Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Робота за батьками / Перехід молодших школярів до середньої ланки навчального закладу.

Перехід молодших школярів до середньої ланки навчального закладу.

Виступ на педраді (Тихомирова К.В.)

Перехід молодших школярів до середньої ланки навчального закладу.

перехід від молодшої до середньої школиПерехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те, що цей етап неминуче пов’язаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Учням, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це, безперечно, відбивається на успішності.

Отже, період переходу молодших школярів до середньої ланки, як правило, пов’язаний з певними ускладненнями. Упродовж одного – трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у психічному стані дитини, трансформуються усталені життєві поняття, розвивається теоретичне мислення, пам’ять і сприйняття стають осмисленими. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.

Готовність учнів 4–го класу до навчання у п’ятому означає не тільки підготовку із засвоєння навчальних програм. Під готовністю до переходу в середню школу розуміють:

– сформованість основних компонентів навчальної діяльності, успішне засвоєння програмового матеріалу;

– новоутворення молодшого шкільного віку: довільність, рефлексія, планування;

– якісно інший доросліший тип взаємин з учителем й однокласниками.

Перебудовуються сформовані раніше життєві поняття. Шкільне навчання сприяє розвитку теоретичного мислення. Завдяки цьому відбувається перебудова всіх інших психічних процесів, тобто «пам’ять стає мислячою, а сприйняття думаючим».

Якщо в початковій школі діти тільки розпочали знайомитися з навчальною діяльністю, то в середній мають  опанувати основи самостійних форм роботи, більш активно розвиваються пізнавальна й інтелектуальна діяльності. У цей період діти починають виробляти свої власні погляди, зокрема й уявлення про цінності життя, а головне – про значущість навчання. Тому на запитання: «А чи любиш ти вчитися?» – діти часто відповідають: «Не знаю…» Тобто в дітей виникає «вакуум мотиву» навчання, що характеризується тим, що колишні уявлення дитини про навчання вже не влаштовують, а нові ще не вироблені, не усвідомились.

Тому тут велика роль належить батькам, які повинні допомогти дітям сформувати певні поняття, мотиви навчання: «Для життя вчимося, а не для школи»; «Яким я стану –  залежить тільки від мене»; «Я дорослішаю і це накладає на мене велику відповідальність за те, що відбувається навколо мене». Ці психологічні проблеми висвітлювались на батьківських зборах , присвячених саме цій темі. Ще один важливий аспект – це можливі труднощі у спілкуванні класного керівника з батьками і навпаки. На відміну від початкової школи, батьки одержують тепер інформацію про своїх дітей від багатьох учителів і можуть порівняти різні думки про свою дитину за різних обставин шкільного життя.  Потрібно допомогти дитині навчитися самостійних способів здобуття знань: уміння користуватися додатковою літературою, навчальними посібниками, інтернетом. Якщо не допомогти дитині в цей період, може відбутися зниження інтересу до навчання і  з’явитися синдром «розчарування» школяра у своїй позиції, як учня, а також небажання виконувати навчальні завдання на уроках і особливо вдома, небажання відвідувати школу через невиконані уроки. А в результаті – виникнення конфліктів із учителями, зниження рівня знань, моральний спад розвитку.  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *