Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Мова 9 клас / Складне речення. Правила, які необхідно засвоїти у 9 класі

Складне речення. Правила, які необхідно засвоїти у 9 класі

Складні речення мають дві чи більше частин, пов’язаних між собою сполучниковим чи безсполучниковим звязком.

Кількість частин у складному реченні встановлюють за кількістю простих речень. Частини складного речення позбавлені інтонаційно-смислової самостійності, однак складне речення в цілому несе більше інформації.

Складні речення за характером поєднання його частин поділяються на складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові.

Частини складносурядного речення поєднуються сполучниками сурядності та незалежні одна від одної. (Усе іде, / але не все минає над берегами вічної ріки.)

Частини складнопідрядного речення поєднуються сполучниками підрядності та залежать за змістом від головного речення.

Частини безсполучникового речення поєднуються за допомогою інтонації.

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складносурядним називається таке речення, у кому частини – сурядні речення – рівноправні і поєднуються інтонацією та сполучниками сурядності. (А літо йде полями і гаями, / і вітер віє, / і цвіте блакить .)

Сполучники сурядності поділяються на:

Єднальні І, ТА, Й, НІ-НІ,АНІ, ТАКОЖ     (Реве Дніпро, / й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять.)

Протиставні А, АЛЕ, ТА(у значенні АЛЕ, називається градаційним), ПРОТЕ,ЗАТЕ, ОДНАК (Скоро казка мовиться, / та не скоро діло робиться.)

Розділові АБО, ТО, ЧИ, ХОЧ, ТО –ТО, НЕ ТО – НЕ ТО, ХОЧ – ХОЧ, АБО – АБО (Чи що було сьогодні, / чи нічого не було.)

Єднальні сполучники виражають одночасність, послідовність подій та читаються частини складносурядного речення з перелічувальною інтонацією.

Складносурядні речення з протиставними (або зіставними) зв’язками називають події, що протиставляються, йдуть усупереч одна одній, або події або явища, які існують паралельно і зіставляються і вимовляються із відповідною інтонацією.

Складносурядні речення з розділовими зв’язками передають події, які чергуються або виключають одна одну, речення читаються із роздільною інтонацією.

Розділові знаки між частинами складносурядного речення.

Кома ставиться перед сполучниками сурядності: і (й), та, а, але, зате, проте, однак, аби, чи, ні-ні, то-то, або- або, не то – не то, чи то – чи то. (А падолист гуде, дзвенить,/  і всі стежки тепер лежать у золоті листу.)

Кома не ставиться у складносурядних реченнях:

    1. З неповторюваним сполучником і (й) та (в значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний другорядний член речення, що стосується обох простих: (Вдалині хиталися дерева / і синів задуманий прибій.)

 

  • Обидві частини складносурядного речення однотипні (називні, безособові, окличні або питальні): (До кого я пригорнувся / і хто приголубить?)

 

Крапка з комою ставиться між ускладненими (в яких уже є розділові знаки) або далекими за змістом частинами складносурядного речення: (Накрив очі осокою, а ніженьки китайкою; / а в головах ворон кряче, / а в ніженьках коник плаче.)

Тире ставиться між частинами складносурядного речення, коли друга частина виражає висновок, наслідок і вимовляється з різким підсиленням голосу. (Туман уже піднявся – / і небо стало сірим.)

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складнопідрядне речення – це речення, що складається із двох або більше частин, одна з яких головна, а інші залежні та з’єднаних за допомогою сполучників підрядності. Головна частина є граматично незалежною і підпорядковує собі підрядні речення. Підрядні речення можуть пояснювати окремий член головної частини або все головне речення. (Щоб мову свою рідну їх діти  не забули, / їм літери вірменки виводять на піску.)

У головній частині складнопідрядного речення іноді використовують вказівні (співвідносні слова). Це займенники ТОЙ, ТАКИЙ, ВЕСЬ, СТІЛЬКИ, прислівники ТАМ, ТУДИ, ЗВІДТИ, ТОДІ. (Там ,/ де ти колись ішла, / тиха стежка зацвіла.)

За будовою складнопідрядні речення поділяються на :

  • З підрядними означальними;
  • З підрядними зясувальними;
  • З підрядними обставинними.

Підрядні обставинні, у свою чергу, поділяються на місця, часу, способу дії, міри, ступеня, мети, причини, умови, допусту, наслідку.

 

Складнопідрядним реченням із підрядною означальною частиною називається речення, у якому підрядна частина виражає ознаку предмета, названого у головній частині. (Я лиш інструмент, / (який?) в якому плачуть сни мого народу.)

Для з’єднання частин вживаються сполучники: ЩО, ЩОБ, МОВ, НАЧЕ, НІБИ, ЯК та сполучні слова ЯКИЙ, ЧИЙ, КОТРИЙ, ХТО, ЩО, ДЕ, КУДИ, ЗВІДКИ, КОЛИ. Підрядна частина відноситься до члена речення, вираженого іменником або займенником. Іноді використовуються вказівні слова-займенники у головному реченні (Той умирать щасливо зна,(який саме?) хто зна свого любити брата.)

Сполучні слова можна замінити синонімічними, вони є членами речення, використовуються да уникнення повторень із членом речення головної частини. Це – відносні займенники.

(Да й згадав старий смутну пісню,/(яку?) що зложив Божий чоловік.)

Близькими до означальних є займенниково-означальні підрядні речення, які пояснюють член головного речення, вираженний займенником той , такий, все, кожний, вжитим у значенні іменника. (Те,/ (яке?) що було, /минулося,/  і знову не буде.)

Складнопідрядні речення з підрядною означальною частиною синонімічні з простими реченнями, ускладненими ДІЄПРИКМЕТНИКОВИМ ЗВОРОТОМ. (Я глянув на квіти, / (які?) які були вкриті краплинами роси. – Я глянув на квіти, вкриті краплинами води.)

Проте замінити частини речень дієприкметниковими зворотами не завжди можливо, бо:

 

  • Це зумовлено специфікою самого дієприкметника в українській мові (їй мало властиві форми активних дієприкметників теперішнього часу). (Михайлик побачив двох величних птахів, / (яких?) що кружляли над ним у високості.)
  • Іноді як засіб граматичного звязку використовуються слова ДЕ, КУДИ, ЗВІДКИ, КОЛИ, які мають просторовий чи часовий відтінок. (Бачу за морями золоті дороги, / (які?) де припав до неба синьоокий степ.)
  • Вірогідність перетворення складнопідрядного речення з підрядною означальною частиною на просте, ускладнене дієприкметниковим зворотом, пов’язана також із формою відмінка сполучного слова (який, котрий). Називний і знахідний відмінки не перешкоджають синонімічній заміні, тоді як інші відмінки таку можливість виключають. (Коней пустили на прибережні луки, / (які?) яких ніколи не торкалася роса.)

 

 

Складнопідрядним реченням із підрядною з’ясувальною частиною називається таке речення , в якому головна частина характеризується змістовою та структурною неповнотою, а підрядна, з’ясовуючи зміст повідомлюваного, доповнює її. (Зовсім не знав Петро, (про що?) що й робити.)

Відповідають на питання непрямих відмінків і відносяться до дієслів у головному реченні, які означають мислення, мовлення, почуття (говорити, запитувати, розповідати, думати, чекати, слухати, бажати а також видно, відомо, потрібно, щасливий, радий, певен тощо).

Для зв’язку частин використовуються  сполучники ЩО, ЩОБ, ЯК, НАЧЕ, МОВ, НІБИ та сполучні слова ХТО, ЩО, ЯКИЙ, ЧИЙ, СКІЛЬКИ, ДЕ, КУДИ, КОЛИ. (Стара верба від старості зомліла, забула, / (про що?) що сказав їй водяник.)

Підрядні з’ясувальні частини можуть пояснювати ОПОРНІ СЛОВА (іменні присудки , безособово-присудкові форми  (треба, шкода, жаль, відомо, здається) головної частини.

 

Складнопідрядне речення з підрядними обставинними.

  1. З підрядними місця (де? куди? звідки?)

Виконує роль розгорнутої обставини й відноситься до речення і в цілому;

( (де?) Де літо маки стеле килимами,/  дитя в городі ходить біля мами.)

розкриває значення прислівників , співвідносних сполучним словам; (Там,/ (де?) куди сонце сідає звечора,/  море розкинулось , море.)

уточнює обставину місця головного речення, виражену прислівником.

((де?) Скільки бачило око, / всюди гримів бій.)

З головною частиною  підрядні місця з’єднуються сполучними словами ДЕ, КУДИ, ЗВІДКИ, яким можуть відповідати співвідносні слова у головному реченні ТУТ, ТАМ, ДЕСЬ, ТУДИ, КУДИСЬ,  ЗВІДТИ, що виступають у ролі обставини головної частини. ( (де?) І куди було в садку в садку не гланеш, / десь поміж яблунь, груш, кущів порічки й агрусу неодмінно біліла і його сива голова.)

  1. З підрядними часу (коли? як довго? відколи? доки? на який час?)

 

  • Конкретизує, розкриває зміст співвідносного слова, яке виступає в головному реченні в ролі обставини часу; (Дарки Степан не бачив відтоді,(відколи?)  як їхню землю ділили.)

 

  • Уточнює обставину часу головного речення, виражену прислівником; (Я люблю їхати на поле тоді, / (коли?) як ниви зеленіють.)
  • Виконує функцію відсутньої в головному реченні обставини часу (Поки сію – / живу.)

Підрядна частина поєднується з головною за допомогою за допомогою сполучників КОЛИ, ЯК, ПОКИ, ДОКИ, ВІДКОЛИ, ТІЛЬКИ ЩО, ЯК ТІЛЬКИ, ЛЕДВЕ, ЛИШ, ЛИШЕ, СКОРО, ЩОЙНО

Складеними сполучниками В ТОЙ ЧАС ЯК, ПІСЛЯ ТОГО ЯК, ПЕРЕД ТИМ ЯК, ДО ТОГО ЯК, З ТОГО ЧАСУ КОЛИ

Сполучними словами ПОКИ, ДОКИ, ВІДКОЛИ, З ТОГО ЧАСУ ЯК, ДО ТОГО ЧАСУ ЯК, ЯК ТІЛЬКИ, ТІЛЬКИ ЩО, СКОРО, ЛЕДВЕ

  1. З підрядними способу дії

Підрядна частина відповідає на питання Як? Яким чином?

Підрядна способу дії вказує на характер або спосіб проходження дії або стану головної частини речення. ( А злива так само почала відходити , / (як?) як і надійшла.)

Підрядна міри або ступеня дії вказує на міру чи ступінь вияву дії в головній частині речення. (Розіслався широкий степ, широкий на всі боки,  / (у якій мірі?) скільки можна було скинути оком.) ( Хотіла я вийти у чистеє поле, припасти лицем до сирої землі і так заридати, (наскільки?) щоб зорі почули.)

Підрядні порівняльні частини складнопідрядного речення слід відрізняти від порівняльних зворотів, які становлять собою частину простого речення і не мають окремої граматичної основи. Підрядні порівняльні частини містять присудок, можуть стосуватися як займенникового прислівника ТАК у головній частині, так і всієї головної частини. (Під стіною проспівав, / (як?) як нерівний дзвін торкнув, / сліпець-дідик з лірою.) Часто порівняльні частини бувають неповними.

З головною частиною підрядна способу дії поєднується сполучниками ЯК, ЩО, ЩОБ, МОВ, НЕМОВ, МОВБИ, НАЧЕ, НЕНАЧЕ, НІБИ, НІБИТО, НІЖ і сполучним словом ЯК, йому може бути співвідносним словоТАК, що виступає в ролі обставини способу дії.

Підрядні частини міри або ступеня з’єднуються з головним реченням сполучниками ЩО, ЩОБ. ЯК, МОВ. НЕМОВ, НАЧЕ, НЕНАЧЕ, НАЧЕБТО, НЕНАЧЕБТО, сполучними словами СКІЛЬКИ, НАСКІЛЬКИ, яким можуть відповідати співвідносні слова ТАК, ДО ТОГО, ТАКОЮ МІРОЮ, ТАКИЙ, ТІЛЬКИ, СТІЛЬКИ, НАСТІЛЬКИ.

  1. З підрядною мети (для чого? з якою метою?)

Поєднуються з головною за допомогою сполучників ЩОБ, ЩОБИ, АБИ, складених сполучників ДЛЯ ТОГО ЩОБ, ЗАДЛЯ ТОГО ЩОБ, ЗА ТИМ ЩОБ, З ТИМ ЩОБ ( (навіщо?) Для того щоб ознайомитись з будь-яким великим містом, / треба обійти найбільш характерні його вулиці й завулки.)

  1. З підрядною причини (чому? через що? з якої причини?)

Поєднуються з головною за допомогою сполучників БО, БО Ж, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ТОМУ ЩО, У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМ ЩО, ЗАТИМ ЩО,  парним сполучником А ЩО…ТО.  (Я стверджуюсь, / я утверждаюсь, / (чому?) бо я утверждаюсь.)

  1. З підрядними умови (За якої умови?)

Підрядна частина виражає реальну чи можливу умову,за якої відбувається чи могла б відбуватися дія головної частини. Для зв’язку частин використовуються сполучники ЯКЩО, КОЛИ, ЯК, іноді – РАЗ; для можливої дії КОЛИ Б, ЯКБИ, зрідка – АБИ. ( (За якої умови?) Якщо у лісі багато грибів, / буде сувора зима.)

  1. З підрядними допусту (незважаючи на що?)

Підрядна частина може поєднуватися із головною за допомогою сполучників ХОЧ (ХОЧА), ХАЙ (НЕХАЙ), ДАРМА ЩО, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ ЩО. Їм можуть  бути співвідносні сурядні сполучники АЛЕ, ТА, ПРОТЕ , ОДНАК. ((незважаючи на що?) Хоч кров проливали,/ а ле волю дістали.)

  1. З підрядними наслідку

Підрядна частина вказує на результата або наслідок дії , що випливає з головної. (Місяць, підводячись вгору, пірнає в загустілу хмару, / так що видніється лише срібний край.)

 

означальне який? яка? яке? які? якого? І про того козаченька, що їхав за Десну (Л. Костенко. Маруся Чурай).

Через двері було видно маленьку кімнату, де жила проскурниця (І. Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я).

Не одцуравсь того слова,

Що мати співала (Т. Шевченко. Гайдамаки)

з’ясувальне хто? що? кого? чого? кому? ким? чим? на кому? на чому? Не знала я, що сум такий огорне (Л. Костенко. Маруся Чурай).
обставинне
місця де? куди? звідки? Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко)

Піднявся, перейшов до краю стіни, де з попередньою поміччю повторив спробу, тримаючися за ріг повітки (В.Барка. Жовтий князь).

Я подивився востаннє вгору на святих, де сидів увесь їхній комітет (О.Довженко. Зачарована Десна).

часу коли? відколи? доки? як довго? з яких пір? 
до яких пір? 
з якого часу? 
до якого часу?
Потім, коли голуби посідали на стріху, вона знов перейшла на урочисту прозу…(О.Довженко. Зачарована Десна).

Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розвіється біда (В.Стус. Як добре те, що смерті не боюсь я).

способу дії як? яким способом? Зроби так, щоб Мокій закохався у тебе (М. Куліш. Мина Мазайло).

Письменник не так живе й не так росте, як проста собi людина (О. Вишня. Моя автобіографія).

міри і ступеня якою мірою? наскільки? скільки? Там так глибоко, що наша дзвiниця пiрне! (О. Вишня. Сом)
порівняльне як саме? подібно до чого? На печі так хтось закашлявся, що здалося, ніби він поодриває легені (Ю.Яновський. Вершники).

Сум десь вийшов із повітки, а в кутках її наче засіло щось злорадне, єхидне, зле і слідкувало за нами (В. Винниченко. Момент).

причини чому? з якої причини? через що? Не радій, бо я його порятувала (Л. Українка. Лісова пісня).

Не міг уже зробити нині нічого порядного, тому й перебрав Петро всякі важніші почини ґазди сього дня на себе…(О.Кобилянська. Земля)

мети для чого? з якою метою? навіщо? Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду (І. Драч. Балада про соняшник).

А Марфа біжить на роботу, птахою летить, щоб дов’язати до вечора свої шість кіп…(Г.Тютюнник. Три зозулі з поклоном)

умови за якої умови? Якщо буде нове діло, то дайте звістку… (І. Карпенко-Карий. Мартин Боруля)

— Якби я могла розірватися надвоє, то я б і сіни мела, і коло печі стояла, — промовила Мотря неласкавим голосом (І. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я).

допустове незважаючи на що?

сполучники: хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що

Кузько, незважаючи на те що по натурі був чоловік запальний, говорив тепер поволі, мляво (Г.Тютюнник. Вир)

Хоч і лихо зустрінеться,

Так не на чужині (Т.Шевченко. Гайдамаки).

То й зостанешся з отим оселедьком рови лічити, дарма що він по-письменному балакає… (П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?)

наслідкове Питання немає: сполучник «так що» Вішав перед себе на груди коновку до поливання огородовини і бубнів на ній, як у бубен, так що брязкіт розходився по цілім лісі… (О.Кобилянська. Земля)

Він тільки витріщив їх ще більше, так що вони стали зовсім круглі (І. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я).

Палажка водила їх од одної церкви до другої, так що прочани погубили лік церквам (І. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я).

Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями, так що разків двадцять буде…(Г. Квітка-Основ’яненко. Маруся)

І що ні озьме, до чого не кинеться, усе не так, усе не до шмиги, так що і старий Наум, вернувшись додому і дивлячись на таке її порання, аж сам дивовавсь (Г. Квітка-Основ’яненко. Маруся).

 

Складнопідрядні речення із кількома підрядними

ПОСЛІДОВНА ПІДРЯДНІСТЬ

Підрядність, при якій  перша підрядна частина  залежить від головної, друга  – від першої, третя – від другої тощо.

Напр., речення Тоді він починав мріяти, бо тільки мрій йому не вистачало, щоб дійти верховин радості, які відкривалися перед ним у ці години (С.Скляренко)можна розглянути так:

послідовна підрядність

НЕОДНОРІДНА ПІДРЯДНІСТЬ

Неоднорідною називається така підрядність, при якій

  • Кілька однакових за значенням підрядних частин відносяться до різних членів головної частини;
  • Кілька різних за значенням підрядних частин по-різному відносяться до головної частини: одна з частин пояснює один з членів головної частини, а друга – головну частину в цілому.

Напр., речення Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі,- змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Л.Костенко)можна розглянути так:

неоднорідна підрядність

Якщо дві підрядні частини з’єднуються єднальним чи розділовим сполучником, то кома між ними не ставиться:

( Знала я, /що скоро сонце зійде і /що казка ночі зникне назавжди.)

ОДНОРІДНА ПІДРЯДНІСТЬ

Підрядність, при якій однакові за значенням підрядні частини відносять ся до доного самого члена головної частини чи до всієї головної частини.

Напр., речення Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Горецький) можна розглянути так:

однорідна підрядність

КОМБІНОВАНА ПІДРЯДНІСТЬ

Комбінована підрядність- це підпорядкування різного характеру.

Напр., речення Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо (І.Нечуй-Левуцький) можна розглянути так:

комбінована підрядність

Безсполучникове складне речення . Розділові знаки.

кома

частини виражають одночасність або послідовність подій чи явищ

Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи(Л. Костенко).

двокрапка

а) друга частина розкриває зміст першої, доповнює її, конкретизує:

[ ]: [конкретизація].

Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі (Л. Костенко).

б) друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій:

[ ]: [причина].

У душі хлопець непокоївся: весна видалася засушливою (Г. Тютюнник).

тире

а) друга частина порівнюється з першою чи протиставляється їй:

[ ] — [порівняння / протиставлення].

Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає (І. Франко). Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Леся Українка).

б) друга частина виражає наслідок, різку зміну подій чи є висновком: [ ]— [наслідок /висновок].

Повіяв вітер по долині — пішла дібровою луна (Т. Шевченко).

в) перша частина виражає час чи умову: [час/умова] — [   ]

Назвався грибом — лізь у кошик (Нар. тв.).

Ідуть роки — виростають діти (І. Коваль).

крапка з комою

частини не тісно пов’язані за змістом і мають усередині свої розділові знаки

Усміх пославши в останнім промінні, згинуло радісне літо; дощик уїдливий, дощик осінній сіється, наче крізь сито (Г. Чупринка).

 

СКЛАДНЕ БАГАТОКОМПОНЕНТНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОЛУЧНИКОВОГО ТА БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

 

Складні речення з різними видами зв’язку

У складному реченні, яке складається з кількох речень, одні з них з’єднуються сполучниками, інші – без сполучників, самою тільки інтонацією.

Комбінації типів зв’язку можуть бути різними і поєднувати різну кількість  частин – компонентів:

  1. В людині велике завжди поєднується з дрібним, і думки її схожі на свіжий пом’ялий обмолот, де разом лежать зерно і полова. (М. Стельмах)

[   ], і [   ]; ( де     ). ( Зв’язок між частинами сурядний і підрядний ).

  1. Навколо світ помолодів, повеселішали дерева, і під мостами у воді таке бездоння березневе. (Л. Талалай )

[   ],  [   ], і [   ]. ( Зв’язок між частинами безсполучниковий і сурядний).

 

Якщо у складному реченні із сурядним і підрядним зв’язками  стоять поряд сполучник сурядності та підрядності, то кому між ними треба вживати,коли вилучення підрядної частини не вимагає перебудови всього речення:

1.Квапливо починав пригадувати щось давнє, і, коли десь там, у  своїй пам’яті знаходив себе молодшим чи й зовсім малим , він заспокоювався. (К. Мотрич)

Якщо дві рівноправні сурядні частини, з’єднані єднальними сполучниками і (й), та (і), мають спільну підрядну частину, то перед єднальним сполучником не ставиться кома:

 

 

  • Тільки що Марія розпалила в печі й приставила горщики, у вікнах замиготіла чорна смушева шапка й блиснули чорні брови.     

 

 

Якщо дві або більше рівноправних сурядних частин поєднані інтонацією, то між ними ставиться кома, а перед завершальною частиною – кома  і тире. Цей знак найхарактерніший для мови поезії:

  1. Шевченко й Леся виросли із пісні, до неї Пушкін спраглий припадав, живився Гейне піснею народу, – і хто ж її насмілиться зрубати, під корінь хто безсмертну – підітне ?

 

У реченнях з різними видами зв’язку, що розпадаються на великі логічні блоки чи однотипно побудовані частини, між блоками чи однотипними частинами ставлять крапку з комою:

  1. Давно це було, ще тоді, як по наших степах широких та  пишних не ходили гострі плуги й не краяли скибами зелені груди вільної неньки-землі; ще тоді, як високу запашну траву по степах толочили тільки невеликі отари овець, табуни диких коней, гуртки круторогих биків та турів; ще тоді, як вівчар був сам хазяїн і сам чабан, а про панів і гадки не було, ще земля була нічия, а Божа.

                 

Версія для друку за посиланням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *