Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде — …
Детальніше »Тарас ШЕВЧЕНКО. Думка
Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,— Тяжко з ними …
Детальніше »На вічну пам’ять Котляревському. Т.Г.Шевченко
Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає, – А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо – та й байдуже… Минулось… пропало… Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, …
Детальніше »Олександр Довженко. Україна в огні
У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа, мов на картині родина колгоспника Лавріна Запорожця і тихо співала “Ой піду я до роду гуляти”. Це була пісня материна. Пісня була весела і журна одночасово, як і життя людське. Мати …
Детальніше »Зачарована Десна. Довженко Олександр
Текст повісті + БОНУС аудіозаписи від проєкту sluhay.com.ua В сьому короткому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспішає зробити відразу деякі визнання: в його реальний повсякденний світ що не день, то частіше починають вторгатися спогади. Що викликає їх? Довгі роки розлуки з землею батьків, чи то вже так положено людині, що приходить …
Детальніше »Вершники. Юрій Яновський
ПОДВІЙНЕ КОЛО Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок, а пил уставав, як за чередою; ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг. Його чорний шлик віявся по плечах. “Рубай, брати, білу кість!” …
Детальніше »Іван Котляревський. Наталка-Полтавка
І В А Н К О Т Л Я Р Е В С Ь К И Й Н А Т А Л К А — П О Л Т А В К АОпера малороссийская в 2-х действиях + БОНУС аудіозаписи від проєкту sluhay.com.ua ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА: В о з н ы …
Детальніше »ПЧ. Мензатюк Зірка. Таємниця козацької шаблі
Розділ 1, у якому з’являється Машка Спочатку давайте познайомимося з Машкою. Вона не вельми гарна, хоча вважає себе красунею. У неї великі, ясні кришталеві очі — ото через них і зроджуються Машчині претензії на красу. Вночі вони пронизують темряву, наче ніж розм’якле масло. Але більше їй нічим похвалитися. Машка давно …
Детальніше »Чайка на крижині. Поема. Ліна Костенко
Чайка на крижині В цьому році зима не вдягала білої свити.Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.Пошукала, поплакала... Що ж робити? —Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав.Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.Сперечалася з морем, несла сум"яття вітрів.Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,Як проснулись дерева і …
Детальніше »ЛРК. Фікус. Чоловік з конем у білому степу. Шептуни. Пономаренко Любов
Фікус Сіється розбрат і райські сади вкриває трава забуття. Немає з-поміж нас праведників. Старці-самітники, які пішли в ліси, повмирали. І тому ні в кого спитати, чи буде кінець світу за два роки. Чи стануть у зріст річки, чи піднімуться з корінням ліси, несучи за собою гнізда, нори і гаддя. Чи …
Детальніше »
Urkland. Персональний сайт учителя української мови та літератури Тихомирової Катерини Валентинівни Чернігівський ліцей 32. Розроблено для дистанційного навчання та спілкування з учнями.