355 фразеологізмів. Історія виникнення і тлумачення. Частина 3 (О-С)

Катерина Валентинівна Грудень 23, 2018 Дистанційне навчання 3 коментарі 7,494 Перегляди

Радимо прочитати

210. Фразеологізм Обітована земля

Обітованою (обіцяною) землею у Біблії названо Палестину, куди Бог, пообіцявши, привів євреїв із Єгипту, де вони перебували в полоні. Бог сказав Мойсеєві, що приведе євреїв у землю добру і простору, що тече молоком і медом.
Вислів «обітована земля» означає місце, де легко і радісно, куди хтось пристрасно прагне потрапити.

211. Фразеологізм Одвідати хліба-солі

Хліб і сіль у слов’ян завжди були знаком прихильності, чистоти і шляхетних намірів. Словами «просимо хліба-солі одвідати» запрошували до столу, «дякуємо за хліб-сіль» — дякували за гостинність. «Хлібосольний господар» — найбільша похвала людині, яка вміє приймати гостей. Існує переконання, що подорожній, котрий скуштував чийогось хліба-солі, уже не міг до господарів мати неприязних почуттів і ставав рідною людиною.

212. Фразеологізм Один як палець (перст)

Поява вислову пов’язана із давнім способом рахувати на пальцях (до цього часу існує вислів «на пальцях перелічити»). Перші десять цифр називали перстами. Першим загинали великий палець: він розміщений окремо від інших зімкнутих пальців відкритої долоні і називався перстом. Тому й кажуть: один як палець (перст), коли йдеться про одного, одинокого, самотнього.

213. Фразеологізм Одна ластівка весни не робить

Крилатий вислів, як і багато інших, належить давньогрецькому байкареві Езопу. В одній із його байок розповідається про юнака, котрий розтратив батьківську спадщину. У хлопця лишився тільки плащ, але він і його продав, побачивши ластівку — провісницю весни і тепла. Та вдарив мороз, ластівка загинула, а юнак з обуренням дорікав їй, що вона його обдурила.
Поява ластівок справді знаменує початок потепління, проте одна пташка ще не показник.
Вислів «одна ластівка весни не робить» означає, що окремі ознаки, прикмети явища не свідчать про його виникнення або існування насправді.

214. Фразеологізм Одним миром мазані

Миро — масляниста ароматична речовина, якою під час церковного обряду помазання священик змащує лоби прихожан.
Про людей, котрих об’єднує спільна риса (частіше негативна), іронічно кажуть, що вони одним миром мазані.

215. Фразеологізм Олімпійський спокій

Олімп — це гора в Греції, яку в давнину вважали священною. Греки вірили, що на ній живуть боги, котрих називали олімпійцями. Вони могли гніватися, і тоді говорили: «олімпійські громи лунають». Боги панували над світом, нікого не боялися і нікому не підкорялися, завжди стояли над повсякденними турботами і тому відзначалися стриманістю, незворушним, величним спокоєм.
Фразеологізм «олімпійський спокій» відомий у двох значеннях: так кажуть про представників влади, які байдужі до людських турбот; а також про непорушну велич, непохитний спокій і самовладання.

216. Фразеологізм Опудало горохове

Здавна селяни, щоб відлякати птахів, виставляли на полях опудала — фігури людей, зроблені зі збитих навхрест рейок і вдягнені в лахміття. У такий спосіб захищали врожай кукурудзи, соняха, квасолі. Однак у фразеологізмі прижилося тільки горохове опудало. Так називають людину, одягнену безглуздо, кумедно, без смаку.

217. Фразеологізм Осідлати Пегаса

Фразеологізм має античне походження. Пегас — чарівний крилатий кінь. Стародавній міф розповідає, що Пегас злетів на Олімп, де приносив Зевсові грім і блискавку. У ІІІ тис. до н. е. александрійські поети створили легенду про Пегаса як про коня поетів. Якось музи співали так гарно, що вся природа слухала їх у заціпенінні, а гора Гелікон від захоплення почала швидко рости і досягла аж до неба. Тоді олімпійські боги наказали Пегасу повернути гору назад. Кінь ударив по ній копитом, утоптавши в землю, а на місці удару забило джерело Гіппокрена.
Кожен, хто пив воду з цього дивовижного джерела, раптом починав говорити віршами. Відтоді Пегас і став конем муз, а пізніше поетів.
Фразеологізм «осідлати Пегаса» означає стати поетом.

218. Фразеологізм Останній із могікан

Могікани — це індіанське плем’я Північної Америки. Європейські колонізатори, що припливли освоювати новий континент, виселяли їх з обжитої землі на території сучасних штатів Нью-Йорка, Пенсільванії, Огайо та ін. Індіанці, серед них і могікани, вели тривалу тяжку боротьбу із загарбниками. Та сили були нерівні. Американський письменник Дж.-Ф. Купер (1789—1851) присвятив цій події роман «Останній із могікан», у якому повідав про непросту долю останнього представника славетного племені. Завдяки популярності роману його назва поширилася і набула узагальненого значення.
Фразеологізм «останній із могікан» означає останнього представника будь-якої групи людей, роду, народності.

219. Фразеологізм Ось де собака заритий

Існує багато пояснень цього фразеологізму. Давньогрецький письменник Плутарх в одному зі своїх творів розповів про собачу вірність. Пес, доганяючи господаря, який плив на кораблі, загинув від надмірної перевтоми і повного знесилення. Вдячний хазяїн закопав його на острові Саламін. Могилу героїчного пса, за народними переказами, багато століть показували всім, хто цікавився цією легендою.
Відтоді фразеологізм «ось де собака заритий» уживають у багатьох мовах у значенні: ось у чому головна причина, ось де захована ця таємниця.

220. Фразеологізм Пальма першості

У давній Греції існував звичай нагороджувати переможця у змаганнях пальмовою гілкою — атрибутом богині перемоги Ніки.
Античний вислів «пальма першості» став символом переваги в чомусь.

Панацея від усіх хвороб
У давньогрецькій міфології Панацея — богиня зцілення, донька бога лікарювання Ескулапа. Середньовічні алхіміки намагалися знайти універсальні ліки, які допомагали б від усіх хвороб, тому й назвали його ім’ям богині-цілительки.
Нині словом «панацея» називають засіб не тільки від недуг, а й від усіх проблем.

221. Фразеологізм Панічний страх

За давньогрецьким міфом, коли народився бог природи Пан, покровитель лісів і їх мешканців, навіть мати жахнулася від його зовнішності. Дитина з’явилася на світ із рогами, ратицями, приплющеним носом і цапиною борідкою. Щойно народившись, він одразу ж почав стрибати, сміятися, чим ще більше лякав матір. Та оскільки дитя було маленьким богом, боги на Олімпі зустріли його радісно. Пан виявився добродушним, веселим божеством, створив флейту і чудово на ній грав. Коли порушували його відпочинок, страшенно гнівався, наганяючи на людей жах.
Коли пастух чи звіролов чули в гущавині дикі звуки або шум, чийсь сміх чи свист, то були впевнені, що це Пан. Бідні люди лякалися, відчуваючи шалений страх, серед них виникала паніка.
Саме від імені Пана походить вислів «панічний страх» (також і саме слово «паніка»), який означає підсвідомий, раптовий, сильний страх, що відразу охоплює багатьох і спричиняє сум’яття.

222. Фразеологізм Передати куті меду

За давніми українськими звичаями, на зимових святках тричі варили головну звичаєво-обрядову страву — кутю. Першу кутю готували на Святвечір, називали багатою, або Колядою, другу — у переддень Василя — щедрою, третю — у переддень Водохреща — голодною. Варили цю страву з найдобірнішої пшениці в глиняному горщику на непочатій (набираній до схід сонця) воді. Готову кутю змішували з медом і маком. Щоб кутя була смачна та поживна, потрібно не перебавити меду. Занадто солодкий смак може зіпсувати головну страву різдвяних свят.
Фразеологізм «передати куті меду» означає перевищувати що-небудь, норму, міру в чому-небудь.

223. Фразеологізм Перейти Рубікон

Вислів пов’язаний із життям визначного державного діяча Давнього Риму — Юлія Цезаря. Переходячи з військом через річку Рубікон, що була кордоном між Умбрією і Галлією в 49 р. до н. е., Цезар порушив розпорядження сенату, за яким він не мав права очолювати війська в межах Італії, і розпочав громадянську війну. Перетнувши Рубікон, Цезар переможно рушив до завоювання повної одноосібної влади в Римі.
Фразеологізм «перейти Рубікон» означає зробити незворотний крок, рішучий вчинок, перейти рубіж, межу.

224. Фразеологізм Перекувати мечі на рала

Народи Сходу вживали цей вислів ще три тисячі років тому. У часи постійних воєн люди мріяли про мир на землі, щоб можна було орати землю, сіяти хліб, ростити дітей, будувати житло. У Біблії є рядки: «І перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи, не здійме меча народ на народ, і не будуть більше воювати».
У сучасній мові фразеологізм «перекувати мечі на рала» вживають у значенні: роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів.

225. Фразеологізм Перемивати кісточки

Вислів пов’язаний зі стародавнім обрядом перепоховання. Через кілька років після смерті, щоб очистити душу померлого від гріхів і зняти з неї закляття, останки викопували і перемивали. Такий обряд супроводжувався спогадами про покійника, оцінками його характеру, вчинків, справ тощо. Це зумовило те, що фразеологізм «перемивати кісточки» набув переносного значення — пліткувати, пересуджувати.

226. Фразеологізм Переходити дорогу

Дорога асоціюється із життєвим шляхом. За легендою, дороги з’являлися в часи до виникнення світу, коли за наказом Бога у їх прокладанні брали участь усі звірі, за винятком крота, який не послухався Господа. Тому коли кріт переповзе дорогу, він дохне. Із дорогою пов’язані численні повір’я і забобони. Не можна будувати житло там, де раніше була дорога, щоб життя в домі було спокійним; на дорозі, як і на межі, не можна спати, сидіти, кричати, справляти природні потреби, щоб не стати бар’єром для нечистої сили; вагітній жінці не можна їсти, ідучи дорогою, щоб дитина не була слинявою та ін. Коли вирушали кудись у справі, остерігалися, щоб ніхто не перейшов дороги з порожніми відрами, бо не пощастить, і навпаки — повні відра віщували успіх. Не можна було переходити дорогу весільній і похоронній процесіям.
Нині вислів «перейти дорогу» вживають у прямому й переносному значеннях, а саме: стати на заваді у здійсненні чогось.

227. Фразеологізм Персона ґрата

Фразеологізм походить із латини, яка до XVIII ст. була мовою науки та культури в усій Європі. У буквальному перекладі вислови «персона ґрата» і «персона нон ґрата» означають ба-
жану і небажану особу. Найчастіше їх використовують для характеристики ставлення до дипломатичного представника в тій країні, яка його приймає. У переносному значенні «персона ґрата» — особа, до котрої ставляться прихильно.

228. Фразеологізм Півпальця здачі

Крилатий вислів «півпальця здачі» увійшов у мовлення з легкої руки Тараса Шевченка. Відтоді він означає відповідь на приниження, зневагу, демонстративну погорду.
На час гостювання в Рєпніних у Яготині, Тарас Григорович уже був знаним українським поетом і користувався загальною повагою. Один панок, завітавши до них, поставився з погордою до недавнього кріпака і при знайомстві замість руки подав мізинець. Шевченко весело промовив: «Ой, та навіщо ж так багато? Нате вам півпальця здачі», — і простягнув панові дулю.

229. Фразеологізм Піддати анафемі

З грецької мови слово «анафема» перекладається як «закляття» — приречення когось чи чогось до загибелі; відлучення від церкви.
Вислів «піддати анафемі» трапляється у Першому посланні апостола Павла до коринфян: «Як хтось не любить Господа, анатема (анафема) на нього! Хай буде проклятий, приречений на знищення». У православній церкві обряд відлучення здійснюють і донині. Відлучають від церкви єретиків і тих грішників, які не розкаюються.
У переносному значенні «піддати анафемі» означає нещадно осудити.

230. Фразеологізм Підкурювати ладаном

Ладан — ароматична смола, яку спалюють під час богослужіння, щоб отримати запашний дим. Його вважають субстанцією (сутністю) душі. Сосна і кедр, із яких добувають ладан, наділені великою життєвою силою, що є засобом спілкування з Богом. Ладан — «аромат обожнюючий», молитва-звертання до неба; запах доблесті і чистоти. Саме спалення ладану символізує принесення жертви вогню, а підкурювання — один зі способів позбавлення від нечистої сили. Священик спалює ароматичну смолу в кадилі, з яким обходить храм, щоб прогнати злих духів і звеличити Ім’я Господнє. Також шматочки ладану люди носять у ладанках на шиї як оберіг.
Фразеологізм «підкурювати ладаном» означає надмірно вихваляти, підлещуватися.

231. Фразеологізм Пізнай самого себе

Належить цей вислів давньогрецьким філософам. Услід за ними український любомудр Григорій Сковорода у філософських трактатах і байках закликав людей пізнати самих себе, адже шлях до щастя лежить через усвідомлення своїх здібностей і нахилів до певного роду діяльності. Такі погляди він висловив зокрема у байці «Бджола і шершень».
Фразеологізм «пізнай самого себе» має пряме значення.

232. Фразеологізм Піррова перемога

До наших днів фразеологізм дійшов завдяки давньогрецькому філософу Плутарху. Він згадував, що перемога над римлянами в 279 р. до н. е. коштувала емірському царю Пірру стількох жертв, що коли він про це дізнався, то вигукнув: «Ще одна така перемога і ми загинули!». Справді, наступного року римляни вщент розбили його війська.
Вислів «піррова перемога» означає перемогу, що не виправдовує покладених зусиль і засобів; перемогу, що дорівнює поразці.

233. Фразеологізм Після дощику в четвер

З давніх-давен люди вірили, що є легкі та важкі дні. Вони пов’язували семиденний тиждень із планетами, кожній із яких відповідав один день тижня. Понеділок — важкий день, бо присвячений богині Місяця, ночі і темного царства. Четвер слов’яни пов’язували із Перуном, богом війни, сонця, весни, родючості, покровителем землеробства. Він відав дощами, громами. Щочетверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Однак минали четверги, а на небі не було жодної хмаринки. Так і народився іронічний вислів «після дощику в четвер», тобто ніколи.

234. Фразеологізм Піти несолоно сьорбавши

Сіль у давнину коштувала дорого, бо возили її здалека, а дороги були погані, податки — чималі. Нині ми солимо їжу під час приготування, а колись пекли і варили без неї, солили лише за столом, щоб зекономити цінний продукт.
Часто господар солив їжу сам, а іноді, намагаючись виразити прихильність гостю, пересолював. Гостеві, який сидів з іншого краю стола, не завжди вистачало солі. Значить, одному пересолювали, а інший ішов несолоно сьорбавши.
У переносному значенні цей вислів означає: без результату, безуспішно.

235. Фразеологізм Позолотити (підсолодити) пілюлю

Пілюля — попередник сучасних таблеток. Це лікарська речовина у формі ґудзика чи кульки.
Донедавна не існувало різноманітних смакових добавок, ароматизаторів і харчових барвників, які могли б зменшити неприємний смак ліків, тому аптекарі інколи покривали пілюлю солодкою речовиною красивого золотистого кольору, намагаючись обманути вередливих пацієнтів, насамперед дітей. Проте навіть приваблива пілюля не втрачала гіркоти, через що стала символом прикростей, образи («піднести пілюлю»).
Звідси й походить вислів «позолотити (підсолодити) пілюлю» — зм’якшувати, згладжувати заподіяну кому-небудь образу, неприємність.

236. Фразеологізм Показати на двері

В українській міфології двері символізують межу між світами і слугують оберегом від злих духів. Коли хтось помирав, двері, як і вікна, відчиняли навстіж, щоб душа покійника могла вільно вийти. Якщо в хаті траплялася сварка, господар часто показував на двері і людина повинна була вийти за межу.
Отже, фразеологічний вираз «показати на двері» означає вигнати, прогнати когось.

237. Фразеологізм Покласти зуби на полицю

У мові є чимало фразеологічних жартівливих зворотів, пов’язаних із зубами: зуби надворі тримає (облеслива людина, яка любить шкірити (виставляти) зуби у награній усмішці); єдиним зубом треба їсти (ощадна, скупа їжа) та ін.
Давній український вислів «покласти зуби на полицю» мовці також сприймають як жартівливий. Під час голоду зуби виявляються не потрібними, бо нічого жувати, тому їх «відкладають» на полицю. Дехто з мовознавців стверджує, що спочатку в цьому звороті йшлося про зуб’я в інструменті для розчісування пряжі. Їх клали на полицю, коли нічого було прясти. А коли немає роботи, доводиться голодувати. Унаслідок такого смислового перенесення фраза «покласти зуби на полицю» набула сучасного значення — голодувати, недоїдати, мати мало їжі.

238. Фразеологізм По своєму пір’ю

Кожен птах має не тільки своє пір’я, а й свої особливості. Кажуть, що у півня є пір’їна, яка крутиться, коли йому потрібно прокинутися, а також на зміну погоди. За повір’ям, якщо в гусака вирвати навхрест три пір’їни, то він загине. А от голубиного пір’я не клали в подушку, щоб не боліла голова; пір’ям павича не прикрашали ікони, бо вважали його поганим птахом.
Загалом птахів поділяли на чистих (прихильних до людини) і нечистих. Наприклад, орел — цар птахів і господар небес, журавель — птах сонця, дятел — птах небесного вогню, жайворонок — птах, який приносить весну на ниви та поля, синиця — вісниця добра. До нечистих птахів належали ворона, крук, одуд, сич, сорока, яструб, горобець.
У деяких прислів’ях і приказках ідеться про пір’я птахів, зокрема «птаха видно по пір’ю, а пана по халявах», «пташка красна своїм пір’ям, а людина знаннями», «страшне перо не в гусака, а в дурака» та ін.
Значення фразеологічного вислову «по своєму пір’ю»: відповідно до власних уподобань, можливостей або потреб.

239. Фразеологізм Посилати по рушники

В українців рушник — символ злагоди, подружньої вірності, працьовитості, гостинності, надії, прощання. Його біле полотно і кожен елемент орнаменту мають глибоке значення.
Рушник відігравав ключову роль в оздобленні капищ, храмів, культових місць; ікони в церквах і хатах завжди прикрашали рушниками; традиційний хліб-сіль підносили на рушнику. З ним приходили в дім породіллі, ним благословляли дітей на самостійне життя, його давали в далеку дорогу, використовували під час будівництва оселі.
Рушники були невід’ємним атрибутом весілля: ними пов’язували молодих, старостів, сватів, прикрашали гільце, вистеляли дорогу від порога до стола; перший танець молоді танцювали на рушнику. Готуючись до одруження, дівчина вишивала декілька видів рушників. Якщо вона давала згоду на шлюб під час сватання, підносила старостам на тарелі два рушники, складені навхрест. Тому вислів «посилати по рушники» означає просити руки дівчини у неї та її батьків, сватати.
Інший рушник, найкрасивіший і найдорожчий, дівчина вишивала, щоб стати на нього з милим у церкві під час шлюбної церемонії. Звідси походить інший фразеологізм — «стати на рушнику», тобто взяти шлюб, одружитися.

240. Фразеологізм Початок кінця

Вислів приписують французькому дипломату Талейрану, хоч сам він, почувши це, здивувався. Улітку 1813 року, після декількох поразок наполеонівської армії, престиж імператора Наполеона значно похитнувся. З вуст в уста передавали фразу, що це «початок кінця». Нині її вживають, коли очевидна початкова фаза розвалу, втрати когось чи чогось, занепаду.

241. Фразеологізм Починати з азів

Будь-яку нову справу починають із найпростішого — основи, без якої неможливе просування далі. Вивчення мови теж починають з алфавіту. Аз — перша літера старослов’янської абетки. Звідси і вислів «починати з азів», тобто від самого початку, з елементарного.

242. Фразеологізм Посіяти зуби дракона

У мовлення цей фразеологізм, як і багато інших, прийшов із давньогрецьких міфів, зокрема про героя Кадме. Оракул (божество, що пророкувало, а також жрець, котрий це пророцтво витлумачував) наказав Кадме піти за коровою, яку він зустріне при виході з храму, і там, де вона ляже, заснувати місто. Корова привела Кадме до джерела, що охороняв дракон. Убивши змія, герой розкидав його зуби й засіяв поле. Із зубів виросли воїни і кинулись на героя, але він шпурнув у середину камінь, і вони перебили один одного. На основі цього міфу і виник фразеологізм «посіяти зуби дракона», який найчастіше вживають у значенні: посіяти ворожнечу, розбрат, смуту.

243. Фразеологізм Потьомкінські села

Цей іронічний вислів має історичне походження. Коли російська імператриця Катерина ІІ у 1787 р. уперше їхала до Криму, князь Потьомкін, бажаючи показати, як «процвітає» щойно приєднаний край, наказав спорудити на берегах Дніпра декоративні села, палаци, фортеці, понасаджувати парки, які через декілька днів загинули. Селяни, які зустрічали імператрицю, були одягнені в добротний одяг. Показова бутафорія мала «справжній» вигляд, однак приховувала злиденну реальність.
У переносному значенні вислів «потьомкінські села» означає окозамилювання.

244. Фразеологізм Пранці б тебе з’їли

Фразеологізм «пранці б тебе з’їли» («пранці б тебе побили») належить до заборон, табу. Пранці — народна узагальнена назва венеричних хвороб. Походженням це слово пов’язане із Францією, оскільки побутувала думка, що венеричні недуги поширилися саме з цієї країни. У Густинському літописі є такий запис за 1483 р.: «Явися в Польщі новая немощь, глаголемая Франца…». Приголосного звука [ф] первісно не існувало у фонетичній системі української мови, тому у словах іншомовного походження його замінювали на інші звуки: [п], [х], [т] тощо.
Пранці б тебе з’їли — побажання зла, хвороби, загибелі.

245. Фразеологізм Працює як каторжний

Каторга в сучасному розумінні — покарання за злочин, яке полягає в позбавленні волі, поєднаному з важкими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. Слово «каторга» тюркського походження, що означає «човен». Так називали вантажні чи бойові галери — великі веслові судна. Веслували на них десятки засуджених, яких приковували до палуби на час відбування покарання. Ця робота була вкрай важкою, і нерідко каторжники гинули під палючим сонцем від перенапруження та виснаження.
Отже, працює як каторжний — працює дуже тяжко, надмірно, багато.

246. Фразеологізм Предтеча

Вислів «предтеча» має біблійне походження. Так називали Іоанна Хрестителя. Іоанн, син праведних Захарії та Єлизавети, з юних літ жив у пустелі, проводячи час у пості і молитві. Одяг він носив із верблюжої вовни і підперезувався шкіряним поясом, а їжею його були акриди (комахи завбільшки з дитячий палець) і дикий мед.
Коли Іоаннові виповнилося 13 років, Господь повелів йому йти в долину річки Йордан сповістити всім людям про скорий прихід Спасителя і про те, що слід приготуватися до Його зустрічі через покаяння та хрещення. Іоанн почав проповідувати. Давно вже Бог не посилав єврейському народові пророків, тому, почувши про появу пророка Іоанна, народ звідусіль збирався послухати його. Хто вірив словам пророка і каявся у гріхах, тих він хрестив у річці Йордан, занурюючи у воду і кладучи свою руку на голову зануреного. Тому Іоанна назвали Хрестителем. Він був провісником приходу Хреста і підготував людей до його зустрічі, тобто був предтечею.
Тепер слово «предтеча» вживають у двох значеннях: особа, яка йшла попереду і своїми діями підготувала шлях, умови для діяльності інших, попередник, провісник; явище, подія, що підготували умови для наступних подій або передували іншим явищам чи подіям.

247. Фразеологізм Прийшов, побачив, переміг

Це слова римського політичного діяча і полководця Гая Юлія Цезаря. Розгромивши ворогів в Італії, він вирушив на схід, зміцнив свою владу в Єгипті, а в Малій Азії блискавично розбив війська царя Фарнака. Про перемогу Цезар послав у сенат звіт із трьох слів: «Прийшов, побачив, переміг».
Нині вислів полководця використовують у двох значеннях: прямому — блискавично досягти успіху та іронічному — не розібравшись, зробити висновки.

248. Фразеологізм Прикласти руку

За часів Київської Русі багато людей були неписьменними або малописьменними. Замість підпису вони прикладали руку: легенько пофарбувавши палець чи кілька пальців, притискали їх до паперу. Як і почерк, відбитки рук дуже різняться, адже в природі немає двох осіб, у яких би візерунок тонких ліній на пальцях точнісінько повторювався. Тому відбиток пальців на папері вважали не тільки рівноцінною, а й надійною заміною підпису. Коли людина мусила ставити на документі відбиток пальця чи кисті руки, це і називали «прикласти руку».
У сучасному розумінні такий вислів означає взяти участь у чомусь, бути причетним до чогось.

249. Фразеологізм Принцеса на горошині

Походженням цей фразеологізм завдячує однойменній казці Г.-Х. Андерсена. Один королевич захотів одружитися із справжньою принцесою. Для цього серед усіх дівчат він шукав найтендітнішу і найделікатнішу, влаштовуючи їм випробування: претендентка мала переночувати в палаці на ліжку, застеленому 12 матрацами і 12 перинами, під які принц потай поклав горошину. Більшість принцес її не відчуло, і лише одна вранці поскаржилася, що й на хвилинку не змогла заснути, бо щось їй страшно муляло, і вона натерла синці на всьому тілі. Саме її королевич обрав за наречену.
Фразеологізм «принцеса на горошині» вживають тоді, коли йдеться про людину розніжену, яка болісно сприймає навіть найменші труднощі.

250. Фразеологізм Притча во язицех

Вислів походить із Біблії (Псалми, 44:14): «Зробив Бог вас притчею во язицех, предметом покивання головою в чужоземців».
У сучасному мовленні фразеологізм «притча во язицех» розуміють як предмет розмов, сенсацію; те, що стало загальновідомим, про що всі жартома або з осудом говорять.

251. Фразеологізм Прокатати на вороних

Фразеологізм пов’язаний із голосуванням. У давнину на виборах у скриньки з іменами претендентів кидали кульки — бали (звідси і слово «балотування»). Білі кульки означали «за», чорні — «проти». А оскільки раніше чорний колір (переважно масть коней) називали вороним, та за чорними кульками для голосування також закріпилася ця назва.
Прокатати на вороних — означає проголосувати за якусь особу чорними кульками, тобто провалити на виборах.

252. Фразеологізм Прокрустове ложе

В одному з грецьких міфів розповідається про розбійника Полипемона на прізвисько Прокруст, що в перекладі означає «розтягувач». Усіх, хто до нього приходив, він укладав на своє ліжко. Розбійник відрубував ноги тим, для кого це ліжко було коротким, а для кого довгим — розтягував ноги.
Фразеологізм «прокрустове ложе» характеризує надумане мірило, під яке насильно підганяють факти дійсності.

253. Фразеологізм Прометеїв вогонь. Прометеєві муки

Прометей — титан, могутній герой давньогрецьких міфів. Його образ та ім’я набули поширення в європейських літературах і фразеологізмах.
Пожалівши людей, які не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природними стихіями, Прометей викрав у богів полум’я і передав його смертним. За це верховний бог засудив титана на страшну муку: його прикували до скелі у Кавказьких горах, і щодня велетенський орел шматував тіло і викльовував печінку. Уночі рани загоювались, і на ранок тіло було готове до нових мук.
Згодом могутній Геракл звільнив страдника за наказом Зевса, захопленого витримкою і мужністю Прометея.
Вислів «прометеїв вогонь» уживають тоді, коли характеризують дух благородства, мужності і таланту, а «прометеєві муки», коли йдеться про страждання в ім’я високої мети.

254. Фразеологізм Проти рожна перти (йти)

Рожен — гострий кілок. Вислів має біблійне походження. У Діяннях апостолів розповідається, що Савл, який був гонителем християн, почув голос із неба: «Савле! Чому ти переслідуєш мене?». Він сказав: «Хто ти, Господи?». На що Господь відповів: «Я Ісус, якого ти переслідуєш. Важко тобі йти проти рожна», тобто протистояти значно могутнішій силі — Богові.
Із часом фразеологізм «проти рожна перти» набув позитивно-оцінного значення: бути відважним, виступати проти великої сили.

255. Фразеологізм Проходити червоною ниткою (стрічкою)

Цей вираз прийшов у мовлення багатьох народів від англійських моряків. Із 1776 р. на фабриках у канати англійського військового флоту по всій довжині вплітали червону нитку, щоб запобігти крадіжці. Хоч би який шмат канату відрізали злодії, відразу видно, що він флотський.
Нині червоною ниткою називають наскрізну думку, намір, який проходить через увесь виступ оратора, статтю, літературний чи кінематографічний твір.

256. Фразеологізм Прочитати від дошки до дошки

Цей фразеологізм пов’язаний із книгою. У давнину книги писали від руки на пергаменті (спеціально вичищеній шкірі козенят, ягнят і телят). Вони були значні обсягом та мали велику вагу і цінність. Для зручності пергаментний злиток вкладали в оправу з двох дощок, обтягнутих шкірою. Часто така оправа була прикрашена коштовностями (особливо церковні книги) і застібалась на замок-застібку. Прочитати всю книгу від початку до кінця, нічого не пропускаючи, значить прочитати від дошки до дошки, від А до Я.

257. Фразеологізм Пташине молоко

Давні греки вважали, що на острові Самос є все, чого душа забажає. Щоб наголосити на його багатстві, до довжелезного списку тварин і рослин, страв і напоїв додавали пташине молоко, якого в принципі не існувало.
У жартівливому плані вислів означає що-небудь найвишуканіше, найбажаніше. Коли говорять: хіба що пташиного молока немає, — мають на увазі значний достаток, розкіш чи величезне розмаїття.

258. Фразеологізм Пуп землі

У широкому розумінні пуп — центр, основа всього. Фольклорні твори, основані на Талмуді (збірнику догматичних релігійно-естетичних і правових законоположень іудаїзму) стверджують, що у центрі землі, тобто світу, лежить Палестина. У її центрі стоїть місто Єрусалим, у центрі нього — храм, у центрі храму — вівтар (святая святих), а в центрі вівтаря — камінь перед ковчегом завіту, на якому викарбувано заповіді, дані Богом Мойсеєві. Саме з цього каменю, кинутого Богом у море, почалося створення світу. Існує й інша версія: Бог закрив цим каменем отвір безодні, водного хаосу.
Фразеологізм «пуп землі» часто вживають в іронічному значенні для характеристики людини, яка без підстав претендує на головну роль у чомусь, вважає, що всі оточуючі мають зосередити увагу саме на ній.

259. Фразеологізм Пускати на вітер

Згідно з народним повір’ям, вітер має душу і велику силу. Щоб його задобрити, аби не був руйнівним, люди «підгодовували» вітер, тобто приносили жертви: хліб, м’ясо, залишки святкових страв, крупи, борошно тощо. Усе це кидали назустріч вітрові у надії, що той не нашкодить.
Із часом погляди змінилися: стали вважати, що все, пущене на вітер, — це легковажне, марно втрачене.
Фразеологічний зворот «пускати на вітер» нині означає ще й не берегти, не примножувати, не оцінювати належним чином, а пускати слова на вітер — даремно говорити, обіцяти нереальне, недотримувати слова.

260. Фразеологізм Пута Гіменея

Гіменей — син античних богів Діоніса та Афродіти, покровитель подружжя і шлюбу. За одним із міфів, він співець і музикант, який раптово помер на весіллі Діоніса (варіант: втратив голос). Його ім’ям названо урочисту весільну пісню на честь молодих. Згідно з переказом, Гіменея воскресили.
Його зображували у вигляді вродливого юнака із запаленим смолоскипом та гірляндою квітів; за переконанням давніх людей, слабке полум’я смолоскипа під час весілля — нещаслива прикмета для молодого подружжя. Оскільки пута — це ланцюг, яким зв’язували людей чи тварин, шлюбні зв’язки почали називати путами Гіменея.
Вислів «пута Гіменея» означає «подружні зв’язки».

261. Фразеологізм П’ята колона

Фразеологізм належить генералу іспанської армії Е. Молу. Восени 1936 року під час наступу франкістів на Мадрид він звернувся по радіо до населення столиці, заявивши, що, крім чотирьох іспанських армійських колон, ще є п’ята колона, яка здійснює в місті підривну шпигунську роботу. Відтоді п’ятою колоною називають шпигунів, диверсантів, людей, які займаються підривною, антидержавною діяльністю в країні.

262. Фразеологізм Ріг достатку

За давньогрецькими міфами, в дитинстві Зевса виховували на острові Крит. Вигодовували майбутнього верховного бога молоком кози Амалфеї, доглядали його німфи. Якось Амалфея зламала собі ріг, німфа наповнила його плодами і подала маленькому Зевсу. За це він подарував ріг німфам, пообіцявши, що з нього з’являтиметься все, що їм забажається. Так виник вислів «ріг достатку», що означає велике розмаїття, багатство.

263. Фразеологізм Робити з мухи слона

Давньогрецький сатирик Лукіан в одному зі своїх творів писав: «Я ще багато міг би говорити, але уриваю своє слово, щоб ніхто не подумав, ніби я, як кажуть, роблю з мухи слона».
Тепер фразу вживають, коли хочуть висміяти чиєсь намагання надати великого значення якому-небудь дріб’язку.

264. Фразеологізм Родинне вогнище

Покровителькою домашнього вогнища, сім’ї в античних греків була богиня Гестія — сестра Зевса. Вона ніколи не залишала Олімпу, дала обіцянку зберігати дівоцтво і не мала власної родини, хоча сама стояла на сторожі сімейного добробуту, щастя. Гестію шанували в кожному домі та в кожній святині, в усіх молитвах згадували її ім’я. Під захистом цієї богині перебували діти, сироти, молода сім’я. Якщо прибулець, гість чи утікач не мав певності, що його гостинно зустрінуть, йому варто було лише доторкнутися до краю вогнища, і з цієї миті він перебував під захистом богів.
У кожному місті пломеніло священне вогнище Гестії. Якщо хтось виїздив із дому, то просив богиню допомогти йому щасливо повернутися до рідного порога; коли повертався, вітав її подячною молитвою. Люди, які засновували нові колонії, брали з собою полум’я з вогнища Гестії як символ єдності з рідним містом.
Донині зберігся вислів «родинне (домашнє, сімейне) вогнище», який зрозумілий для всіх: сім’я, оселя, родина.

265. Фразеологізм Розверзлися хлябі небесні

Вираз пов’язаний із біблейським переказом про Всесвітній потоп, уміщеним у Книзі Буття. Коли Бог побачив, що велика розпуста опанувала людьми і думки їхні були пройняті злом, він вирішив стерти їх з лиця землі, залишивши тільки праведного Ноя з його родиною. Тоді розверзлися хлябі небесні і впродовж сорока діб і Бог наслав на землю страшенну зливу, що не вщухала і вкрила водою весь суходіл.
На території України майже 1000 років користувалися Бібліями, перекладеними старослов’янською та церковнослов’янською мовами (українською її почали перекладати наприкінці XIX ст.). Значення багатьох слів було малозрозумілим. У сучасному перекладі цей вислів звучить так: «розверзлися усі джерела великої безодні, і вікна небесні розкрилися». Отже, «хлябі» — це джерела, потоки води.
Фразеологізм «розверзлися хлябі небесні» вживають у значенні: велика злива.

266. Фразеологізм Розводити демагогію

Демагогами («вождями народу») у Давній Греції називали політичних діячів демократичного напряму. До влади вони могли прийти тільки шляхом народного голосування, тому всіляко намагалися завоювати довіру виборців, не гребуючи облудними обіцянками і лозунгами, навмисним перекрученням фактів із корисливою метою. Так слово «демагог» набуло негативного значення: особа, яка намагається обманом здобути популярність, а «демагогія» — обдурювання народу привабливими, але пустими обіцянками, перекручуванням фактів.
Розводити демагогію означає пустими, непотрібними розмовами навмисне впливати на почуття людей або дезорганізовувати когось; тонко, цілеспрямовано грати на почуттях.

267. Фразеологізм Розв’язати вузол

За народним повір’ям, вузол має магічну силу, може «зав’язати» те, на що надумано. Зав’язаний вузол — перешкода, заковика, невдача. Розв’язаний вузол означає волю, спасіння, вирішення проблеми. Тому молодих після весілля пильно оглядали, щоб на них не було зав’язано жодного вузлика. Якщо пологи були тяжкі, то в хаті відчиняли всі двері та розв’язували вузли, щоб породілля легко розродилася.
Отже, розв’язати вузол — означає остаточно вирішити складне, заплутане питання, проблему.

268. Фразеологізм Розставити крапки над «і»

Цей фразеологізм є буквальним перекладом із французької. Він пов’язаний із графічною будовою літери «і», над якою ставили крапку.
Розставити крапки над «і» — означає остаточно з’ясувати, уточнити всі подробиці, довести що-небудь до логічного завершення.

269. Фразеологізм Розтікатися мислію по древу

На початку давньоукраїнського літературного твору «Слово про Ігорів похід» автор звертається до свого попередника — легендарного співця Бояна, вихваляючи його стиль: «…Боян був віщим, а якщо хотів пісню творити, то розтікався мислію по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами». Вираз став крилатим, але в сучасному розумінні набув дещо негативного значення: довго, детально, інколи беззмістовно, розмірковувати, розтлумачувати.

270. Фразеологізм Рукою подати

У давнину як еталони мір люди використовували найдоступніші засоби: пальці руки чи ноги, лікоть, довжину кроку. Досі українці послуговуються висловами «на палець», «на ніготь», «ні на крок».
Фразеологізм «рукою подати» означає відстань у довжину руки, тобто дуже близько.

271. Фразеологізм Сади Семіраміди

Грецькі історики у своїх творах розповідали, що легендарна ассирійська цариця Семіраміда побудувала у Вавилоні висячі сади, які росли не на землі, а на спеціально зведених мурах. Ця споруда вражала сучасників величчю, тому і стала одним із семи чудес світу.
У переносному значенні «сади Семіраміди» — щось грандіозне, прекрасне, величаве.

272. Фразеологізм Самозакоханий Нарцис

У давньогрецьких міфах збереглася історія про сина бога річок Дефіса і наяди Ліріони, прекрасного юнака на ім’я Нарцис. Він був надзвичайно вродливий. Якось Нарцис побачив у річці своє відображення, закохався в нього і помер від кохання. Боги перетворили його на нарциса.
У переносному значенні «нарцис» — самозакохана людина; особа, яка милується собою.

273. Фразеологізм Свята простота

Автор цього іронічного вислову — чеський теолог-патріот Ян Гус (1369—1415). Він виступав за реформування католицької церкви, яка погрузла в хабарництві та прагненні збагатитися, і захист чеської культури від німецького впливу. За це церковний собор проголосив його єретиком (віровідступником і небезпечним ворогом церкви) і засудив до спалення на вогнищі. Чекаючи смерті, приречений помітив стареньку селянку, яка, побачивши, що вогнище погано розгорається, принесла в нього сухе поліно. «О свята простота», — з гіркою усмішкою вигукнув Ян Гус, адже селянка, за щастя якої він боровся, із найкращими намірами служила його ворогам.
Наївних людей, які через своє невігластво не знають, що роблять, називають святою простотою.

274. Фразеологізм Сезам, відчинись!

Це один із численних казкових фразеологізмів. Головний герой казки «Алі Баба і сорок розбійників» пішов у ліс по дрова, і випадково побачив, як 40 розбійників попрямували до печери, двері якої відчинилися на слова отамана: «Сезам, відчинись!». Алі Баба, скориставшись чарівним заклинанням, зайшов у печеру і знайшов скарби, награбовані розбійниками.
У переносному значенні вислів «Сезам, відчинись!» уживають, коли йдеться про ключ до розв’язання проблеми, подолання перешкод, здійснення заповітних мрій; приємну несподіванку.

275. Фразеологізм Синя Борода

Життя фразеологізму дала казка Ш. Перро «Рауль, лицар Синя Борода». Кровожерний лицар, котрий мав синю бороду, убив шістьох дружин за те, що вони, порушуючи заборону, відмикали двері в кімнату, яка слугувала місцем убивств.
Нині вислів «синя борода» використовують у значенні ревнивий чоловік, який жорстоко ставиться до дружини.

276. Фразеологізм Сізіфова праця

За давньогрецьким міфом, боги прирекли Сізіфа — спритного і хитрого царя міста Коринф — за всі його злочини на страшну кару. Він мав вічно котити на круту гору важкий камінь. І тільки-но брила торкалася вершини гори, вона виривалася із рук Сізіфа і летіла у прірву. Знову й знову, заточуючись і спотикаючись, приречений на вічну працю, цар мусив спускатися за каменем униз і все починати спочатку.
Сізіфовою працею називають безплідну, важку, нескінченну роботу.

277. Фразеологізм Сіль землі

У Євангелії зафіксовано слова Ісуса Христа, звернені до учнів:
«Ви — сіль землі!». Цей вислів уживають у значенні: найкращі, найвидатніші представники народу; добірна частина певного товариства.

278. Фразеологізм Сіль тобі в очі

Згідно з народними уявленнями, сіль має магічну силу. З нею пов’язано чимало повір’їв і обрядів. Особливі чарівні та цілющі властивості сіль має у Чистий четвер перед Великоднем. Її змішували з хлібною закваскою, пропалювали у вогні, товкли, просіювали і використовували як ліки. Щоб захиститись від зурочень, нею мазали обличчя, промовляючи: «Хай сіль не сиплеться в очі, щоб мене ніхто не зурочив». Шматочок хліба і грудочку солі носили при собі як оберіг від злих духів. Сіль святили на Великдень, і лише нею приправляли свячені страви. На столі сіль завжди тримали закритою; береглися, аби її не розсипати, бо це віщувало сварку, але якщо це сталося, потрібно зверху посипати цукром. Сіль клали на вікно, щоб вона вбирала негативну енергію, особливо, коли у хаті було нехрещене немовля. Гріхом вважалося ставати ногою на сіль. Із нею виконували магічні дії.
Вислів «сіль тобі в очі» — усталена форма застереження від зурочення.

279. Фразеологізм Сім п’ятниць на тиждень

У дохристиянські часи на українських землях саме п’ятниця, а не неділя, була святковим днем, коли селяни відпочивали від тяжкої праці. Щоп’ятниці в селах відбувалися ярмарки. У цей день люди купували, продавали, позичали гроші, сплачували борги, розважалися.
Отже, той, хто кожен день вважає п’ятницею, — людина несерйозна, непрацьовита, всі думки в неї крутяться навколо розваг. Про того, хто часто змінює погляди, не має постійної думки, кажуть, що в нього сім п’ятниць на тиждень.

280. Фразеологізм Сім смертних гріхів

Смертний гріх — це гріх, який не можна спокутати. Люди, які вчинили його, приречені на вічну муку. Всього у Святому Письмі названо сім таких гріхів: заздрість, скупість, ненажерливість, гордощі, гнів, зневіру, розпусту.
Сім смертних гріхів — страшні вчинки і великі вади, які не можна пробачити.

281. Фразеологізм Сісти на свого коня

У мові пращурів «сісти на свого коня» означало йти воювати. Кінь для воїна був надією, вірним товаришем, від якого залежало його життя. Втратити коня на полі бою фактично означало вірну смерть.
Нині вислови «сісти на коня», «бути на коні» розуміють як перебувати в доброму, вигідному становищі; бути на високому рівні, із захопленням працювати.

282. Фразеологізм Сказати в добрий час

В українській мові виразів зі словом «час» або «година» багато. Вони стали звичними, хоча початкове значення деяких стерлося.
«У добрий час!» — кажуть, коли проводжають когось у далеку дорогу. У цьому побажанні збереглося давнє значення слова
«час»: пора. Вважали, якщо мандрівник вирушить у добру пору, його подорож буде спокійною та вдалою, і жодні злі сили не стануть на заваді.
Фразеологізм «сказати в добрий час» оснований на повір’ї, що в добрий час (годину) можна говорити все, що забажаєш, а в лихий краще помовчати, бо слова можуть обернутися неприємностями в житті.
Нині вислів «сказати в добрий час» уживають для запобігання зуроченню когось або чогось.

283. Фразеологізм Скатертю дорога

Такі слова у давнину означали побажання гладенького шляху і щасливої дороги. Порівняння дороги і тканини (скатертина, полотно, рушник, хустка) та розуміння їх як чогось рівного були звичними. Будь-яку дорогу, що веде в дальню сторону, порівнювали з радісним полотном.
Однак із часом добре побажання «скатертю дорога», як і багато інших фразеологізмів, змінило значення на протилежне. Тепер його вживають, коли хочуть прогнати когось, сказати, що за ним не шкодуватимуть, побажати зла.

284. Фразеологізм Скільки літ, скільки зим!

Сучасні люди, говорячи про час, основною його одиницею вважають годину. Проте для наших пращурів мірилом часу і життя було протиставлення світла і темряви. Їх межами визначалися пори року і частини доби. Весну — носія світла і тепла — протиставляли зимі — носію темряви і холоду, світлий день — темній ночі.
Давні слов’яни поділяли рік не на чотири пори року, а на три. Весну і літо поєднували як світлу теплу пору. Не випадково слово «літо» зберегло значення «рік». У цій двозначності відображено боротьбу між світлом і темрявою: холодну пору року в літочисленні не враховують, отже, світло перемагає темряву. Рахунок за «літами», а не за «зимами» відомий у багатьох країнах.
Вітання «скільки літ, скільки зим!» уживають при зустрічі люди, які давно не бачилися.

285. Фразеологізм Скривитися як середа на п’ятницю

Дивний фразеологізм виник на ґрунті православної традиції постити у середу і п’ятницю. У ці дні не їли скоромного, тобто молочного і м’ясного. У п’ятницю постили строгіше, ніж у середу. Тому і кривиться середа на п’ятницю, бо їй заздрісно.
У переносному значенні вислів «скривитися як середа на п’ятницю» означає перекосити обличчя від болю, чогось несмачного чи від неприємних новин.

286. Фразеологізм Скриня Пандори

У давньогрецьких міфах ідеться про те, що колись люди жили, не знаючи горя, хвороб, старості, доки Прометей не вкрав у богів вогонь. За це розгніваний Зевс послав на землю красиву, але нерозумну жінку — Пандору, яка вийшла заміж за Прометеєвого брата Епіметея. Вона отримала від головного бога Олімпу іменну скриньку із суворою забороною відкривати її. Та розпалена цікавістю, Пандора відчинила скриньку: звідти висипались Старість, Хвороби, Безумство, Злість, Пристрасті та інші нещастя, що можуть переслідувати людей.
Вислів «скриня Пандори» означає джерело нещасть, лиха, біди.

287. Фразеологізм Скуштувати гарбузової каші

Існує багато легенд, казок, обрядів, пов’язаних із символічними значеннями рослин. Те, що гарбуз став символом відмови, має суто практичне підґрунтя. Вживання гарбузових страв заспокійливо діє на організм, стримує статевий потяг. Імовірно, що юнак, якому на сватанні давали гарбуза замість рушників, мусив якось і пригоститися ним (гарбузовою кашею чи шматком печеного гарбуза), унаслідок чого інтерес до дівчини пропадав. Це було не образливо, а тактовно й мудро.
Фразеологізм «скуштувати гарбузової каші» означає дістати відмову при сватанні, залицянні.

288. Фразеологізм Слава Герострата

Одним із семи чудес світу давні греки вважали знаменитий храм богині Артеміди в Ефесі. Та він згорів, бо його підпалив честолюбний Герострат. На суді він пояснив, що дуже хотів прославитися, зробити своє ім’я безсмертним. Не маючи жодних талантів, Герострат вигадав такий ганебний спосіб стати відомим.
Суд виніс палієві смертний вирок, а мешканцям міста Ефес було заборонено навіть згадувати його ім’я, щоб стерти пам’ять про злочинця назавжди. Та один грецький історик порушив заборону: від нього наступні покоління дізналися про страшні діяння Герострата.
Фразеологізм «слава Герострата» вживають стосовно людей, які стали відомими через свої найганебніші вчинки, злочини.

289. Фразеологізм Служити мамоні

Мамона — бог багатства, ідол, якому поклонялися давні сирійці, прагнучи золота, збагачення. Про нього згадано в Євангелії словами Ісуса Хреста: «не можете служити Богу і мамоні»; тут мамона — ідол, який уособлював грошолюбство і здирство.
У сучасній мові мамона — синонім багатства, грошей; «служити мамоні» — значить прагнути до збагачення, дбати лише про матеріальні цінності.

290. Фразеологізм Собача спека

Вислів пов’язують із античним міфом про пастуха Ікарія. Після загибелі Ікарія його собаку Меру бог Діоніс перетворив у сузір’я Великого Пса, головну зірку якого назвали Сиріусом (давня назва — «пес», «собака»). У небі над Грецією Сиріус можна було спостерігати тільки в найспекотнішу пору. Це сузір’я розміщене найближче до сонця. Давні греки вважали, що спека йде саме від цієї зірки, тому спекотну погоду почали називати собачою спекою. Це значення вислів зберіг і дотепер.

291. Фразеологізм Сократівське чоло

Сократ — давньогрецький філософ, який жив у ІV ст. до н. е. Його усні діалоги в Афінах відзначалися гострою іронією, умінням вести полеміку і переконувати. Сократ мав широке чоло, яке круто виступало над обличчям. Сучасники і численні учні шанували його за невтомний дослідницький розум, мудрість, дотепність. Та можновладці визнали Сократові промови небезпечними і на суді ухвалили смертний вирок. Він помер, випивши отруту.
Ім’я філософа стало уособленням розуму, а фразеологізмом «сократівське чоло» характеризують розумних, освічених людей.

292. Фразеологізм Соломон мудрий

Соломон — цар Ізраїльсько-юдейської держави. Щойно посівши престол, він одразу приніс Богові жертву. Наступної ночі Бог з’явився Соломонові уві сні й сказав: «Прохай, що тобі дати?». Соломон відповів: «Ти призначив мене царем над великим народом, а я ще такий молодий і недосвідчений. Дай мені мудрості, щоб я міг справедливо судити народ». Бог здійснив Соломонове бажання. Відтоді справедливий правитель прийняв багато мудрих рішень.
Коли хочуть відзначити чиюсь мудрість, його порівнюють із Соломоном.

293. Фразеологізм Спалити кораблі (мости)

Із давніх-давен вислів «спалити кораблі» вживали тільки в прямому значенні.
Щоб не дати ворогам у скрутну хвилину скористатися відступом і ускладнити їм погоню, переможені часто спалювали за собою кораблі і мости.
З часом вислів «спалити кораблі» переосмислили і він набув переносного значення: зробити важливий, рішучий крок; упевнено, сміливо і назавжди порвати з минулим; унеможливити повернення до минулого.

294. Фразеологізм Спартанський спосіб життя

Спарта — давньогрецька держава, що у V ст. до н. е. завоювала багато народів. Це змушувало спартанців постійно бути у бойовій готовності. Дітей вони виховували як майбутніх воїнів — загартованих, вправних, витривалих, здатних обійтися без багатьох вигод, комфорту, що терпляче переносять усі фізичні випробування. Винахідливість, кмітливість, вправність, хоробрість і стійкість — риси людини, яка дотримується спартанського способу життя. Завдяки такому вихованню спартанці залишили помітний слід в історії.
Тепер фразеологізмом «спартанський спосіб життя» характеризують уміння обходитися мінімальними вигодами, стриманість, строгість і аскетичність.

295. Фразеологізм Співати дифірамби

У Давній Греції дифірамбами називали обрядові пісні, які виконували хором на свято збирання врожаю винограду. У них поєднувалася поезія, музика, танці, міміка. Ці пісні прославляли бога рослинності, родючості, вологи, виноградарства.
У наш час вислів «співати дифірамби» вживають в іншому значенні: незаслужено вихваляти, перебільшено славословити.

296. Фразеологізм Спіймати жар-птицю

Назва казкового птаха Жар-птиці пов’язана з вогнем, полум’ям. Вогонь, подарований людям Прометеєм, давав їжу, тепло, охороняв від хижаків. Можливо, поклоніння вогню і породило легенди про птицю щастя «із золотим і срібним пір’ям». Жар-птиця — це символ невловимого щастя.
Фразеологізм «спіймати жар-птицю» означає стати щасливим, досягти чогось значного.

297. Фразеологізм Стоїчний характер

Фразеологізм «стоїчний характер» зберігає пряме значення. Так кажуть про людей здатних переносити важкі випробування.
Стоїки — послідовники філософської школи Стоя, що існувала в античних Афінах. Вищу стоїчну мудрість вони вбачали в тому, щоб у всіх доленосних моментах зберігати витримку, залишатися байдужим до болю й смерті, бути вільним від забобонів.

298. Фразеологізм Стояти на смерть

Вислів «стояти на смерть» приписують російському полководцю М. Кутузову (1745—1813), герою війни 1812 р. з Наполеоном. Після відступу з Москви він готувався до рішучого контрнаступу. Під селом Тарутіно М. Кутузов сказав своїм солдатам та офіцерам: «Тепер ні кроку назад. Стояти на смерть!». Відтоді цей вислів увійшов у мовлення і тексти багатьох літературних творів.
Стояти на смерть означає обстоювати свої погляди, ідеї, боротися до кінця.

299. Фразеологізм Стояти над безоднею

Безодня, за українським повір’ям, — це великий, недосяжної глибини яр, у якому живуть бездонники (потворні істоти, які здаються неживими, але якщо порушити їхній спокій, виривають дерева, перекочують валуни, риють ями або насилають хвороби). Усе, що потрапляє в безодню, пропадає навіки.
У давнину влаштовували ритуальні процесії до таких прірв, у яких з-під землі били джерела. Їхню воду вважали чарівною. Безодень було чимало, їх знаходили переважно в лісі у важкодоступних глухих місцинах, подорож до яких була пов’язана з багатьма небезпеками. Напевно, тому і з’явилися вислови «штовхати в прірву (безодню)» — діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або загибелі; «впасти в безодню» — безслідно щезнути; «стояти над безоднею» — перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті.

300. Фразеологізм Страшне перо не в гусака

У давнину писали гусячими перами. Письменних людей було не багато, та й серед них не всі відзначалися високою культурою і чесністю. Вони могли неславити, обмовляти того, хто їм заважав, писати доноси і скарги. У таких руках перо ставало справді страшним.
Тоді й народився вислів «страшне перо не в гусака…», а в дурака і нечестивця.

301. Фразеологізм Страшний суд

За Біблією, Ісус Христос вдруге прийде на землю, щоб судити людей за їхні гріхи. Із цим пов’язано чимало народних вірувань. Коли настане Страшний суд, тоді вся земля горітиме, вода кипітиме, а небо скотиться в клубочок і впаде додолу. Мертві повстануть із ям своїх, і всі вони будуть тридцяти літами: і старе, і мале, хто б яким помер. Про Страшний суд складено чимало пісень та оповідок, покликаних пробудити в людській душі благоговійний страх і каяття.
У переносному значенні «страшний суд» — це страшні, несприятливі обставини (стихійне лихо, безладдя, колотнеча тощо).

302. Фразеологізм Стріли Амура (Купідона)

Амур (Купідон) — у римській міфології божество кохання, що відповідає грецькому Еросові. Це син богині кохання і краси Венери, маленький вродливий крилатий хлопчик, веселий, кмітливий і меткий бешкетник, який завжди носив із собою лук і сагайдак із золотими стрілами. Непомітно для інших він вражав ними серця людей і богів, чим викликав кохання або загибель.
Про людину, яка закохалася, кажуть, що її вразили стріли Амура (Купідона).

303. Фразеологізм Суєта суєт (марнота марнот)

Походження фразеологізму біблійне. У Книзі Екклезіаста або Проповідника, мудрий Соломон розмірковує про сенс людського життя. Він доходить висновку, що ні багатство, ні праця, ні веселощі, ні мистецтво не є найважливішими у житті, бо жоден з їхніх плодів людина не зможе забрати із собою, коли помре. Усе це «суєта суєт», на яку ми марнуємо своє життя замість того, щоб радіти своїй роботі і служити Богові.
Фразеологізм «суєта суєт» означає те, що позбавлене будь-якої вартості, будь-якого значення.

304. Фразеологізм Сьома вода на киселі

Кисіль — драглистий десерт із фруктово-ягідного сиропу чи молока. До появи крохмалю для загущення киселю використовували добре промите борошно. Вода, якою його промивали всьоме, була майже чистою: усе забирала з собою попередня вода. Отже, у сьомій воді так мало від улюбленої народної страви — киселю, як у далекого родича споріднених рис із певною людиною.
Сьомою водою на киселі називають дуже далеких родичів.

Використані матеріали https://gorodenok.com

355 фразеологізмів. Історія виникнення і тлумачення. Частина 3 (О-С)

Радимо прочитати

3 коментарі

Залишити відповідь Скасувати відповідь