Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Біографії / О.Довженко. Біографія

О.Довженко. Біографія

Dovzhenko_Student_1911Олекса́ндр Петро́вич Довже́нко 

(*29 серпня (10 вересня1894, хутір В’юнище, тепер у межах смт Сосниця Чернігівської області — †25 листопада 1956,ПередєлкіноМосковська область) — український та радянський письменниккінорежисеркінодраматургхудожник, класик світового кінематографу.

Зміст

​ 1 Біографія

o​ 1.1 Дитинство

o​ 1.2 Юні роки

o​ 1.3 Ранні радянські роки

​ 1.3.1 Робота у Харкові

​ 1.3.2 Одеса. ВУФКУ

​ 1.3.3 Перші успіхи. Трилогія

o​ 1.4 Період кінематографічного виживання. Москва

o​ 1.5 У роки війни

o​ 1.6 Повоєнний період

​ 2 Вшанування пам’яті

​ 3 Мистецька та літературна спадщина

o​ 3.1 Літературні твори

o​ 3.2 Фільмографія

o​ 3.3 Нереалізовані сценарії

​ 4 Нагороди та премії

Біографія

Дитинство

Народився у багатодітній селянській сім’ї на хуторі В’юнище Сосницького повіту Чернігівської губернії.

У різних джерелах називають різні дати народження О.Довженка: 1011 або 12 вересня. Згідно з актовим записом у метричній книзі Соборно-Троїцької церкви містечка Сосниця, він народився 29 серпня 1894 року за «старим стилем» — тобто 10 вересня за новим[1].

Батько й мати були неписьменні. Батько, Петро Семенович Довженко, належав до козацького стану.

Сім’я жила незаможно: землі було немало, проте вона була неродюча, натомість дітей було 14, тому батько «наймався в підводчики та смолярував». Діти в сім’ї швидко помирали, майже всі не досягнувши працездатного віку, тому у згадках про дитинство в уяві Олександра Довженка завжди поставали «плач і похорон». Він любив матір, про яку писав: «Народжена для пісень, вона проплакала усе життя, проводжаючи назавжди».

Вирішальним для характеру творчості майбутнього режисера почуттям стала любов до природи, яка визріла ще в дитинстві: мальовнича Десна, «казкова сіножать» на ній назавжди залишилися для Довженка найкрасивішим місцем на всій землі.

Вчився Довженко в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…». Загалом, Довженко зростав мрійливим, схильним до споглядальності: життя (тоді йому здавалось) йшло у двох вимірах — реальному і уявному. Пристрасті до чогось одного він не мав, натомість хотів вирізнятися, йому здавалося, що він може все, але «загалом мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства далекого плавання, розведення риб і учителювання»[2].

Продовження читаємо тут:

(посилання)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *