355 фразеологізмів. Історія виникнення і тлумачення. Частина 2 (Г-Н)

Катерина Валентинівна Грудень 23, 2018 Дистанційне навчання 3 коментарі 28,467 Перегляди

Радимо прочитати

63. Фразеологізм Ганнібалова клятва

Ганнібал (247—183 до н. е.) — видатний полководець, правитель Карфагена, міста-держави у північній Африці. Коли йому було дев’ять років, він дав клятву батькові бути непримиренним ворогом Риму, якої дотримувався все життя. У війнах із римлянами він прославився своєю мужністю і мудрістю. Та коли Рим нарешті переміг його військо, Ганнібал утік на схід і, щоб не потрапити в руки ворога, отруївся.
Вислів «ганнібалова клятва» означає рішучість у боротьбі, готовність довести справу до переможного кінця.

64. Фразеологізм Геркулесів подвиг

Геркулес (Геракл) — герой давньогрецьких міфів, син верховного Бога Зевса і земної жінки Алкмени. У день, коли Геркулес мав з’явитися на світ, Зевс вирішив: герой, який народиться сьогодні, буде володарем усіх земних народів. Та богиня Гера, Зевсова дружина, щоб помститися чоловікові за зраду, затримала народження Геркулеса, і першим у світ прийшов Еврісфей, якому Геркулес мусив служити й підкорятися. Коли Геркулес виріс, він повинен був здійснити дванадцять подвигів для Еврісфея, а вже потім стати вільним. Кожен із цих подвигів вимагав нелюдської фізичної сили. Тому вислів «геркулесів подвиг» уживають тоді, коли йдеться про справу, що потребує великих зусиль.

65. Фразеологізм Глуха тетеря

Цей вислів пов’язаний із лісовим птахом тетеруком (у народі — тетеря), який опинився під загрозою знищення через полювання. Найвразливішим для мисливців тетерук стає у шлюбний період. Під час виконання шлюбної пісні особлива складочка у його вусі набухає кров’ю, і в момент, коли птах розтуляє дзьоб, він нічого не бачить і не чує, навіть пострілу рушниці. З цієї самої причини отримав свою назву інший птах, подібний до тетерука, — глухар, а людину, яка дуже зайнята справами і не чує, що до неї звертаються, називають глухою тетерею.

66. Фразеологізм Гоголем ходити

Гоголь — це вид диких качок, представники якого мають особливу ходу: вони ступають поважно, перевалюючись із ноги на ногу, випинаючи груди вперед і гордо задираючи голову.
Про пихату або горду людину кажуть, що вона гоголем ходить.

67. Фразеологізм Голий король

Походить цей вислів із казки Г.-Х. Андерсена «Нове вбрання короля». У ній розповідається, як королю-чепуруну, який багато грошей витрачав на одяг, шахраї запропонували пошити дороге вбрання з тканини, яку не зможуть побачити дурні й ті, хто займає не своє місце. Усі гроші, призначені на купівлю тканини, ниток та оздоблення, дурисвіти поклали собі в кишеню, а самі довго вдавали, що старанно працюють. Король не раз посилав підданих дізнатися про роботу, але ті не бачили жодного вбрання, а щоб не бути запідозреними в невігластві, хвалили майстерність кравців. Коли ж король «одягнув» нове вбрання, і сам його не побачив, та боявся в цьому зізнатися. Коли він урочисто крокував вулицею міста, ніхто не наважувався сказати правду, усі мешканці захоплено вітали і хвалили вишуканий одяг. І лише малий хлопчик щиро сказав, що король голий.
Вислів «голий король» уживають, коли хочуть викрити чийсь незаслужений, несправжній, роздутий авторитет.

68. Фразеологізм Голос (глас) волаючого в пустелі

За біблійною легендою, один із пророків пристрасно закликав ізраїльтян стати на шлях праведності і приготувати путь Богові. Проте нечестивий народ був байдужий до його благань, так, ніби він волав посеред безлюдної пустелі, де його ніхто не чув.
Вислів «голос волаючого в пустелі» вживають у значенні: даремний заклик до кого-небудь, залишений без уваги, без відповіді.

69. Фразеологізм Гомеричний сміх

Легендарного давньогрецького поета Гомера вважають автором епічних поем «Іліада» та «Одіссея». Окрім людей, героями цих творів є боги, наділені незвичайними силами. Вони володіють могутніми голосами, а їхній сміх подібний до грому, який чути дуже далеко.
Тепер гомеричним називають нестримний, голосний сміх. Епітет «гомеричний» трапляється і в інших висловах, позначаючи щось величезне, більше за звичайні розміри.

70. Фразеологізм Гора породила мишу

Вислів походить із байки давньогрецького байкаря Езопа «Гора, що народжує». Також римський поет Горацій у трактаті «Мистецтво поезії», висміюючи невмілих віршописців, що починали свої твори пишномовними виразами, писав: «Народжують гори, а родиться смішна миша».
Цей фразеологізм уживають, коли говорять про великі надії, але малі результати; про того, хто багато обіцяє, а робить мало. Синонімом до нього є приказка «з великої хмари малий дощ».

71. Фразеологізм Гордіїв вузол

За легендою, першим царем фрігійців, що жили до нашої ери на заході Азії, був простий селянин. А все тому, що оракул (пророк) порадив фрігійцям обрати за царя першого, хто зустрінеться їм із возом біля храму Зевса. Щастя випало на долю хлібороба Гордія. Зрадівши, на відзнаку цієї події він поставив свій віз у храмі і прив’язав його дуже заплутаним вузлом. Цей вузол ніхто не міг розв’язати. А за пророцтвом оракула, той, хто розв’яже вузол, стане володарем усієї Азії. Александр Македонський розрубав цей вузол мечем і згодом завоював Азію.
Фразеологізм «гордіїв вузол» означає складну чи заплутану справу, яку важко розв’язати; розрубати гордіїв вузол — вирішити складне питання радикальним способом. Гордіїв вузол також вважають символом безкінеченості.

72. Фразеологізм Горобина ніч

Упродовж літа буває декілька буряних ночей з градом, зливою і грозою. Злива інколи настільки сильна, що виганяє горобців зі схову, і вони літають усю ніч, жалібно цвірінькаючи. Тому такі ночі називають горобиними. За народними уявленнями, в цей час нечиста сила справляє весілля. Тоді в небі лунає грім та вдаряють блискавиці: то Бог воює з нечестивцями. Різне птаство не знаходить собі місця, кричить і від страху ховається ближче до землі; несамовито реве худоба, стає страшно і людині, а тому запалюють страсні свічки. У деяких місцевостях вважали, що існує три такі ночі: перша — коли цвіте горобина, друга — коли починають цвісти ягоди, третя — коли ці ягоди зовсім достигають.
Горобців у народі також пов’язують із нечистою силою. Поширеним було повір’я, буцімто восени буває одна дуже бурхлива ніч, з громами і блискавками, коли злий дух збирає всіх горобців, насипає їх повні чвертки, тільки згортаючи долонею гірку: що в чвертці, то забирає собі, а що згорнуто, те лишається і плодиться далі. Справді, після таких ночей горобців стає менше.
Фразеологізм «горобина ніч» іноді вживають у значенні: несподівані події, які можуть привести до непередбачуваних результатів; бурхливе з’ясування стосунків.

73. Фразеологізм Гріш ціна. Ціна — мідний гріш

За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово «гроші» запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» або «ціна — мідний гріш» — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.

74. Фразеологізм Гуси врятували Рим

Кілька тисячоліть тому галльські племена напали на Рим, здобули його штурмом і оточили Капітолій (цитадель, центр релігійного культу), у якому переховувалось населення міста. Та змусити оборонців Капітолію скласти зброю їм не вдалося. Тоді вони потай уночі пробрались до Капітолійського пагорба і роззброїли варту. Галли зробили це так тихо, що навіть собаки не чули. Та гуси, яких забули вдень нагодувати, не спали. Заґелґотавши, вони розбудили римських воїнів, і ті вчасно відбили напад ворога.
Фразеологізм «гуси врятували Рим» уживають, коли характеризують незначну річ або ситуацію, що несподівано може мати серйозні наслідки.

75. Фразеологізм Далеко куцому до зайця

Слово «куций» асоціюється із зайцем, бо в нього короткий хвіст. Проте раніше так називали мисливських собак. Куций повільніший від зайця, бо він тільки бігає, а заєць ще й стрибає, тому в погоні за здобиччю куций завжди відставав.
Значення фразеологізму «далеко куцому до зайця» — не рівня.

76. Фразеологізм Дамоклів меч

Походження фразеологізму пов’язане з іменем Дамокла, придворного улюбленця грецького тирана Діонісія. Одного разу під час обіду Дамокл дуже вихваляв володаря, із заздрістю говорив про нього, вважаючи його найщасливішою людиною у світі. Діонісій вирішив провчити заздрісника. Під час бенкету він наказав слугам посадити Дамокла на трон. Той був на сьомому небі від радості. Аж раптом побачив, як над його головою на кінській волосині повис гострий меч, що будь-якої миті міг обірватися і вбити. Діонісій пояснив, що це символ небезпеки, яка завжди нависає над тим, хто має безмежну владу.
Відтоді вислів «дамоклів меч» уживають, коли йдеться про постійну смертельну небезпеку.

77. Фразеологізм Дантове пекло

Найвідомішим твором італійського поета Данте Аліг’єрі є «Божественна комедія», в якій описано реалії потойбічного світу, куди людина потрапляє після смерті. Поет дуже докладно розповів про дев’ять кіл пекла, у кожному з яких душі померлих терплять муки за певний гріх.
Фразеологізм «дантове пекло» вживають у двох значеннях: пороки будь-якого суспільства — егоїзм, несправедливість, мстивість, жадібність, розбещеність; важкі, трагічні, смертельно небезпечні для людини ситуації, в які вона потрапляє.

78. Фразеологізм Дволикий янус

Давні римляни вірили в існування бога часу Януса. За міфом, колись він був царем країни латинян Лаціума, від всесильного Сатурна отримав дар бачити минуле і майбутнє. За цю здатність Януса стали зображувати дволиким: його молоде обличчя обернене в майбутнє, а старе дивиться в минуле. Згодом цей герой перетворився в дволикого бога часу, початку й кінця, охоронця входу й виходу. Він також був покровителем військових починань, мав храм, двері якого відчинялися під час війни, а в мирний час були зачинені.
Згодом словосполучення «дволикий Янус» втратило первинне значення. Тепер цей фразеологізм використовують, коли говорять про людину нещедру, лукаву, дволику.

79. Фразеологізм Дев’ять муз

Музами давні греки називали дев’ять дочок Зевса і богині пам’яті Мнемозини, які стали покровительками різних мистецтв і наук. Їх зображували у вигляді прекрасних жінок з натхненними обличчями. Кожна з них тримала атрибут (предмет чи інструмент) своєї галузі: Каліопа (муза епічної поезії) — табличку і паличку для письма; Кліо (муза історії) — великий сувій папірусу; Евтерпа (покровителька ліричної поезії та музики) — флейту; Терпсихора (муза танцю й хорового співу) — велику ліру; Ерато (муза любовної поезії) — малу ліру; Мельпомена (муза трагедії) — трагічну маску; Талія (муза комедії) — комічну маску; Полігімнія (муза релігійної поезії) мала покривало на голові; Уранія (муза астрономії та геометрії) тримала кулю й циркуль. Керував музами бог Аполлон.
Музи повинні були сповнювати митців натхненням, тому, коли немає натхнення, митці кажуть: «Мене покинула муза».

80. Фразеологізм Дерево пізнання добра і зла

За біблійною легендою, перших людей, Адама і Єву, Бог оселив у раю, де їм не потрібно було турбуватися про житло, їжу, одяг. Вони мали все і жили у повній гармонії та радості. Єдине, що Бог їм суворо заборонив, — їсти плоди з дерева пізнання добра і зла, яке росло посеред райського саду. Проте диявол у подобі змія підмовив Єву скуштувати заборонений плід, і вона пригостила Адама. Це порушення було першим гріхом людей, за який Бог вигнав Адама і Єву з раю і прирік усіх їхніх нащадків на страждання.
У переносному значенні вислів «дерево пізнання добра і зла» вживають тоді, коли хочуть застерегти від скоєння гріха.

81. Фразеологізм Дешево і сердито

Раніше слово «сердитий» мало значення, протилежне сучасному. Воно спільнокореневе зі словом «серце» і означає «дорогий», «хороший».
Отже, придбати дешево і сердито — це за незначну ціну мати потрібну річ. Синонім цього фразеологізму — «хитро, мудро і недорогим коштом».

82. Фразеологізм Дзвонити в усі дзвони

Дзвони завжди були атрибутом переважно храмовим і корабельним: їх чіпляли на церковних дзвіницях і капітанських містках. Вони мають два основні призначення: слугують як сигнал сповіщення і як музичний інструмент. У храмах особливими ударами дзвонів скликали людей на ранкову чи вечірню службу, сповіщували про те, що в околиці хтось помер. На свята під час урочистих відправ дзвонарі виконували особливі мелодії на всіх дзвонах: вони мали відлякати злі сили і сповістити всьому світові про радість Божого свята. Церковні дзвони люди могли використати і з іншою метою: якщо в околиці траплялася пожежа, різким тривожним дзвоном скликали всіх людей допомогти її загасити. Сигнальну функцію виконував дзвін і на кораблях.
Нині фразеологізм «дзвонити в усі дзвони» означає: широко розголошувати щось, розповідати усім про якусь подію.

83. Фразеологізм Дим коромислом (стовпом)

У сиву давнину селяни будували хати без димарів. Дим із печі йшов прямісінько в хату і виходив або через «волокове» вікно, або через двері, що були відчинені в сіни. Ще тоді говорили: «Хто любить тепло, той і дим перетерпить». З часом дим почали виводити через димар над дахом. Залежно від погоди дим виходить «стовпом» (піднімається вгору), «волоком» (стелиться вниз) або «коромислом» (валить клубками і перевалюється дугою). Спостерігаючи за димом, передбачали погоду на найближчу добу.
У переносному значенні фразеологізм «дим коромислом (стовпом)» означає шум, гамір, безладдя, колотнечу; інколи його вживають для характеристики інтенсивності роботи чи діяльності.

84. Фразеологізм Дідька лисого

Дідьки — міфічні істоти, добрі або злі духи. За давньою українською легендою, колись ангели, що хотіли поставити себе нарівні з Богом, були покарані та скинуті з небес на землю. Ті, що впали на людське житло, стали хатніми дідьками — домовиками, на воду — водяниками, у ліс — лісовиками тощо. У народі їх вважали лисими. Донині збереглися вислови: «лисий біс», «лиса гора», «лисий чорт» та ін.
Фразеологізм «дідька лисого» вживають для повного заперечення — нізащо, ніколи, зовсім, абсолютно нічого.

85. Фразеологізм Добрими намірами вимощена дорога в пекло

Англійський письменник Вальтер Скотт у романі «Ламермурська наречена» приписав цей вираз богослову Джоржу Герберту, який в одній із книг писав: «Пекло повне добрих намірів і бажань». Значення цього виразу в тому, що від добрих намірів до добрих справ іще далеко, і людей, які мають добрі наміри, але не здійснюють їх, не можна вважати праведниками, тому вони потрапляють не в рай, а в пекло.
Цей фразеологізм вживають тоді, коли мають намір зробити щось, беруть на себе зобов’язання, які можуть не виконати.

86. Фразеологізм До перших півнів

До того, як механічні годинники стали загальнодоступними, нічним часоміром був півень. В Україні його так і називали «будима», бо він будив людей уранці. Упродовж ночі півні співають тричі: вперше — опівночі, вдруге — перед зорею, а втретє — на світанку. Тому, щоб визначити пору ночі, казали: перші, другі і треті півні.
Вислів «до перших півнів» означає до півночі.

87. Фразеологізм Дотла згоріти

Найчастіше зміст цього виразу пов’язують із дієсловом «тліти». Та насправді в ньому йдеться про тло — основу.
Згоріти дотла — згоріти повністю, цілком, до останку, до основи.

88. Фразеологізм Драконівські закони

До нашого часу збереглися уламки кам’яних плит, на яких записані давньогрецькі юридичні закони. Їх зібрав афінський законодавець Дракон, що жив у VII ст. до н. е. Закони Дракона передбачали найвище покарання як за тяжкі, так і дрібні злочини: вбивство, крадіжку, навіть садовини чи городини, за зневагу до загальних цінностей винного прирікали на смерть.
Нині драконівськими називають надзвичайно жорстокі закони, в яких покарання значно перевищує важкість скоєного злочину; а також дуже суворі правила.

89. Фразеологізм Друг пізнається в біді

У байці Езопа «Подорожні і Ведмідь» йдеться про двох приятелів, які подорожували разом. Коли їм зустрівся Ведмідь, один із них швидко видерся на дерево і там сховався. А інший упав на землю і вдав із себе мертвого, затамувавши подих. Ведмідь схилився над ним, але звірі не займають мертвих. Коли Ведмідь відійшов, той, що сидів на дереві, спустившись, спитав товариша, що нашепотів йому звір на вухо, коли обнюхував. У відповідь почув: «Щоб я надалі не подорожував з такими друзями, які тікають при небезпеці».
Байка і стала джерелом вислову «друг пізнається в біді».

90. Фразеологізм Дулю з’їсти (взяти) дулю

Дуля — образливий жест, проте за народними уявленнями вона є оберегом від нечистої сили, чаклунства і хвороб. Якщо, проходячи повз відьму, тримати дулі в кишені і за пазухою, її чари не діятимуть і вона нічого не досягне.
Дулю з’їсти, взяти дулю — нічого не одержати, не дістати.

91. Фразеологізм Еврика!

Вислів приписують грецькому математикові Архімеду (прибл. 287—212 до н. е.). Сіракузький тиран Гієрон доручив йому перевірити, з якого сплаву зроблена його корона. Архімед довго шукав спосіб, як це зробити. Одного разу він вирішив покупатися і заліз у повну по самі вінця ванну. Витіснена його тілом вода полилася через краї. Так Архімед відкрив новий закон («всяке тіло, занурене в рідину, втрачає у своїй вазі стільки, скільки важить витіснена ним рідина»). Навіть забувши одягнутись, із криком «Еврика!» («Я знайшов!») він побіг додому перевіряти цей закон і за його допомогою обчислив співвідношення металів у сплаві, з якого була зроблена Гієронова корона.
Тепер вислів «Еврика!» вживають як вияв радості від несподіваного відкриття.

92. Фразеологізм Егіда. Перебувати (відбуватись) під егідою

Походить вислів із грецької міфології. Егіда — щит верховного бога Зевса, викуваний Гефестом. У центрі егіди була зображена голова Медузи Горгони. Згодом цей щит став атрибутом богині мудрості Афіни і символом її заступницької зверхності над богами й людьми. У виняткових випадках його міг носити також Аполлон.
У сучасному розумінні «під егідою» означає під захистом, заступництвом, патронатом.

93. Фразеологізм Езопівська мова

Давньогрецький поет-байкар Езоп жив у VІ ст. до н. е. Він був рабом, тому не мав права вільно казати те, що думає, зате міг замасковано висловлювати свої думки у байках. Героями його байок були тварини, але вони діяли і мали характери, погляди, звички, як люди.
Такий замаскований спосіб висловлення думок із натяками й недомовками називають езопівською мовою.

94. Фразеологізм Ескулап

У пантеоні давньогрецьких богів за лікування відповідав Асклепій, син бога мистецтв Аполлона. Батько віддав його на виховання кентаврові Херону, від якого Асклепій навчився мистецтва лікування. Він досяг такої майстерності, що міг воскрешати мертвих. За це верховний бог Зевс убив його блискавкою. У латинській мові ім’я Асклепій набуло форми Ескулап. Тепер так іронічно називають лікарів.

95. Фразеологізм Єгипетські кари

За біблійною легендою, ізраїльський народ багато років перебував у рабстві в Єгипті. Почувши стогони і благання євреїв, Бог послав пророка Мойсея, щоб він вивів свій народ із полону. Та фараон не захотів відпускати ізраїльтян, і тоді Бог вирішив налякати його десятьма карами: Він перетворив воду на кров, наслав нашестя жаб, комах, потім собачих мух, моровицю на худобу, запалення з наривами на єгиптян, град і грози, сарану, пітьму, що не прояснювалась кілька днів, смерть на всіх первістків у єгипетських родинах.
Фразеологічний зворот «єгипетські кари» вживають для опису великого нещастя. З цієї самої легенди походить і фразеологізм «єгипетська тьма», що означає непроглядну темряву.

96. Фразеологізм Жереб кинуто

Так мовив римський полководець Юлій Цезар, коли переходив річку Рубікон (див. «перейти Рубікон»). Він сказав його латинською мовою: «alea ava jacta est», процитувавши рядки із комедії давньогрецького драматурга Менандра (342—292 до н. е.), яка звучала так: «Буде кинуто жереб». Цезар розумів, що перехід через річку, яка була кордоном між Галлією та Італією, фактично означав початок громадянської війни. Однак цією фразою підтвердив невідступність від своїх намірів.
Фразеологізм «жереб кинуто» використовують, щоб наголосити остаточність, незворотність рішення чи кроку.

97. Фразеологізм Жива вода

Вода, за народним уявленням, буває чоловіча (дощова, снігова — «небесна» вода) і жіноча (кринична, джерельна, морська — «земна» вода). Небесна вода, поєднавшись із земною, запліднює землю. Пращури вважали воду священною, обожнювали її, освячували в церкві. Особливу силу має йорданська (водохрещенська), стрітенська, благовіщенська, купальська та непочата (взята з криниці перед світанком) вода — її називали живою. Найчастіше вислів «жива вода» використовують у казках на позначення чарівної, цілющої води, що воскрешає і дає богатирську силу.

98. Фразеологізм Жити на широку ногу

У XIV ст. в Західній Європі знатність визначалася довжиною черевика. Дворяни носили черевики завдовжки півтора фута (фут — міра довжини, що становить від 28,3 до 32,48 см), барони — два фути, а князі — два з половиною фута. Тобто багатії та аристократи носили взуття «на велику ногу». Пізніше, замість «жити на велику ногу», стали вживати фразеологізм «жити на широку ногу», тобто розкішно, багато, без жодних обмежень або на найвищому сучасному рівні.

99. Фразеологізм Жовта преса

Цей вираз виник у США. Американський художник Річард Ауткоулту в 1895 р. помістив у декількох нью-йоркських газетах серію малюнків з гумористичним текстом: дитина в жовтій сорочечці висловлювала різні кумедні ідеї. Через деякий час інша американська газета розпочала друкувати серію аналогічних малюнків. Між ними виник спір за право першості на «жовтого хлопчика». Тоді редактор «New York Press» надрукував статтю у своєму журналі, в якій зневажливо назвав обидві газети-конкуренти «жовтою пресою». Фраза стала крилатою і тепер означає низькопробну, скандальну періодику, яка публікує дешеві сенсації.

100. Фразеологізм Жуйку жувати

В одній із народних казок на біблійну тематику розповідається, що коли народився Ісус Христос і лежав у печері в яслах, то віл, якому ті ясла слугували годівницею, і стеблини з них не взяв. Ще й дихав на Немовля, щоб зігріти. А кінь, який стояв з іншого боку ясел, навпаки — тягнув звідти сіно, скільки міг. Отоді Божа Мати і сказала: «Будеш ти, добрий воле, завжди в Бога ситим, а ти, коню, — завжди голодним, хоч і матимеш їжі досхочу».
І справдилися її слова: хоч би скільки кінь їв — завжди голодний, а віл, якщо й голодний, то завжди жуйку в роті жує.
У переносному значенні вислів «жувати жуйку» означає нудно, настирливо повторювати те саме.

101. Фразеологізм Заборонений плід

Фразеологізм тісно пов’язаний із висловом «дерево пізнання добра і зла» і походить з тієї самої легенди.
Заборонене, недосяжне буває особливо привабливим і спокусливим, а вся насолода найчастіше — у порушенні заборон. Заборонений плід — це сильна спокуса, оволодіння якою може призвести до біди.

102. Фразеологізм Заварити кашу

Слово «каша» колись було багатозначним і, окрім страви, позначало ще й велике зібрання людей: весілля, толоку, свято з нагоди хрестин тощо. Згодом ним стали називати метушню, сум’яття, плутанину, безладдя.
У сучасному розумінні «заварити кашу (пиво, халепу)» — затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

103. Фразеологізм За великим рахунком

Походження цього вислову пов’язане з німецьким містом Гамбург. Щороку тут відбувалися змагання циркових борців, на яких судді з’ясовували дійсні класи професійної боротьби,
на відміну від циркових поєдинків, де часто практикували програші за домовленістю і панував дух наживи. Тому кваліфікацію борців визначали подвійно — за звичайним рахунком і за гамбурзьким, тобто за великим.
Фразеологізм «за великим рахунком» означає по-справжньому, як потрібно, зрозуміло як.

104. Фразеологізм За душею нічого не мати

За народними уявленнями, душа людини міститься в ямочці між ключицями на шиї, тому цю заглибинку теж називали душею. Раніше гроші зберігали зазвичай на грудях, тобто «за душею». Фразеологізм «за душею нічого не мати» означає бідування, коли людина не має ні грошей, ні житла.
Із цим уявленням пов’язані також інші вислови. «Душа навстіж (нарозхрист)» означає, що сорочка на грудях розстібнута і людина не боїться показати, що в неї за пазухою. Згодом цей вислів набув значення: щира, відверта, чистосердечна людина. Виставити душу — розстібнутися, а сховати душу — закутати шию, застібнути комірець.

105. Фразеологізм Зайти в тупик (глухий кут)

Залізничники вислів «зайти в тупик» уживають в прямому значенні: загнати локомотив на колію, яка не має продовження. Тупиком (глухим кутом) називають також вулиці та провулки, які не мають наскрізного проходу.
У переносному значенні фразеологізм «зайти в тупик (глухий кут)» означає потрапити в безвихідне становище.

106. Фразеологізм Закачати (засукати) рукави

Цей вислів з’явився в сиву давнину, коли носили одяг з довгими рукавами: у чоловіків вони досягали майже метра, а в жінок були ще довшими — 130—140 см. Щоб виконувати якусь роботу, їх обов’язково потрібно було закачати, аби не заважали. Мода на рукави змінилася, а вислів зберігся у значенні: ретельно, хвацько взятися за роботу.

107. Фразеологізм Закопати талант у землю

В одній із євангельських притч розповідається про чоловіка, який перед тривалим від’їздом доручив рабам оберігати його гроші: одному дав п’ять талантів (талант — давня єврейська срібна монета), другому — два, а третьому — один. Раби, які отримали п’ять і два таланти, пустили їх у справу, а той, що отримав один талант, закопав його в землю, щоб зберегти. Повернувшись, хазяїн наказав рабам звітувати про майно. Він похвалив тих, хто вклав гроші у справу й отримав прибуток для господарства, і висварив того, хто не скористався можливістю збагатити хазяїна.
Отже, «закопати талант у землю» означає не використати всіх можливостей, не розвивати своїх здібностей, втратити їх.

108. Фразеологізм Записати в аннали

Слово «аннали» походить з латинської мови і означає щорічні записи подій. У давнину в Римі перед будинком верховного жерця щороку виставляли дошки, на яких жерці та працівники магістрату записували імена консулів, відомості про підвищення цін, про війни та перемир’я, перемоги й поразки та інші надзвичайні події. У ІІ ст. до н. е. ці записи було об’єднано у великий літопис.
У сучасній мові слово «аннали» вживають у значенні історичної праці, що покликана зберегти відомості про найважливіші події. «Записати в аннали» — значить записати події в цю історичну працю, щоб увічнити в пам’яті нащадків.

109. Фразеологізм Зарубати на носі

У давнину неписьменні люди носили із собою дощечки, на яких зарубками робили різні позначки, тобто примічали, що потрібно запам’ятати: вели облік боргів, роботи, різного товару тощо. Ці дощечки називали носами, бо їх носили.
«Зарубати на носі» означає запам’ятати, добре засвоїти раз і назавжди.

110. Фразеологізм За сімома замками (печатями)

У Біблії згадується про книгу, яку нікому не вдавалося розгорнути, щоб подивитись, що в ній написано. Книга була за сімома печатками. У давнину на важливі документи накладали декілька печаток. А було їх сім тому, що це число вважали магічним. Люди сподівалися зберегти таємницю за допомогою надприродних сил.
У сучасній мові цей фразеологізм уживають на позначення чогось далекого, неприступного, неможливого для користування.

111. Фразеологізм Заткнути за пояс

У часи Київської Русі ходити без пояса і чоловікам, і жінкам вважалося великим гріхом. Під час хрещення православне немовля підперезували. Пояс ніби ділив людське тіло на дві половини: верхню, що є вмістилищем душі, та нижню — нечисту, земну. Жодна мати не випускала дитя на вулицю непідперезаним, боячись наслання, зурочення. Зірвати пояс у людини — означало її смертельно образити. Того, хто ходив підперезаним, вважали фізично і духовно сильним, майстром своєї справи. Тому він міг невмілих, слабких, легкодухих заткнути за пояс.
Отже, «затикати за пояс» — значить перевершувати кого-небудь у чомусь.

112. Фразеологізм За царя Гороха

Жодних історичних підтверджень, що цар Горох колись існував, немає. Це радше вигаданий персонаж, згадкам про якого не менше трьох тисяч років. Відомий вислів «за царя Гороха, як було людей троха». А можливо, це казковий Котигорошко, який народився з горошини.
В одній карпатській легенді розповідається, що на горі Городищі жив колись цар Горох, який володів великим замком-палацом, але дні й ночі проводив у льосі, бо мав лихі очі. Як гляне — людина помирає, будинок руйнується… Надвір його виводили із зав’язаними очима. А коли він захотів побачити світ на власні очі, йому відрубали голову. Місто, в якому жив цар Горох, пішло під землю, а на його місці утворилася трясовина.
Фразеологізм «за царя Гороха» означає дуже давно, за незапам’ятних часів.

113. Фразеологізм Зачароване коло

За народним повір’ям, з молитвами і закликами захиститися від нечистої сили можна, описавши навколо себе коло, проте людина не могла його полишити, бо ззовні чекала небезпека. За цим самим принципом колись люди обходили дім і двір з предметами, що мали магічну силу: кочергою (коцюбою), мітлою. Навіть міста оборювали, щоб захистити від ворогів та пошестей.
У сучасному розумінні «зачароване коло» — скрутне, безвихідне становище; постійне повернення до відправної точки у розв’язанні проблеми.

114. Фразеологізм Зелена вулиця

Ще століття тому цей вислів викликав жах. Зеленою вулицею тоді називали прохід між двома шеренгами солдат, озброєних гнучкими прутами (шпіцрутенами), яким проганяли нещасних засуджених. З обох боків на них сипали удари, часто в кінці такої вулиці людина помирала від болю.
З розвитком транспорту і впровадженням регулювання дорожнього руху фразеологізм змінив своє значення. Зелена вулиця — відкритий вільний проїзд, де горить лише зелене світло світлофорів.
У переносному значенні «зелена вулиця» — це пряма, вільна дорога; можливість реалізувати свої задуми без перепон.

115. Фразеологізм Зірковий час

Австрійський письменник Стефан Цвейг (1881—1942) у новелі «Зірковий час людства» писав: «Одна миттєвість визначає долю сотень поколінь, направляє життя окремих людей, всього народу чи навіть людства». Такі історичні миттєвості він називав зірковим часом. Відтоді про визначальні моменти в житті людства чи людини, коли вирішується доля і складаються найсприятливіші умови для самореалізації, кажуть, що це зірковий час.

116. Фразеологізм Зі щитом або на щиті

У давнину війни між різними племенами й державами були звичним явищем, тому особливо цінувалися мужність, відвага і вправність у бою. Найбільше уваги вихованню цих якостей приділяли у давньогрецькій державі Спарті, мешканці якої славилися витривалістю, строгістю і безстрашністю. Загинути в бою вони вважали найвищою честю, а зазнати поразки, віддати ворогові зброю і повернутися живим — страшною ганьбою. Існував також звичай виносити загиблого воїна з поля бою на щиті. За легендою, одна спартанка, проводжаючи сина у бій, подала йому щит зі словами «З ним чи на ньому», що означало: повертайся або переможцем, або мертвим, але збережи свою честь воїна.
Вислів «зі щитом або на щиті» означає перемогти або загинути (зазнати поразки).

117. Фразеологізм Злий геній

Стародавні римляни вірили, що геній — це дух-охоронець людини, який формує її характер і супроводжує протягом життя, впливаючи на її вчинки. Часто геніїв ототожнювали з демонами (злими духами, дияволами).
Образний вислів «злий геній» уживають для характеристики вчинків людини, ніби незалежних від її волі.

118. Фразеологізм Знати, де раки зимують

Науковцям про зимівлю раків достеменно відомо мало. За однією версією, раки виривають у піску або камінні глибокі нори, в яких сплять усю зиму, тому знайти їх важко. За іншою — вони лазять по дну і навіть нерідко розмножуються.
Хай там як, а визначити, де саме раки зимують, — непросто. Тому цей фразеологізм означає вміння знаходити безпомилкове рішення, найвигідніший вихід зі становища; бути хитрим, спритним.

119. Фразеологізм Знати на зубок

У народі існував звичай перевіряти на зуб (кусати) монети чи інші вироби із золота. Якщо на них не залишалось заглиблень від зубів, золото вважали справжнім, не підробкою.
Звідси й походить фразеологізм «знати на зубок», що означає дуже добре знати, глибоко засвоїти, вивчити напам’ять.

120. Фразеологізм Золоте руно

У давні часи люди видобували золото, вимиваючи його з вод гірських річок за допомогою овечої шкури — руна, яке закріплювали на дні річки, а через деякий час забирали вже насичене коштовним металом. На думку істориків мови, саме про таке руно йшлося в міфі про Ясона та аргонавтів, з якого й постав популярний крилатий вислів.
Золотим руном називають багатство, золото, яким хочуть заволодіти, а аргонавтами — сміливих мандрівників, шукачів пригод.

121. Фразеологізм Золотий вік

Давні греки склали чимало міфів про золотий вік, який створили на землі боги, коли ще не було Зевса. Тоді люди не знали горя, старості, виснажливої праці; жили на багатій землі, вмирали, тихо засинаючи.
Потім настав срібний вік, люди якого ціле століття були дітьми, але їхня зрілість тривала недовго. Вони були дуже гордими, не корилися богам, не приносили їм жертви, за що Зевс винищив їх.
Після цього настав мідний вік — час воєн, коли люди мали мідну зброю, жили в мідних будинках, не обробляли землі, а їжу здобували, грабуючи інших. Зрештою, вони винищили один одного.
Існував також залізний вік, коли боги не давали людям вільно зітхнути, примушували важко працювати; вік людський був дуже коротким, діти народжувалися старими; на землі панувала сила, а не закони, скрізь були чвари й непорозуміння; не було ніякого порятунку від зла — людство йшло до загибелі.
Тепер золотим віком називають щасливу пору; епоху розвитку, радісних змін, безпечного життя; період розквіту мистецтва, науки.

122. Фразеологізм Золотий дощ

Для давніх греків Зевс був богом ясного дня і неба, дощу, бурі, грому, батьком усіх богів і людей. Він спокусив багатьох богинь і земних красунь, до яких приходив у різних подобах. До красуні Данаї, яку, за наказом батька, переховували в підземному замку, Зевс проник у вигляді золотого дощу.
Тепер вислів «золотий дощ» уживають, коли говорять про несподіване, раптове збагачення, що, ніби дощ, упало з неба.

123. Фразеологізм З роси та води

Давні слов’яни на Івана Купала (7 липня) відзначали свято роси. Вони вірили, що на світанку цього дня роса має цілющі властивості, надає краси і здоров’я, тому нею вмивалися, промиваючи хворі очі, качалися в росі, вважаючи, що вона передає земну плодючість. Існує приказка: «Діти — то Божа роса». За народними прикметами, коли роса — то гарна погода, а коли немає — буде дощ. Часто молоко називають «Божою росою», бо воно живить, додає здоров’я.
Роса — єдина форма природної води, яка оживлює землю, робить її родючою, змиває все нечисте, хвороботворне і зле: недарма вогонь і воду використовували як засоби магічного очищення. Тому наші предки щиро бажали одне одному: «Будь багатим, як земля, а здоровим, як вода».
Вислів «з роси і води Вам» означає побажання доброго здоров’я, багатства, гарного врожаю.

124. Фразеологізм Зустрічати хлібом-сіллю

Хліб і сіль в українців здавна були знаком чистоти і благородства намірів, гостинності. З хлібиною старости приходили сватати дівчину. Коли вперше бували в гостях, обов’язково дарували господарям хліб. Хлібосольними господарями називали людей, які вміли приймати гостей.
Із часів Київської Русі зберігся ритуал урочисто зустрічати хлібом-сіллю шанованих людей.
У сучасній мові фразеологізм «зустрічати хлібом-сіллю» набув символічного значення: зустрічати гостинно, урочисто, щиросердно.

125. Фразеологізм Зустріч за круглим столом

Коріння цього фразеологізму сягає в глибину історії на півтори тисячі років.
За легендою, батько британського короля Артура створив лицарський орден Круглого Стола, до якого належали дванадцять найшляхетніших і найхоробріших лицарів. На радах і бенкетах вони сиділи за круглим столом, причому на кожній зустрічі лицарі пересувалися на одне місце за годинниковою стрілкою, щоб не склалося думки, ніби комусь король виявляє більше або менше шани. Кругла форма стола означала рівноправність, незалежність тих, хто за ним сидів.
Отже, «зустріч за круглим столом» — це зустріч на рівних правах, умова для обговорення чогось, переговори з приводу чогось.

126. Фразеологізм Іду на ви

Про минуле Київської Русі можна довідатися з літописів — історичних зведень, у яких записи вели за роками. Окрім історичних фактів, у літописах міститься багато народних переказів, легенд, а також висловів відомих осіб. Збереглася й фраза київського князя Святослава «іду на ви», якою він оголошував війну ворогам. Князь не нападав зненацька, бо вважав це підлістю. Він посилав до свого противника гінця, якому велів переказати ці слова.
Тепер вислів «іду на ви» найчастіше вживають в іронічному, жартівливому значенні: виступати «війною».

127. Фразеологізм Іван безрідний

Поява цього вислову зумовлена суспільно-історичними обставинами. За часів кріпаччини люди втікали з-під панського гніту. Коли вони наймалися на заробітки, то мусили приховувати своє ім’я, щоб не бути впійманими і поверненими панові. Тому втікачі називали себе Іванами безрідними, непам’ятущими.
Пізніше так почали називати людей, які навмисне забували свій рід, країну. Це люди духовно вбогі, без принципів, традицій, переконань. У народі їх часто називають безбатченками або манкуртами.

128. Фразеологізм Ім’я їм — легіон

Це біблійний фразеологізм. У Євангелії від Луки (8:30) розповідається, як Ісус Христос вийшов на берег і побачив чоловіка, що мав у своєму тілі бісів. Чоловік упав до Його ніг, демон його вустами благав, щоб Спаситель не мучив його, бо Ісус велів нечистому вийти з чоловіка. Тоді Христос запитав: «Як тебе на ім’я?». А той відповів: «Легіон ім’я моє!», багато-бо бісів було в тій людині. Вийшли демони з чоловіка і вселилися в стадо свиней, а ті кинулись із кручі і потонули.
У переносному значенні фразеологізм «ім’я їм — легіон» означає величезну кількість, надзвичайно багато.

129. Фразеологізм Іронія долі

За народними уявленнями, доля — це добрий дух, який захищає людину, приносить щастя та багатство. Та якщо людина ледача або зла, то доля її покидає. Кожному Бог призначає долю, тому життя визначене наперед. У тяжку хвилину людина на рівні інтуїції може відчути долю, яка їй приходить на допомогу. Інколи доля робить зовсім непередбачувані повороти, щоб поставити людину на визначений шлях. Від долі не можна ні втекти, ні сховатися. Проте існує і злий дух — недоля. Коли людина не ладить із долею, слід чекати недолю.
Кого дбайливо доглядають, потурають у бажаннях, примхах або кому таланить у житті, того називають «пестуном долі». Буває, що люди ризикують, наважуються зробити щось нове, розраховуючи на успіх, хочуть «випробувати долю».
Часто вживаний фразеологізм «іронія долі» означає безглуздий, непередбачуваний, небажаний збіг обставин; насмішку долі.

130. Фразеологізм І слід прохолов

В українській мові багато мисливських фразеологізмів. Справжні мисливці розпізнають звірів чи птахів, дивлячись на сліди (іти по слідах, тримати слід, по гарячих слідах, по свіжих слідах). Фразеологізм «і слід прохолов» означає: минуло багато часу, відколи пробіг звір. Вираз став загальновживаним і почав означати, що пройшло багато часу чи хтось кудись зник.

131. Фразеологізм Іти на Голгофу

Фразеологізм походить із Біблії, з історії про життя Ісуса Христа. У Римській імперії, до якої належала Юдея, засуджених до страти розпинали на хресті. Прибита цвяхами до хреста людина повільно помирала від болю, голоду і спраги. Так було розіп’ято Ісуса Христа на Голгофі — пагорбі на околиці Єрусалима. Туди після катувань піднявся приречений Спаситель, несучи на собі важкого хреста для власної страти, як і всі, кого прирікали на смерть.
Вислів «іти на Голгофу» означає терпіти страждання за певну ідею чи людину; свідомо йти на безнадійну справу в ім’я високої мети.

132. Фразеологізм Іудин поцілунок

У Євангелії розповідається, що Іуда Іскаріот, один із дванадцяти апостолів Христа, зрадив свого вчителя за тридцять срібняків. Первосвящеників, які прагнули заарештувати Ісуса, він попередив: «Кого я поцілую, то він, — беріть його і обережно ведіть». Підійшовши до Спасителя, Іуда сказав: «Учителю!» — і поцілував його. Ісуса схопили, судили, катували, після чого розіп’яли на Голгофі. Через деякий час від докорів власного сумління Іуда повісився на осиці.
На основі цієї історії склався вислів «іудин поцілунок», який символізує зрадництво та лицемірство. Його вживають, коли йдеться про людей, які за дружбою приховують справжню ворожість.

133. Фразеологізм Їхати зайцем

Цей вислів народився у Франції. Колись французькі поштові кучери називали кроликами товари і пасажирів, яких перевозили таємно від господарів. Коли вони казали «покласти кролика», це означало прийняти безквиткового пасажира або перевезти незаконний товар.
Звідси й походить фразеологізм «їхати зайцем», який означає їхати без квитка і боятися бути пійманим, викритим.

134. Фразеологізм Кадити фіміам

У давні часи під час жертвоприношень у священне багаття кидали пахуче зілля або смоли, щоб його аромат підносився до неба. Фіміам — це ладан, запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при її спалюванні. Його використовують у церквах під час урочистих відправ.
Отже, у прямому значенні «кадити фіміам» — значить спалювати пахуче зілля з ритуальною метою, а в переносному — дуже вихваляти когось, прославляти, звеличувати.

135. Фразеологізм Казанська сирота

Народився цей фразеологізм у ХVІ ст. після завоювання російським царем Іваном Грозним Казані. Тамтешнім князям довелося вдавати із себе бідних, щоб домогтися від нового господаря подарунків і милості. Відтоді того, хто прибідняється, вдає скривдженого, ображеного, нещасного, щоб викликати жалість, співчуття, народ зневажливо називає казанською сиротою.

136. Фразеологізм Каліф на годину

Вираз прийшов із арабської казки «Сон наяву, чи Каліф на годину» зі збірника «Тисяча й одна ніч». У ній молодий чоловік із Багдада покликав у гості незнайомця, і гадки не маючи, що це каліф (у мусульманській країні монарх, що поєднує світську владу з духовною), який оглядає місто у вбранні купця. Молодик зізнався гостю, що має заповітну мрію: дивом стати хоч на день каліфом. І тоді незнайомець підсипав у вино снодійне і наказав слугам перенести чоловіка в палац, а коли прокинеться, віддавати йому всілякі почесті, як каліфу. Жарт удався: увесь день чоловік насолоджувався придворним життям, входив у роль каліфа і навіть віддавав різні накази. Увечері йому знову підсипали у вино снодійне і віднесли додому. Так він побув «каліфом на годину».
Тепер так називають людей, наділених владою на короткий час.

137. Фразеологізм Камінь за пазухою тримати (лежить)

Вислів набув поширення у XVII ст., коли польська шляхта захопила українське Правобережжя, а на Лівобережжя зазіхала російська імперія. Між поляками та московитами тримався формальний мир, хоча обидві держави щомиті були готові до нападу сусідки. Польський літописець Л. С. Мацієвич у своїй праці навів приказку: «З москалями дружи, а камінь за пазухою держи». Вона збереглася в польському, українському та російському фольклорах.
У сучасному мовленні фразеологізм «камінь за пазухою» вживають, коли йдеться про приховані лихі наміри, нещирість, підступність і лицемірство.

138. Фразеологізм Канути в Лету

У грецькій міфології Лета — містична річка забуття, що текла в підземному царстві Аїда. Ковток води з неї примушував людину забути про земне життя.
«Канути в Лету» означає назавжди зникнути, піти в непам’ять, пропасти безслідно.

139. Фразеологізм Катюзі по заслузі

Ще кілька століть тому слово «катюга» у приказці звучало як «котюга» (від слова кіт). Проте і катюга (кат), і котюга (кіт) часто-густо схожі своїми ділами: вони роблять капості, шкоду, і за це їм перепадає. Така гра слів дала початок фразеологізму «катюзі по заслузі», що означає: за кожну провину, шкоду, злочин буде покарання.

140. Фразеологізм Кинути камінь

Вислів походить із Євангелія. Фарисеї привели до Ісуса Христа жінку, яку викрили в перелюбі і, за тодішніми законами, хотіли привселюдно забити камінням. Та милосердний і справедливий Христос відповів їм: «Хто з вас без гріха, — нехай перший кине в неї камінь».
У сучасній мові фразеологізм «кинути камінь» означає осуджувати, ганьбити, звинувачувати.

141. Фразеологізм Китайський мур (стіна)

У ІІІ ст. до нашої ери, щоб боронити внутрішній Китай від нападу кочових орд, було побудовано велику стіну: завдовжки майже 4 тис. кілометрів, заввишки — від п’яти до десяти метрів, а завширшки сім метрів. Зводили її кілька століть. Кожний шостий житель Китаю брав участь у будівництві. Залишки цієї стіни досі збереглися.
Фразеологізм «китайський мур (стіна)» вживають у багатьох мовах світу у значенні нездоланної перешкоди, неприступного захисту, наглухо закритого доступу, відокремлення.

142. Фразеологізм Кінець світу

В останній книзі Біблії (Апокаліпсисі, чи Одкровенні Іоанна) ідеться про друге пришестя Ісуса Христа й появу Антихриста, про боротьбу між ними, тисячолітнє царство Ісуса, Страшний суд і кінець світу, про встановлення вічного царства Ісуса Христа і праведників. У ній напророчено, що другому пришестю передуватимуть великі біди, війни і катастрофи.
Вислови «страшний суд» і «кінець світу» вживають у перебільшених описах чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха.

143. Фразеологізм Кований на всі чотири (копита)

Раніше так казали про коня. Підкований не на два, а на чотири копита, він міцно тримався на слизькій дорозі.
Тепер фразеологізм «кований на всі чотири (копита)» вживають у значенні: досить обізнаний у будь-якій справі, дуже досвідчений, бувалий, який упевнено тримається.

144. Фразеологізм Козел відпущення

Виникнення цього фразеологізму сягає в глибину сторіч і описане в Біблії. У давніх євреїв існував особливий обряд. У день відпущення гріхів брали двох козлів і, кинувши жереб, одного з них кололи, приносячи в жертву Богові. А другого, провівши над ним певну церемонію, що означала покладання на нього всіх гріхів єврейського народу, відводили в пустелю для відпущення гріхів.
Отже, у переносному значенні «козлом відпущення» називають людину, на яку постійно звалюють чужу провину; яка незаслужено несе відповідальність за гріхи інших.

145. Фразеологізм Колесо фортуни (щастя)

За давньоримським міфом, Фортуна — це богиня сліпого випадку (щастя або нещастя). Люди уявляли її з крилами і зав’язаними очима. Стоїть вона на колесі, що весь час обертається. В одній руці Фортуна тримає кермо — символ того, що вона керує людською долею, а в іншій — ріг достатку, благополуччя, який дарує своїм обранцям.
Нині широко вживають вислів «колесо Фортуни». Він означає непостійність, мінливість долі, адже на зміну щастю приходить нещастя, удачі — невдача; нічого постійного в житті немає.

146. Фразеологізм Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори

На думку дослідників народної творчості, цей фразеологізм походить з анекдотичного оповідання про Ходжу Насреддина, героя східного фольклору. Ходжа Насреддин видавав себе за святого. Він казав, що примусить пальмове дерево підійти до нього, та, зрозуміло, це не сталося. Тоді кмітливець сам піді-
йшов до пальми зі словами: «Якщо пальма не йде до мене, я йду до неї. Пророки й святі не зарозумілі».
У переносному значенні вислів «коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори» означає вимушену поступку.

147. Фразеологізм Колос на глиняних ногах

Слово «колос» походить з грецької мови і означає «статуя». Спочатку колосом називали будь-яку статую, а з появою Колоса Родоського (одного із семи чудес світу — величезної статуї Геліоса, що стояла над протокою на острові Родос) — тільки статуї великих розмірів. Закінчені глиняні деталі скульптури ховали під бронзовою оболонкою. Для того часу споруда була великою і величною. Однак глиняна основа зрештою не витримала, і під час землетрусу статуя зруйнувалася.
Вислів «колос на глиняних ногах» означає щось величне, що має неміцну, хитку основу.

148. Фразеологізм Колумбове яйце

Вираз пішов у світ з іспанського народного анекдоту: багато мудреців намагалися поставити яйце вертикально, та лише Хуанело здогадався вдарити кінцем яйця об стіл, — шкаралупа тріснула, і яйце було встановлено. Дехто пов’язує цей анекдот із Христофором Колумбом. У відповідь на іронічне зауваження, що відкриття Америки не становило великих труднощів, Колумб запропонував своєму співбесіднику поставити яйце вертикально. Коли той не зміг, Христофор поставив яйце, надбивши його, і сказав, що це зовсім не складно.
Відтоді «колумбовим яйцем» називають неочікуваний сміливий вихід зі скрути чи кмітливе вирішення складного питання.

149. Фразеологізм Колупати піч

В Україні здавна існував культ печі. І не тільки тому, що в ній варили їжу, пекли хліб, сушили збіжжя, на ній спали, лікували застуди тощо. Піч була покровителькою і членом родини. Її вважали символом материнського начала, непорушності сім’ї, неперервності життя, рідної хати. Тому піч була священним місцем, де жінка мала народжувати дитину. Категорично заборонялося плювати в палаючий вогонь, лаятись біля печі. Вона була оберегом від нечисті. У ній випікали святиню — весільний коровай. З великою пошаною наречена вклонялася передньому куту хати, порогу і печі, а потім уже іконам.
Відомий обряд, коли засватана дівчина колупала піч. Деякі дослідники вважають, що в такий спосіб вона виконувала символічний акт: під нігті потрапляли часточки батьківського домашнього тепла, які дівчина хотіла взяти в дім нареченого.
Отже, колупати піч означає висловлювати бажання вийти заміж за того, хто просить руки.

150. Фразеологізм Комар носа не підточить

Цей фразеологізм є у всіх слов’янських мовах. Спочатку під фразою «комар носа не підточить» розуміли щільно підігнані дошки, колоди, камені, між якими важко було просунути навіть такий тонкий і гострий предмет, як комариний ніс.
У наш час фразеологізм «комар носа не підточить» уживають на означення якісної роботи, в якій важко знайти недоліки.

151. Фразеологізм Корінь зла

У Біблії вислів ужито в розумінні «основа, першоджерело зла». Таке значення він має і в сучасній мові.

152. Фразеологізм Крапля камінь точить

Вислів «Крапля камінь точить не силою, а частим падінням» приписують багатьом відомим людям — поетам і вченим, зокрема Овідію.
До такого висновку люди дійшли в результаті тривалих спостережень. Справді, якщо вона навіть по краплі впродовж тривалого часу падає на твердий камінь, поступово його поверхня шліфується, а згодом з’являється заглибина.
Фразеологізм «крапля (води) камінь точить» означає, що навіть найскладнішу проблему можна розв’язати, якщо ненастанно докладати зусиль, навіть незначних.

153. Фразеологізм Краще пізно, ніж ніколи

Автором фразеологізму є давньоримський історик Тіт Левій, який використав його у своїй великій праці «Римська історія заснування міста». Над нею Тіт Левій працював майже сорок років, а складався твір зі ста сорока двох книг.
У багатьох мовах фразеологізм «краще пізно, ніж ніколи» набув широкого вжитку. У переносному значенні — це заохочення, схвалення дій людини, яка зробила, хоч із запізненням, важливу, необхідну благородну справу.

154. Фразеологізм Крез. Бути багатим як Крез

Загальновідомим ім’я лідійського царя Креза стало завдяки його незліченному багатству. Крез був не тільки багатим, а й щедрим: робив великі жертвоприношення під час війни з Персією. Він зазнав поразки, але уник спалення, бо царю-переможцю сподобалися його слова: «Не слід вважати себе найщасливішою людиною, поки життя не добігло до кінця».
З часом ім’я «Крез» набуло загального значення «багатій».

155. Фразеологізм Крилате слово (вислів)

Вираз належить давньогрецькому поету Гомеру. В його поемах «Іліада» та «Одіссея» повторюється декілька разів. Гомер називав слова «крилатими» тому, що вони ніби перелітають з уст того, хто говорить, у вуха того, хто слухає.
Тепер і сам вислів став крилатим. Його вживають у значенні: влучний вираз, афоризм, популярна цитата.

156. Фразеологізм Крокодилячі сльози

Ще давні люди спостерегли: крокодил, коли їсть жертву, особливо людину, то плаче, але їсти не перестає. Тому крокодилячі сльози стали символом нещирого, лицемірного співчуття.

157. Фразеологізм Кругова порука

Кругова порука — це система колективних зобов’язань жителів одного округу перед владою, існування якої відображено ще в «Руській правді» Ярослава Мудрого (ХІ ст.). Вона зберігалася майже до початку ХХ ст. в сільських громадах. Якщо общину обкладали податтю, збирали якісь кошти (казенні, земські), вона повинна була гарантувати їх виплату. Навіть якщо хтось ухилявся від свого внеску чи скоював ганебний учинок, відповідала вся громада; у разі відмови брати участь у якомусь беззаконні він все одно мав нести відповідальність зі всіма членами.
Фразеологізм «кругова порука» означає взаємну відповідальність у певному соціальному середовищі, колективі, групі за когось, що-небудь. Є й інше значення: взаємне утримування від чесного зізнання, приховування чогось (з метою порятунку, винагороди та ін.). Формула «один за всіх, а всі за одного» теж належить до кругової поруки.

158. Фразеологізм Куди не кинь — всюди клин

У часи Київської Русі общинні землі розподіляли між селянами невеликими ділянками, щоб усім порівну дісталися наділи на хорошій та піщаній і неродючій землі. Власника кожного клину (одна восьма десятини або 1,25 сотки) визначали жеребкуванням. Так усі поля були розбиті на клинки селянської землі, жодного цілого хорошого угіддя не було. Не вистачало родючих ґрунтів, а на невеличкому клинку багато не виростиш. Часто між селянами через це виникали непорозуміння. Клин ставав між людьми. Звідси й вираз «вбити клин», тобто роз’єднати, посварити.
Фразеологізм «куди не кинь — всюди клин» означає безвихідність ситуації.

159. Фразеологізм Курям на сміх

Курка, за народним уявленням, належить до малошанованих птахів. На відміну від інших свійських птахів вона не вміє ні плавати, ні літати. Усі курячі інтереси обмежуються їжею, що й відображено у прислів’ї: «Кому що, а курці — просо».
Про недобре збудовану хатину кажуть, що вона стоїть на курячих ніжках. А коли людина зробить щось таке, що з неї й «кури сміються», то це вже буде неперевершена дурниця.

160. Фразеологізм Куряча сліпота

Куряча сліпота — це захворювання, за якого з настанням темряви людина погано бачить. За народним повір’ям, щоб вилікуватись, потрібно піти на перехрестя, сісти на землю і вдавати, ніби щось загубив. На питання подорожнього «Що шукаєш?» слід відповісти: «Що знайду, те тобі не віддам!», витерти очі рукою і махнути на допитливого. Цього досить, щоб хвороба залишила одного, а перейшла на іншого. Курячу сліпоту передавали й самим курям: ходили в курник, де обливалися холодною водою або їли варену яловичу печінку. Також рано-вранці ходили вмиватися весняним дощем; цілющою вважали і воду, взяту з того місця, де річка бере свій початок. За повір’ям, не можна ступати на попіл чи сажу, бо нападе куряча сліпота.
У переносному значенні «куряча сліпота» — це нерозуміння, несприйняття очевидного; небажання прислухатися до загальноприйнятої думки.

161. Фразеологізм Лавровий вінок

В античній Греції лаврове дерево вважали символом бога Аполлона, покровителя мистецтва. Переможців на змаганнях (музичних чи поетичних) нагороджували вінком із лаврових гілок, від чого пішло слово «лауреат». Такий звичай зберігся і до нашого часу.
У сучасному розумінні «одягти лавровий вінок» — означає здобути перемогу і славу.

162. Фразеологізм Лебедина пісня

Вислів відомий ще з античних часів. Він оснований на народному повір’ї, начебто лебідь співає тільки раз у житті — перед смертю. Його голос нагадує приємне звучання срібного дзвоника, а останній подих дуже мелодійний.
Найчастіше вислів «лебедина пісня» уживають, коли йдеться про останній твір митця.

163. Фразеологізм Левова частка

Батько фразеологізму — давньогрецький байкар Езоп. В одному з його творів Лев сказав: «Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу — за відвагу, третю беру, знаючи апетит моєї сім’ї. Хто сумнівається в моєму праві на четверту частку, нехай виступить». І так він забрав собі всю здобич.
Та згодом вислів «левова частка» набув іншого значення — найбільша частка здобичі, грошей, майна, спадку тощо.

164. Фразеологізм Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в царство небесне

Вислів належить Ісусові Христу, однак його походження неоднозначне. За однією з версій, верблюд — це товстий канат, виплетений з верблюжої шерсті, і його справді неможливо втягти в голку. За іншою — вушком голки жителі Єрусалима називали одні з міських воріт, які були надто низькі й вузькі, щоб пропустити караван верблюдів.
Широковживаною стала перша частина вислову — «легше верблюдові пройти крізь вушко голки», яка набула значення «надто важко, майже неможливо».

165. Фразеологізм Летючий голландець

За моряцькою легендою, один голландський капітан заприсягнувся обійти на своєму кораблі мис (невелику ділянку суші, яка дуже виступає у море чи річку), що заступив йому шлях, навіть якщо на це буде потрібна вічність. За таку зухвалість і виклик бурям він був приречений разом із мертвою командою вічно гасати (синонім до «літати») морем на кораблі-примарі, не причалюючи до берега. Моряки вірили, що зустріч з летючим голландцем віщувала бурю, загибель корабля і людей.
Тепер фразеологізм «летючий голландець» використовують для характеристики людей, які постійно в дорозі.

166. Фразеологізм Лика не в’яже

Колись прості люди носили взуття, сплетене з лика — внутрішньої частини липової кори. Називалося воно личаками. Із лика плели кошики та інші вироби. Кожен селянин умів, якщо не плести, то принаймні лагодити личаки.
Сказати про людину, що вона лика не в’яже, означало, що вона або не сповна розуму, або дуже п’яна. У сучасному розумінні «лика не в’яже» — неспроможний нормально, зрозуміло говорити (про п’яного).
Із ликом пов’язані й інші фразеологізми: не ликом шитий — здібний, кмітливий, сміливий, сильний, досвідчений; надерти лика — бити, карати, розправлятися або жорстоко оббирати, експлуатувати; як з гречки лико — погано, незграбно.

167. Фразеологізм Лізти на рожен

Слов’яни рожном називали довгу палицю із загостреним кінцем, яку використовували на полюванні. Декілька таких палиць під кутом укопували в землю вістрям догори і на них наганяли ведмедя.
«Лізти на рожен» означає йти на вірну смерть, зважуватися на ризиковане діло.

168. Фразеологізм Лови момент

Давньоримський поет Горацій завжди влучно відгукувався на всі важливі проблеми і події сучасності. Тому вважають, що і цей вислів походить від його фрази «лови день», тобто «лови момент». Він означає: використовуй слушну нагоду, не пропускай жодної можливості, не марнуй часу, намагайся використовувати його найефективніше.

169. Фразеологізм Луснути від злості

Походження фразеологізму пов’язане з давньогрецьким богом лихослів’я і глузування Момом. Він ганив богів, коли ті давали людям дари, порадив Зевсові затіяти Троянську війну, щоб зменшити тягар землі. Саме Мом луснув від злості, бо не зміг у жодній з богинь знайти хоч якісь вади.
У переносному значенні фразеологізм «луснути від злості» означає дуже розсердитися.

170. Фразеологізм Майстер на всі руки

Вислів належить до професійних фразеологізмів, оскільки виник у мовленні представників певної професії. Він з’явився у середовищі майстрів, які шили рукавиці. Майстрами на всі руки називали умільців, які могли зробити рукавиці на будь-яку руку.
У сучасному розумінні «майстер на всі руки» — це людина, яка багато вміє, вправна, тямуща.

171. Фразеологізм Малиновий дзвін

У народній символіці звук завжди тісно поєднували з кольором. Малина — солодка ягода, а колір малиновий приємний, красивий. Тож «малиновий» став синонімом чогось хорошого, що приносить задоволення. Малиновим дзвоном називали приємний, мелодійний передзвін.
Для досягнення гарного звуку дзвони виготовляли за особливою технологією. Ще понад вісім століть тому їх робили зі спеціального сплаву міді й олова, взятих у певній пропорції. Цей сплав називався дзвоновою мідю. Метал плавили в особливих печах і виливали так, щоб не було пухирців. Дзвони виливали вертикально, щоб сплав розподілявся рівномірно. Завдяки цьому звук ставав приємним, чистим, голосним.
Фразеологізм зберіг і дещо розширив своє значення: малиновим називають будь-який дзвін приємного, м’якого тембру.

172. Фразеологізм Манкурти

В одній з киргизьких легенд ідеться про войовниче плем’я женьжуанів, яке дуже жорстоко поводилось із полоненими. Їм голили голови, накладали свіжу шкуру верблюда і саджали на сонце. Всихаючи, шкура стягувалась і завдавала нещасним настільки нестерпного болю, що полонені просто божеволіли. Ці люди повністю втрачали пам’ять — забували, хто вони, не пам’ятали своїх батьків, звідки родом, і думали лише про їжу. Такі полонені були дуже цінними робітниками. Скалічених, позбавлених пам’яті рабів женьжуани називали «манкуртами».
Нині це слово використовують як синонім людини, що втратила пам’ять про свій народ, по-зрадницьки відступилася від нього.

173. Фразеологізм Манна небесна

Біблія розповідає, що після визволення з полону пророк Мойсей вів іудеїв у землю обітовану протягом сорока років. Він добував людям воду зі скелі, а їли люди манну, яка щоранку падала з неба. Дослідники припускають, що цією манною був їстівний лишайник, який давньоєврейською мовою називають «манн». Плоди цього лишайника — дрібні білі кульки, схожі на крупу.
Вислів «манна небесна» вживають у значенні несподіваних життєвих благ; чогось бажаного і легкодоступного, що можна отримати, не докладаючи жодних зусиль.

174. Фразеологізм Мати міст руських

Так у княжих літописах називали Київ, який був найдавнішим містом, культурно-політичним і релігійним центром Київської Русі. Тут були резиденція князя, багато храмів і монастирів, найбільша бібліотека. Тепер Київ — столиця України. Іменування його матір’ю міст руських є нагадуванням про давню славну історію, велич і могутність.

175. Фразеологізм Мафусаїлів вік

Мафусаїл — біблійний персонаж, який прожив 969 років. Уперше цей фразеологізм використав письменник і культурно-політичний діяч Феофан Прокопович у складеному ним «Духовному регламенті» в контексті: освічена людина ніколи не насититься в пізнанні, ніколи не перестане вчитися, хоч і Мафусаїлів вік переживе.
Вислів «мафусаїлів вік» уживають у значенні довголіття.

176. Фразеологізм Медовий місяць

У романі «Задич, чи Доля» французький письменник Вольтер писав, що перший шлюбний місяць медовий, а другий — полиновий. Тепер медовим місяцем називають перші тижні шлюбу, а також початкову пору явища, тобто ту фазу, яка ще не викликала розчарування, незадоволення.

177. Фразеологізм Менторський тон

Коріння цього вислову сягає античної літератури. Коли герой гомерівських поем Одіссей зібрався в похід проти Трої, він залишив свого сина Телемаха під наглядом друга на ім’я Ментор, людини освіченої, розважливої і розумної. Починаючи з ХІХ ст. слово «ментор» стали вживати з іронічним відтінком у значенні «той, хто повчає».
Вислів «менторський тон» використовують, коли говорять про нудну, повчальну, моралізаторську промову.

178. Фразеологізм Мертві душі

Вираз належить Миколі Гоголю, в однойменному творі якого головний герой Чичиков скуповує в поміщиків «мертві душі» — померлих селян, які за документами вважаються живими. Та насправді цей вислів алегоричний, бо істинно мертвими душами є самі поміщики, які погрузли в захланності і бездуховності.
Фразеологізм «мертві душі» зберіг обидва значення: це люди, фіктивно десь зараховані, а також люди «мертві духом».

179. Фразеологізм Метати громи і блискавки

Походження виразу пов’язане з головними міфічними божествами: у греків — із Зевсом, у римлян — Юпітером, в українців — Перуном. Саме цих богів вважали верховними, головними і вшановували як громовержців, які метали на землю громи і блискавки, якщо хотіли когось покарати.
Фразеологізм «метати громи і блискавки» має подвійне переносне значення: гнівно, роздратовано говорити про когось, щось, сварити виглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитись.

180. Фразеологізм Мідний лоб

За українською міфологією, Мідний Лоб (Лісове Чудо) — істота, яка живе в лісових нетрях; заступник мисливців. У казках часто виступає як дарувальник: дарує героєві хустинку-самобранку, чарівні пір’їнки, гуслі, а також силу, живу воду та ін.; досить про нього згадати або назвати, щоб сам з’явився. Етнографи припускають, що цей персонаж є сторожем скарбів. Жодного зв’язку з металами він не має: мідний — синонім жовтого. Є казки, у яких це лісове чудовисько золоте. Від його дотику в царевича золотіло волосся.
Вважається, що вислів «мідний лоб» походить із Біблії. У Старому Завіті у книзі пророка Ісайї про язичників сказано так: «А що знав я, що ти впертий, що твоя шия — залізна палиця, що лоб твій мідяний» (48:4).
Фразеологізм «мідний лоб» означає не дуже розумний, упертий, нерозсудливий. А от «золотий лоб» — дуже розумний, мудрий, здібний.

181. Фразеологізм Між двох вогнів

Фразеологізм виник у часи татаро-монгольського поневолення, яке тривало на українській землі більше двохсот років (XIII—XIV ст.).
Щоб зустрітися з ординським ханом, князі повинні були пройти крізь вогонь, очиститись і освятитись. Для цього їх проводили між двома багаттями. За свідченням літописців, 1246 р. у ставці хана Батия скарали князя Михайла Чернігівського, який не хотів пройти цей обряд.
Опинитися між двох вогнів — означає потрапити у безвихідне становище, коли небезпека загрожує з обох боків.

182. Фразеологізм Міряти на свій аршин

Аршин (перс. — «лікоть») — давня міра довжини (71 см 12 мм). Ніхто точно не знав, якої довжини повинен бути аршин, тому в кожного був власний у вигляді палиці завдовжки від 66 до 106,6 см. Купці намагалися користуватися своїм аршином, змінюючи його залежно від того, купують вони товар чи продають. Звичайно, при купівлі аршин був довшим, ніж при продажу.
Звідси й походить вислів «міряти на свій аршин», тобто оцінювати, характеризувати когось чи щось із свого погляду, за власними критеріями. До цього фразеологізму існує ряд синонімів: міряти своєю міркою, міряти своїм ліктем, міряти на свій лад та ін.

183. Фразеологізм Місце під сонцем

Джерело фразеологізму — французька література. В одному з творів О. де Бальзака трапляються слова: «Я всього лише бідняк, і нічого не бажаю, крім свого місця під сонцем». Поет П.-Ж. Беранже писав: «Розподіліть краще простір занадто тісної земної кулі, і кожен із вас матиме своє місце під сонцем». Траплявся цей вираз і раніше, наприклад у французького вченого і філософа Б. Паскаля (1623—1662). Хоч крилатим він став після того, як канцлер Німеччини Бернгард Бньов у промові, де йшлося про захоплення китайського порту, сказав: «Ми готові рахуватися з інтересами інших держав… але вимагаємо і нашого місця під сонцем», тобто хочемо, щоб і нас побачили і знали.
Фразеологізм має і гуманістичне значення — право на існування, і політичне — боротьба за перерозподіл світу.

184. Фразеологізм Мов фенікс із попелу

Фенікс — міфічний орел із пір’ям вогненно-червоного й золотого кольорів. Міф про нього виник у давній Аравії, пізніше поширився в інших країнах. Одна з легенд свідчить, що фенікс прилітав до Єгипту раз на п’ятсот років, приносячи мертвого батька, щоб спалити його в храмі бога Сонця, після чого відлітав з попелища. За іншою легендою, фенікс спалював себе і відроджувався з попелу оновленим і молодим.
Фразеологізм «мов фенікс із попелу» вживають у значенні «відродитися, повернутися до життя, повністю оновитися».

185. Фразеологізм Мовчання — знак згоди

Подібні за значенням вислови дослідники знаходять у давньогрецьких драматургів Софокла й Евріпіда. Зокрема, Софокл в одному зі своїх творів сказав, що мовчанням кожен погоджується з обвинувачуваним. Та конкретний фразеологізм уперше зафіксовано у римського письменника Теренція. У його комедії «Євнух» є такі слова: «Хто мовчить, той… схвалює». Мовознавці стверджують, що подібні фрази є і в римського філософа Сенеки.
Фразеологізм «мовчання — знак згоди» вживають переважно у прямому значенні.

186. Фразеологізм Мокрий як хлющ

Фразеологізм стверджує очевидну річ, адже хлющ — струмінь дощу. Хлющати — означає лити, текти, стікати з когось чи чогось, бути дуже мокрим.
Отже, вислів «мокрий як хлющ» означає мокрий як сам дощ, злива.

187. Фразеологізм Моя хата скраю

Повний варіант фразеологізму звучить так: «Моя хата скраю, я нічого не знаю». Колись він, як і багато інших виразів, мав пряме значення. Усі важливі події в селі чи місті відбувалися в центрі, на площі. І той, хто жив на околиці, довідувався про все останнім, адже ні телебачення, ні радіо, ні преси не існувало. У переносному значенні фразеологізм «моя хата скраю» значить: нічого не чув, не бачив, не знаю, не хочу знати, це мене не стосується, це не моя справа; через байдужість не бажати втручатися у щось, бути причетним до чогось.

188. Фразеологізм На дві коцюби

Коцюба — це предмет домашнього пічного начиння, кочерга. До неї ставилися шанобливо, наділяючи магічними властивостями через зв’язок із вогнем.
Коцюбу не можна кидати, а тільки ставити в кутку біля печі. У деяких регіонах України при переїзді господар уносив у хату ікону, а господиня — рогач і коцюбу, якими хрестила всі кутки хати. Коцюба була найдовшим предметом у господі, нею можна було все виміряти. Тому «на дві коцюби» означає дуже високо.

189. Фразеологізм На кудикину гору

Народні звичаї мають чимало табу (заборон), зокрема запитувати: «Куди йдете?». «Закудикувати» дорогу вважають поганим тоном, навіть гріхом.
На думку науковців, «куди» могло асоціюватися зі словом
«куд» (злий дух). А ще люди побоювались, що той, хто запитує, може зурочити дорогу і трапиться невдача. Того, хто кудикав, в Україні часто називали кудикалами. А на питання «Куди?» відповідали: «Не кудикай, а то старим будеш» або «У Крим по сіль». Та найпоширеніша відповідь — «На кудикину гору горох молотити».

190. Фразеологізм На кутні (зуби) сміятися

Зазвичай людина сміється, коли їй радісно, весело. Та щоб стало видно кутні зуби, усмішка має бути дуже натягнутою. Так буває, коли сміються з примусу, під тиском або плачуть.
У сучасній мові фразеологізм «сміятися на кутні» означає плакати.

191. Фразеологізм На лобі написано

Вислів виник зі звичаю таврувати чоло (лоб) злочинців розпеченим залізним клеймом. Так у давнину карали злодіїв і селян, які тікали від жорстоких панів і були спіймані. Глибокі шрами від тавра залишалися на все життя: у нещасних справді завжди на лобі було написане їхнє минуле.
Нині вислів «на лобі написано» вживають у значенні «все зрозуміло».

192. Фразеологізм На рахманський (брахманський) великдень

Рахмани (брахмани) — найвища категорія індійських жерців, посередників між землею і небом. Вони вчили не боятися смерті, адже разом із нею для людини відкриваються нові радощі: зустріч із богами і предками, переселення душі в нове тіло. Відомості про рахманів є в літописі «Повість минулих літ».
Рахманський (брахманський) великдень — стародавнє українське свято на четвертому тижні по Великодню. Був поширений звичай на Великдень кидати в річку шкаралупи крашанок. За повір’ям, через чотири тижні вони припливали до рахманів, і тоді ті знали, що Бог воскрес, і святкували свій великдень: нічого не робили, тільки доглядали худобу. В Україні існувало багато звичаїв, пов’язаних із цим днем. Наприклад, на Херсонщині на великодній стіл ставили мисочку із пророщеною яриною, у неї клали стільки крашанок, скільки в сім’ї було померлих. Також люди виходили за село, щоб вбити гадюк, вірячи, що за кожного гада Бог прощає сорок гріхів.
Нині від цього свята залишилася тільки назва-фразеологізм, що означає «ніколи».

193. Фразеологізм На сон грядущий

У мову цей фразеологізм прийшов із молитовників, із розділу «Молитви на сон грядущий», тобто ті, які читаються перед сном.
На сон грядущий — значить перед тим, як лягти спати, заснути; на ніч.

194. Фразеологізм На ясні зорі, на тихі води

Поетичний вислів походить із народних невільницьких пісень. У XIII—XVII ст. українські землі потерпали від нападів турків і татар, які грабували населення, а людей брали в полон і гнали до Криму, де продавали в рабство на невільницьких ринках.
Південь Криму, Туреччина і більшість азійських країн, куди потрапляли бранці з України, — місцевості переважно гірські, зі швидкоплинними, на відміну від наших рівнинних, гомінкими ріками. Туреччина лежить значно південніше України, тому світанки та вечірні зорі там коротші, після дня швидко настає ніч.
Полонені сумували за рідним краєм і свою тугу та прагнення повернутися додому виливали в піснях і думах.
Фраза «на ясні зорі, на тихі води» означає в Україну, в рідні краї.

195. Фразеологізм На ять

Ять — літера церковнослов’янської абетки, якою користувалися в Україні для письма аж до початку ХХ ст. Цією буквою позначали звук [і], але писали її не в усіх словах із цим звуком. Слова з ятями потрібно було заучувати, і того, хто знав їх, вважали великим грамотієм.
Знати на ять — означає знати дуже добре.

196. Фразеологізм Накрити мокрим рядном

Фразеологізм походить із вільного словосполучення. З давніх часів українцям була властива відраза до нечесних людей, злочинців, дармоїдів, що жили за рахунок чужої праці. Злодія, спійманого на гарячому, інколи карали на місці. Накинувши мокре рядно, щоб він заплутався і не бачив, хто чинить розправу і куди тікати, його гуртом били. Цей спосіб покарання давно відійшов у минуле, а фразеологізм «накрити мокрим рядном» тепер означає вилаяти кого-небудь, напасти зненацька.

197. Фразеологізм Народитися в сорочці

Звичайно, народитися в сорочці у прямому значенні неможливо. Та інколи діти народжуються, огорнені навколоплідною плівкою. Її в народі й називають «сорочкою», яку дає Бог. У багатьох мовах є подібні вислови. Чехи кажуть: «народитися в кошульці (сорочці)», а поляки — «народитися в чепку (чепчику)». Люди вірили, що це добрий знак, і Бог оберігатиме таку людину впродовж усього життя.
«Народився в сорочці» кажуть про тих, кому пощастило уникнути загибелі чи великої біди, кому таланить у житті.

198. Фразеологізм Народитися під щасливою зіркою

Астрологи стверджують, що доля людини залежить від того, під якою зіркою вона народилася. Складаючи гороскопи (особливі таблиці розташування зірок на небі), вони передбачають події в житті окремих людей і всього світу. Одні зірки астрологи називають «щасливими», інші — «нещасливими».
Вислів «народитися під щасливою зіркою» означає бути успішним у житті, не знати горя.

199. Фразеологізм Нашого полку прибуло

Колись слово «полк» мало не тільки військовий зміст, а й мирний. Означало воно «рід», «народ» або «натовп». Мирним став і фразеологізм. У народній грі-пісні «А ми просо сіяли», яка з’явилася ще в дохристиянські часи, хлопці й дівчата ставали в два ряди (полки) і співали: «А нашого полку прибуде, прибуде». Отже, вислів «нашого полку прибуло» означає, що група однодумців збільшилася.

200. Фразеологізм Не від світу цього

Вислів має євангельське походження. Слова «Царство Моє не від світу цього» належать Ісусу Христу і означають, що його володарювання встановлене не законами людського світу, а Богом.
Згодом вираз «не від світу цього» набув дещо іншого значення. Так кажуть про людей замріяних, блаженних, що цураються реальності, захоплюються духовним, часто нехтують матеріальним.

201. Фразеологізм Недремне око

З давньоукраїнської мови слово «недремний» — значить той, хто не спить, не дрімає. Цей давній вираз використали деякі письменники у своїх творах у трохи зміненому значенні, наприклад: пильний наглядач. Вираз «недремне око» вживали ще в сиву давнину в церковній літературі. Стара ікона із зображенням дитяти Христа з розплющеними очима, що лежить на ложі, називається «Недремне око».
Синонімом є «всевидяче око» — той, хто здатен усе помічати, бачити, про все швидко дізнатись. Так називали Бога. «Недремне око» — це постійний наглядач, пильний спостерігач.

202. Фразеологізм Не лишити каменя на камені

Це фраза з Євангелія. Ісус Христос, оглядаючи Єрусалим, сказав своїм учням: «Надійдуть такі дні, коли з того, що бачите ви, не зостанеться і каменя на камені, який зруйнується».
Протягом століть фразеологізм «не лишити каменя на камені» набув узагальненого значення: повністю знищити все, зруйнувати дощенту, дотла.

203. Фразеологізм Не один пуд солі з’їсти

Люди завжди з повагою ставилися не тільки до хліба, а й до солі, адже без неї жодна страва не буде смачною. Сіль стала мірилом дружби, знайомства. «Я з ним не один пуд солі з’їв», — кажуть про людину, з якою прожили тривалий час і добре її вивчили.
Пуд — давня міра ваги, що дорівнює 16,4 кг. Лікарі стверджують, що одній людині на рік потрібно п’ять кілограмів солі. Тож удвох пуд солі можна спожити десь за півтора року. Але ж у фразеологізмі йдеться не про один пуд солі. А це значить, щоб пізнати людину, потрібно з нею прожити чимало часу, зазнати різних випробувань й добре вивчити. Тоді можна сказати — не один пуд солі з’їли вдвох.

204. Фразеологізм Неопалима купина

Фразеологізм походить із Біблії. У Старому Завіті розповідається про першу зустріч пророка Мойсея з Богом. Одного разу Мойсей зайшов з отарою далеко від дому і був біля гори Хорив. Там він побачив охоплений полум’ям терновий кущ, який не згорав. Мойсей вирішив підійти ближче і подивитися, що за дивина така. Аж раптом почув могутній голос: «Мойсею! Мойсею! Не підходь сюди; зніми взуття з ніг твоїх, бо місце, на якому ти стоїш, — свята земля. Я Бог Авраама, Ісаака та Якова». Бог явив Мойсеєві чудо.
Насправді існує така рослина, яка горить і не згорає. Вона вкрита безліччю золотистих волосків, які виділяють легкозаймисту ефірну олію. У спекотні дні леткий ефір самозаймається від сонячних променів, починає горіти, але самій рослині це анітрохи не шкодить — вона лишається цілою. Тому й назвали її в народі неопалимою купиною. Вона є символом Божої Матері, яку не опалив вогонь Божества Сина Божого.
Вираз «неопалима купина» вживають як образне визначення незламності, цілості.

205. Фразеологізм Нести свій хрест

Початком своїм вислів сягає вглиб віків. За давніми жорстокими звичаями, людина, засуджена на смерть, несла свій хрест до місця страти, де її розтинали. Так Ісус Христос пройшов дорогою страждань до Голгофи з хрестом на плечах, бо його доля була визначена Богом наперед.
У переносному значенні «нести свій хрест» — означає терпіти тяжку долю, великі страждання, обстоюючи справедливість чи певну ідею.

206. Фразеологізм Не хлібом єдиним живе людина

Фразеологізм походить із Біблії. Сорок днів і ночей постився Ісус і нарешті зголоднів. Тоді підійшов до нього диявол і сказав:
«Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння стало хлібом». Той відповів: «Написано: Людина житиме не самим хлібом, а
кожним словом, що виходить з уст Божих» (Матвій, 4:4).
Фразеологізм уживають у значенні: для людини бути ситою, жити в достатку не головне, є в житті важливіші цінності — духовні.

207. Фразеологізм Нитка життя

Давні греки вірили, що долю людини визначають боги. Існує міф про трьох богинь долі — Мойр. Їх зображували в образах трьох старих потворних жінок, що тримають нитку людського життя. Клото (та, що пряде) сукає нитку, Лахесис (та, що визначає долю) проводить її через усі випробування, Атропос (невідворотня), перерізуючи нитку, обриває життя людини.
Отже, нитка життя — символ людської долі.

208. Фразеологізм Ні кола ні двора

Давні слов’яни колом називали землю, бо її огороджували кілками. На коли ділили луги, сінокоси. Та деякі дослідники стверджують, що у фразеологізмі «ні кола ні двора» кіл — це кілок для огорожі. Він став символом злиднів і бідності. У людини, в якої не було огорожі, навіть кілка для неї, отже, не було й двору, який потрібно огороджувати. Тому про бідняків часто кажуть:
у нього ні кола ні двора.

209. Фразеологізм Ні на йоту

«Йота» — назва літери грецького алфавіту, якою позначали звук [і] та довготу голосних. В іншій позиції йота могла бути пропущена, бо для вимови нічого не значила, але правила правопису вимагали її неухильного збереження.
У переносному значенні «йота» — це дуже маленька частина, мізерна доля чого-небудь; крихта. Коли кажуть: «ні на йоту», мають на увазі ні на скільки, нітрохи. Синонім до цього фразеологізму — «ні на гран».

Використані матеріали https://gorodenok.com

355 фразеологізмів. Історія виникнення і тлумачення. Частина 2 (Г-Н)

Радимо прочитати

3 коментарі

Залишити відповідь Скасувати відповідь