Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Літ 10 клас / Про фільм “Тіні забутих предків”

Про фільм “Тіні забутих предків”

teni-zabytyh-predkov2Фільм, який увійшов у двадцятку кращих картин світу всіх країн і народів. “Тіні забутих предків”. Сербський режисер Емір Кустуріца щоправда з цим не погоджувався і запевняв, що це найкраща стрічка усіх часів. Найцікавіше, що фільм про гуцулів зняв вірменин Сергій Параджанов.

Коли знімальна група приїхала в Карпати, то всіх поселили в один готель. Параджанову такий підхід не сподобався. Наполіг, що житиме з селянами в одній хаті і на 7 місяців поселився в сім’ї Сориків. Під кінець зйомок не тільки говорив українською, а й вивчив місцевий діалект, танцював коломийки та їв на вечерю банош.

Компанійський вірменин легко знаходив спільну мову з гуцулами, вчив місцевих господинь робити голубці з виноградного листя. Міг без попередження прийти до когось на весілля чи похорон, навідувався до церкви та на полонини – все для того, аби достовірно передати їхній колорит.

Зараз фільм “Тіні забутих предків” важко уявити без Івана Миколайчука. Але саме він був затверджений на роль тоді, коли імена всіх акторів уже були відомі. Виявляється, Палійчука мав грати Геннадій Юхтін із Московського театру. На щастя, за талановитого українця замовив слівце його вчитель.

Параджанов насправді був скептичний щодо цього й попросив оператора Юрія Іллєнка провести формальний кастинг. За чверть години роль переписали на Миколайчука. Тоді йому було 23 роки і це були перші зйомки в кіно.

У фільмі знялися близько 40 гуцулів. Вони й були раді. За день зйомок у масовці платили аж 10 рублів, а за ось цю роль Марія Потяк заробила аж 13 рублів, це при тому, що за день роботи в колгоспі їм платили по 18 копійок.

Після зйомок Параджанов разом із жінками та трембітарями поїхав до Києва на студію звукозапису. Для них це був справжній шок. Мало хто бував у сусідньому Івано-Франківську, а тут рейс літаком до столиці. Як тільки приїхали, Параджанов повів усіх до Володимирського собору. Наступного дня про це вже знали на студії.

Режисеру хотіли висловити догану за свавільну екскурсію, та заступилися самі гуцули. Мовляв, інакше не зможуть працювати.

Першими змонтований фільм побачили саме гуцули – 24 серпня 1965 року. До сільського клубу запросили всіх акторів масовки. Для кожної жінки Параджанов привіз по квітчастій хустці.

Офіційна презентація в київському кінотеатрі «Україна» пройшла зі скандалом. На сцену піднялись Іван Дзюба, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл та виступили проти арештів серед інтелігенції.

Після такого стрічку фактично було заборонено до показу. А невдовзі Параджанова звинуватили в тому, що він показав націоналістичний дух гуцулів. Фактично вірменину приписали український буржуазний націоналізм. Утім за кордоном стрічка стала справжнім фурором і зібрала 28 міжнародних відзнак.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *