Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Записи за тегами: література 7 клас (сторінка 4)

Записи за тегами: література 7 клас

Климко (частина 2). Тютюнник Григір Михайлович

Читати частину 1 Продовження Вони відійшли вже далеченько від базару, а Зульфат все ще тремтів, мов у пропасниці, і раз по раз люто озирався, блискаючи очима. Наталя Миколаївна легенько погладила його блідою, в синіх прожилочках рукою по чорній стриженій голові й сказала: — Ну годі-бо, Зульфате, заспокойся… Кармелючок мій милий. …

Детальніше »

Климко (частина 1). Тютюнник Григір Михайлович

Климко Тютюнник Григір Михайлович РОЗДІЛ І Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам’яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, — без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження. Климко …

Детальніше »

Вогник далеко в степу (частина 2). Тютюнник Григір Михайлович

Читати частину 1. Продовження: І знову сидимо, слухаємо воду в струмку та вовка за млином. — Чого він тож-то коло млина тиняється? Там же ні кошари, ні свинарника. — Він не тиняється, а сидить на задніх лапах, закинув голову і плаче з голоду, — каже Силка. — Жде глупої ночі, …

Детальніше »

Вогник далеко в степу (частина 1). Тютюнник Григір Михайлович

Вогник далеко в степу Тютюнник Григір Михайлович Нас прийняли до училища разом: трьох Василів — Василя Силку, Василя Обору, Василя Кібкала — і мене. Мене-то звати Павлом, а прозивають Павлентієм. Ну, та я, правда, сам і винен. Василів узяли з першого ж дня, а, мене забракували: сказали, що малий. Хлопців …

Детальніше »

ЛРК. О.П.Довженко Оповідання (“Сон”, “Незабутнє”, “Відступник”)

Олександр Довженко СОН Сьогодні снилося мені, що є на світі Бог. Що покликав він мене до себе і повелів ангелам своїм випалити з моєї душі й вирубати огненним мечем пригноблення, смуток і страх за матір отчизну свою, і за все, що я люблю, чому служу, на що молюсь; за долю …

Детальніше »

ПЧ. Михайло Стельмах. Поетична творчiсть

Мак цвiте   (ЛЕГЕНДА)   Степами турки i татари На конях мчать, мов чорнi хмари, I згаром дихає земля – Навкруг пожари, як  петля, Й петлю розкручує ординець: Вiн одшукав живий гостинець – Дiвча бiжить босонiж в бiр. ЇЇ вiн схопить у ясир, В прокислу зашморгне  сирицю Й продасть у  Кафi з торговицi. I сльози дiвчини, й життя Проп’є без жалю i пуття. …

Детальніше »

Гуси-лебеді летять. Стельмах Михайло (частина 2)

Читати частину 1. РОЗДIЛ ЧЕТВЕРТИЙ За хмарами-хмарами куталось сонце; воно зрiдка опускало пiд краї неба iмлавi просвiтки, i тодi земля трималась на них, мов колиска. Навколо тихо бринiв золотий пiвсон передосiннього степу. Здалеку, наче по блакитнiй водi, поволi пропливав приломлений до плуга орач, а за ним, бiля самого неба, вiтряки …

Детальніше »

Гуси-лебеді летять. Стельмах Михайло (частина 1)

Моїм батькам — Ганнi Iванiвнi й Панасу Дем’яновичу з любов’ю i зажурою РОЗДIЛ ПЕРШИЙ Прямо над нашою хатою пролiтають лебедi. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар i струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв. Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього спiву, …

Детальніше »

За сестрою. Чайковський Андрій

(Оповідання з козацької старовини) І На правому березі ріки Самари, яких десять миль від Дніпра, лежало українське село Спасівка. Даремно шукав би хто його в теперішню пору. Воно пропало. Зруйноване, поросле травою, як багато-багато інших тогочасних українських осель. Спасівка не відрізнялася своєю долею від інших осель. Так само була подібна …

Детальніше »