Вiн прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струменi вiтру долинав сухий, рiзкуватий звук. Звук летiв знизу, вiд рiчки. Лось звiвся, тепер його постать чiтко вимальовувалася в досвiтнiх сутiнках. Це був великий звiр з широкими грудьми, якi легко здималися од дихання. Його роги нагадували осiннiй низькорослий кущ, з якого обнесло листя. Лось знав, що то трiщить … Читати далі Євген Гуцало “Лось”