Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Дистанційне навчання / 355 фразеологізмів. Історія виникнення і тлумачення. Частина 4 (Т-Ю)

355 фразеологізмів. Історія виникнення і тлумачення. Частина 4 (Т-Ю)

Частина 1 А-В

Частина 2 Г-Н

Частина 3 О-С

305. Фразеологізм Тайна вечеря

Вислів має біблійне походження. У четвер перед іудейським святом Пасхи Ісус Христос зібрав своїх дванадцятьох учнів-апостолів на вечерю. Він помив ноги кожному і мовив: «Ви чисті, але не всі». Нечистим був Іуда (Юда). Він не вірив у Ісуса як Сина Божого, тому й не був очищений від гріхів своїх. Та Ісус обмив і йому ноги, цими діями показавши приклад любові й покори. За вечерею, знаючи, що його переслідують і скоро стратять, Христос розповів апостолам, яких страшних страждань Йому доведеться зазнати, і що Він воскресне на третій день. Саме цю вечерю у християнстві називають Тайною.
Фразеологізм «тайна вечеря» вживають на позначення таємних зустрічей, зібрань людей, серед яких можуть бути однодумці й відступники.

306. Фразеологізм Танталові муки

За античним міфом, син бога Зевса Тантал був дуже пихатим, гордовитим, за що боги покарали його — кинули у підземелля. Там, стоячи по горло у воді, він не міг утамувати спрагу, бо щойно хотів напитися, як вода відступала від його ніг; побачивши соковиті плоди, не міг їх з’їсти, бо тільки-но простягав руку, щоб зірвати плід, як гілки піднімалися вгору. Спрага і голод були нестерпною мукою для Тантала.
Тому, коли хтось терпить страшні страждання через неможливість досягти бажаної мети, вживають фразеологізм «танталові муки».

307. Фразеологізм Танути як віск (свічка)

Бджолиному воску, з якого виготовляють ритуальні свічки, приписують властивості оберега. Його широко використовують у народній медицині, магії та ворожінні. У замовляннях віск виконує функцію примноження. У власне магічних практиках він є аналогом серця, що тане від кохання, тому на воскові ворожать переважно на особисте життя; передбачають майбутнє за формою воску, який захолов у воді.
Людське життя часто порівнюють із запаленою свічкою: як тане на ній віск, так тануть і роки життя, наближаючи людину до смерті.
Фразеологізм «танути як віск (свічка)» означає швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути.

308. Фразеологізм Танцювати під чужу дудку

Це один із численних фразеологізмів, життя якому дав давньогрецький байкар Езоп. У творі «Рибалка і риби» він розповідає, як одного разу риболов вирішив заманити до себе риб грою на сопілці. Та в нього нічого не вийшло, тоді він спіймав їх неводом. Дивлячись, як риби підстрибують у сітці, рибалка сказав: «Дурненькі, коли я грав, то ви не хотіли танцювати під музику моєї сопілки, а тепер, коли я покинув грати, ви танцюєте».
З того часу в мову увійшов фразеологізм «танцювати під чужу дудку», що означає: діяти не за власним бажанням, не зі своєї волі, постійно перебувати під чиїмось впливом.

309. Фразеологізм Тернистий шлях

Терен — колючий кущ із терпкими плодами.
Римські воїни перед стратою Ісуса Христа сплели вінок із тернового гілля і поклали Йому на голову. Колючки впиналися в шкіру голови, завдаючи Господу нестерпного болю. У цьому вінку Він пройшов хресний шлях на Голгофу і був розп’ятий. Тому терен став символом мук, катування, а вислів «тернистий шлях» означає страждання, дуже тяжкий шлях життя, усипаний численними тернями (колючками).

310. Фразеологізм Тисяча й одна

Фразеологізм став популярним після появи арабського збірника «Тисяча й одна ніч». У ньому вміщено понад триста казок, які Шахерезада протягом тисячі й однієї ночі розповідала своєму чоловікові-халіфу, щоб відтягти час своєї смерті. Халіф мав звичай убивати власних дружин на ранок після весілля. Та Шахерезада розповідала так захопливо і довго, що він прагнув слухати її знову й знову, тому дарував життя.
Тепер вислів «тисяча й одна» вживають, коли говорять про велику кількість чогось.

311. Фразеологізм Тіпун тобі на язик

Слово має велику силу, тому з ним обходилися дуже обережно, щоб не наврочити, не накликати неприємностей або хвороби. Побажання «тіпун тобі на язик» було дуже серйозним, оскільки носій тіпуна ставав мовчазним виконавцем волі знахаря і не міг відповідати на зло.
Тіпун — це хвороба птахів, за якої на кінчику язика з’являється хрящуватий наріст. Коли в людини на язиці з’являється щось подібне, його за аналогією називають тіпуном. Вважалось, що на тіпун хворіють нечесні люди.
Отже, знахарська формула-заклинання «тіпун тобі на язик» мала на меті карати брехунів, неправдивців. Згодом значення фразеологізму змінилося на недобре побажання кому-небудь з приводу недоречних висловлювань.

312. Фразеологізм Товкти воду в ступі

Походження вислову пов’язане з покаранням. У давнину в монастирях ченцям, які в чомусь завинили, забороняли виходити з келії і примушували їх з ранку до вечора товкти воду в ступі. Така монотонна робота виховувала смирення, витримку, терпіння, проте не давала жодного практичного результату.
Товкти воду в ступі — означає займатися непотрібною працею, марно гаяти час або безрезультатно говорити одне й те саме.

313. Фразеологізм Топтати ряст

Ряст іздавна вважали провісником весни. Люди поспішали на узлісся, де ріс ряст, щоб босоніж, пританцьовуючи, накликати: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, того року діждати і ряст потоптати!». Це означало, що людина, котра доторкнеться до живої природи, оздоровиться, набереться життєвої сили, щоб дожити до наступної весни. З часом обряд відійшов у минуле, а фразеологізм набув значення: жити, ходити по землі, тобто діждатися того дня, коли можна буде «топтати ряст». А про того, хто помирав, казали: йому вже не топтати рясту.

314. Фразеологізм Три грації

У давніх римлян три грації — це богині молодості, принадності, веселості, яких зображували у вигляді трьох чарівних дівчат. Вони стали символами жіночої краси.
У переносному значенні «три грації» означає «красуні».

315. Фразеологізм Тридев’яте царство

Фразою про тридев’яте царство починається багато казок, проте в жодній не сказано точно, де воно було і хто ним правив. Насправді тридев’ять — це три по дев’ять, тобто двадцять сім. Отже, тридев’яте царство — якась далека країна. У переносному значенні цей вислів означає дуже віддалені країни, місця.

316. Фразеологізм Тридесяте царство

В українській міфології вислів «тридесяте царство», про яке йдеться у багатьох казках, — це царство мертвих. В одній із казок герой зашиває себе в шкуру корови, щоб потрапити в тридесяте царство. Це відображення прадавнього звичаю зашивати покійників у шкуру тварин. У казках про Бабу Ягу хатинка на курячих ніжках завжди повернута вхідним боком до тридесятого царства, а глухим — до царства людей, звідки приходить Іван Царевич. Ось чому Іван не може обійти хатинку, а тільки повертає її. Ця хатинка — сторожова застава на вході у потойбіччя. Перш ніж перетнути кордон із царством мертвих, герой має витримати випробування, перевірити, чи вартий він продовжувати шлях. У деяких казках тридесяте царство міститься під землею. Там є сади з родючими деревами. Також воно пов’язане з горизонтом, у ньому чути грім.
Та з часом вислів «тридесяте царство» втратив своє первісне значення і став синонімом фразеологізму «тридев’яте царство», означаючи дуже далеку країну, землю.

317. Фразеологізм Три кити

У давнину вважалося, що саме на трьох китах тримається земля. Ще в середньовічних трактатах із географії землю зображували як пласку таріль, що лежить на спинах трьох велетенських китів, які плавають у безмежному океані.
Вислів «три кити» вживають тоді, коли йдеться про основні засади чого-небудь.

318. Фразеологізм Тримати ніс за вітром

Вислів є у багатьох мовах світу. Він з’явився в часи вітрильного флоту. Рух кораблів повністю залежав від напрямку вітру і погоди на морі. У штиль моряки сиділи склавши руки і чекали вітру. А якщо дув сильний вітер у ніс корабля, то вітрила спускали і судно ставало на якір. Корабель продовжував рух за попутного вітру. Тоді, щоб не гаяти час, напинали всі вітрила, а капітан повторював команду: «Тримати ніс корабля за вітром», тобто так, щоб вітрила ловили вітер.
У переносному значенні цей вислів означає пристосовуватись до обставин, відповідно змінюючи свої погляди.

319. Фразеологізм Тримати порох сухим

Фразеологізм приписують англійському полковнику Оліверу Кромвелю (1599—1658), який нібито сказав своїм військам напередодні бою з шотландцями: «Надійтесь на Бога, солдати, але порох тримайте сухим». Якщо порох намокне, він не горітиме, і солдати приречені на поразку. Кромвель закликав вояків бути в постійній готовності.
Вислів «тримати порох сухим» уживають у значенні: бути передбачливим, готовим до бою, дотримуватися правил безпеки.

320. Фразеологізм Три чисниці до смерті

Вислів постав із мовлення пряль. Чисниця — це десята частина пасма, тобто три нитки, а три чисниці — дев’ять ниток, дуже мала одиниця виміру полотна.
«Три чисниці до смерті» — так кажуть про дуже старих або безнадійно хворих людей, які скоро можуть померти.

321. Фразеологізм Троянський кінь

Вислів «троянський кінь» став крилатим завдяки Гомеровій поемі «Іліада». Греки тримали Трою в облозі дев’ять років. Здавалося, що війні не буде кінця. Одіссей запропонував узяти місто хитрістю: збудувати величезного дерев’яного коня, усередині якого сховається частина грецьких воїнів, а решті армії відступити від міста. Задум Одіссея спрацював. Зраділі відступові ворога троянці затягли дерев’яну статую коня в місто. Уночі, коли Троя вперше після облоги спала мирним сном, солдати, що були всередині коня, перебили вартових і відчинили міські ворота. Грецька армія, що переховувалася неподалік, увійшла в Трою і здобула перемогу.
Фразеологізм «троянський кінь» означає хитрий, таємний задум, підступний подарунок, який несе згубу тому, хто його отримає.

322. Фразеологізм Тягти волинку

Волинка — духовий музичний інструмент, що складається з наповненого повітрям шкіряного мішка і вставлених у нього трубочок-сопілок. Мелодії волинки одноманітні, нудні, тягучі, що й породило вислів «тягти волинку». Переносно він означає повільність у роботі, навмисне затягування справи.

323. Фразеологізм Тягнути канитель

Вислів доволі рідкісний у мовленні.
Канитель — це дуже тонкий, як нитка, витий дріт для гаптування. Ним вишивали церковні ризи (одяг для священиків). Канитель витягували обценьками із розпеченого металевого дроту. Вона могла бути золотою, срібною, позолоченою чи посрібленою. Цією ниткою вишивали на оксамиті, сукні чи сап’яні (тонкій, м’якій фарбованій шкірі).
Тягнути канитель — робота дуже повільна, непродуктивна, нудна, тому цей вираз і означає гаяти час, повільно й безглуздо будь-що робити; затягувати рішення будь-чого.

324. Фразеологізм Тьху на тебе, щоб не зурочити

Плювок, що став символом безчестя та зневаги, раніше вважали сильною зброєю. Знахарі плювали на рани, щоб вони загоїлися, а Христос зцілив сліпого, змочивши його очі слиною. На Сході матері щодня турботливо обпльовували дітей, щоб ті швидко росли. Колись воїни слиною змазували зброю для підсилення її боєздатності. І нині перед бійкою чи серйозною справою дехто мимоволі плює на долоні, потираючи їх перед важкою роботою. Так робили наші предки, бо були впевнені в тому, що слина допомагає від будь-якого зла, насамперед від лукавого. Плювали на біса через ліве плече, бо лівий бік вважали гріховним, неправедним. Слина мала прогнати нечистого, щоб не нашкодив і не зурочив. Наші пращури думали, що зурочити можна все на світі, особливо вразливе до зурочення найдорожче, найкраще. Тому вголос не хвалили дитину, на людях не раділи щасливим подіям у житті, уникали «злого ока». Вважали, що найчастіше зуроченню піддаються діти й породіллі, пов’язуючи це з тим, що чорт часто підміняв немовлят або викрадав їх. Невипадково про дитину, яка змінилася поведінкою (стала або покірна, або збуджена), кажуть: ніби підмінили. Якщо дитина не спить уночі, плаче, капризує, вірили, що її зурочили.
Тому щоразу, коли хочуть когось похвалити, додають фразу: «Тьху на тебе, щоб не зурочити», — ніби захищаючи об’єкти похвали від нечистого.

325. Фразеологізм Убогі духом

У Євангелії від Матвія (5:3) сказано: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне». Вислів «убогі духом», що став фразеологічним, означає людей, які відчувають і усвідомлюють гріхи та душевні недоліки. Вони пам’ятають, що без помочі Божої нічого доброго самі зробити не можуть, а тому нічим не хваляться і не пишаються ні перед Богом, ні перед людьми. Це — люди смиренні, негорді, інколи недалекі розумом.

326. Фразеологізм Умивати руки

В обрядах багатьох східних народів існував ритуал обмивання рук. Наприклад, у мусульман — перед намазом, у євреїв — перед якимось священним дійством. Люди мили руки, щоб очиститися від гріха. Згодом ця дія стала символізувати невинуватість людини: у суді звинувачений умивав руки, стверджуючи цим, що до злочину він не причетний, його руки чисті. Про цей звичай згадано в Євангелії. Пілат, віддаючи Ісуса на розправу, умив руки і сказав: «Не винен я у крові праведника цього».
Коли йдеться про ухилення од відповідальності, говорять: я умиваю руки.

327. Фразеологізм У поті чола

Вислів походить із Біблії. Після того, як Адам і Єва скуштували заборонений плід із Дерева пізнання добра і зла, Бог розгнівався, вигнав їх із раю і сказав Адаму: «У поті чола свого їстимеш хліб свій». В Едемському саду перші люди мали вдосталь їжі і не мусили ні про що дбати. Після вигнання з раю Адам мав тяжко працювати, щоб прогодувати себе і сім’ю.
Вислів «у поті чола» означає важку працю, виснажливу повсякденну роботу, великі труднощі.

328. Фразеологізм У свинячий голос

У давнину свиней не тримали в хлівах, а виганяли пастися, як корів. Жадібні тварини часто поверталися додому вночі й подавали свинячий голос — рохкали, вищали.
У свинячий голос — означає дуже пізно.

329. Фразеологізм Усе своє ношу із собою

Авторство цього крилатого вислову приписують грецькому філософу Біанту, який жив у VI ст. до н. е.
Рятуючись від нападу перського царя Кіра, населення залишило місто Прієна, забравши із собою все майно. А Біант — один із семи мудреців — пішов з міста без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, філософ відповів: «Усе своє ношу з собою». Цим він ствердив, що на відміну від матеріальних цінностей, духовні й інтелектуальні надбання завжди цінніші, важливіші й потрібніші для людини.

330. Фразеологізм У чужий монастир зі своїм уставом не сунься

Колись розпорядок монастирського життя визначався уставами. Кожна обитель мала власний устав, деякі навіть судовий, за яким самостійно судили своїх людей за їхні гріхи.
Переносне значення виразу «у чужий монастир зі своїм уставом не сунься»: потрібно виконувати встановлені правила, звичаї в суспільстві, чужому домі, а не встановлювати власні.

331. Фразеологізм Хід конем

Фразеологізм походить із мови шахістів. Усі шахові фігури пересувають на дошці тільки прямо, і лише кінь ходить ламаною у формі літери «Г». Тому його удари часто бувають неочікуваними для суперника.
Ця особливість породила переносне значення вислову «хід конем»: хитро задуманий удар, маневр у будь-якій боротьбі.

332. Фразеологізм Ходити козирем

У вислові йдеться не про картярську гру, а про ходу. Можна ходити королем, павичем, індиком, а можна козирем. Ще в Київській Русі бояри, на відміну від простолюду, пришивали до коміра святкового каптана ще один комір, гаптований сріблом, золотом і діамантами, який називали козирем. Козир поважно стримів, надаючи поставі боярина гордовитості.
Отже, ходити козирем — триматися зверхньо, гордовито, пихато, а козиряти — хвастатись чим-небудь, користуватись перевагою.

333. Фразеологізм Хома невірний

У Євангелії розповідається, як апостол Хома, коли йому розповіли про воскресіння розіп’ятого Ісуса, заявив: «Якщо я не побачу на руках Його ран від цвяхів і не доторкнуся рукою до ран Його… не повірю». Тоді з’явився Христос і дорікнув йому, назвавши невірним.
Тому Хома невірний — людина, яку важко примусити повірити комусь або у щось.

334. Фразеологізм Хоч кілок на голові теши

В українській міфології кілок був здебільшого оберегом. У магії та обрядах використовували кілки, витесані з дерева, яке саме по собі було оберегом, найчастіше осики, бузини або колючих порід, особливо з терну. Кілок оберігав людину від нечистої сили. Ним «заколювали» хвороби. Наприклад, у народній медицині існує звичай забивати кілочком у дерево нігті й волосся дитини, яка хворіє на епілепсію, надіючись, що дитина «переросте» хворобу.
Фразеологізм «хоч кілок на голові теши» вживають для характеристики нерозумної, впертої, настирливої людини. Імовірно, такі якості давні слов’яни вважали проявом хвороби.

335. Фразеологізм Циклопічна споруда

Циклоп (круглоокий) — персонаж давньогрецьких міфів — бридкий одноокий велетень-людожер. У поемі Гомера «Одіссея» герої-мандрівники потрапляють до печери циклопа Поліфема і тільки завдяки хитрощам Одіссея рятуються від неминучої загибелі. Греки вважали, що величезні будови, складені з кам’яних брил, від яких залишалися самі руїни, — справа рук циклопів.
Вираз «циклопічна споруда» вживають тоді, коли говорять про величезну будівлю.

336. Фразеологізм Цур йому

Цуром називали давнє слов’янське божество, яке охороняло земельні межі. Часто на межах забивали дерев’яні стовпчики, на яких був зображений Цур. Ці місця слов’яни вважали священними. Тоді й з’явилося слово «цуратися» — обходити священне місце.
Вислів «цур йому» виражав побажання кари Цура за поганий вчинок: «Цур йому і віддячить». У сучасній мові цей фразеологізм означає незадоволення чимось, несхвалення, бажання позбутися когось.

337. Фразеологізм Чарівна паличка

У слов’янській міфології існує легенда про чарівну палицю, яку знахарі передавали із роду в рід. Її здобували так: коли знахареві випадала нагода побачити, що гадюка їсть жабу, то він відламував однорічний паросток будь-якого дерева і ним розбороняв їх, намагаючись не зачепити ні тієї, ні іншої. Відтоді палиця ставала чарівною. Нею знахар міг розганяти градові хмари, якими, за народним віруванням, правлять відьми й відьмаки, разом з освяченим сім разів (протягом семи літ) на Великдень ножем. Його він устромляв у землю і починав читати молитви. Потім брав ножа і разом з палицею у правиці повертав у той бік, куди хотів направити градову хмару, промовляючи відповідні слова. Згодом образ чарівної палички з’явився у багатьох казках, де її функції значно розширились. За її допомогою казкові герої могли здобувати все, чого хотіли.
У переносному значенні фразеологізм «як чарівна паличка» означає зробити щось дуже легко, просто, швидко.

338. Фразеологізм Чорна книга

За народними віруваннями, загадкова Чорна книга зберігалася на дні моря, під палаючим каменем-алтарем. Одного разу, ще в незапам’ятні часи, злий чорнокнижник, ув’язнений у Мідній країні, отримав заповіт від старої відьми знайти книжку. Коли була зруйнована Мідна країна, чорнокнижник, звільнившись від ув’язнення, спустився на дно моря і дістав Чорну книгу. Відтоді вона й гуляє по білому світу. За іншим давнім переказом, Чорна книга існувала з початку світу і була збережена після потопу, але її знищив небесний вогонь. У народі вважали, що чорнокнижники навчаються від чортів, а тому все своє життя залежні від них. Уклавши з бісами угоду, вони отримують від них Чорну книгу, списану замовляннями й чарами. Помираючи, чорнокнижник зобов’язаний передати її наступникові.
Нині вислів «чорна книга» частіше вживають у складі фразеологізму «записати в чорну книгу»: запам’ятати, зафіксувати (записати) погані вчинки, дії, висловлювання певної людини. Виник синонімічний вираз «чорний список» — перелік осіб чи організацій, які часто не дотримують своїх зобов’язань.

339. Фразеологізм Чорним по білому

Чорний і білий — контрастні кольори, які дуже чітко вирізняються на тлі один одного. Тому для письма і друкування текстів найчастіше використовують білий папір і темне (переважно чорне) чорнило. Ще у Київській Русі для писання використовували спеціально приготовлений сік із горішків, що наростали на дубових листках. Цей сік мав буро-чорний колір, тому його так і називали: чорнило.
Писати чорним по білому означає писати чи викладати зміст чітко, виразно, зрозуміло.

340. Фразеологізм Чорні дні

Давні люди вірили, що існують особливі дні, коли нечиста сила може заподіяти велике лихо. Їх називали чорними і в році налічували сімнадцять; крім того, понеділки і п’ятниці також вважали важкими, або чорними, днями. Тоді слід бути обережним, бо про що погане думає людина — обов’язково здійсниться. Несприятливим був і останній день Масниці — чорна неділя, після якої починається Великий піст.
У переносному значенні чорними днями називають дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди.

341. Фразеологізм Чудеса в решеті

У середньовічній Європі та деяких країнах Азії були поширені ворожіння з решетом. За його допомогою викривали злодіїв. Решето підвішували на мотузках так, щоб воно могло повільно обертатися. Ворожбит тримав його за мотузку. На обручі решета робили помітки, а імена підозрюваних, написані на окремих папірцях, розкладали колом. На чиє ім’я вкаже зупинившись помітка решета, той і злодій.
Також на ярмарках ворожбити носили решета з різнобарвними зернами бобів, гороху, сочевиці, мигдалю тощо. Струшуючи решето, вони за розташуванням зерен передбачали майбутнє. Щоб надати ворожінню більшої магічної сили, щось шепотіли, викрикували, жестикулювали. Намагаючись заробити якнайбільшу суму, складали неймовірні історії, пророкуючи простодушним слухачам щасливе одруження, неочікуване багатство чи незвичайні події та пригоди — всілякі чудеса. Таке шарлатанство й називали чудесами в решеті.
Нині фразеологізм зазвичай уживають для вираження захоплення чимось або здивування з приводу чого-небудь.

342. Фразеологізм Шагренева шкіра

Шагрень — це дублена вичинена шкіра, яку виготовляють зі спинної частини шкур кіз, овець і коней. Вона м’яка, пластична, має характерний малюнок. Із шагрені роблять верх взуття, нею оббивають меблі тощо. Шагреневою шкірою також називають папір, спеціальну тканину для оббивки, книжкових палітурок, що своїм виглядом нагадують її. При тривалому контакті з продуктами переробки кам’яного вугілля, нафти шагрень змінюється: посилюється пігментація, з’являються бородавчасті нарости, вона розтягується або зменшується. Така властивість шкіри і стала основою фразеологізму «шагренева шкіра», яким називають те, що має здатність невпинно скорочуватися, зменшуватися.
Цей вислів став крилатим завдяки роману французького письменника О. де Бальзака (1799—1850) «Шагренева шкіра». У ньому йдеться про Рафаеля Валентена, який став власником шкіри, що здійснювала всі бажання. Однак щоразу шкіра зменшувалась, а життя Валентена скорочувалося.

343. Фразеологізм Шануй батька свого й матір свою

Одна із десяти заповідей гласить: «Шануй батька свого й матір свою, і благословен ти будеш, і довго жити будеш на землі». Перша частина біблійної цитати стала фразеологізмом, зберігши пряме значення.

344. Фразеологізм Шапка-бирка, зверху дірка

Вислів став крилатим завдяки усній народній творчості. У «Думі про козака Голоту» розповідається про бідного козака, на якому порвана свита, постоли в’язові, онучі китайчані та «шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита, куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає».
Бирка — це овеча шкура; смушок, із якого шили шапки. Із шапкою пов’язано чимало народних звичаїв та повір’їв. У давнину люди вважали, що в непокриту голову може вчепитися домовик, а ходити без шапки — непристойно. Тому навіть найбідніші чоловіки носили хоч якийсь головний убір.
У сучасному мовленні вислів «шапка-бирка, зверху дірка» вживають, коли хочуть вказати на скрутне становище, бідність.

345. Фразеологізм Штурм Бастилії

Чимало крилатих висловів породила французька революція 1789 р. Доведений до відчаю жахливим становищем, народ не міг більше терпіти і повстав проти поміщиків-визискувачів. Король хотів придушити повстання силою, але солдати відмовились стріляти в селян. Величезні юрби народу, озброївшись, рушили з піснями на майдан, де стояла королівська тюрма-фортеця Бастилія. Там тримали державних злочинців — ворогів короля і церкви. Комендант фортеці наказав відкрити вогонь, пролилася кров сотні людей, але народ не відступив, на його бік перейшли королівські артилеристи. Почався обстріл Бастилії. Перебивши ланцюги одного із підйомних мостів, повстанці захопили в’язницю і зруйнували її за день, не лишивши каменя на камені. День захоплення Бастилії у Франції відзначають щороку 14 липня як національне свято.
Фразеологізм «штурм Бастилії» означає швидке подолання важких і важливих перешкод на шляху до мети.

346. Фразеологізм Шукайте жінку

Поширення цей вираз здобув завдяки роману А. Дюма-батька (1802—1870) «Могікани Парижа». «Шукайте жінку» — улюблена приказка одного з героїв, поліцейського чиновника. Ранній варіант цього фразеологізму трапляється у творі римського поета Ювенала, який писав, що немає такого позову, в якому причиною суперечки не була б жінка. Цей крилатий вислів уживають, коли хочуть сказати, що виною якихось бід, подій, злочину є жінка.

347. Фразеологізм Яблука гесперид

За давньогрецьким міфом, у день весілля Гери і Зевса богиня землі Гея подарувала їм дерево, на якому росли золоті яблука — символ вічної юності й сили. Охороняли дерево геспериди — доньки божества вечірньої зірки Геспери — за допомогою дракона Ладона. Геракл убив дракона, забравши золоті яблука (це був його одинадцятий подвиг).
У переносному значенні «яблука гесперид» — це коштовний здобуток.

348. Фразеологізм Яблуко розбрату (чвар)

Давньогрецький міф розповідає, що богиня розбрату Ерида вирішила помститися богам за те, що вони не запросили її на бенкет. Ерида непомітно кинула золоте яблуко із написом «найпрекраснішій» між богинями Герою, Афродітою та Афіною. Вони почали сперечатись, кому має належати яблуко, бо кожна вважала себе найкрасивішою. Син троянського царя Парис, якого запросили бути суддею, віддав яблуко Афродіті. За це вона допомогла йому викрасти дружину спартанського царя Єлену Прекрасну, що призвело до десятилітньої Троянської війни.
У переносному значенні «яблуко розбрату (чвар)» — це причина ворожнечі, суперечок, незгоди між ким-небудь.

349. Фразеологізм Яблуко спокуси

Вислів походить з тієї самої біблійної легенди, що й фразеологізми «дерево пізнання добра і зла» та «заборонений плід». За народними уявленнями, деревом пізнання добра і зла була яблуня, і саме яблуко скуштувала Єва, спокушена змієм.
Фразеологізм «яблуко спокуси» вживають стосовно обставини, за якої є спокуса порушити заборону, скоїти гріх.

350. Фразеологізм Як баба Палажка і баба Параска

Баба Палажка і баба Параска — героїні творів українського письменника І. Нечуя-Левицького (1938—1918), зокрема: «Кайдашева сім’я», «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Біда бабі Палажці Солов’їсі», «Біда бабі Парасці Гришисі» та ін. Вони постійно пакостять одна одній, лаються, сваряться і навіть б’ються, витрачаючи багато енергії на нікчемні справи.
Фразеологізм вживають, коли йдеться про язикатих, чванливих, пихатих людей.

351. Фразеологізм Як горох при дорозі

Вислів походить зі звичаю обсівати поля горохом. Тепер це роблять радше за звичкою, а раніше сіяли його при дорозі для того, щоб голодний мандрівник, який іде в далеку путь, міг підживитися цим солодким, корисним овочем.
«Як горох при дорозі» (хто йде, той і скубне) — так кажуть про нещасних, беззахисних людей, до яких нікому немає діла і за яких ніхто не вступається.

352. Фразеологізм Як з гуски вода

Гуска виходить з води сухою, бо її пір’я змащене жиром. Вода просто стікає з птаха, не залишаючи сліду. Ця властивість стала основою вислову «як з гуски вода», який уживають, коли говорять про людей недбалих, байдужих до справедливих зауважень.

353. Фразеологізм Як рукою зняло

У виразі відображений звичай зцілення за допомогою руки. Знахарі часто відводили рукою зубний чи головний біль. Це «відведення» було схоже на звичайний масаж, тому біль буквально «знімався рукою».
Такий спосіб лікування поширений у багатьох народів, відповідно, у їхніх мовах існує фразеологізм «як рукою зняло». Він означає швидке зцілення від хвороб і важких душевних травм, раптове зникнення проблем.

354. Фразеологізм Як та мара

В українській міфології Мара — богиня зла, темної ночі, ворожнечі, смерті. Вона сіє на землі різні чвари, брехню, недуги, смерть, неймовірні страждання. Замість очей, у неї гнилі западинки, її бачать тільки вночі, бо вона творить лише темні справи. У народній творчості є приказки-прокляття, пов’язані зі словом «мара», наприклад: «Щоб тебе мара взяла!».
Вислів «як та мара» вживають для вираження неприязні до когось; ходити як мара — означає вештатися в темряві.

355. Фразеологізм Як у воду дивився

З водою пов’язано багато українських приказок, прислів’їв та фразеологічних зворотів. З давніх-давен чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у нечітке відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. У слов’ян є чимало варіантів ворожінь на воді: звичай ставити посуд з водою на ніч під ліжко, пускання вінків у купальську ніч, заглядання в криницю та ін.
Вислів «як у воду дивився» вживають тоді, коли виникає ситуація, яку можна передбачити.

Використані матеріали https://gorodenok.com/