Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Записи за тегами: теорія

Записи за тегами: теорія

Як говорити? Правильне поєднання слів

Правильне поєднання слів Адекватно (чому) Адресувати (кому) Алергія (до чого, на що, рідше від чого) Аналогія (з чим, до чого, між чим) Апелювати (до кого-чого) Багатий (на що) Бідний (на що) Болить (кому що) Вживати (чого, що) Вибачати (кому) Вибачатися (перед ким) Відповідати (кому, чому) Відповідно (до чого) Вчитися (чого) …

Детальніше »

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Тире

ТИРЕ СТАВИТЬСЯ ТИРЕ: Між підметом із частиною складеного іменного присудка на місці пропущеної дієслівної зв’язки. Присудок може бути вираженим: а) іменником у називному відмінку:   Україна – європейська держава. б) кількісним числівником у називному відмінку:  Двічі по два – чотири. в) якщо і підмет, і присудок виражені інфінітивами: Життя прожити – …

Детальніше »

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Двокрапка

ДВОКРАПКА СТАВИМО: Якщо в безсполучниковому складному реченні наступне розкриває зміст попереднього речення: Погасли вечірні  огні: // усі спочивають у сні. (між частинами можна поставити БО) Якби його так намалювати – / сказали б: // то не чоловік сидить, / то – сам сум!(Панас Миний) (між частинами можна поставити А САМЕ) …

Детальніше »

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Крапка з комою

КРАПКА З КОМОЮ СТАВИМО: Між поширеними однорідними членами речення, якщо в середині хоча б одного з них є коми (свої розділові знаки): У густій мряці потонуло все місто: будинки, зажурені й принишклі; дерева, ніби замріяні або сонні,  / на котрих, здавалося, було штучне, нерухоме листя; /  вулиці, / що зникали …

Детальніше »

Основні правила розстановки розділових знаків (узагальнено). Кома

КОМА Для виділення звертань Для виділення звертань і пов’язаних із ними слів: Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно. (П.Грабовський) (непоширене звертання у середині речення) Зеленійте, доли і лужечки, і, орли, здймайтесь ув імлі, розливайтесь, круті бережечки, по вкраїнській молодій землі. (А.Малишко) (поширені та непоширені звертання в середині речення) …

Детальніше »

Словотвір. Орфографія

Словотвір.   Основним джерелом збагачення лексики української мови є словотвір. Нові слова утворюються на базі вже наявних у мові вихідних слів. Словотвiр – роздiл науки про мову, що вивчає особливостi та способи творення похiдних слiв. Та частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного називається словотворчим засобом (за допомогою чого …

Детальніше »

Лексикологія. Фразеологія

Лексика – сукупність слів мови, її словниковий склад. Лексикологія – це розділ науки про мову, що вивчає лексику. Лексичне значення слова – зміст слова, що воно означає. Лексичне значення не слід сплутувати з граматичним. Граматичне значення вказує на належність слова до певної частини мови та його граматичні ознаки. У лексиці …

Детальніше »

Теорія української літератури (6 клас). Допоміжний матеріал для учнів

Українська література 6 клас Державний Гімн України Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. …

Детальніше »

Теорія української літератури (5 клас). Допоміжний матеріал для учнів

Гімн України “Ще не вмерла Україна” Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, …

Детальніше »

Іменник

Матеріал подано нижче. Слідуйте за червоними покажчиками.   Іменником називається повнозначна частина мови, яка має значення предметності. Іменники означають конкретні предмети, явища, абстрактні поняття. Під поняттям предметності розуміють не тільки назви конкретних предметів (хліб, хустка), а й опредмечені ознаки (зелень, темнота, порядність), дії і стани (каяття, розуміння), абстрактні поняття (сум, …

Детальніше »