковичу вдалося домогтися дозволу на власну версію, що було значною перемогою видавництва. Боротьба була варта зусиль: англійським партнерам українська обкладинка дуже сподобалась. Малкович пишається, що в одному з телеінтерв’ю авторка «поттеріани» Джоан Ролінг тримала на столі саме український переклад своєї книги.

– Лише за одну ніч першої, опівнічної презентації ми продали понад 800 книжок. Скажіть, у якому сні я міг уявити, що опівночі на Хрещатику під книгарнею “Мистецтво” буде стояти майже тисячна черга людей, які понад усе на світі жадатимуть купити україномовну книжку? Фантастика!.. А половину першого 10-тисячного накладу в нас уже закупили наперед, що для України було цілком унікально.

Відтак «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» на кілька років фактично присвятила себе виданню «Гаррі Поттера», залучивши до справи найкращих перекладачів і художників — Віктора Морозова, Олексу Негребецького, Владислава Єрка. Малкович зробив так, що навіть російські книгорозповсюджувачі їздили до нього по україномовні книжки. Річ у тому, що деякі частини цього знаменитого книжкового серіалу з’являлися раніше, ніж аналогічні переклади в Росії. І це була солідна перемога, зважаючи на культурну ситуацію і на те, що рівень розвитку російського видавничого бізнесу і масштаб ринку в десятки разів перевищував ті ж показники в Україні.

Для видавництва на довгі роки саме семитомник «Гаррі Поттера» залишиться справжньою золотою жилою. Адже до чудового перекладу Морозова, блискуче редагованого О.Негребецьким та Малковичем та ілюстрованого Єрком, звертатимуться нові й нові покоління українських читачів:

– «Гаррі Поттера» ми передруковуємо кожен том двічі-тричі на рік, – зізнається Малкович.

Дорослішання

Саме «Гаррі Поттером» Малкович відкриває для свого видавництва простір для підліткової літератури. Справжньою віхою стало виправлене й доповнене видання бестселера радянської епохи «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. Малкович переконав культового автора трохи осучаснити і підретушувати сюжет, викинувши звідти застарілі ідеологічні нашарування. Потім була серія «книжок, які здолали час»: з’явилися українською «Мандри Гулівера» Дж.Свіфта, Керолова «Аліса», «Чарлі і шоколадна фабрика» Р.Дала та ін. З дорослішанням синів Івана – Тараса та Гордія – подорослішала й «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». У найближчих планах – видання дорослої серії, адже покоління, яке виросло на книжках «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» має велику довіру до видавництва, а отже, готове, щоб Малкович «провадив» їх і в дорослому книжковому морі (позаяк Малкович передовсім «дорослий» поет.).

– Я маю на меті видавати не так бестселери, як лонг-селери, себто довгограючі книги з вічними текстами й прекрасними малюнками, котрі будуть потрібні багатьом поколінням.

Похід на Росію

2001 року Малкович почав книжкову експансію в Росію після участі в Московському книжковому ярмарку, де його видання було повністю розкуплені. Доти він принципово не видавав книжок російською: 70-80% українського книжкового ринку досі займають російські видавництва, і це йшло врозріз із патріотичними переконаннями власника видавництва. Але тепер він здався на вмовляння російських книгоманів і дав згоду, що його книги виходили також і російською мовою, щоправда, з припискою «Без права продажи в Украине».

Видавець досі непохитний у своєму небажанні видавати в Україні книги російською мовою, що, звісно ж, чи не вдвічі збільшило б його прибутки:

– Батьківщину треба любити не лише до глибини душі, але й до глибини кишені. Допомагати ж експансії російської книжки на вітчизняному ринку є кому й без мене…

Російські конкуренти, в тому числі такий видавничий зубр, як «Азбука», одразу помітили видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», виявивши бажання продавати його книги в Росії. Просуванню книжок «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» в Росії допомагає мережа московських ресторанів української кухні «Корчма «Тарас Бульба». Навіть на вивісці цих закладів зображено Тараса Бульбу, намальованого Єрком спеціально для однойменної книги. Малковичеві книжки в Росії, особливо в Москві та Петербурзі, мають стабільний попит: якість ілюстрацій, текстів і поліграфії не залишає байдужими найвимогливіших гурманів. В Росії навіть сформувалася каста колекціонерів книжок «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ».

Захоплення світу

Ще далекого 1995 року Малкович продав американському видавничому гігантові Alfred A. Knopf права на книжку «Котик та Півник». Це була перша в історії незалежної України книжка, яку придбало видавництво зі світовим ім’ям. 2006 року в США було видано також «Снігову королеву».

Англійське видавництво Templar 2005 року також видало казку Г.К.Андерсена в інтерпретації «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ». Саме їй судилося стати лідером продажу цього видавництва, обігнавши такі вічні книги, як «Острів скарбів» і «Пітера Пена». Причому «Снігову королеву» було видано в категорії подарункового видання, яке коштувало 20 фунтів (більше 200 гривень). В Англії було продано понад 30 тис. примірників цієї книги.

Поки що Іноземні видавці викупили в Малковича права лише на сім книг. Однак, видавець упевнений, що це – лише початок і присутність видавництва у світі щороку зростатиме. – Якщо ти маєш бодай одну успішну книгу за кордоном, це вже запорука успішного бізнесу. А якщо тобі пощастило продати з десяток книг – це просто успіх. Але щоби був відчутний бізнес, треба мати дуже багато книг, – каже Малкович.

І йде до своєї мети вперто, крок за кроком. Долаючи на своєму шляху перепони і стереотипи, видавець утверджує новий імідж українського продукту у світі. Для нього принцип «добре, бо українське» від самого початку мав найвищий сенс. На часі – відкриття філій «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» у Варшаві й Берліні. Але для Малковича саме український ринок завжди залишається пріоритетним:

– Наші справи в Україні йдуть добре. Але для мене все ж таки гроші заради гарних книжок, а не книжки заради грошей. Мені цікаво наповнити ринок для українського читача – зробити такі книги, щоб в Україні з більшою охотою читали українською мовою.

Особисте досьє Івана Малковича

1961 – 10 травня, народився в сім’ї Антося Малковича та Юлії Малкович (Арсенич) у Березові Нижньому Косівського р-ну Івано-Франківської обл. 1976 – після закінчення місцевої школи вступає на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища ім. Д.Січинського 
1980 – закінчує Івано-Франківське музучилище 
1980 – вступає на філологічне відділення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка 
1981 – 6 січня, перша велика поетична публікація у “Літературній Україні” із вступним словом Д.Павличка 
1981 – стає переможцем поетичного турніру на Всеукраїнському творчому семінарі в Ірпені 
1984 – побачила світ перша поетична збірка “Білий камінь” (Київ, в-во “Молодь”). “Найніжніша скрипка України” — так назвала молодого поета Ліна Костенко у видавничій рецензії на “Білий камінь” 
1985 – отримавши диплом філолога-україніста Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, кілька місяців працює у школі вчителем української мови та літератури 
1986 – переходить на посаду редактора дошкільної літератури у видавництві «Веселка» 
1986 – одружується зі скрипалькою Яриною Антків 
1986 – став (наймолодшим на той час) членом Спілки письменників СРСР 
1987 – переходить на посаду редактора відділу поезії у видавництво «Молодь» 
1987 – cтає першим лауреатом премії “Бу-Ба-Бу” за найкращий вірш року 
1988 – народження старшого сина Тараса 
1988 – виходить друга поетична збірка “Ключ” (Київ, в-во “Молодь”) 
1989 – долучається до організації першого молодіжного пісенного фестивалю «Червона Рута» 
1991-92 – працює в редакції дитячого журналу «Соняшник» 
1992 – працює на посаді головного редактора дитячих програм «Укртелефільму» 
1992 – 20 квітня, офіційний день народження (реєстрації) видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» 
1992 – липень, вихід першої книжки («Українська абетка») видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» 
1992 – виходить третя поетична збірка “Вірші” (Київ, “Український письменник”) 
1994 – у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить перше видання “Улюблених віршів” 
1995 – народився молодший син Гордій 
1997 – побачила світ четверта книга поета “Із янголом на плечі” (Київ, поетична аґенція “Княжів”) 
2002 – Форум видавців у Львові визнає «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ» найкращим видавництвом року в Україні. 
2004 – Форум видавців у Львові визнає Івана Малковича найкращим директором видавництва в Україні. 
2004 – став кавалером Міжнародного ордену усмішки (свого часу цю нагороду отримували Папа Іван-Павло ІІ, Астрід Ліндґрен, Сєрґєй Образцов, Дж.Роулінґ та ін.) 
2005 – у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить перше видання “100 КАЗОК. Т.1” 
2006 – вихід п’ятої поетичної книжки “Вірші на зиму” (Київ, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА») 
2008 – починає видавати в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Зі» «дорослу» літературу 
2009 – у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить “Дитяча Євангелія” з благословіннями Першоієрархів найбільших традиційних християнських церков в Україні — УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ, УГКЦ. 
2004, 2008, 2009 – входить до “ТОП-100 найвпливовіших людей України” щорічного рейтингу журналу “Кореспондент” 
2010 – світ побачила книжка вибраного І.Малковича (вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв’ю) “Все поруч” («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), яка стала одним із переможців книжкового конкурсу львівського Форуму видавців-2010. 

Література: 

Текст: Сергій Пилипенко (журнал «Твій номер», №7, 2008)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *