Urkland. Персональний сайт учителя української мови та літератури Тихомирової Катерини Валентинівни Чернігівський ліцей 32. Розроблено для дистанційного навчання та спілкування з учнями.
Радимо прочитати
Наука й письменство мусять служити цілому народові,
усім тим, «кто имеетъ право сказать:
и я человекъ, и мне что человеческое, то не чуждо».
Г. Сковорода
Твори І. Котляревського зробились фактором громадянської ваги,
стали тим зерном, з якого однаково росте і письменство українське,
і громадянський рух на Україні.
С. Єфремов
1. Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ ст.
(До розповіді залучається карта «Україна наприкінці ХVІІ ст.».) Це був час великих соціально-економічних зрушень та історичних подій. Капіталізм, який зародився в надрах феодалізму, розвивається інтенсивніше, що вплинуло й на поміщицькі господарства. Почали відкривати власні підприємства й поміщики (гуральні, цукроварні, ткацькі мануфактури, невеликі металургійні заводи тощо), на яких працювали кріпаки. Зростає вивіз пшениці та іншого збіжжя за кордон. Усе це викликало посилення експлуатації селян і піднесення антикріпосницького руху.
Що вам відомо про селянські повстання наприкінці ХVІІІ ст.— в перші десятиріччя ХІХ ст., вторгнення Наполеона до Росії?
Протягом чотирьох років (1789–1793 рр.) тривало повстання в с. Турбаях. Відомі великі селянські заворушення на початку ХІХ ст. на Катеринославщині, Полтавщині. На Правобережній Україні через кілька десятиліть після Коліївщини (1768 р.) діє оспіваний у народних піснях і переказах Устим Кармалюк (1787–1835 рр.), який організовує виступи проти панів. Завойовницьке вторгнення Наполеона в Росію в 1812 році підняло народні маси на вітчизняну війну проти окупантів. Український народ, охоплений загальною хвилею гніву проти іноземних загарбників, узяв участь у цій війні.
Надії народу на скасування кріпацтва виявилися марними; навпаки — панщинний тягар став ще важчим. Представники передової інтелігенції заснували таємні політичні організації, які пізніше були названі декабристськими: «Північне товариство» (в Петербурзі), «Південне товариство» (в Україні).
2. Духовне поневолення нації
· Царський уряд, відкриваючи школи, намагався зробити їх опорою реакції і русифікувати за їх допомогою населення України.
· Видавати газети й журнали українською мовою уряд не дозволяв.
· Російський історик і письменник М. Погодін трактував українську мову як говірку російської, не визнавав її мистецьких якостей.
· У рецензіях на альманах «Ластівка» В. Бєлінський твердив, що нація, яка втратила свою культурну верхівку і державність, не може мати власного письменства.
· 1863 р.— валуєвський циркуляр, за яким заборонялося друкувати книги й журнали українською мовою.
· 1876 р.— ємський акт: заборона ввозити з-за кордону українські книжки будь-якого змісту, видавати оригінальні твори та переклади з інших літератур. У результаті цього більшість художніх творів та наукових праць залишалися в рукописах і нерідко губилися.
· Українською мовою заборонялося:
а) викладання в Києво-Могилянській академії;
б) використання «Букваря»;
в) читання молитов і ведення церковної служби;
г) проведення навчання у школах;
д) демонстрування театральних вистав;
е) здійснення перекладів з російської мови;
ж) видання дитячої літератури.
3. Життя народу — предмет художнього зображення
Досить виразно відбилось незадоволення мас кріпосницьким ладом у творах І. Котляревського, хоч він і не закликав до боротьби проти цього ладу. Показово, що після Вітчизняної війни 1812 року його творчість зв’язана була певною мірою з декабристським рухом.__ _ Гулак-Артемовський у ранніх творах, Квітка-Основ’яненко, Гребінка (хто більшою, хто меншою мірою) критикують окремі риси кріпосницького ладу, підносять ідеї гуманності, але їх критика не спрямована проти основ феодально-кріпосницької системи.
Т. Шевченко, співець покріпачених мас, гостро критикує й викриває всю систему самодержавства та кріпосницького ладу і закликає до їх знищення.
Визначне місце боротьба проти кріпосницького ладу займає і в творчості Марка Вовчка, Л. Глібова.
Отже, із самого початку існування нової української літератури розгортається в ній боротьба за народність. Але саму народність різні письменники, залежно від свого світогляду, розуміли по-різному. Одні вбачали народність лише в насиченні своїх творів фольклорними образними висловами, у відтворенні народних звичаїв, у змалюванні побуту. Інші намагалися відбити погляди й прагнення народних мас. Найбільш передові митці слова того часу розкрили у своїх творах незадоволення мас самодержавно-кріпосницьким ладом, змалювали народні повстання проти гнобителів. Таким був насамперед Т. Шевченко.
4. Розвиток фольклористики
Як уже зазначалося, нова українська література багато чого успадкувала від давньої. Разом з тим, як і в попередні епохи, на її становлення й розвиток постійний вплив мав і фольклор.
Посилилася увага вчених, письменників, освічених людей до збирання народних творів та видання їх у періодиці й збірками. Найважливіші з цих збірок — М. Цертелєва «Опыт собрания малороссийских песней» (1819), М. Максимовича «Малороссийские песни» (1827), «Украинские народые песни» (1834). З цих збірок і безпосередньо з уст народу письменники черпали сюжети, образи, зображувально-виражальні засоби для своїх творів.
5. Основні художні напрями
5.1. Класицизм (від лат. classicus — взірцевий) — літературний напрям, що означає наслідування зразків античності.
Особливості класицизму:
· будова художніх творів на засадах розуму з ігноруванням особистих почуттів людини;
· наслідування греко-римського мистецтва;
· теми до творів добиралися лише з античної або вітчизняної історії;
· позитивні персонажі — герої греко-римської або національної історії, представники панівної верхівки; негативні — вихідці із соціальних «низів»;
· зображення героя тільки під час виконання державного обов’язку; підпорядковування особистих інтересів державним;
· наділення своїх героїв тільки однією-двома рисами вдачі — чесністю, доблестю, розумом, талантом або зрадливістю, підступництвом, недоумкуватістю тощо;
· сувора пропорційність усіх частин твору;
· чіткість, ясність, простота викладу;
· пейзажі переважно урбаністичні: фортеця, палац, міська вулиця або площа; інтер’єри — тронний зал, парадний покій тощо;
· мова: вживання архаїзмів, слів-символів; пишномовність;
· літературний рід: драма, менше — лірика; епос майже не представлений.
5.2. Романтизм виник у літературі, мистецтві та в гуманітарних науках європейських країн в кінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.
Романтики, зокрема прогресивні, широко звернулись до поетичного освоєння народних переказів, легенд, повір’їв і збагатили нашу літературу відомими баладами, поемами, піснями в народному дусі (чимало пісенних поезій, написаних романтиками, увійшло у фольклор, наприклад: «Дивлюсь я на небо» М. Петренка, «Не щебечи, соловейку» В. Забіли, «Де ти бродиш, моя доле» С. Писаревського, ряд поезій молодого Шевченка та ін.).
Цінними в художній спадщині прогресивних романтиків є також твори, в яких оспівано славне минуле нашого народу і виведено героїчні образи борців за волю (найвидатнішими з них є, звичайно, твори молодого Шевченка — «Гайдамаки», «Гамалія» та ін.). Романтики створюють в основному ліричні і ліро-епічні твори.
5.3. Реалізм — літературний напрям, який правдиво відображує дійсність; звертається увага на взаємини людини і навколишнього середовища.
Вже у творах І. Котляревського правдиво змальовано картини побуту України і разом з тим порушено деякі важливі питання суспільного життя. В його творчості досить виразно виявились критичні елементи в зображенні життя панів та чиновників. Письменник вивів також позитивні образи представників народних мас і протиставив їх образам панівної верхівки тодішнього суспільства. Політичний внесок у розвиток реалізму в українській літературі зробили також Гулак-Артемовський (у ранніх творах), Квітка-Основ’яненко, Гребінка.
Повне утвердження реалізму в українській літературі здійснено було Шевченком. Він підніс у своїй творчості найважливіші питання свого часу, змалював народне життя в усій його глибині. Його реалізм — критичний. У сатирично змальованих образах царів і їхніх вельмож, поміщиків, чиновників, духовенства поет гнівно викриває самодержавно-кріпосницький лад у самих його основах, у його хижацькій суті і закликає до боротьби з цим ладом, до його знищення.
Водночас у позитивних образах борців проти царизму та поміщиків Т. Шевченко показав великі сили народу, виразив свою віру в краще майбутнє, в перемогу мас над гнобителями. Позитивні герої його творів є носіями волелюбності, ненависті до неправди і насильства, готовності віддати своє життя в боротьбі за визволення з-під гніту поміщиків.
6. Бурлескна стильова течія
Бурлеск (від іт. вurla — жарт) — жартівливе трактування в знижувальному тоні тем і образів, про які звичайно прийнято говорити поважно.
Бурлескна течія вносила в літературу елементи народного гумору й сатири. В цьому полягало її позитивне значення.
Основна ознака бурлеску — контраст між темою і сюжетом твору та його словесною формою: про поважні події розповідається розмовно-побутовою мовою зі значною домішкою грубих слів і висловів, жартівливим тоном.
ПЕРЕВІР СЕБЕ (ТЕСТ)
1. Історична подія, яка не відбувалася під час становлення і розвитку нової літератури:
а) народне повстання під керівництвом У. Кармалюка;
б) селянські заворушення на Катеринославщині, Полтавщині;
в) війна 1812 року;
г) обирання гетьмана після смерті Б. Хмельницького.
2. Документ, що забороняв друкування будь-яких книг українською мовою:
а) доповідь В. Бєлінського; б) Статут про початкову школу;
в) наказ Київського митрополита Мисливського;
г) валуєвський циркуляр 1863 року.
3. Письменник, у творах якого досить виразно відбилось незадоволення мас кріпосницьким ладом, хоч він і не закликав до боротьби проти самодержавства:
а) Г. Квітка-Основ’яненко; б) П. Гулак-Артемовський;
в) І. Котляревський; г) Є. Гребінка.
4. М. Максимович — видатний український фольклорист ХVІІІ — початку ХХ ст., що уклав збірки у 1827, 1834 рр., з народних:
а) казок; б) пісень; в) прислів’їв і приказок; г) міфів і легенд.
5. «Класицизм» з латинської мови — літературний напрям:
а) прогресивний; б) актуальний; в) взірцевий; г) правдивий.
6. Ознака, не притаманна класицизму:
а) показ особистості у рухах душі, думках, почуттях, прагненнях;
б) сувора пропорційність всіх частин твору;
в) чіткість, чесність, простота викладу;
г) добірка тем виключно з античної або вітчизняної історії.
7. Літературний напрям, представники якого широко звертались до поетичного освоєння народних переказів, легенд, повір’їв і збагатили українську літературу відомими баладами, поемами, піснями в народному дусі:
а) бароко; б) Відродження; в) романтизм; г) класицизм.
8. Найціннішим у художній спадщині прогресивних романтиків було:
а) наслідування греко-римського мистецтва;
б) оспівування славного минулого українського народу;
в) уникнення вживання ними архаїзмів, слів-символів;
г) яскрава контрастність, емоційність образів.
9. Повне утвердження реалізму в українській літературі було здійснено:
а) Г. Сковородою; б) І. Котляревським; в) Т. Шевченком; г) Л. Глібовим.
10. «Бурлеск» — означає «жарт» з мови:
а) німецької; б) французької; в) англійської; г) італійської.
11. Позитивне значення бурлескної течії в українській літературі полягає в тому, що вона:
а) містила елементи народного гумору й сатири;
б) приділяла значну увагу авантюризму, пригодам героя;
в) демонструвала бачення ідеального у всебічно розвиненій особистості людини, героя;
г) утверджувала віру в соціальний і науковий прогрес.
12. Укажіть основну ознаку бурлеску:
а) раціоналізм;
б) контраст між темою і сюжетом твору;
в) присутність мотиву «втечі від реальності»;
г) зображення типових характерів людей у типових обставинах.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Дослідіть, яким чином суспільно-історичні обставини кінця ХVІІІ ст. вплинули на особливості становлення і розвитку нової української літератури. Власні спостереження узагальніть.
2. Чому, на ваш погляд, тема життя народу була предметом художнього зображення у творах нової української літератури. Наведіть переконливі приклади.
3. Олександр І нагородив І. Котляревського чином майора, пенсією 500 крб. щорічно, діамантовим перснем за:
а) його героїзм під час війни 1812 р.;
б) те, що сумлінно виконував обов’язки директора Будинку виховання дітей бідних дворян;
в) цікавий зміст першого, написаного ним, твору «Енеїда»;
г) досягнення у перекладацькій діяльності.
Картка № 2
1. Чому саме, на вашу думку, І. Котляревський користувався великим авторитетом у земляків? Які риси характеру митця вам імпонують? Відповідь вмотивуйте.
2. Яких страждань і утисків зазнала українська мова наприкінці ХVІІІ ст. і в подальшому? Чим це було викликано? Свої міркування обґрунтуйте.
3. Укажіть рід діяльності І. Котляревського, який є «зайвим» у логічному ряді:
а) вчитель; б) військовослужбовець; в) композитор; г) чиновник-канцелярист.
Картка № 3
1. Що, на ваш погляд, надало можливості Івану Петровичу пережити скрутне становище, пригнічення після того, як його начальник-самодур відправив у відставку, і письменник вимушений був шукати з «худеньким» гаманцем нове місце роботи? Чи можна вважати митця вольовою, мужньою людиною?
2. Доведіть, що І. Котляревський — основоположник нової української літератури. Власні аргументи вмотивуйте.
3. Митець поетичного слова, що написав твір «На вічну пам’ять Котляревському»:
а) Є. Гребінка; б) М. Шашкевич; в) М. Костомаров; г) Т. Шевченко.