Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Дистанційне навчання / Галицькі діалектизми (використані у творі “Школярка з предмістя” О.Думанської)

Галицькі діалектизми (використані у творі “Школярка з предмістя” О.Думанської)

Мармоляда – мармелад

Пискувати – сваритися, не мовчати у відповідь, огризатися; агресивно відповідати на докори, зауваження, бути зухвалим, язикатим

Баюра – ВИБОЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИБІЙ, ЯМА, БАЮРАрідше, ЗАБОЇНА діал., ЗАБІЙ діал

Кремпуватися – Соромитися, почувати себе нияково; обмежуватися; затруднятися, бентежитися

Кобіта – КОБІТА з польської – це звичайна дівчина або жінка. Але запевняємо вас, кобіти – це тільки з першого погляду звичайні дівчатка, насправді вони: неймовірні, жіночні, тендітні, веселі, чудернацькі, іноді кумедні, і всі-всі дуже різні! А об’єднує нас одне – ми рятуємо світ своєю красою, любов’ю та ніжністю!

Цьоця – запоз. з польської  – Тітка

Зацофаний – Залишаючийся позад за загальним прогресом; відсталий, консервативний. неохайний, недбалий; нечупарний 

Пашити вогнем – Бути дуже розгарячілим

Шпарівний – ощадливий, економний

Коцик – коц – покривало з будь-якої тканини, однобічний килим з ворсу

Трускавки – полуниці. Також в ід звуконаслідувального кореня trusk- — тріск, хруст; споріднене з польським truskawka, словацьким truskavka; назва пояснюється хрускотом насінин на зубах при розжовуванні ягоди.

Пляцок, множина Пляцки – будь-яка пласка страва, виріб з якого-небудь тіста, тонкий коржик. На Галичині пляцок — це кондитерський виріб, що поєднує в собі коржі, креми та начинки. Дуже схожий на торт, але простіший у виконанні. Подають на свята і урочистості, на одній таці відразу кілька видів. Як правило, пляцки печуть в прямокутній формі[1].

Кнедлі – отварное изделие из теста или картофеля. Кнедликиварятся в воде или на пару. Кнедлики могут быть с какой-либо начинкой или без начинки.

Палюшки – это те же галушки. Но если галушки делают из муки, то в палюшки добавляют вареный картофель или творог

Карпатський/гуцульський ліжник – винахід гуцулів. Здавна Яворів, село на Гуцульщині, своїми роботами прославляли народні майстри. Тут поширене писанкарство, вишивка та різьблення по дереву. Однак є в Яворові й дещо особливе. Це ліжники — ткані вироби з овечої вовни, зазвичай із візерунком, які мають пухнастий ворс з одного або двох боків. Їх ще називають гуцульськими ковдрами. Ліжники поширені в побуті: ними накривають ліжка, лави, вкриваються взимку. Ліжники — це тепло, гарно і корисно. Вони зроблені з натуральної вовни, тому можуть трохи «кусатися». Не варто цього боятися, адже такий природній масаж стимулює кровообіг і покращує самопочуття.

Пахвост – пафос

Випити трутки – випити отруту

Здиміти – Піти, поїхати кудись; зникнути.

Трафунки – випадок

Гнути кирпу – пишатися, зазнаватися, хизуватися (гордовито триматися, ставати чванливим, гонористим)

Звар’ювати – збожеволіти

Загумінки – передмістя, околиця, глушина

Ґандж – вада, недолік, хиба, негативна ознака чого-небудь. Щось невигідне, незручне для когось.

Лазничка – ванна кімната

Маринарка – піджак або жакетик; морський флот

Брунатний – ольору кориці, смаженої кави, шоколаду

Доштукувати – Надоставити, додати щось, щоб було ціле 

Ранетки  – сорт яблук

Гімназистки-василіянки. Сестри Василіянки — жіноча гілка василіянського чернецтва, поділяють його 1600-літнє існування у східно-християнських Церквах — на Близькому Сході, у Греції, південній Італії й між слов’янськими народами. Василія́ни — один з основних чернечих орденів Української греко-католицької церкви.

Розкошувати – Жити в достатку, розкошах. 

Корпіти над задачками – трудиться, потеть над задачей

Макітра (не голова) мак терти – конусоподібний посуд, виготовлений із випаленої глини, для сходження тіста або для перетирання маку макогоном чи подрібнення

Макогін гонить мак по макітрі

 А я пишалася в лакованих мештах на високих обцасах – з татарської перекладається, як “легкі черевики”. Українці ж використовують його для характеристики офіційного, святкового взуття. Обцаси – каблуки

Картаті торби – Із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.).  Чотирикутні торби.

Тріпали хідники – тут: Вузький, довгий килим або товста тканина такої ж форми, що її стелять на підлогу; постілка, доріжка. Інші значення: хід, Піднята вище проїжджої частини пішохідна стежка з асфальту, цегли, дощок і т. ін. по боках вулиці чи площі; тротуар

Камізелька – безрукавка, жилетка

По-батярськи  – Батярство — львовская субкультура[1], существовавшая с середины XIX до середины XX века. Название субкультуре дало венгерское словоbetyár «бетьяр», которое означает «разбойник», «авантюрист» и происходит из иранских языков[2]. Во Львове батя́р — это сорвиголова, способный на разные затеи и рискованные шутки. Большинство батяров были жителями предместий (особенно Лычакова и Подзамче[3]), которые собирались в кабаках и «садочках» — плебейских питейных заведениях для различных забав[1].

Батяры пользовались особым жаргоном (так называемый львовский «балак»), который представлял собой смешение польских, украинских, немецких и еврейских слов, некоторые из которых используются во Львове до сих пор: гальба — (кружка пива), мент (милиционер), рандка(свидание влюбленных), спацькаты (испортить), шкрабы (ботинки)[1][4]. В 1933 году во Львове появилась радиопрограмма «Весёлая львовская волна» с ведущими Тонько и Щепчо, благодаря которой с батярской субкультурой ближе познакомились другие регионы Польши[1].

Гимном батяров считалась песня, созданная композитором Х. Варсом на слова Э. Шлехтера «Тылько ве Львове», то есть «Только в Львове», ставшая позже неофициальным гимном города[1]. Батярство было распространено в основном среди поляков, об этом свидетельствует исключительно польский батярский фольклор Львова[5].

Согласно постановлению Львовского городского совета 1 мая 2008 года в городе был введён ежегодный День батяра[6].

Майтки – панталони, спідня білизна, труси

Матримональні (пов’язані з одруженням)

Бастардик – народжений від власного батька і від чужої жінки (нової дружини)

Бути лихим на когось – злитися на когось

Шматок полядвиці – 1) М ясо найвищого сорту із середньої частини хребта туші;полядвиця. || М ясо з бокових частин тушки свійської птиці або дичини. || Страва зтакого м яса. Філе з дичини. 

2) Поздовжні половинки рибної тушки, очищеної від кісток, по –русски Корейка.

Свій штиб не перевиховаєш – на свій лад не виховаєш

Стосами книг – великими купами книг

Знітився – Зніщулитися, ніяковіти, відчувати збентеження.

Робити заштрики – робити уколи

Чітко діє в цьому керунку – чітко діє в цьому напрямку

Мала я в носі їхню забігайлівку біля Опери!

Фотель – м’яке крісло

Таксівка – таксі

Най си діє Божа воля

З усіх закапелків шкільного двору – з усіх закутків шкільного двору

Коралі – украшения

Вельон – вуаль, серпанок [IV] довга жіноча вуаль, серпанок [20;VII] довгий жіночий вуаль, серпанок [VI]

Запопадливий – Який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий. Охочий, жадібний до чого-небудь. Який попереджає чиїсь бажання, наміри; запобігливий. 

Проте вона з цього приводу дерла лаха, а не пишалася – Дерти лаха, гнути коштурі — базікати, байки розказувати.  насміхатится

Бабралися в шматах – гребтись в шмотках, тканях

Бути заскоченим – тот, кого за чем-то застали, увидели, подловили

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *