Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Зміст творів 11 клас / «Україна в огні» — кіноповість Олександра Довженка

«Україна в огні» — кіноповість Олександра Довженка

«Україна в огні» — кіноповість Олександра Довженка,

присвячена подіям Другої світової війни, долі сільської родини та простих селян.

Тема: опис подій Другої світової війни, показ життя селян під час німецької окупації.

Ідея: засудження такого явища як війна, прославлення сили духа українців, невмирущості нації.

Жанр: кіноповість.

Герої: Лаврін Запорожець, його дружина Тетяна, п’ять синів: прикордонник Роман, артилерист Іван, чорноморець Савка, колгоспники Григорій і Трохим, донька Олеся, пасічник дід Демид. Христя — подруга Олесі. Василь Кравчина — танкіст, коханий Олесі. Старий полковник німецької розвідки — Ернст фон Крауз, його син — лейтенант Людвіг Крауз — намісники на території України.

Кіноповість «Україна в огні» — один із найсильніших, найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки другої світової війни та й упродовж усієї своєї історії.

Саме Україна прийняла на себе перші в СРСР удари німців; найстрашніші і найбільші битви відбувалися на її полях, і вся вона палала у вогні та стражданнях.

україна в огніЦі картини з жалем і болем, а ще більше з жагучою ненавистю до ворогів змальовує автор: «Горять жита на многі кілометри, палають, топчуться людьми, підводами… Ревуть аероплани. Мечуть бомби. Розсипаються вершники по полю, мов птиці… Крик, і плач, і височенний зойк поранених коней». Повна розгубленість серед населення, розгубленість у військах перед раптовою залізною навалою… Сини Купріяна Хуторного, одного з героїв кіноповісті, стали дезертирами, повернулися додому і виправдовуються перед батьком: «У нас, тату, — генерал пропав. Застрелився, бодай його сира земля не прийняла.. Розгубилися ми… Мости, тату, зірвані. Плавати не вміємо».

Письменник дошукується причин зрадництва і говорить про них у прямих авторських зверненнях до читача. Ці слова звучать гнівним обвинуваченням державній політиці за виховання молоді: «У грізну велику годину життя свого народу не вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Під тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством, що йому потім судила доля здивувати світ своїми подвигами. Звиклі до типової безвідповідальності, позбавлені знання урочистої заборони і святості заклику, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії, що кликала їх до велетенського бою, до надзвичайного. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історії. Не помогли й близькі рідні герої революції, бо не шанували їх пам’ять у селі. Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою, бо слово „священна“ не дзвеніло в їх серцях урочистим дзвоном. Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі».

Повна версія за посиланням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *