Однорідні члени речення
Однорідні члени речення – це члени речення, що
- відповідають на те саме питання (одне питання)
- пов’язані за змістом із одним словом у реченні (належать до одного слова)
- виступають однаковими членами речення.
Однорідними можуть бути різні члени речення:
- підмети
В білих снігах потонули гори, степи і долини.
- присудки
Сніг мете, наміта кучугури, замітає рови.
- означення
Сніжинки тендітні і ніжні хтось сипле.
- додатки
Научився я ніжної мови у трави, у дерев, у птахів.
- обставини
І падав сніг із віт навскіс, навзнак, навспак.
Однорідні члени речення вимовляють з інтонацією переліку або протиставлення. Логічний наголос падає на однорідні члени.
Між собою однорідні члени речення можуть поєднуватись:
- за допомогою інтонації (безсполучниковий)
О, О, О, О
Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени.
- за допомогою сполучників
О і О (одиничні сполучники)
ЧИ АБО ТА І коми ковтають.
Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється.
і О, і О, і О, і О (повторювані сполучники)
Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи.
О і О, О і О, О і О (попарне з’єднання)
І так свіжо і синьо у небі й душі, / тільки никнуть квітки посмутнілі.
- за допомогою парних сполучників (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга – перед другим)
не тільки… , а й…; як… , так і… ; хоч… але… ; якщо не… то…
Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне.
- змішаний зв’язок
О, О і О
Однорідні члени речення бувають:
- непоширені (не мають при собі пояснювальних слів)
Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.
- поширені (мають пояснювальні слова)
Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк.
Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення, а другим – поширене.
Н , П озн. сл.
Якщо першим стоїть поширене означення, а другим непоширене, то такі означення неоднорідні
Залитий сонцем рівний степ одразу принишк.
П Н озн. сл.
Означення неоднорідні, якщо вони в різних планах характеризують предмет (безмежний розмір золотий колір пшеничний призначення лан)
Означення однорідні, якщо характеризують предмет в одному плані (позитивно холодна, смачна, чиста вода), являють собою перелік ознак
(сині, червоні, фіолетові смуги)
Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними (важка, чорна гнітюча хмара) і неоднорідними (важка обсяг чорна колір хмара) залежно від задуму автора.
Однорідні означення можна замінити одним словом.
Означення,які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні. (інверсовані означення)
У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я.
Перед такими означеннями в кінці речення для підкреслення думки ставлять тире.
Бідні люди хотіли собі побудувати дім – тривкий, кам’яний, вигідний.
В одному реченні можуть бути два або кілька рядів однорідних членів.
Частіше треба заглядать до себе в душу і вимітать сміття злоби, пил заздрощів, гордині дрантя.
Два однорідних члени речення, що становлять фразеологізований вислів і з’єднані повторюваними сполучниками комою не розділяють.
І туди і сюди; і сміх і гріх; ні в сих ні в тих; ні світ ні зоря; ні пуху ні пера; ні живий ні мертвий та ін.
Синтаксичний розбір речення з однорідними членами
Послідовність розбору
- Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне).
- Указати, що речення ускладнене однорідними членами.
- Визначити:
а) якими членами речення є однорідні члени;
б) якими частинами мови вони виражені;
в) як вони зв´язані між собою (сполучниковим, безсполучниковим чи змішаним зв´язком);
г) до якого слова в реченні вони відносяться.
Село купається в теплі, сонці, мідному передзвоні та веселому співі веснянок
(М. Стельмах).
Зразок розбору:
Речення розповідне, неокличне, просте, поширене, двоскладне, повне, ускладнене однорідними членами. Однорідні члени речення в теплі, сонці — непоширені, а (в) передзвоні, співі — поширені непрямі додатки, виражені іменниками, пов´язані між собою змішаним зв´язком; у реченні відносяться до присудка купається.
Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах
У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.
Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення:
Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.
Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення:
І все поволі зникає: море, стелі, земля.
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться
двокрапка: УС:О, О, О
Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.
Узагальнювальне слово після однорідних:
На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире:
Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.
О, О і О – УС
Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире:
Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили.
УС: О, О, О -…
Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником:
З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки.
На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.
Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи:
Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, /і навіть стіни були обліплені ними.
Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка:
Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.