Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Мова 9 клас / Види зв’язку між складовими частинами тексту. Актуальне членування речення. ССЦ

Види зв’язку між складовими частинами тексту. Актуальне членування речення. ССЦ

Види зв’язку між складовими частинами тексту

  1. Послідовний (ланцюжковий).

Інколи мама жартома просить тата, аби той помінявся з нею роботою.(Як саме?) Нехай би вона їздила верхи на буланому по лісі, а тато порався вдома. (І який налідок?) Але тато не пристає. (Чому?) Він каже, що об’їжджати ліс – не жіноча справа.

Кожне наступне речення зв’язане з попереднім.

Зв’язок є контактним, бо речення знаходяться поряд.

  1. Паралельний.

Пізнім вечором Олекса з Іваном стояли у глибині розлогого саду над берегом гірської річки.

Річка шумить, плюскотить і щось цікаве розповідає берегам і камінню. Сад у безруху прислухається до розповіді. Перепел б’є по нічних росах у золотистий дзвіночок захвату. Обидва  мовчазно слухають, ніби прагнуть збагнути цю непорушну правду, якою дихає сад.

Зв’язок називається дистантним, бо речення розташовані на відстані одне від одного.

  1. Ретроспективний.

Іванчук виходив на кожну партію максимально зібраним. Грав він легко, розкуто.

Все це принесло Іванчуку перемогу в турнірі.

Відповідь на питання змісту останнього речення треба шукати у попередньому контексті (Що саме принесло перемогу?)

  1. Переспективний.

Речення чи навіть слово визначає зміст наступної відповіді (Іванчука непокоїло інше….) (Ось коротенька розповідь про долю Марусі Чурай)

 

Лексичні засоби міжфразного зв’язку

Провтор того самого слова (найчастіше – в іншій граматичній формі)

Писанки стали символом Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Саме до цьно свята розписують писанки.

Займенниковий або прислівниковий відповідник  

Про писанки складено багато легенд. Ось одна з них.

Повтор слова у поєднанні з вказівним займенником

Любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях. Ця любов є не лише вдячністю за щедрість рідної землі.

Синонім до вжитого слова

Подорожні хотіли перечекати хурделицю. Але заметіль не вщухала.

Слова, що набувають синонімічності в контексті

Дзвінко посвистуюючи, повзик будує собі у дуплі гніздо. Довго і старанно він трудився, зате й хатка в нього вийшла добротна.

Загальна назва замість власної

Страшних руйнувань зазнав Чернігів під час війни. У місті майже не залишилося цілих будинків.

Родові назви замість видових

Видно, як за березами встає сіро-голуба стіна. Дерева стали ще виразнішими.

Спільнокореневі (споріднені) слова

Скільки пам’ятаю себе, завжди мене вабила козаччина. Цікавило все, що стосувалося козаків. І я радий, що почало відроджуватися на ше козацтво.

Тематична лексика

Чаша Кременчуцького моря. Села звідси позносили, весь край уже затоплений. А ось під горою тільки зносять. Голубі стіни, красиві віконниці, дах свійтить ребрами кроков. На стінах написи: « Хату розбити до 25 травня».

Гнітюча це картина – розруйноване людське житло.

Граматичні засоби міжфразного зв’язку

 

  • Засоби зв’язку. спільні для тексту і речення:

 

Сполучники

Дуже важливо з’їдати необхідну кількість ягід. І тому не втрачайте жодної нагоди поласувати ними. Бо дуже короткий їх сезон.

Вставні слова

Так от, хлопче, по-перше, в нас не вистачає коней. А по-друге, ти хлопець міський. Коней, мабуть,  бачив лише здалеку.

Граматична неповнота речень

Чубинському зробилося душно. Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став. Побіг до кухні й одчинив двері.

Співвідносність видових і часових форм дієслів

Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі і спускають на землю мокрі коси.

 

  • Специфічні засоби текстового зв’язку.

 

Найважливіші, зумовлені темою, метою, змістом висловлювання частини мови

Соломія накинулась на очерет. Вона рвала його, ламала, крутила і била ногами, а він згинався, упирався, зчіплювався вгорі китицями, ранив їй руки.

Важливі для певного типу мовлення члени речення

Уздрівши його, Митя узявся в боки і став весело реготати, ала Вася не звернув уваги. Тоді розлютований Митя взяв грудку і жбуонув йому в спину. Потому до Васі долетіли сухі звуки пострілів.

Синтаксичний паралелізм

Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив лоба, неначе сердився на заступа.

Називні, питальні, непоширені або мало поширені речення

І знаєте, що мені допомогло? Переконлива аргументація, живі приклади.

Батьківщина. Рідна, священна земля наша.У неповторній красі постає вона перед світом як втілена мрія багатьох поколінь за свободу народу.

Актуальне членування речення

З комунікативним (функціональним) аспектом пов’язане актуальне членування речення.

Актуальне членування речення – членування речення за змістом на дві частини: предмет мовлення і те, що про нього говориться.

У кожному висловлюванні усного і писемного мовлення відображений рух думки від того, що вже відоме, що назване мовцем або знаходиться перед очима співбесідників, до того, що ще невідоме слухачам. Думка мовця відштовхується від відомого і переходить до того, що мовець хоче про те відоме сказати. Таким чином, речення має дві змістові частини: одна з них називає предмет мовлення, інша позначає якусь нову інформацію про нього. Друга частина є головною. Вихідна частина висловлення (дане, відоме) називається темою, а та частина, яка щось стверджує про тему (нове), – ремою. Ці дві частини відповідно ще називають психологічним (логічним) суб’єктом і психологічним (логічним) предикатом.

Наприклад, речення Я приніс вам книжку шляхом інтонаційно-змістового членування можна перетворити на чотири фрази, які матимуть одну й ту саму модель речення, одне й те саме лексичне наповнення, але різне актуальне членування і відповідно різний зміст:

Я приніс вам книжку. Ремою є я, і фраза має значення “не хтось інший, а саме я це зробив”;

Я приніс вам книжку. Ремою є приніс, і фраза відображає ситуацію, за якої співрозмовник вимагає повернути книжку, а мовець відповідає йому, що книжку він уже повернув;

Я приніс вам книжку. Рема валі акцентує на тому, що книжка принесена саме для цієї особи, а не для її брата, сестри, товариша тощо;

Я приніс вам книжку. Рема книжку передбачає, що комусь принесли декілька речей – книжку, журнал, газету тощо і той хтось хотів би знати, що приніс йому співрозмовник.

Чим більше слів у реченні, тим більше можливостей його різної актуалізації.

Основними засобами актуального членування є інтонація (постановка логічного наголосу) і порядок слів. У всіх вищенаведених випадках актуальне членування здійснювалося засобом інтонації. У випадку використання засобу порядку слів тема розміщується на початку фрази, а рема – в кінці.

До класу ввійшов учитель (відповідь на запитання “Хто увійшов до класу?”).

Учитель до класу ввійшов (відповідь на запитання “Що зробив учитель?”).

Нерідко засобами актуального членування служать вказівні й неозначені займенники (Товариш розказав мені таку історію. Йому допоміг хтось із друзів), видільно-обмежувальні частки саме, тільки, лише, навіть, якраз (Про це довідалась саме мати. Тільки батько цього не знав), артиклі (Durch die Straße ging ein Mädchen “Вулицею йшло якесь дівча”, A man suddenly entered the room “В кімнату раптом увійшов якийсь чоловік”; означений артикль виражає тему, а неозначений – рему). В англійській мові, як і в німецькій і французькій, де панує суворо фіксований порядок слів, через що він не може бути використаним для актуального членування, таким засобом є перетворення активної конструкції в пасивну (David loves Margaret-Margaret is loved by David).

Часто актуальне членування речення здійснюється за допомогою контексту або конситуації: рема визначається шляхом віднімання із складу речення уже відомої інформації. У ситуації безпосереднього спілкування (в діалозі) тема часто опускається, а виражається лише рема:

– Що ви зараз читаєте?

– “Берестечко” Ліни Костенко.

Актуальне членування речення служить одним із засобів зв’язку речень у тексті. Існує два основних типи співвідношення тем у сусідніх реченнях:

1) послідовний (темою наступного речення є рема попереднього):

В аудиторію ввійшов декан. Він сказав, що в суботу відбудеться конкурс читців. Читці повинні підготувати на конкурс три твори – вірш, байку, прозовий уривок. Твори мають бути високохудожніми й актуальними;

2) паралельний (одна й та сама тема повторюється в декількох реченнях):

Квіти цвіли всюди. Вони вишивали дивні візерунки на схилах Кримських гір. Вони п’янили своїм густим ароматом на приморських бульварах. Вони чарували своїми різнобарвними кольорами в парках і скверах. Квіти, квіти, квіти.

 

Поняття про складне синтаксичне ціле (ССЦ). Засоби зв’язку речень у ССЦ. Структурні типи ССЦ.


Складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це група речень, поєднаних синтаксичним, граматичним і інтонаційним зв’язком, що характеризується більшою смисловою закінченістю в порівнянні з реченням.


Як правило, тексти членуються на деяке число ССЦ, але буває і так, що межі тексту і ССЦ співпадають (прикладом можуть служити короткі розповіді, що є тільки одним ССЦ).
Кожне ССЦ має свою мікротему, яка грає роль основного зв’язуючого початку в названому відрізку тексту. Мікротеми складних синтаксичних цілих є складовими основної теми тексту. Не все ССЦ є однотемними. Іноді вони бувають і багатотемними.


Виділяються три основні типи ССЦ: описові, оповідні і розмірковування.


В описовому ССЦ мікротема розкривається в процесі характеристики предметів, явищ природи, осіб і т.п., що оформляється, як правило, у вигляді переліку їх ознак. Відмінними рисами даного типу є статичність і одночасність перерахованих явищ. В смисловому відношенні основними різновидами описових ССЦ можна вважати наступні: пейзаж, опис обстановки, опис портрета і характеристика.


Оповідне ССЦ характеризується тим, що його мікротема розкривається в процесі розвитку дій, станів, подій і т.п. Цей тип ССЦ відрізняє динамічність, послідовність повідомлення. В оповіданні багато дієслів, а також слів, що вказують на послідовність дій: одного разу, спочатку, потім, потім, після цього, трохи згодом, пізніше, через деякий час, тоді, тут, раптом, несподівано, ось і, нарешті і т.п.
Оповідний тип ССЦ протиставляється описовому. Основна відмінність представлена в антонімі їх головних характеристик: динаміка (в першому випадку) – статика (в другому).


ССЦ типу розмірковування ґрунтується в логічному плані на висновку і є розвитком мікротеми, що складається з трьох частин: теза, доказ (аргументування) і висновок (висновок, узагальнення і т.д.). Але в названому типі не завжди спостерігається наявність всіх трьох частин: у кожному конкретному випадку може бути відсутній (або ж бути неявно виражена) якась з них (це відповідає в логіці повному або неповному, тобто скороченому, висновку). ССЦ типу міркування характеризуються причинно-наслідковим значенням, обумовленим їх структурою. В міркуванні часто використовуються слова, що вказують на хід розвитку думки і причинно-наслідкові зв’язки: чому, тому що, оскільки, адже, по-перше, по-друге, по-третє, тому, от чому.


В чистому вигляді ССЦ описові, оповідні і розмірковування зустрічаються не завжди. Дуже поширеними є ССЦ, в яких спостерігається комбінація названих типів. Наприклад, в художній прозі часто зустрічаються ССЦ, в яких присутні і елементи опису, і елементи оповідання. Крім того і розмірковування може включати як елементи опису, так елементи оповідання. Це додає тексту виразність.

Версія для друку за посиланням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *