Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Записи за тегами: література 9 клас (сторінка 7)

Записи за тегами: література 9 клас

Лілея. Т.Г.Шевченко

— За що мене, як росла я, Люди не любили? За що мене, як виросла, Молодую вбили? За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту! Дивуються, Не знають, де діти! Скажи мені, мій братіку, Королевий цвіте! — Я не знаю, моя сестро. …

Детальніше »

Тарас ШЕВЧЕНКО. Причинна

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз …

Детальніше »

Тарас ШЕВЧЕНКО. Думка (Нащо мені чорні брови)

Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде — …

Детальніше »

Тарас ШЕВЧЕНКО. Думка

Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,— Тяжко з ними …

Детальніше »

На вічну пам’ять Котляревському. Т.Г.Шевченко

Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає, – А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо – та й байдуже… Минулось… пропало… Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, …

Детальніше »

ЗАПОВІТ. Т.Г.Шевченко

Заповіт + БОНУС (аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua) Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій,Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручіБуло видно, було чути,Як реве ревучий. Як понесе з УкраїниУ синєє мореКров ворожу… отоді яІ лани і гори —Все покину і полинуДо самого богаМолитися… А до того —Я не …

Детальніше »

«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…». Т.Г. Шевченко

«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…» Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій …

Детальніше »

“І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…”. Т.Г. Шевченко

“І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” + БОНУС аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua А ще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть. Соборно[е] посланіе Іоанна.  Глава 4, с. 20 І смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває. Тілько я, …

Детальніше »

ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА. Т.Г. Шевченко

ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?» Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили …

Детальніше »