Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Готуємось до ЗНО (сторінка 2)

Готуємось до ЗНО

Словник іншомовних слів за редакцією О. С. МЕЛЬНИЧУКА

Статті словника складаються з слова-заголовка, етимологічної довідки (пояснення походження іншомовного слова) та дефініції (визначення). В разі потреби стисло подаються додаткові пояснення. Особливо важливі статті мають розгорнутий характер. Слова-заголовки набрано напівжирним шрифтом. Усі вони подаються з наголосом, іноді з двома, якщо слово вимовляється з подвійним наголосом, наприклад: анапест, патина. Заголовок складається …

Детальніше »

Не “з тих пір”, а “відтоді” та інші правила української мови. Шпаргалка на щодень

Короткий курс української мови. Не “з тих пір”, а “відтоді”; не “з цих пір”, а “відтепер”; не “до цих пір”, а “досі”; не “з яких пір”, а “відколи”.  Наприклад: “Відтоді ми з ним товаришуємо”; “Відтепер ти відвідуватимеш її щотижня”; “Досі вона не могла цього збагнути, а тепер їй вдалося”; “Відколи …

Детальніше »

ЗНО 2015 Українська мова та література

Шановні відвідувачі сайту! На цій сторінці зібрано матеріал для опрацювання. Тестові завдання ЗНО 2015 у друкованому вигляді, відповіді до них. Також є посилання на онлайн-тестування для самоперевірки. Зовнішнє незалежне оцінювання (базовий рівень) 2015 року з української мови та літератури Зовнішнє незалежне оцінювання (базовий рівень) 2015 року з української мови та …

Детальніше »

Іменник

Іменник Іменником називається повнозначна частина мови, яка має значення предметності. Іменники означають конкретні предмети, явища, абстрактні поняття. Під поняттям предметності розуміють не тільки назви конкретних предметів (хліб, хустка), а й опредмечені ознаки (зелень, темнота, порядність), дії і стани (каяття, розуміння), абстрактні поняття (сум, слава, хазяйновитість). За значенням іменники поділяються на …

Детальніше »

Дієприслівник

Дієприслівник Дієприслівник – особлива незмінна форма дієслова, що називає додаткову дію, яка супроводить іншу, основну дію. Дієприслівники відповідають на питання  ЩО РОБЛЯЧИ?  (кажучи, наздоганяючи)та  ЩО ЗРОБИВШИ? (сказавши, наздогнавши). Дієприслівник – незмінна форма, тому закінчення не має. У кінці дієприслівників завжди пишемо И. Дії, названі дієсловом-присудком (основна) та дієприслівником (супровідна), виконуються …

Детальніше »

Дієприкметник

Дієприкметник – особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом (зроблений – такий,що його зробили; міцніючий – такий, що міцніє) Дієприкметник поєднує у собі ознаки прикметника та дієслова. До прикметника дієприкметник подібний тим, що: відповідає на питання ЯКИЙ? ЯКА? ЯКЕ? ЯКІ? змінюється за родами, числами, відмінками; стоїть …

Детальніше »

Дієслово

Дієслово Дієслово – самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зроблять? що зробили? тощо. Дієслова означають: конкретну фізичну дію (будувати, креслити); стан (спати, стояти); вияви ознаки (білити, блищати); процес мовлення й мислення (розповідати, міркувати); стосунки між людьми, …

Детальніше »

Займенник

Займенник Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Відповідає на питання хто? що?який? чий? скільки? Займенники використовують для заміни іменників, прикметників, числівників з метою уникнення повторень, тому значення більшості займенників стає зрозумілим лише у контексті.  (Його весна ніколи не зів’яне, …

Детальніше »

Прикметник (авторська розробка)

Прикметник Прикметником називається самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? (густий ліс, Шевченкові поезії) Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками, узгоджуються з іменниками, належать до іменних частин мови.  У реченні прикметники найчастіше виступають означеннями. (Блакитна імла повила далекі села, гори, садки.) Рідше – …

Детальніше »

Числівник (авторська розробка)

Числівник Числівник – це повнозначна самостійна частина мови , що називає кількість предметів при лічбі (кількісні) та порядок при підрахунку (порядкові) Розряди за значенням:  кількісні (скільки?)             власне кількісні  десять, вісім, нуль            дробові  сім десятих            збірні   четверо            неозначено-кількісні  багато, чимало, кілька порядкові (який за порядком?) четвертий, одинадцятий Кількісні числівники відмінюються …

Детальніше »