Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Дитяча творчість / НАЙКРАЩА КРАЇНА (Екологічна казка) (Роговенко Дмитро, 5 клас, 2015р.)

НАЙКРАЩА КРАЇНА (Екологічна казка) (Роговенко Дмитро, 5 клас, 2015р.)

Є на світі така велична, могутня та гарна країна, яка зветься Україною. Живе в ній багато народу, а звуться вони українцями. Країна має широкі степи, родючі землі, великі бурхливі річки, і особливо багата вона на природу. Дарувала вона своїм жителям квітучі лани, багаті врожаї.

Та не розуміли люди, що вони мають цінувати дану їм можливість жити в такій країні. Терпіла Україна довго, чекала, може одумаються люди і почнуть жити по-іншому. Але люди продовжувати вирубувати ліси, будувати хмарочоси, заводи, які тільки шкодили навколишній природі. Річки поступово замулювались, повітря задимлювалось, ліси збіднялися.

Одного дня домовились між собою птахи, тварини, дерева і рослини відплатити людям за їх недбальство і рушили до іншої країни, де народ цінує природу та дбає про найменших мешканців.

Прокинулись вранці люди і не почули пташиного співу, дзюрчання річок, навіть шуму вітру – все живе навкруги почало в’янути і втрачати життя. Небо затягла велика чорна хмара, вода у річках застигла, дерева похилили гілля. Жодної тварини не було помітно.

Стало зрозуміло людям, що відбулося, але ще вони не усвідомлювали своєї провини.   

Настав холод, бо навіть сонце перестало як слід гріти, йшли затяжні дощі, небо наче плакало розгублено, бо так йому було важко дивитись, до чого призвело недбале ставлення людей до свого існування. Поле не родило врожай, ліси не давали своїх дарів, завжди було похмуро. Не стало у всіх жаги до життя, похмурі та страшні будні потяглися день за днем.

Люди самі почали від’їжджати із своєї країни до інших через такі умови. Але залишились ті, що усвідомили провину перед природою. Переглянули вони своє ставлення до навколишнього середовища, переробили багато технологій на виробництвах, очистили річки, для тварин влаштували заповідники, машини стали випускати на сонячних батареях. Всі зрозуміли, що їх життя залежить лише від них самих. Вибачились вони перед природою таким чином та стали очікувати на повернення всього того, що пішло колись.

З того часу зажив краще народ український. Врожаями рясніла земля, небо лисніло своєю теплінню, сонячне проміння зігрівало всіх мешканців. Побачивши з висоти, що країна змінилась, птахи рознесли таку радісну звістку всім тваринам, що пішли колись. Вони дуже сумували на чужині, тому із радістю зібрались повернутись додому.

Країна розквітла й стала найбагатшою серед інших. А люди назавжди запам’ятали свої помилки та пообіцяли, що ніколи більше так не вчинятимуть.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *