Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Дистанційне навчання / Михайло Стельмах. Уроки під час дистанційного навчання. 7 клас

Михайло Стельмах. Уроки під час дистанційного навчання. 7 клас

Українська література: підруч. для 7 кл. загальноосвітн. навч. закл. / О.М.Авраменко. – К.: Грамота, 2015.

Урок №1

Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи.

 Шарль Луї Монтеск’є

Тема: Михайло Стельмах. Коротко про митця. Його поетичне сприйняття світу. “Гуси-лебеді летять” – автобіографічна повість про дитинство

  1. Біографія М. Стельмаха

Презентація вчителя.

2. Опрацювання матеріалів підручника.

 Підручник, с.109

3. “Гуси-лебеді летять”

Літературний паспорт (Записати).

Тема: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком.

Ідея: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились».

 Жанр: автобіографічна повість.

Герої твору «Гуси-лебеді летять»: Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну і, звичайно, дядько Себастіян — це полюс добра

А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»…

4. «Гуси-лебеді летять…» історія створення. (Записати)

 У 1963 році Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство — «Гуси-лебеді летять», де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. Повість «Гуси-лебеді летять» М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою». 

У творі М. Стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки).

5. Читання частин твору.

Аудіокнига.

1 розділ    

 Читати у підручнику с. 110-116

2 розділ    

Читати у підручнику с. 117- 126.

Читати твір повністю (скористайтесь матеріалами сайту учителя)

6. Домашнє завдання.

  • Написати коротку біографічну таблицю М.Стельмаха (скористайтесь матеріалами сайту учителя)

Прочитати “Гуси-лебеді летять” 1-2 розділи.

  • Висловіть свою думку щодо зимових розваг у дитинстві Михайлика.

Урок №2

Кожен, хто перестає вчитися, старіє, – не важливо, в 20 або 80 років, – а будь-який інший, хто продовжує вчитися, залишається молодим. Найважливіше в житті – це зберегти мозок молодим.

 Генрі Форд

Тема: Звичаї, традиції українців. Єдність світу природи і світу дитячої душі. Образ гусей-лебедів.

  1. Презентація вчителя ”Єдність світу природи і світу дитячої душі у повісті М.Стельмаха “Гуси-лебеді летять”
  • Виписати цитати із презентації.

2. Теорія літератури.

Символ — це художній образ, який містить вказівку на предмет зображення й водночас — на предмет, явище, ідею, які безпосередньо не називаються.

Обрамлення (образ гусей на початку і в кінці твору)

Обрамлення – особливий художній прийом у творі, який за допомогою зв’язувальної рамки – повтору на початку і в кінці твору тих самих рядків або того самого опису – більш яскраво розкриває головну думку.

3. Образ гусей-лебедів у повісті.

Весна — символ молодості.

Символічною є й назва автобіографічної повісті Михайла Стельмаха. Лебеді, які щороку відлітають на зиму в теплі краї, а потім повертаються, символізують плин життя — пройшов ще один рік. Вони також означають щасливе дитинство, чистоту, відродження. Пригадайте, як у першому розділі дід розповідає про цих благородних птахів: «От і принесли нам лебеді на крилах життя…” Своїм корінням такі символи сягають давніх часів, первісних вірувань людини.

Гуси-лебеді виносять хлопчика з біди у його казці. 

Лебеді уособлюють красу, вірність, допомагають сприймати їх по-особливому, душею. Самий смисл буття в тому, щоб жити у мудрій злагоді з природою, знати насолоду праці і поезію людських взаємин. І, щоб навчитися цим дорожити, треба відчути потребу це берегти.

Лебеді допомагають поєднати світ природи зі світом людини, з її вчинками, поведінкою, роздумами, переживаннями. Вони виховують пошану, повагу, любов до рідної землі. Лебеді дають нам зрозуміти, що людина — мудрий друг і охоронець природи. Вона повинна розумно користуватися природними дарами. Чаруюча краса природи має бути в гармонії з людським життям. Михайлик бачить світ крізь призму казок. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі, перепілку в житі. Він прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у весняному небі, сподівається, що саме гуси-лебеді принесуть йому на своїх крилах щастя, радість, віру в краще життя.

4. Читання наступних розділів.

 Аудіокнига.

3 розділ   

4 розділ   

Прочитати твір повністю можна скориставшись матеріалами сайту вчителя.

розділи 1-3  

розділи 4-9    

5. Домашнє завдання.

  • Знати зміст 1-4 розділів
  • Записати цитати із презентації
  • Дати відповідь на запитання 12, с. 126 підручника.

Урок №3

Вчення моє полягає лише в тому, щоб мати чисте серце

 і любити свого ближнього як самого себе. 

 Конфуцій

Тема: Образ чутливого до краси Михайлика (М.Стельмах “Гуси-лебеді летять”)

  1. Вікторина за прочитаними розділами.

(Завдання або відповіді не переписувати. Натисніть на правильний варіант відповіді. Щоб перейти до наступного питання, внизу справа натисніть на стрілочку. Вона перетвориться на галочку. Останню сторінку із балами сфотографуйте або зробіть скріншот і додайте до роботи на оцінювання)

2. Образ Михайлика.

Є книги, які неможливо забути, бо вони наповнюють душу чистим світлом. І починаєш вірити у диво.

Саме такою є автобіографічна повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, сповнена дивовижного ліризму і казкового настрою. Особливо запам’ятовується образ головного героя — Михайлика.

Хлопчик надзвичайно тонко відчуває красу природи, вірить у різноманітні дива, що відбуваються навколо. А ще він любить лебедів, що пролітають над їхньою хатою. “Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів”. Дід розповідав Михайликові, що лебеді приносять весну, і хлопцеві дуже хотілося, щоб лебеді залишалися у них назавжди. Але слід сказати якесь таємниче слово, щоб вони послухали, та хлопчина ще його не знає. Михайлика дивує малесенький підсніжник, що пробивається крізь снігову ковдру, теплий літній дощ, гриби у лісі, він жаліє лісових мешканців.

Михайлика зачаровують плугатарі, які творять диво зростання хліба. Величезним щастям було для нього доторкнутися до плуга, провести свою першу борозну, тому що тільки тоді по-справжньому розумієш смак хліба.

А ще герой має хист до науки, любить читати. Книга для нього теж диво, яке відкриває нове і невідоме.

Михайлик любить мріяти про дивовижних лебедів, за допомогою яких він зростає.

Читаєш твір — і тепло, радісно стає на душі від того, що живуть на землі такі люди, як Михайлик. Розумієш, що він не зможе вирости злим і жорстоким. Якби більше було таких людей, то життя наше справді перетворилося б на казку.

3. Аудіокнига.

Розділ 5        

Розділ 6        

Прочитати розділи повністю можна скориставшись сайтом учителя

4. Домашнє завдання

  • Знати зміст 1-6 розділів
  • Пройти вікторину, зробити скріншот останньої сторінки із балами.
  • Напишіть, які почуття у вас викликала розповідь автора у своїй автобіографічній повісті про народні вірування, родинні традиції, виховання дітей.

Урок №4

Коли людина мислить, вона має сумнів, але вона впевнена, коли діє.

                                            А.Франц

Тема: Характеристика інших образів автобіографічної повісті М.Стельмаха “Гуси-лебеді летять” (діда, батька). Мова твору. Роль художніх засобів та елементів фольклору.

  1. Вікторина за 2 розділом.

2. Читання розділів 7-8.

Аудіокнига.

7 розділ

8 розділ

Прочитати розділи повністю ви можете скориставшись сайтом учителя 

Скорочено розділ 8 читати у підручнику, с. 127-131

3. Характеристика образу дідуся Дем’яна за повістю «Гуси-лебеді летять».

Дідусь Дем’ян – представник старшого покоління Стельмахів. Його яскраво змалював письменник у своїй автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять». Народився Дем’ян кріпаком, потім отримав волю. У розстрочку на сорок дев’ять років викупив частину землі поміщика, праця на якій годувала всю родину.

Гарне ремесло в працьовитих руках також допомагало в житті, адже «залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук». Уже будучи старим допомагав іншим своїм ремеслом стельмаха. З гордістю згадує письменник, що «серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт». «Чого тільки не вмів … дідусь!». Майстер на всі руки вправно робив і січкарню, і вітряк, і машину зумів завести.

 Незважаючи на бідне життя дідусь був веселим чоловіком, любив пожартувати. «Він дуже гарно сміється». «Мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі», переповнені добротою до простих, таких як він, людей. Але сердито проявляє норов у відповідь на небажання пана платити за роботу. Відважний  та непримиренний до будь-якої несправедливості: «Не поріж, то знов стоятимуть біля панської кам’яниці, хай там тільки одне горе стоїть!» .

Хоч дід був малограмотним, але свій багатий життєвий досвід та правду, традиції від діда-прадіда залюбки передавав онуку. Це він прививав йому любов до природи своїми цікавими розповідями, повними таємниць. Довго міркував та уявляв Михайлик, як «принесли нам лебеді на крилах життя». «Зорі віщують, — і знову якась таємниця вчувається … в дідових словах» для допитливого онука. «Сто друзів — це мало, один ворог — це багато!..» – така мудра характеристика чекала поганих людей з дідових уст.

 Дідусь Дем’ян працьовитий, добрий, турботливий, авторитетний, життєрадісний, справедливий. Його риси проявляються у багатьох гарних вчинках – вияві великої любові до родини. Він власними руками майструє подарунки. Мов справжнісінький, дерев’яний іграшковий вітряк з лебедями на вершечку, приніс багато радості Михайликові.  «Дідусь знає, що я дуже люблю гарячий підпалок, він бере його прямо з чорної пательні, ломить на чотири шматки і одну четвертину, що аж димить, подає мені». Бере зі собою в Майдан, на рибалку, багато спілкується зі здібним онуком, котрий «одчайдух і весь удався в нього». Дід поважає свою дружину, засуджує погане ставлення знайомих до своїх жінок: «Де ж це видано так жалувати в селянстві жінку, як жалував він?». З розумінням сприймає усіх інших: «Знов почалось бабське чаклування». Не може натішитися онуком. Тому в бідній родині Стельмахів панує злагода та любов.

Дідусь відіграв велику роль у вихованні Михайлика. Завжди вірив, що здібного онука чекає краще майбутнє: «дід говорить, що з мене щось буде». Його слова «будеш іти межи люди і вибивати іскри…» стали пророчими у житті Михайлика – майбутнього вчителя та відомого письменника Михайла Стельмаха.

4. План до характеристики образу діда Дем’яна. (Записати)

1. Дідусь Дем’ян — представник старшого покоління.

2. Володіє ремеслом стельмаха, майстер на всі руки.

3. Портретна характеристика персонажа.

4. Життєва мудрість діда – дороговказ для онука.

5. Риси характеру: працьовитий, добрий, турботливий, авторитетний, життєрадісний, справедливий.

6. Вчинки персонажа – вияв великої любові до родини.

7. Роль дідуся у вихованні онука.

5. Образ батька Михайлика

Одним з головних у творі виступає образ батька – Панаса Дем’яновича, хоч і з’являється він наживо лише наприкінці твору. Проте про нього постійно згадують інші члени родини, він у думках хлопця, хоч той його вже погано пам’ятає. Панаса Дем’яновича у родині люблять, поважають, покладаються. Батько Михайлика – справжній трудівник. Він любить рідну землю і сина вчить поважати працю хлібороба :«одного прихмареного ранку поставив мене, малого, радісного і схвильованого, до плуга, а сам став біля коней». Батько пишається сином, розповідає про працю вдома: «Хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, блискавки падають перед нами і за нами, а ми собі оремо та й оремо поле».

Після довгої розлуки Михайлик не може одразу впізнати батька, проте якийсь внутрішній голос підказує що це він : « …десь ніби я бачив ці очі, але де — не знаю. Одначе як гарно було пригортатися до цього чоловіка, що однією рукою притримував мої босі ноги, а другою — голову».

Панас Дем’янович – добрий, працьовитий, відповідальний та чуйний. Він любить свою родину та піклується про неї. Він повертає Михайлика до школи. А взимку на руках носить його до класу: «…Сніг не сніг, а вчитися треба. Підемо, Михайле, до школи, – він узяв мене на руки, вгорнув полами киреї, а на голову надів заячу шапку». Незабаром Панас Дем’янович купує сину бублика з маком та чоботи.

Батько ставить інтереси своєї родини на перше місце і тяжко працює аби дати сину майбутнє : «Якби можна було руки віддати під заставу, віддав би до останнього пальця, а сам би пішов по ярмарках за жебрацьким хлібом». Заради того щоб син продовжив навчання він продав корівчину, бо розумів, що то наживне, а освіта – шлях Михайлика у майбутнє.

6. Домашнє завдання.

  • Фото останнього питання вікторини із результатом надіслати на пошту.
  • Знати зміст розділів 1-8;
  • Скласти план характеристики батька Михайлика. Виписати цитати. (Скористайтесь матеріалами уроку)
  • Записати план характеристики діда Дем’яна. Виписати цитати. 

Урок №5

Лише добро одне безсмертне, зло подовгу не живе!

Шота Руставелі

Тема: Родинне виховання у повісті М.Стельмаха “Гуси-лебеді летять”. Народні традиції у творі.

  1. Вікторина за змістом твору М.Стельмаха “Гуси-лебеді летять”. (розділи 4-7)

Фото останнього завдання із оцінкою надіслати на пошту.

2. Читання останнього 9-го розділу твору.

Аудіокнига 

Підручник (скорочено) с. 132-139

Читати твір повністю можна скориставшись матеріалами сайту учителя.

3. Образ матері Михайлика.

   Велику любов та щиру вдячність письменника до матері відчуває читач в автобіографічній повісті «Діти-лебеді летять». Ганну Іванівну можна впевнено назвати берегинею родинного вогнища.

     Вона взяла на себе всю відповідальність за сина, коли чоловік воював. Після витівки на ковзанці Михайлик бачить матір «поблідлою од страху і гніву», вона «посварилась на мене бровами і кулаком». Портретна характеристика матері вдало розкривається через її очі – дзеркало душі. «Краєчком хустки витирає очі» при кожній звістці від чоловіка, подобрілі материні очі співчувають Михайликові.

     Мати добра, турботлива, любляча, працьовита, щира, справедлива, наполеглива. Риси характеру проявляються в багатьох вчинках.

     Добра Ганна Іванівна щедро нагодувала жебраків з Херсонщини. Співчутлива до чужої біди, жінка так навчає сина: «Бо хто й пособить у світі бідному чоловіку, хто дасть йому скибку хліба чи ложку борщу? Ніхто, тільки такий самий злидар». Догадлива мати уже не сердилась за без дозволу узяте гарбузове насіння, а похвалила Михайлика за вияв милосердя до голодних людей.  

     Як більшість селян, мати неписьменна, тому просить Михайлика прочитати лист з фронту. Проте добротою, працелюбством та життєвою правдою від дідів-прадідів зуміла стати великим прикладом для сина. Праця приносить матері найбільшу радість у нелегкому злиденному житті. До працелюбства невтомна трудівниця привчає свого  сина, тому для нього «святом ставав той день, коли ти сам торкався до чепіг і проводив свою першу борозну». Побожна жінка шанобливо ставиться до землі, що їх годує, а  слово «насіння» для неї святе. Слідує народним звичаям, «втішала мене своєю і дівочою піснею», «молила долю, щоб вона була справедливою до її дитини…»

     Проста селянка уміє бачити красу природи та вміло прививає розуміння прекрасного своєму синові: «Ось бачиш, сьогодні літечко торкнулось руками до ягід, і вони почали паленіти». «Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі, і на комині, і на полотні, яке зодягає нас».

    Після смерті дорогих дідуся і бабусі щиро втішає сина. І така сила та мудрість у її словах: «Багато чого нам не хочеться, Михайлику, а життя має свою дорогу: одні покидають її, а другі виходять на неї і все сподіваються чогось кращого собі».

     Радіє зі свого небагатого господарства, іноді нарікаючи на свою нелегку «мужицьку долю з її вічними супутниками — нестатками й злиднями». Напевно, тому наполегливо «благала, сварилася, плакала, ночами не спала і батькові не давала спати, наполягаючи, щоб він оддав мене вчитися далі». Умовила свого чоловіка продати корову-годувальницю, щоб здібний Михайлик мав кращу долю.

   Для неписьменної мати відкритими книгами ставали земля з її городом, рослини на ній, краса природи. Михайликова цікавість до книжки була мало зрозумілою, коли «забувши все на світі, припадав до роздобутої книги, не раз гримала», що спалить її. «Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину».  З особливою ретельністю мати слідкувала, щоб до його рук не потрапила свята Біблія. Часто жалілася: «Он прочитав один розумник геть усю Біблію і позбувся того, що мав у черепку». Проте згодом, побачивши Михайликові здібності, доклала усіх зусиль, щоб його навчання могло продовжуватись.

     «Моїм батькам — Ганні Іванівні й Панасу Дем’яновичу з любов’ю і зажурою», – так звучить епіграф до повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять». В автобіографічному творі багато вдячних спогадів про дорогу матір — працьовиту жінку-селянку, за словами письменника «перед людяністю, скромністю і мудрістю якої я й досі схиляю свою, вже посивілу голову».

4. Теорія літератури.

Підручник, с. 140- 142.

Випишіть визначення автобіографічний твір, символ.

5. Домашнє завдання.

  • Знати зміст 1-9 розділів.
  • Вивчити теоретичний матеріал с 140-142.
  • Завдання на с. 142 (13). Виписати образи-символи з повісті, розкрити їх значення.

Урок №6

Через 20 років ви будете більше розчаровані тими речами, які ви не робили, ніж тими, які ви зробили. Тому відчальте від тихої пристані. Відчуйте попутний вітер у вашому вітрилі. Рухайтеся вперед, дійте, відкривайте!                 Марк Твен

14.12.2020                            7-Г             Українська література

Тема: Створення каліграм про природу

  1. Каліграма – це  вірш, записаний у формі малюнка.

Слово «каліграма» придумав французький поет Гійом Аполлінер, який частину своїх віршів виконував у вигляді малюнків, що складені із слів і віршів на певну тему.

Каліграма — це графічна загадка, яка стимулює образне мислення, розвиває спостережливість і вміння концентруватися. 

Тобто це – тематичний малюнок, створений за віршем.

2. Прочитайте поезію М.Стельмаха “Березень”

Березень

Звелися ріки і лугами

Блакитно простягають путь,

А в небі хмари лебедями

Із ополонок воду п’ють.

Гаї спинились над водою

І тихо входять в клекіт рік,

І хмелем бродить під корою

В березах чистий, свіжий сік.

Налита сонцем і вітрами,

Хлюпоче веслами весна,

І піднімає буйні трави

Земля хмільна і запашна.

В ці дні бажаєш світ щасливий

Черпнути відрами до дна.

І сміло сіяти на ниви

Багатство ярого зерна.

3. Створення каліграми.

  • Олівцем наведіть контур гілки дерева або дерево на площині.
  • Запишіть по контурам вірш М. Стельмаха (або частково)

4. Домашнє завдання.

Надіслати на пошту фото створеної каліграми

Урок №7

Любов і робота – це наріжні камені нашої людяності.

                             Зигмунд Фрейд

Тема: ПЧ  Світ поезій Михайла Стельмаха

  1. Каліграми про природу за поезією М.Стельмаха “Березень”

(Домашнє завдання)

2. Образне сприйняття рідної землі у творчості М.Стельмаха.

Презентація “Чарівний світ метафор у творчості М. Стельмаха”

  1. Презентація “Родина М.Стельмаха”

4. Рання творчість.

– Уже в ранній творчості, а це були поетичні твори, відчувається любов до землі, людей, краси навколишнього світу.

Перші поетичні спроби М. Стельмаха припадають десь на 1928 рік, коли йому було 16 років. У журналах і газетах друкувалися його вірші. Із 1936 року поетична творчість набуває розквіту.

Поезія “Рідня” (прочитати)

М. Стельмах 
Рідня
Обминувши луг, що вкрився міддю,
Слід до хати губиться в бору.
В хаті пахне парене обіддя,
Сік густий покрив кору.
На корі зі мною стельмах сивий,
Поруч шпиці віялом лягли.
Ми майструєм, щоб шляхи щасливі
Під колесами гули.
У роботі дні пливуть чудові,
І надвечір я іду щодня
В гомінкі бори соснові,
Де живе моя рідня.
Де живуть майстри хороші, чесні,
Вуглярі, і теслі, й дьогтярі.
Серед них мої проходять весни
І розмови до зорі.
Небагато літ прожив на світі
У краю лісів, озер і трав.
Там навчився я людей любити
І чудовий світ пізнав.
Може, тим без пісні я не можу
Працювати, жити навіть дня,
Що округ земля моя хороша,
А на ній — моя рідня!

5. Художні засоби виразності у вірші “Рідня”

Гра “Знайди пару”

6. Тема героїчної історії козаччини.

Поезія “Мак цвіте” (1968) (прочитати)

М. Стельмах
 Мак цвiте 
(ЛЕГЕНДА)
Степами турки i татари
На конях мчать, мов чорнi хмари,
I згаром дихає земля –
Навкруг пожари, як  петля,
Й петлю розкручує ординець:
Вiн одшукав живий гостинець –
Дiвча бiжить босонiж в бiр.
ЇЇ вiн схопить у ясир,
В прокислу зашморгне  сирицю
Й продасть у  Кафi з торговицi.
I сльози дiвчини, й життя
Проп’є без жалю i пуття.
Бо що йому краса  дiвоча,
Коса шовкова, яснi очi –
Усе продасть вiн за дукат,
Бо вiн торгаш, ординець, кат.
Дiвча бiжить в тяжкiм одчаї,
Коса їй плечi устеляє,
А сльози падають  у брiд,
I кров’ю тягнеться  твiй слiд.
Уже над юнiстю твою
Аркан свистить, сичить змiю.
I враз вiдсiчена петля
Безсило впала  у поля.
Козак-нетяга у  долинi
Рубнув її i вже стежину
Дiвчинi вказує у бiр:
“Ми ще зустрiнемось, повiр”.
Ординець блимнув  хижим оком.
На луку впав, гикнув i скоком
Помчав з ординцями  в байрак.
Втiкай, козаче!
Та козак
Втiкать не думав. Ще дiвчину
Провiв очима й по долинi
Навскiс напасникам помчав.
Травневий день  в кiльцi заграв
На сполох бив всiма громами,
I блискавка небеснi брами
Розчахувала навкруги…
Все ближче, ближче  вороги,
Злостивий усмiх  рве їм губи –
Отак i мчить землею  згуба,
Жадiбна, дика, навiсна,
В краплинах кровi i багна.
Козак ударив iз пiстоля,
Й розлiгся крик посеред поля:
На стременi торгаш завис,
I кiнь його понiс, як бiс,
I степ востаннє над рiкою
Ординець мiряв головою…
Все ближче конi, лиця злi,
Схрестились, скрегнули  шаблi,
Переплелися iскри з кров’ю,
I знову криком  Приднiпров’я
Прошив у жасi людолов.
Та бiснувалась криця знов,
Шипiла кров, шипiла пiна.
Козак вимощував  долину
Чужинським трупом, як умiв,
Як вчився в  Сiчi i в братiв
На славнiм Донi у походi.
Ординцiв б’є козак вже в бродi.
Бере ординцiв переляк:
“То це шайтан!
Це не козак!”
Козак всмiхнувся в довгi вуса:
“З шайтанами не вперше б’юся.
Узнали, що таке  козак,
Якого люди кличуть: Мак”.
I знову зброя у  двобої
Дзвенить над збитою  водою,
I квасить нелюдiв рiка,-
Не ломить сила  козака.
Та от надходить  чорна зрада:
Дрантя, попихач скрався  ззаду,
Вiн чином – кат, душею – гад.
Увесь продався  за дукат.
Тихцем пiдвiв iуда зброю,
Озвався пострiл над рiкою,
I на коня схиливсь  козак.
“Пропав козак! Загинув Мак!” –
Ординцi кинулись до нього.
Козак на них  поглянув строго:
“Нi, не загинув я, кати,
Помiж людьми менi цвiсти!”
Кати пiдводять вгору зброю:
“Твiй цвiт, життя вже за тобою,
Козаче, зробимо отак:
Шаблями скришимо  на мак…”
Ординцi воїна скришили,
На землю впало  тiло бiле
I, наче зерно, проросло,
А влiтку маком зацвiло…
 
Давно ординцiв i iуду
В моїм краю забули люди,
Бо їхнiй слiд – страшний укiс –
Травою мертвою  порiс.
А мак цвiте вiки в роздоллi –
В косi дiвочiй i у полi.
А мак цвiте!

7. Аналізування поезії

Тема: хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько —татарськими ординцями.

Ідея: утвердження безсмертності українського народу; оспівування героїзму та лицарства молодого запорожця; засудження зрадництва і підступності

Основна думка: “А мак цвiте вiки в роздоллi – в косi дiвочiй i у полi”.

Жанр: лірична поезія-легенда.

  • Який прочитаний твір нагадав цей вірш? (“За сестрою”, А.Чайковський)

8. Розширення поля читання.

Гра “Знайди слово”

9. Поетична творчість М.Стельмаха для молодшого шкільного віку та дошкільнят.

Гра “Хмара слів” 

  • Відновити поезію для дошкільнят М. Стельмаха.
… діткам купив ...

Повдягалися грибки
І стають аж на ...,
Щоб їх бачили в....
Гриб … їм: — Дітки,
Не … на носки,
Не … шапки:
Ходить … за дубами —
Попадете в … грибами.

(Гриб, говорить, лісочку, баба, борщ, показуйте, носочки, спиняйтесь, шапки)

10. Домашнє завдання.

  • Виписати художні засоби виразності із поезії “Мак цвіте”. Записати літературний паспорт.

Запис уроку

Урок №8

У всьому є своя краса, але не кожен може її побачити. 

Конфуцій

Тема: Контрольний твір (письмово)

  1. Оберіть одну із тем:
  1. “ Шанобливе ставлення до природи у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”
  2. “Поетична розповідь про дитинство (за повістю М.Стельмаха “Гуси лебеді летять”)
  3. “Стародавні уявлення і вірування українського народу у повісті      М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”

2. Складіть план до твору.

3. Доберіть цитати.

4. Складіть чернетку твору.

Допоміжні матеріали:

Презентації вчителя

“Чарівний світ метафор у творчості М.Стельмаха”

“Родина М.Стельмаха”

“Єдність світу природи і світу дитячої душі у повісті М.Стельмаха “Гуси-лебеді летять”

5. Домашнє завдання.

Написати твір за однією із вказаних тем.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *