Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Записи за тегами: мова 11 клас

Записи за тегами: мова 11 клас

Як говорити? Правильне поєднання слів

Правильне поєднання слів Адекватно (чому) Адресувати (кому) Алергія (до чого, на що, рідше від чого) Аналогія (з чим, до чого, між чим) Апелювати (до кого-чого) Багатий (на що) Бідний (на що) Болить (кому що) Вживати (чого, що) Вибачати (кому) Вибачатися (перед ким) Відповідати (кому, чому) Відповідно (до чого) Вчитися (чого) …

Детальніше »

Галицькі діалектизми (використані у творі “Школярка з предмістя” О.Думанської)

Мармоляда – мармелад Пискувати – сваритися, не мовчати у відповідь, огризатися; агресивно відповідати на докори, зауваження, бути зухвалим, язикатим Баюра – ВИБОЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИБІЙ, ЯМА, БАЮРАрідше, ЗАБОЇНА діал., ЗАБІЙ діал Кремпуватися – Соромитися, почувати себе нияково; обмежуватися; затруднятися, бентежитися Кобіта – КОБІТА з польської …

Детальніше »

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Тире

ТИРЕ СТАВИТЬСЯ ТИРЕ: Між підметом із частиною складеного іменного присудка на місці пропущеної дієслівної зв’язки. Присудок може бути вираженим: а) іменником у називному відмінку:   Україна – європейська держава. б) кількісним числівником у називному відмінку:  Двічі по два – чотири. в) якщо і підмет, і присудок виражені інфінітивами: Життя прожити – …

Детальніше »

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Двокрапка

ДВОКРАПКА СТАВИМО: Якщо в безсполучниковому складному реченні наступне розкриває зміст попереднього речення: Погасли вечірні  огні: // усі спочивають у сні. (між частинами можна поставити БО) Якби його так намалювати – / сказали б: // то не чоловік сидить, / то – сам сум!(Панас Миний) (між частинами можна поставити А САМЕ) …

Детальніше »

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Крапка з комою

КРАПКА З КОМОЮ СТАВИМО: Між поширеними однорідними членами речення, якщо в середині хоча б одного з них є коми (свої розділові знаки): У густій мряці потонуло все місто: будинки, зажурені й принишклі; дерева, ніби замріяні або сонні,  / на котрих, здавалося, було штучне, нерухоме листя; /  вулиці, / що зникали …

Детальніше »

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Кома

КОМА Для виділення звертань Для виділення звертань і пов’язаних із ними слів: Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно. (П.Грабовський) (непоширене звертання у середині речення) Зеленійте, доли і лужечки, і, орли, здймайтесь ув імлі, розливайтесь, круті бережечки, по вкраїнській молодій землі. (А.Малишко) (поширені та непоширені звертання в середині речення) …

Детальніше »

Словотвір. Орфографія

Словотвір.   Основним джерелом збагачення лексики української мови є словотвір. Нові слова утворюються на базі вже наявних у мові вихідних слів. Словотвiр – роздiл науки про мову, що вивчає особливостi та способи творення похiдних слiв. Та частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного називається словотворчим засобом (за допомогою чого …

Детальніше »

Лексикологія. Фразеологія

Лексика – сукупність слів мови, її словниковий склад. Лексикологія – це розділ науки про мову, що вивчає лексику. Лексичне значення слова – зміст слова, що воно означає. Лексичне значення не слід сплутувати з граматичним. Граматичне значення вказує на належність слова до певної частини мови та його граматичні ознаки. У лексиці …

Детальніше »

Займенник

Займенник Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Відповідає на питання хто? що?який? чий? скільки? Займенники використовують для заміни іменників, прикметників, числівників з метою уникнення повторень, тому значення більшості займенників стає зрозумілим лише у контексті. (Його весна ніколи не зів’яне, …

Детальніше »

Прикметник (авторська розробка)

Інші авторські матеріали – за посиланням. Прикметником називається самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? (густий ліс, Шевченкові поезії) Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками, узгоджуються з іменниками, належать до іменних частин мови. У реченні прикметники найчастіше виступають означеннями. (Блакитна імла повила далекі …

Детальніше »