Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Літ 11 клас / ТВОРЧІСТЬ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА. «АВТОПОРТРЕТ», «ВИШНІ». АПОЛІТИЧНІСТЬ, НАСКРІЗНА ЖИТТЄСТВЕРДНІСТЬ, МЕТАФОРИЧНІСТЬ І МІФОЛОГІЗМ ПОЕЗІЙ

ТВОРЧІСТЬ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА. «АВТОПОРТРЕТ», «ВИШНІ». АПОЛІТИЧНІСТЬ, НАСКРІЗНА ЖИТТЄСТВЕРДНІСТЬ, МЕТАФОРИЧНІСТЬ І МІФОЛОГІЗМ ПОЕЗІЙ

ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ДО 1939 р.

ТВОРЧІСТЬ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА. «АВТОПОРТРЕТ»,

«ВИШНІ». АПОЛІТИЧНІСТЬ, НАСКРІЗНА ЖИТТЄСТВЕРДНІСТЬ,

МЕТАФОРИЧНІСТЬ І МІФОЛОГІЗМ ПОЕЗІЙ

Б.-І. Антонич

Сьогодні відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії.

Познайомимося з однією визначною особистістю, про яку Д. Павличко

сказав: «З вітром століть приходимо до поета й беремо його у вітер

століть. Мине небагато часу, і в мисль про українську поезію ввійде ім’я

закоханого в життя прочанина, творчість якого буде засвоєна його

Батьківщиною, тією «вічною землею, куди ведуть усі стежки і всі

дороги».

antonychЛітература в Західній Україні в 30-ті роки XX ст. (оглядово)

Західноукраїнська література в 30-ті pp. XX ст. збагатилася багатьма

новими іменами. Серед поетів виділялися Роман

Купчинський, Олег Бабій, Юра Шкрумеляк, Микола Матіїв-

Мельник, з молодшого покоління — Богдан Кравців, Богдан- Ігор Антонич,

Святослав Гординський. Із Західною Україною була тісно пов’язана

творчість емігрантів зі Сходу, які оселилися в Празі, Варшаві і

Львові,— Юрія Косача, Олександра Олеся, Олега Ольжича, Євгена

Маланюка та ін. Для тогочасного літературного процесу була характерна

значна політизація.

Письменники розділилися на три основні групи. Прихильники

націоналістичного напряму згуртувалися навколо журналу «Вісник»,

редагованого Дмитром Донцовим. До них належали Улас Самчук, Олесь

Бабій, Юрій Клен, поети — члени так званої квадриги — Євген Маланюк,

Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз. До групи «пролетарських»

письменників, що орієнтувалися на Радянський Союз, уходили Василь

Бобинський, Олександр Гаврилюк, Ярослав Галан, Петро Козланюк,

Ярослав Кондра, Кузьма Пелехатий, Степан Тудор та ін. Молоді

«пролетарські» письменники об’єдналися в літературно-мистецьку групу

«Гроно» й видавали у Львові журнал «Вікна». До них примикала також

група «новошляхівців», які гуртувалися навколо журналу «Нові шляхи»,

редагованого Антоном Крушельниць- ким. Найбільшим був табір

письменників ліберальної орієнтації, до якого можна віднести Петра

Карманського, Юру Шкрумеляка, Богдана-Ігоря

Антонича, ОсипаТурянського, Ірину Вільде, Богдана Лепкого, Наталену

Королеву, Андрія Чайковського, Катрю Гриневичеву та ін. Ліберальних

поглядів дотримувалися також письменники старшого покоління — Василь

Стефаник, Уляна Кравченко, Марко Черемшина.

 

Повна версія за посиланням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *