Urkland. Персональний сайт учителя української мови та літератури Тихомирової Катерини Валентинівни Чернігівський ліцей 32. Розроблено для дистанційного навчання та спілкування з учнями.
Радимо прочитати
Пісні літературного походження. Микола Вороний. Тарас Шевченко
Уривки з тексту презентації:
Павло Чубинський був звинувачений шефом поліції в авторстві: «возмутительных песен и прокламаций», «за вредное влияние на умы простолюдинов». У 23-річному віці він був висланий на проживання під наглядом поліції в Архангельську губернію саме за авторство славетного вірша.
Лише Іван Франко та Леся Українка визначили «Ще не вмерла Україна» як національний гімн.
Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 р. пісня «Ще не вмерла Україна» звучала як національний гімн при УНР (Українська
Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії.
Хоча, протягом національно-визвольних змагань «Ще не вмерла Україна» звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гімн Карпатської України.
Історія створення українського гімну починається 1862 року, коли український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна».
На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя на Галичині в 60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику спочатку як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із пісні-солоспіву хорову композицію.
Президією Верховної Ради України 15 січня 1992 року було затверджено музичну редакцію Державного гімну України («Ще не вмерла Україна»), автором якої є Михайло Вербицький.
Перегляд презентації у картинках:
Лінк на “Ой у лузі червона калина”
Лінк на “Як тебе не любити, Києве мій”
Лінк на “Тече вода в синє море”
Історична довідка про Івана Підкову
Google-презентація із відеоматеріалами доступна за лінком.