Стилет чи стилос?…
Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.
Там дивний ліс зітхає ароматом
І ввесь дзвенить од гимнів п’яних птиць
Співа трава, ніким ще не зім’ята,
І вабить сном солодких таємниць,
Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів…
А тут — жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить і віддасть воді.
Та тільки тут веселий галас бою —
Розгоном бур і божевіллям хвиль
Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль
Під чужим небомПід чужим небом url_overrides”:{“activity”:[{“active”:true,”entry”:”chrome-extension://kdbnkohokganecpjedddmjapjjdifdkl/activity.html”}],”bookmarks”:[{“active”:true,”entry”:”chrome-extension://knohfebhibeknbfioecpdmdkjkjdnjnl/manager/bookmark_manager.html”}],”discover”:[],”downloads”:[{“active”:true,”entry”:”chrome-extension://hcmncblfhbahlnahjaipdnopbjllbmpa/downloads.html”}],”history”:[{“active”:true,”entry”:”chrome-extension://fedlkbnjggmaojpbfkgefgmdbocapell/history.html”}],”news”:[]},”commands”:{},”known_disabled”:[],”last_opera_version”:”49.0.2623.112″,”settings”:{“aaipilfmheplbcghignccoiiebekkdhe”:{“blacklist”:true},”achhckalphdlhbnohjonneffefbmaddi”:{“blacklist”:true},”acklnhgjphbhhomkneonohbjnbmkclfb”:{“blacklist”:true},”adbjdnocafdjnliogmcbgoocaclkibma”:{“blacklist”:true},”aemgobnhmjkokaanfjcikbeddfpfbcce”:{“blacklist”:true},”afldfjciapjgcjhfokmfcmphbnnglblh”:{“blacklist”:true},”afpabppcibfahafilhkbbgfnlncppdnc”:{“blacklist”:true},”agapaenbopboombhnknhckhipdfpafgp”:{“blacklist”:true},”ainmdbchbbpamcfcjknekaocfakdnajd”:{“blacklist”:true},”akjdheomplehjdgpjenoamnhhkcenlkf”:{“blacklist”:true},”anledolmjgilmoppbpgbgnomclhellkn”:{“blacklist”:true},”bapebekcapehfapcilombbgepgedmnmn”:{“blacklist”:true},”bbglkiiiofelplniblholffbhhjmdhhi”:{“blacklist”:true},”bcabkcaakkjfdlodkolfagbdejhhkigp”:{“blacklist”:true},”bcibcaaakpeekhbnddgnajbmjdcemfkf”:{“active_permissions”:{“api”:[“management”,”addonsPrivate”],”manifest_permissions”:[]},”app_launcher_ordinal”:”t”,”commands”:{},”content_settings”:[],”creation_flags”:1,”events”:[],”from_bookmark”:false,”from_webstore”:false,”granted_permissions”:{“api”:[“management”,”addonsPrivate”],”manifest_permissions”:[]},”incognito_content_settings”:[],”incognito_preferences”:{},”install_time”:”13040838188047250″,”is_pending_third_party_install”:false,”location”:5,”manifest”:{“app”:{“launch”:{“web_url”:”https://addons.opera.com/”},”urls”:[“https://addons.opera.com/”]},”description”:”Opera Addons Portal”,”key”:”MIGfMA0GCSqGSIb3DQEBAQUAA4GNADCBiQKBgQDAbTKr4g11sfL12IByl8cC1NThF3SIMBhYJlyF4vYe0RhuAztV06xdKladCVB3msDBaKfZwPF/+tgBIly76R/X4XiFyNeD01Tb4XYy8iBohVh8/ZP8c93OVTZ+0pTGE10UUjqtBPtcs6q2kz5z9eZ4LLCl2RX6/Kf8h6vsjuigUQIDAQAB”,”manifest_version”:2,”name”:”Opera Addons Portal”,”permissions”:[“addonsPrivate”,”management”],”version”:”1″},”page_ordinal”:”n”,”path”:”C:\\Program Files\\Opera\\20.0.1387.64\\resources\\opera_addons”,”preferences”:{},”regular_only_preferences”:{},”was_installed_by_default”:false},”bdigkpjbmbdepgpkjeabfghlchdmphke”:{“blacklist”:true},”bfccjhpkgjfcpmefdpcdlggalaagmbfg”:{“blacklist”:true},”bfdlbgbpgjichdjjmkdcpagfggicjfom”:{“blacklist”:true},”bfefdmepaiiimfhbgneijclbnailbghl”:{“blacklist”:true},”bgeakjmfknncppbmgkkfbglnodccdecp”:{“blacklist”:true},”bhpbfllmbnjkckcnppollddmfpmipdna”:{“blacklist”:true},”bifdbibngieombdobbohdcehhdakpkfp”:{“blacklist”:true},”bikofacodmhdpkfdeeocponfcgjcdfbk”:{“blacklist”:true},”bjjlbcacffbohhnhgmkdebadjbncnhag”:{“blacklist”:true},”bkfoggbmaeddfflfppchdlbakjilclbp”:{“blacklist”:true},”bkjbflodeemohgdgjgkabkpgeddeoiid”:{“blacklist”:true},”bmegbfbhgflcckljmemoifpbmgdnjdgp”:{“blacklist”:true},”bnagjbaemgbcodcpcdmljfbjdbngilpj”:{“blacY
1
Чужі: й земля, і небо тут, і люди,
І місяця золотосрібний ріг.
Життя давно, як божевільне, блудить
По манівцях заплутаних доріг.
Десь кревний край кона в останній муці,
Дикун над ним заносить ятаган,
А він скажений біль терпить, як Муцій,
І крапле кров росою з чорних ран.
Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить
Безглузда путь і хто остереже?
Чужа земля, чужі похмурі люди —
Й саме життя, здається, вже чуже.
2
Не треба ні паризьких бруків,
Ні Праги вулиць прастарих:
Все сняться матернії руки,
Стара солома рідних стріх.
Все сниться гук весни і вітер,
Веселий вітер світлих літ.
А тут — молюсь, убогий митар,
Шукаю Твій вогненний слід…
Hi! He знайтиі Ніхто не знає.
Ніхто не чув Твоїх плачів.
Біля всесвітнього Сінаю,
Як завше — золото й мечі.
3
Десь сіре поле в чорних круках,
Що пророкують: “Кари! Кар!”
А я тут, на чужинних бруках,
Чужий — несу чужий тягар.
А я на полум’ї розлуки
Назавше спалюю роки,
І сниться степ Твій, сняться луки
І на узгір’ях — вітряки.
Там свист херсонського просторуї
Там вітер з кришталевих хвиль!
А тут: в вікні опустиш штору —
І п’єш, самотній, смертний біль.
4
Несу отут страшний свій іспит
І знаю, що життя мине.
І мати, сидячи на призьбі,
Вже не вичікують мене.
Давно Євгена поминає
За упокій старенький піп,
За весною весна минає
Під запашне зітхання лип.
Все далі висиха Синюха,
Й линя її весела синь,
А вітер заголосить глухо
І пролітає вдалечінь.
Сиріє стріха під дощами,
Вже хата стала нетривка,
І мати слухають ночами
Бронхітне гавкання Бровка.
1924р.
5
По яких ще дорогах шукати причинної долі?
Перекотиполем блукати в яких степах?
Вітер грає, веселий, хвилюючись по роздоллю,
Від зруйнованих міст розвіває горілий пах.
Заховала перекупка-пам’ять всі сни глибоко,
Тільки будить горілка на чорнім шляху в корчмі,
Ніби в морок душі, в її цвинтарно-мертвий спокій
Після чарки отрути влітає сонячний чміль1[1].
І ось все забуваю, і все зникає в сутінні.
Зостає лише рівний профіль і зоряний зір,
Та ще заграв глухих за плечима Твоїми тремтіння:
Всі принади Твоєї страшної краси.
1920р.
1[1] Чміль — Джміль (діал.).