Валеріян Підмогильний МІСТО Роман + БОНУС (аудіозаписи від проєкту sluhay.com.ua) Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить …
Детальніше »Шаланда в морі. Яновський Юрій
Шаланда в морі Яновський Юрій Фрагмент з роману “Вершники” Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбив …
Детальніше »Дитинство. Яновський Юрій
Дитинство Яновський Юрій Фрагмент з роману “Вершники” Перекопська рівнина починається за Дніпром, на південь від Каховки, смуга пісків тягнеться вздовж ріки з південного заходу, незайманий степ аж до Мелітопольщини, на півдні — Чорне море, і Джарилгачська затока, і саме місто Перекоп на вузькому суходолі, що завжди правив за ворота до …
Детальніше »Я (Романтика). Хвильовий Микола
Я (Романтика) + БОНУС (аудіозаписи від проєкту sluhay.com.ua) Хвильовий Микола “Цвітові яблуні” З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль.— Тоді дума за думою, …
Детальніше »Для вас, історики майбутні. Вчись у природи творчого спокою. Ніч… а човен — як срібний птах. Річний пісок слідок ноги твоєї. Плужник Євген
Для вас, історики майбутні… Для вас, історики майбутні, Наш біль — рядки холодних слів! О, золоті делекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про вистраждані свята, Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята,— — Агов! Якийсь дідок нудний напише,— Війна і робітничий рух… О, тихше! — Біль …
Детальніше »Молюсь і вірю. Солодкий світ! Максим Рильський
Молюсь і вірю Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б’ється, як в огні, І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині. Кленусь тобі, веселий світе, Кленусь тобі, моє дитя. Що буду жити, …
Детальніше »Максим Рильський “Дощ”
Вірш «Дощ», схожий на мультфільм (мультфильм) через живі яскраві малюнки і в ньому ліричний герой захоплюється благодатним дощем. За підручником: Авраменко О. Українська література. 5 кл. : підруч. для закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — Вид. 2-е, доопрацьоване відповідно до чинної навчальної програми. — К. : Грамота, 2018. …
Детальніше »Бажання. Місто. Запрошення. Семенко Михайль
Бажання Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягн’уть і дати березової каші, Зорі віддати дітям — хай граються, Барви, що кричать весняно, — служниці Маші. Хай би …
Детальніше »Арфами, арфами. О панно Інно. Ви знаєте, як липа шелестить. Одчиняйте двері. Пам’яті тридцяти. Павло Тичина
Тексти + БОНУС (аудіозаписи О панно Інно, Пам’яті тридцяти та Ви знаєте, як липа шелестить від проєкту sluhay.com.ua) Арфами, арфами… Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами — наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… …
Детальніше »По дорозі в Казку. Олесь Олександр
По дорозі в Казку Олесь Олександр Етюд на 3 картини І КАРТИНА Ліс. Ніч. Люде. Сплять, збираються спати. Убрання не має ознак нації й часу. Він. Юрба (старі, молоді; чоловіки, жінки, діти). Дівчина. Окремі голоси з юрби: — Сьогодні тепло так, що можна не вкриватись. — Гляди, щоб вранці бігать …
Детальніше »
Urkland. Персональний сайт учителя української мови та літератури Тихомирової Катерини Валентинівни Чернігівський ліцей 32. Розроблено для дистанційного навчання та спілкування з учнями.