Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Мова 8 клас / Однорідні члени речення

Однорідні члени речення

Однорідні члени речення

Однорідні члени речення – це члени речення, що

  • відповідають на те саме питання (одне питання)
  • пов’язані за змістом із одним словом у реченні (належать до одного слова)
  • виступають однаковими членами речення.

Однорідними можуть бути різні члени речення:

  • підмети

В білих снігах потонули гори, степи і долини.

  • присудки

Сніг мете, наміта кучугури, замітає рови.

  • означення

Сніжинки тендітні і ніжні хтось сипле.

  • додатки

Научився я ніжної мови у трави, у дерев, у птахів.

  • обставини

І падав сніг із віт навскіс, навзнак, навспак.

Однорідні члени речення вимовляють з інтонацією переліку або протиставлення. Логічний наголос падає на однорідні члени.

Між собою однорідні члени речення можуть поєднуватись:

  • за допомогою інтонації (безсполучниковий)

О, О, О, О

Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени.

  • за допомогою сполучників

О і О (одиничні сполучники)

ЧИ  АБО  ТА  І   коми ковтають.

Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється.

і О, і О, і О, і О (повторювані сполучники)

Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи.

О і О, О і О, О і О (попарне з’єднання)

І так свіжо і синьо у небі й душі, / тільки никнуть квітки посмутнілі.

  • за допомогою парних сполучників (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга – перед другим)

не тільки… , а й…;    як… , так і… ; хоч… але… ; якщо не… то…

Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне.

  • змішаний зв’язок

О, О і О

Однорідні члени речення бувають:

  • непоширені (не мають при собі пояснювальних слів)

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

  • поширені (мають пояснювальні слова)

Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк.

 

Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення, а другим – поширене.

Н , П  озн. сл.

Якщо першим стоїть поширене означення, а другим непоширене, то такі означення неоднорідні

Залитий сонцем   рівний степ одразу принишк.

 

П  Н  озн. сл.

Означення неоднорідні, якщо вони в різних планах характеризують предмет (безмежний розмір золотий колір пшеничний призначення лан)

Означення однорідні, якщо характеризують предмет в одному плані (позитивно холодна, смачна, чиста вода), являють собою перелік ознак

(сині, червоні, фіолетові смуги)

Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними  (важка, чорна гнітюча хмара) і неоднорідними (важка обсяг чорна колір хмара) залежно від задуму автора.

Однорідні означення можна замінити одним словом.

Означення,які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні. (інверсовані означення)

У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я.

Перед такими означеннями в кінці речення для підкреслення думки ставлять тире.

Бідні люди хотіли собі побудувати дімтривкий, камяний, вигідний.

В одному реченні можуть бути два або кілька рядів однорідних членів.

Частіше треба заглядать до себе в душу і вимітать сміття злоби, пил заздрощів, гордині дрантя.

Два однорідних члени речення, що становлять фразеологізований вислів і з’єднані повторюваними сполучниками комою не розділяють.

І туди і сюди; і сміх і гріх; ні в сих ні в тих; ні світ ні зоря; ні пуху ні пера; ні живий ні мертвий   та ін.

Синтаксичний розбір речення з однорідними членами

Послідовність розбору

  1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне).
  1. Указати, що речення ускладнене однорідними членами.
  1. Визначити:

а) якими членами речення є однорідні члени;

б) якими частинами мови вони виражені;

в) як вони зв´язані між собою (сполучниковим, безсполучниковим чи змішаним зв´язком);

г) до якого слова в реченні вони відносяться.

Село купається в теплі, сонці, мідному передзвоні та веселому співі веснянок

(М. Стельмах).

Зразок розбору:

Речення розповідне, неокличне, просте, поширене, двоскладне, повне, ускладнене однорідними членами. Однорідні члени речення в теплі, сонці — непоширені, а (в) передзвоні, співі — поширені непрямі додатки, виражені іменниками, пов´язані між собою змішаним зв´язком; у реченні відносяться до присудка купається.

Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.

Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення:

Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення:

І все поволі зникає: море, стелі, земля.

Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться

двокрапка          УС:О, О, О

Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Узагальнювальне слово після однорідних:

На вершечку стрілецької гори, на горах і долинахскрізь уже запанувала тиша.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире:

Кожен кущик, горбок, долина, стежечкавсе це йому знайоме.

О, О і О – УС

Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире:

Усе навколо: дерева, птахи, люди сповнене весняної, пружної, нестримної сили.

УС: О, О, О -…

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником:

З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки.

На річці, в лісі, на поліусюди німа тиша.

Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи:

Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, /і навіть стіни були обліплені ними.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-отнаприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка:

Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *