ГIМН Замiсть пролога Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн …
Детальніше »ПЧ. Іван Карпенко–Карий. ХАЗЯЇН
ХАЗЯЇН (скорочено) Дійові люди: Терентій Гаврилович Пузир —хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна —його жінка. Соня —їх дочка. Феноген —права рука хазяїна. Маюфес —фактор [посередник]. Павлина —кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко —економи. Куртц —шахмейстер [спеціаліст з розведення овець]. Петро Петрович Золотницький — родовитий багатий пан. Калинович —учитель гімназії. Зозуля —помічник Ліхтаренків. Лікар. …
Детальніше »Панас Мирний. ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?
Текст + БОНУС (аудіозаписи від проєкту sluhay.com.ua) ЧАСТИНА ПЕРША І ПОЛЬОВА ЦАРІВНА Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні… Поле — …
Детальніше »ЗАПОВІТ. Т.Г.Шевченко
Заповіт + БОНУС (аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua) Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій,Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручіБуло видно, було чути,Як реве ревучий. Як понесе з УкраїниУ синєє мореКров ворожу… отоді яІ лани і гори —Все покину і полинуДо самого богаМолитися… А до того —Я не …
Детальніше »«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…». Т.Г. Шевченко
«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…» Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій …
Детальніше »“І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…”. Т.Г. Шевченко
“І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” + БОНУС аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua А ще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть. Соборно[е] посланіе Іоанна. Глава 4, с. 20 І смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває. Тілько я, …
Детальніше »ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА. Т.Г. Шевченко
ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?» Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили …
Детальніше »Кавказ. Т.Г. Шевченко
Кавказ (текст) + БОНУС аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua Искреннему моему Якову де Бальмену Кто даст. главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь о побиенных... Иеремии. Глава 9, стих 1. За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, …
Детальніше »Сон (“У всякого своя доля…”). Шевченко Т.Г.
Сон (“У всякого своя доля…”) Комедія + БОНУС аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его. Иоанна глава 14, стих 17 У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа …
Детальніше »Шевченко Т.Г. Гайдамаки
Василию Ивановичу Григоровичу на память 22 апреля 1838 года поема Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… І листя пожовкле вітри рознесли. А сонечко встане, як перше …
Детальніше »
Urkland. Персональний сайт учителя української мови та літератури Тихомирової Катерини Валентинівни Чернігівський ліцей 32. Розроблено для дистанційного навчання та спілкування з учнями.