Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Мова 10 клас / Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Кома

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Кома

КОМА

  1. Для виділення звертань

Для виділення звертань і пов’язаних із ними слів:

  1. Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно. (П.Грабовський) (непоширене звертання у середині речення)
  2. Зеленійте, доли і лужечки, і, орли, здймайтесь ув імлі, розливайтесь, круті бережечки, по вкраїнській молодій землі. (А.Малишко) (поширені та непоширені звертання в середині речення)

Але не виділяємо комами (і паузами теж) слова О, ОЙ, якщо вони виступають у ролі підсилювальної частки:

  1. Ой Спасе наш Межигорський, Чудотворний Спасе… (Т.Шевченко)
  2. О земле,велетнів роди! (П.Т ичина)

Після вигуків, якщо вони вимовляються з окличною інтонацією меншої сили:

  1. Гей, на коні, всі у путь! (П.Тичина)
  2. О, як люблю я рідну землю. (П.Воронько)

Не відокремлюють вигуки на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання:

  1. Ой ви, сльози, дрібні сльози! (Т.Шевченко)
  2. Гей ти, поле колискове, молодість моя (В.Сосюра)

2.Після стверджувальних слів ТАК, ЕГЕ, ГАРАЗД, АЯКЖЕ, ЯКЖЕ, АВЖЕЖ  та ін., заперечення НІ, запитання ЩО, підсилювання ЩО Ж, коли далі розкривається їх зміст:

  1. Еге, я правду вам казав. (Є.Гребінка)
  2. Ні, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка)
  3. Що, титаря вбили? (Т.Шевченко)
  4. Що ж, отак і будемо жити, по-сусідськи тихо, сумирно.

3.Не відокремлюються прислівники ТАК, ГАРАЗД, повторюваний сполучник НІ

  1. Так хороше навколо!
  2. Все буде гаразд.
  3. Ні дощ , ні сніг – ніщо нам не завадить!

4. Для виділення вставних слів та словосполучень:

1. Якщо вставне слово або словосполучення не належить до відокремлених членів речення:

1) Уранці, о восьмій годині, певна річ, приїде машина.

2) Дівчина, зваживши ситуацію, очевидно, перестала хвилюватися.

2. Якщо вставне слово стоїть у середині звороту:

1) На полі, поораному, мабуть, ще восени, уже зеленіла трава. (Речення ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, який містить вставне слово)

3. Якщо вставне слово стоїть після однорідних членів і передує узагальнювальному слову, то перед вставним словом ставиться тире, а після нього кома:

1) Скатертина, тарілки, ложки, виделки і ножі – словом, усе, що було потрібне для сервірування столу, знаходилось у великому деревяному серванті.

4. Якщо вставне слово відділяється від попереднього сполучника:

         1) І, нарешті, досягнемо того, до чого закликає час: гармонії між справедливим словом і реальним ділом. (Б.Олійник)

5. Два вставні слова відділяються одне від одного:

         1) Правда, може, так виконати ці завдання буде краще.

         2) Отже, очевидно, треба змінити план навчання.

6. Сполучник, що стоїть на початку речення і відноситься до вставного слова, комою не відділяється, а після вставного слова кома ставиться:

         1) І справді, імпульсом до написання кожної повісті слугують достеменні факти. (Б.Олійник)

ПРИМІТКА. Залежно від змісту та емоційного забарвлення вставні слова та вставні конструкції можуть відокремлюватись дужками або тире.

НЕ ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ:

  1. Слова, подібні до вставних слів та словосполучень, що є членами речення:

Нарешті роботу завершено. Малюнок здавався обємним.

  • Якщо сполучники А, АЛЕ відносяться до вставного слова А ВЛАСНЕ, А ВТІМ:

Чи треба нам йти далі, а власне, залишитися тут до приїзду наступного автобуса?

  • Якщо вставні слова належать до відокремлених членів речення:

Уночі, мабуть годині о першій, почувся грім.

Не є вставними словами:

Майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, навіть,між тим, за традицією, буквально, якби.

  • Для виділення порівняльних зворотів,

що вводяться словами ЯК, МОВ, НЕМОВ, НІБИ, ЯК І, НІЖ та ін..

  1. Притулюся до калини, мов до рідної сестри.

УВАГА!

  1. У сталих фразеологічних зворотах перед порівняльним сполучником коми не ставимо:

Легкий як пірїна;   мовчить як риба;  став білий як сніг.

  • Не відокремлюємо іменну частину складеного присудка, приєднаного за допомогою сполучників ЯК, МОВ, НІБИ тощо:

Ноги обважніли ніби колоди.

  • Не виділяємо також звороти, що вводяться в речення за допомогою ЯК (У РОЛІ КОГО,ЧОГО) без додаткового смислового відтінку причинності.

Ірина Олексіївна вже два роки працює як асистент. (асистентом)

Я сприймаю ваш візит як цілковиту згоду. (згодою)

  • Не ставимо кому перед ЯК, НІЖ у виразах (не) більше як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж та ін.:

Чекати довелось не більше як півгодини.

  • Для виділення допустових речень:

Небо раптом потемніло, хоча на годиннику було 17.00.

Але якщо ХОЧ(А) вживається при окремому члені речення як частка, то кома перед ним не ставиться:

Зупинися хоч на хвилинку!

  • Для виділення прикладок,
  • Особливо коли вони відносяться до власних імен або займенників
  • Леся, трирічна дівчинка, менша дочка наших нових сусідів.
  • І, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду. (А.Малишко)
  • Для виділення відокремлених прикладок, що починаються словами ЯК, ТОБТО (СЕБТО, ЦЕБТО), АБО (в значенні ТОБТО) тощо:

Орфографію, або правопис, повинен знати кожен українець.

  • Коли прикладка приєднується за допомогою слів РОДОМ, НА ІМЯ, НА ПРІЗВИЩЕ, ТАК ЗВАНИЙ, ІНАКШЕ та ін.
  • Був там і старий козарлюга, на прізвисько Казан.
  • Країна озер, інакше Карелія, лежала перед нами до обрію.
  • Коли поширена прикладка стоїть після іменника:

Так-от, у Сквирі, в тихій книгозбірні, живе мій друг, старий казкар вечірній. (М.Рильський)

Але прикладка не відокремлюється, якщо вона передує означуваному слову:

Так думав, ідучи в латаній свитині, сердега Ярема з свяченим в руках.(Т.Шевченко) (речення ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом)

  • Якщо прикладка стоїть після займенника та стосується пропущеного в реченні іменника:

Я нагодувала їх, бідолашних, дала хлібину в дорогу. (М.Стельмах)

  • Якщо прикладка виражена власним іменем:

Обабіч Свирида сиділи Мурий і ще один муляр, Тимко. (О.Копиленко)

  • Відокремлення додатків.

1.Для виділення зворотів, що омежують або уточнюють зміст усього речення і починаються словами КРІМ, ОКРІМ, ОПРІЧ, ЗА ВИНЯТКОМ, ОСОБЛИВО, ВКЛЮЧАЮЧИ, ЗАМІСТЬ, НАПРИКЛАД, НАВІТЬ, ЗОКРЕМА, НА ВІДМІНУ ВІД, ЧАСОМ і под., якщо наявне інтонаційне відокремлення:

На краю села, замість похилої хатини,стояв великий будинок.

Не відокремлюються додатки,

якщо прийменник ЗАМІСТЬ можна замінити прийменником ЗА (значення повного заміщення, =взамін)

Ти вже командуєш замість (взамін) тата? (М.Стельмах)

  • Для виділення відокремлених означень:
  • Виражених кількома дієприкметниками та прикметниками, якщо вони стоять після означуваного іменника:

Вранці срібнохолодні роси слалися, і дикі кози, стрункі й полохливі, виходили пастись на галявинку. (М.Івченко)

  • Виражених прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова:

Незабаром показалось село, мальовничо розкидане над річкою по горі. (М.Коцюбинський)

  • Якщо означення стоїть перед іменником і має додаткове обставинне значення (переважно причини) та якщо дієприкметникове означення виступає як однорідне до прикметникового чи іменникового означення:

Знесилений, пригнічений, Микола опустився на землю і вдивлявся на захід, звідки повинен був зявитися обоз.

  • Якщо означення є уточнювальним:

Давня, прасловянська, лексика є важливою частиною словникового складу сучасної української мови.

  • Два дієприкметникові відокремлені означення, з’єднані сполучником, виділяються, але комою не розділяються:

У саду стояв чималий будинок, покритий шифером і оздоблений деревяним різьбленням попід дахом.

  • Якщо одиничне означення має уточнювальне значення:

Дівчина, вражена, посміхнулася.

  • Якщо дієприкметникові та прикметникові означення (з пояснювальними словами й без них) стосуються особових займенників:
  • Дивився Юрко на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого, спрацьованого. (Б.Харчук)
  • Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі. (О.Гончар)
    (речення ускладнене порівняльним зворотом)
  • Виражених іменниками в непрямих відмінках (із прийменниками та без них), для надання переконливості:
  • До неї наближалась мати… Іллевського, невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці. (О.Гончар)

НЕ  ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ:

  1. Означення, яке стоїть перед означуваним іменником чи сполучення прикметника з іменником і не має обставинного відтінку:

Омиті росами квітки розтулюють повіки.(В.Сосюра)

  • Одиничне непоширене означення, що стоїть після означуваного іменника й не має обставинного відтінку:

На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли. (М.Рильський)

  • Означення з пояснювальними словами чи без них, коли вони за змістом невіддільні від слів, яких стосуються:

Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, я думав. (Т.Шевченко) (у складі дієприслівникового звороту)

  • Означення при іменнику чи займеннику, якщо вони стосуються більше присудка,ніж підмета:

Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак. (Д.Павличко)

  • Означення, виражені дієприкметниковими зворотами, що стоять після означальних, вказівних та неозначених займенників та перед означуваним словом:

Усі подаровані авторами книжки зберігаються у бібліотеці у спеціальному фонді.

Цими вишитими червоним та чорним рушниками ми вітаємо гостей.

  • Неузгоджені означення:

Стала наближатися година рушати в дорогу. (С.Васильченко)

ПРИМІТКА:

Від означення треба відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який не відокремлюється:

А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів. (О.Гончар)

  • Для відокремлення обставин:
  • Для виділення відокремлених уточнювальних обставин часу, місця тощо:

Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгіря, ще ніч. (М.Коцюбинський)

  • Для виділення обставин, виражених одиничними дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами (на означення часу, умови дії, причини:

На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і , забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню. (М.Стельмах)

  • Обов’язково відокремллються обставини з прийменниками НЕЗВАЖАЮЧИ НА , ПОЧИНАЮЧИ З,  КІНЧАЮЧИ (які подібні до дієприслівників)
  • І я заснув нарешті, незважаючи на біль. (Ю. Яновський)
  • Та сказано йому, що князь приймає, почавши од дванадцятої години. (і.Нечуй-Левицький)
  • Дві обставини, з’єднані сполучниками І, АБО, виділяються не роз’єднуючись комами між собою:

Приводячи до ладу свою казну і з щасливою сторожкістю озираючись довкола,  Данько помітив раптом підлітка своїх років, що, видно, вже деякий час уважно стежив за ним. (О.Гончар)

  • Для відокремлення звороту чи дієприслівника, якщо він стоїть після сполучників А, АЛЕ, ТА

Я розумію, що хитрую сам із собою, та, повагавшись, біжу до геблі, над якою тихо шумлять розсунуті в боки верби. (М.Стельмах)

Для відокремлення дієприслівникового звороту:

А) якщо сполучники А, АЛЕ, ТА складають одне ціле із зворотом, то комами відокремлюється вся конструкція:

Спершу вона соромилась своїх сліз, але помітивши, що на неї ніхто не звертає уваги, вона втратила відчуття сорому, бо сльози їй зараз були потрібні…(Є.Гуцало)

Якщо ж сполучники А, АЛЕ не належать до звороту (за наявності попереду заперечення), то кома після них не ставиться:

Усі спочатку погодилися на поїздку, але, згадавши про іспити, частина студентів відмовилась.

Б) якщо зворот починається частками ТІЛЬКИ, ЛИШЕ:

Я можу дати вам відповідь, лише зваживши факти.

  • Для відокремлення обставин, що починаються прийменниками НАПЕРЕКІР,(У-) ВСУПЕРЕЧ, (У-) ВНАСЛІДОК, ЗАВДЯКИ, ЗАЛЕЖНО ВІД, ЗГІДНО З, ВІДПОВІДНО ДО, У ЗВЯЗКУ З, ЗА НАЯВНОСТІ, ЗА БРАКОМ, ЗА ВІДСУТНІСТЮ, НА ВІДМІНУ ВІД, ЗА ЗГОДОЮ, НА ВИПАДОК, НЕЗВАЖАЮЧИ НА та ін..

Погода, усупереч нашим побоюванням, видалася гарною.

УВАГА!

Не відокремлюються обставинні дієприслівникові звороти:

А) фразеологічного типу: бігти не чуючи ніг; говорити не переводячи духу.

Вона не звикла сидіти склавши руки. (М.Рильський)

Б) якщо обставина починається підсилювальною часткою І, Й:

Можна було про все це розповідати й не вдаваючись до подробиць.

В) обставина, поєднана з іншою однорідною невідокремленою обставиною єднальним сполучником:

Жінка йде поволі і трохи зігнувшись. (О.Довженко)

Г) зворот із сполучним словом ЯКИЙ у складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення:

На мене чекала цікава робота, виконуючи яку про все забував.

Д) одиничні дієприслівники, що стоять при присудку й мають значення прислівника:

Із ірію летять курличучи ключі. (М.Зеров)

Мати сиділа замислившись.

  1.  Кома між однорідними членами.

Кома ставиться між однорідними членами речення, що можуть виражатися різними частинами мови:

  1. За відсутності сполучників:

Нарешті дочекалися дощу рясного, теплого – весняного.

  • При повторюваних сполучниках:

Снігом запорошило і луги, і ріки, і поля.

  • При протиставних сполучниках А, АЛЕ, ЗАТЕ, ПРОТЕ, ОДНАК, ТА (у значенні АЛЕ)

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки. (Л.Костенко)

Якщо однорідні члени пов’язані між собою градаційними сполучниками (НЕ ТІЛЬКИ … АЛЕ Й; НЕ СТІЛЬКИ…СКІЛЬКИ; ЯК… ТАК; ЯКЩО НЕ… ТО)

Митець думає не тільки розумом, а й серцем. (О. Довженко)

  • Перед приєднувальними сполучниками ЩЕ Й, ТА Й, А  ТАКОЖ, якщо далі прилучається ще один компонент:

Заспівали брати, ще й сестроньки. (Нар. тв.)

  • Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані сполучниковим із повторюваними сполучниками та безсполучниковим зв’язком:

Їхав, їхав козаченько лугом, долиною, та лісочком, та садочком до своєї милої. (Нар.тв.)

  • Між парами однорідних членів:

Багаті на вітамін С шипшина й горобина чорноплідна, смородина, суниця й лимон, плоди недостиглого волоського горіха та плоди перцю солодкого.

  • Пояснювальні слова при однорідних членах виділяються разом із ними:

Раз дівчина по гриби ходила, в зеленому гаю заблудила. (Нар.тв.)

  • При повторенні слова для означення кількості предметів (істот), тривалості дії тощо:
  • Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю! (Л.Костенко)
  • Все, все згадала в ту хвилину! (О.Довженко)

ПРИМІТКИ:

  1. Коли після однорідних членів речення, які з’єднані сполучноком І,Й , уживаються слова ТА (Й) ІНШІ, то перед ними також ставиться кома, оскільки й вони вважаються однорідними:

Там стояв і Бахуркін, і Степан Ціпенко, і Онищенко, і інші. (П.Загребельний)

  • В інших випадках перед словами ТА (Й) ІН.,   І Т.Д. (І ТАК ДАЛІ),  І ПОД. (І ПОДІБНЕ), ТОЩО кома не ставиться:

На топографічній карті передано всі особливості рельєфу, шляхи сполучення, населені пункти тощо.

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ :

  1. Між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і мету:

Поїдь допоможи матері;   Сядь поміркуй про свої вчинки;  Сходи провідай батька.

  • Між словами, що являють собою одне ціле, але при другому з них стоїть заперечна частка НЕ :

Хочеш не хочеш, але треба повертатися додому.

  • У стійких словосполученнях, висловах (усталених зворотах – фразеологізмах):

Ні сіло ні впало; ні дна ні покришки; ні в тин ні в ворота; ні їсти ні пити   та ін..

  • Якщо однорідні члени речення з’єднані одиничним сполучником ЧИ, АБО, ТА, ТА Й, І(Й):

Краю мій! Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові.(речення ускладнене поширеним окличним звертанням та однорідними присудками й однорідними обставинами)

  • Якщо однорідні члени утворюють тісну змістову єдність (без пояснювальних слів):

День і ніч і йдуть і їдуть люди.

  • Між неоднорідними означеннями, які вказують на різні ознаки:

У молодому березовому веселому гаю радісно щебетали пташки.

Неоднорідними є означення, якщо перед означуваним словом першим стоїть поширене означення, а другим непоширене:

Залитий сонцем  рівний степ одразу принишк.

  • Між неоднорідними обставинами (відповідають на різні запитання):
  • І дід, і баба у неділю на призьбі вдвох собі сиділи. (Т.Шевченко) (речення ускладнене однорідними підметами)
  • Шумлять сади над берегами в моєї юності краю. (В.Сосюра)

КОМА У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

СТАВИТЬСЯ:

  1. Для відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного речення:

В житі синіли волошки та сокирки, /білів зіркатий ромен, /червоніла квітка польового маку. (М.Коцюбинський)

  • Для відокремлення речень з’єднаними сурядним зв’язком єднальними сполучниками І, Й, ТА (у значенні І):
  • Сичі в гаю перекликались, / та ясен раз у раз скрипів. (Т.Шевченко)
  • Тепло було , / й вишні цвіли рясно. (Марко Вовчок)
  • Хтось шарпонув за двері, /  і вони розчинилися навстіж. (Ю.Збанацький)
  • Для відокремлення частин складносурядного речення із протиставними сполучниками А, АЛЕ, ЗАТЕ, ПРОТЕ, ОДНАК, ТА (у значенні АЛЕ):

Дерево стояло ще голе, / однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д.Бедзик)

  • Для відокремлення частин складносурядного речення, з’єднаних розділовими сполучниками АБО, ЧИ, АБО…АБО, ЧИ…ЧИ, ТО… ТО, ЧИ ТО… ЧИ ТО, НЕ ТО… НЕ ТО, ХОЧ…ХОЧ

Чи то мені здається, / чи то справді свист тихшає? (М.Коцюбинський)

КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ НЕ СТАВИТЬСЯ:

Між частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним сполучником І (Й), ТА (у значенні І), АБО, ЧИ (у значенні АБО) :

  1. Якщо обидві частини мають спільне слово:
  2. Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (А.Головко)
  3. Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк. (А.Шиян)
  • Якщо це речення питальне, спонукальне або окличне:
  • Чого світання так ясніє в небі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М.Стельмах)
  • Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М.Рильський)
  • Між двома безособовими реченнями, що мають однорідні присудки:

Сумно й глухо. (Панас Мирний)

КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ:

  1. Підрядна частина відділяється від головної незалежно від її позиції:
  2. Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомому краї. (М.Рильський)
  3. Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть. (Панас Мирний)
  • Якщо підрядне речення стоїть після головного та з’єднується з ним сполучниками підрядності ТОМУ ЩО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ЗАВДЯКИ ТОМУ ЩО, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ ЩО, ВНАСЛІДОК ТОГО ЩО, В МІРУ ТОГО ЯК, З ТИХ ПІР ЯК, ПОДІБНО ДО ТОГО ЯК, ТАК ЩО , кома ставиться або перед сполучником, або в середині його, залежно від змісту:
  • Надворі стало темно, через те що небо заволокло хмарами.
  • На дворі стало темно через те, що хмари заволокли небо.
  • Перед ЯК у зворотах НЕ ХТО ІНШИЙ,  ЯК… , НЕ ЩО ІНШЕ, ЯК…:

Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ганком вілли. (М.Коцюбинський)

  • Якщо до сполучного слова прилягає повнозначне слово чи частка:

Я не можу збагнути, що саме.     Я не розумію, що це.

  • Щоб відокремити неповні підрядні порівняльні речення, які приєднуються до головного сполучниками ЯК , МОВ , НЕМОВ, НІБИ, ЯК НІБИ, МОВБИТО, НЕМОВБИТО:

Бідні ми, як коні на припоні, збагатить нас труд на рідній ниві. (І.Франко)

  • Між двома підрядними сполучниками або між сполучниками сурядності й підрядності, якщо вони стосуються різних підрядних частин:

Я аж почервоніла, так засоромилася, / та,/  щоб не дивитися на ту непотріб,/ повернулась на кріслі. ((І.Нечуй-Левицький)

У СКЛАДНОПІДРЯДНОМУ РЕЧЕННІ КОМИ НЕ СТАВИМО:

  1. Перед ЯК у сполуках ЯК СЛІД, ЯК ТРЕБА, ЯК ГОДИТЬСЯ й под., коли немає ясно вираженого підрядного речення:

Учися як слід, то й добре буде. (Нар.тв.)

  • Не відокремлюються одиночні займенники та прислівники, які є частиною непрямого питання:

Брат приїде, та не сказав коли.

  • Якщо перед підрядним реченням стоїть частка НЕ чи повторюваний сполучник сурядності:

Хлопця цікавило завжди /  не що він робить, / а як він це робить.

Іван розповів і як зустрів у вагоні друга, / і як вони спілкувалися майже всю ніч.

  • У середині складених сполучників і сполучних слів (ПЕРЕД ТИМ ЯК, ПІСЛЯ ТОГО ЯК, ТОМУ ЩО, ДЛЯ ТОГО ЩОБ та ін..), якщо підрядна частина стоїть перед головною :

Перед тим як виконувати вправу, / повторіть правила.

  • Після протиставного сполучника А, АЛЕ, ОДНАК та ін.:

Василь зайшов увечері, трохи посидів, / а коли зовсім стемніло, / почав хутко збиратися додому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *