Urkland. Персональний сайт учителя української мови та літератури Тихомирової Катерини Валентинівни Чернігівський ліцей 32. Розроблено для дистанційного навчання та спілкування з учнями.
Радимо прочитати
Перевір себе (вікторина з народних пісень)
- Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили. («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)
- Нема ж того козаченька, що я полюбила! / Ой немає козаченька — поїхав на Десну… («В кінці греблі шумлять верби, що я посадила»)
- Ой як впускала, / Той цілувала. / Як випускала, / Тяжко вздихала. («Сонце низенько»)
- Не журися, дівчинонько, рута зелененька: / Цей покинув, другий буде, другий буде кращий. («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»)
- Ой не хоче твоя мати / Мене, бідну знати, / Хоче собі багатую / Невістку шукати! («За городом качки пливуть»)
- «Нехай їде, нехай їде, / Нехай не вернеться, / Не дасть йому Господь щастя, / Куди повернеться. («Цвіте терен, цвіте терен»)
- Ой очі, очі, очі дівочі, / Темні, як нічка, ясні, як день, / Ви ж мені, очі, вік вкоротили, / Де ж ви навчились зводить людей? («Місяць на небі, зіроньки сяють»)
- Вбогі дівки заміж ідуть / З чорними бровами, / А багаті дівки сидять / З кіньми та волами. («За городом качки пливуть»)
- Ой коли б я, козаченько, була багатенька, / Наплювала б я на тебе й на твого батенька. («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»)
- Очі мої, очі мої, / Що ви наробили, / Що всі люди обминали, А ви полюбили? («Цвіте терен, цвіте терен»)
- «Пісня та мила, пісня та люба — / Все про кохання, все про любов, / Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов. («Місяць на небі, зіроньки сяють»)
- Ти ж обіцяла / Мене любити, / Ні з ким не знатись / Для мене жити. («Сонце низенько»)
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
В пісні те лиш живе, що життя дало…
І. Франко
Пісня — душа моя, вона і серце звеселяє,
і жалю завдає, і до помсти кличе
Т. Шевченко
- Вступ.
Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості.
Народні пісні мають чудову здатність полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати, надихати у праці, тамувати душевні болі, множити сили в боротьбі. До пісні звертаються в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найінтимніших почуттів та затаєних думок, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихої ласки. Тому й любимо свою пісенність, пишаємося нею перед світом.
«Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і література, і музика, і образотворче мистецтво, без якого вони б засохли»,— зазначав М. Рильський у своїй статті «Краса і велич народної творчості».
- Опрацювання ідейно-художнього змісту програмових соціально-побутових пісень
2.1. «За городом качки пливуть».
2.1.2. Тема: зображення різної долі під час сватання бідних і багатих дівчат.
2.1.3. Ідея: засудження соціальної нерівності, яка є перешкодою до щасливого подружнього життя, возвеличення справжньої дівочої краси.
2.1.4. Основна думка:
1) любов — почуття, на яке не повинні впливати гроші, матеріальний стан закоханих;
2) Нащо мені на подвір’ї / Воли та корови, / Як не буде в моїй хаті / Любої розмови!
2.1.5. Жанр: соціальна, родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
2.1.6. Композиція.
Експозиція: Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть.
Зав’язка: Чи чула ти, дівчинонько, / Як я тебе кликав, / Через твоє подвір’ячко / Сивим конем їхав?.
Кульмінація: Нащо мені на подвір’ї / Воли та корови, / Як не буде в моїй хаті / Любої розмови.
Розв’язка: Оце вдова своїй доні / Весілля справляє.
2.1.7. Художні особливості твору.
Протиставлення: «Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть. / Вбогі дівки заміж ідуть, /А багаті дівки сидять».
Повтори: «Вбогі дівки заміж ідуть», «А багаті…», «Нехай знають…»
Риторичне запитання: «Чи чула ти, дівчинонько?..».
Риторичні оклики: «Темна нічка — петрівочка — / Вийти боялася!», «Бо я хлопець молоденький / Не зрадив нікого!», «Хоче собі багатую / Невістку шукати!», «Як не буде в моїй хаті / Любої розмови!».
Епітет: «люба розмова».
Метафора: «скрипка витинає».
Звертання: «Чи чула ти, дівчинонько?», «Ой не бійся, дівчинонько…».
2.1.8. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:
- Про що свідчить різна майбутня доля вбогих і багатих дівчат?
- З якою метою у пісні, описуючи дівчат, використано прийом контрасту? Наведіть приклад.
- Яким ви уявляєте хлопця? Чому, на ваш погляд, він обрав для одруження вбогу дівчину, а не багату?
- Як у пісні зазначається про порядність молодого? (Ой не бійся, дівчинонько, / Не бійся нічого, / Бо я хлопець молоденький, / Не зрадив нікого!)
- Що, на погляд дівчини, було перешкодою для одруження? (Ой не хоче твоя мати / Мене, бідну, знати, / Хоче собі багатую / Невістку шукати!)
- Яким було весілля молодих? (Ой десь гуде, ой десь грає, / Скрипка витинає: / Оце, вдова своїй доні / Весілля справляє)
- Чим пояснити щасливе закінчення твору? Чи можемо ми сподіватися про подальше гарне подружнє життя молодих? Відповідь вмотивуйте.
2.2. «Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз».
2.2.1. Виконання пісні у музичному супроводі.
2.2.2. Тема: зображення страждань дівчини через те, що її залишив коханий заради іншої, висловлення проклять з приводу цього.
2.2.3. Ідея: засудження тієї, яка розлучила коханих.
2.2.4. Основна думка: Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили.
2.2.5. Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
2.2.6. Римування: паралельне.
2.2.7. Художні особливості твору.
Повтори: «Світи, світи…», «прийди, прийди…», «я бо до тебе», «щоб ті…», «мій миленький».
Звертання: «Світи, світи, місяченьку», «прийди, прийди, мій миленький», «я б з тобою мій міленький».
Контраст: «…сухі дуби цвіли — зелені пов’яли».
2.2.8. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:
З яким проханням звернулася дівчина до місяця і коханого? («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, / Прийди, прийди, мій миленький, до мене хоч раз»)
- Чим зумовлене те, що хлопець відмовився прийти на побачення до дівчини? (Я до тебе більше не прийду, нехай хтось інший буде, / Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде)
- За яких умов, ставши птахом, героїня прилетіла б опівночі до хлопця і для чого? («Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, / Я б з тобою, мій миленький, розмову повела»)
- Чому дівчина прагне стати птахом?
- Як розуміти фразу з твору: «…кохалися, як дуби цвіли»?
- Яким чином природа сприймала кохання, а потім розлучення молодят? Чим це зумовлено?
- Про що свідчить закінчення твору? Чи можна його вважати прокляттям? Чи здійсниться воно? Відповідь вмотивуйте.
2.3. «Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже».
2.3.1. Виразне читання пісні.
2.3.2. Тема: розповідь про примхливого козака, який за велінням батьків хотів обрати для одруження виключно багату дівчину.
2.3.3. Ідея: засудження тих, хто в людині цінує не зовнішню і внутрішню красу, а багатство; висміювання примхливості, жаги до збагачення, жадності.
2.3.4. Основна думка: Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде — ще ж ти молоденька!
2.3.5. Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
2.3.6. Римування: паралельне.
2.3.7. Композиція.
Пісня — це діалог між бідною дівчиною і вимогливим козаком.
Експозиція: Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже.
Зав’язка: Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька.
Кульмінація: «Не журися, дівчинонько, рута зелененька… / Цей покинув, другий буде кращий».
Розв’язка: «Молодая дівчинонька та вже й заміж пішла… / Старий козак, як собака, й досі не женився».
2.3.8. Художні особливості.
Звертання: «…розвивайся, луже», «Сватай мене, козаче», «Ой коли б ти, дівчинонько…», «Ой коли б я, козаченьку, «Бодай же ти, козаченьку», «Бодай же ти, дівчинонько», «Не журися, дівчинонько».
Повтори: «Ой коли б…», «Цей покинув, другий буде…», «Старий козак, як собака».
Метафора: «Слава не пропала».
Епітет: «бита доріженька».
Порівняння: «Старий козак, як собака».
Зменшувально-пестливі слова: «козаченьку», «дівчинонько», «багатенька», «зелененька», «молоденька», «доріжечки».
2.3.9. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:
- Чому дівчина першою виявила ініціативу залицятися до козака?
- Що на думку козака, було основною вимогою для його одруження? («Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька»)
- Якою була реакція молодої на промову козака щодо одруження? («Ой коли б я, козаченько, була багатенька, / Наплювала б я на тебе й на твого батенька»)
- Чим хлопець не подобався дівчині? («То я б тебе, ледачого, й за харч не схотіла»)
- Яку долю провіщали герої пісні одне одному? («Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж пішла, / Як край битої дороги рута- м’ята зійшла. Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився, / Як у млині на камені кукіль уродився»)
- Кому з героїв твору надається перевага? Чим це зумовлено? Що про це зазначено у пісні? («Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде,— ще ж ти молоденька! / Цей покинув — другий буде, другий буде кращий, / А цей буде у болоті над чортами старший»)
- Як склалася подальша доля молодих? («Молода дівчинонька та вже й заміж пішла. / Старий козак, як собака, й досі не женився»)
- Чому козак, який вчасно не одружився, порівнюється із собакою?
- Хто з героїв твору вам імпонує? Чим саме? Надайте розгорнуту відповідь.
- Чому вчить вас ця пісня?
- Додатковий матеріал.
Народні прислів’я про парубків і дівчат
У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка.
Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав!
Тоді він буде женитися, коли бики почнуть телитися!
У дівчини стільки ласки, як на тихім ставу ряски
Горобець — молодець, а ластівка краща.
Співай доню, дома, бо в людях наплачешся.
Дівка, як верба: її не поливають, а вона росте.
Є у неї воли та корови, та немає з нею любої розмови!
Рукавом сльози витирає, а очима на парубків зиркає.
Як до роботи — дитина, як заміж — дівка.
Вилилася вода, як дівоча ласка.
Перевір себе
- Проведення тестового опитування
«За городом качки пливуть»
- Заміж, за змістом пісні, йдуть дівки:
а) багаті;
б) бідні;
в) ті, які мають вищу освіту;
г) що вміють господарювати.
- Що на придане мають багаті дівки?
а) Безліч тканого полотна;
б) велику суму грошей;
в) коней і волів;
г) повний двір качок.
- Чому дівчинонька не вийшла на побачення до хлопця? Бо вона:
а) вже була заручена з іншим;
б) не кохала його;
в) слухалася своїх батьків, які їй забороняли це зробити;
г) боялася нічку-петрівочку.
- Що було перешкодою для одруження молодят?
а) Кріпацтво;
б) соціальний стан дівчини;
в) непорозуміння із суперницями молодої;
г) заборона батьків коханої.
«Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»
- З яким проханням дівчина звернулася до хлопця? Щоб він:
а) не залишав її;
б) прийшов до неї;
в) поцілував і заспокоїв кохану;
г) забув іншу.
- За яких умов любляча героїня прилетіла серед опівночі до свого коханого? Якщо б:
а) крила мала;
б) вітром стала;
в) була чарівницею;
г) він їй дозволив це зробити.
- Дівчина хотіла мати очі:
а) іншої коханої;
б) солов’я;
в) свого коханого;
г) добрі і щирі.
- Цвіт дерева, що символізував кохання тих, що розлучилися:
а) дуба;
б) липи;
в) каштана;
г) берези.
«Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»
- Прохання, з яким звернулася дівчина до козака:
а) «Проведи мене до бору»;
б) «Подаруй смарагдове намисто»;
в) «Сватай мене»;
г) «Запроси мене на свято».
- Негативна риса козака, за яку дорікає йому дівчина:
а) брехливість;
б) улесливість;
в) ненажерливість;
г) ледачість.
- Козак одружився на дівчині, якщо б вона:
а) вміла гарно співати і танцювати;
б) грати на скрипці;
в) вишивати хрестиком;
г) була багатою.
- Рослина, що зійшла край битої доріженьки після того, як дівчина заміж пішла:
а) ковил;
б) ромашка;
в) рута-м’ята;
г) барвінок.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
- Робота на картках
Картка № 1
- З чим, на ваш погляд, пов’язано те, що «миленький» став кохати іншу дівчину («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)? Наведіть переконливі аргументи з життя.
- Доведіть, що в народі найбільше цінується не багатство молодої, а її врода, краса, привабливість, працьовитість («За городом качки пливуть»). Відповідаючи, посилайтеся на факти з життя, змісту твору.
- Неодружений старий козак («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже») по вулицях ходив, наче:
а) поранений птах;
б) собака;
в) привід;
г) зацькований.
Картка № 2
- Висловіть свої припущення щодо того, як склалася подальша доля героїв народної пісні «Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже». Власну думку вмотивуйте.
- Як ви вважаєте, хто повинен вирішувати подальшу долю молодят: вони самі чи їх батьки («За городом качки пливуть»)? Відповідь обґрунтуйте.
- Яке прокляття висловила зраджена коханим дівчина? Щоб повсихали ті:
а) квіти;
б) дерева;
в) річки;
г) трави.
Картка № 3
- На прикладі однієї з пісень доведіть, що вона є твором народним і належить до родинно-побутового циклу. Свої міркування узагальніть.
- Як ви вважаєте, чому молодий козак («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже») так і не одружився, будучи вже старим? Відповідь обґрунтуйте.
- Найгучніший музичний інструмент, гру на якому можна було почути на весіллі:
а) гітара;
б) арфа;
в) флейта;
г) скрипка.