Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,— Тяжко з ними …
Детальніше »
Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає, – А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо – та й байдуже… Минулось… пропало… Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, …
Детальніше »Презентацію подано нижче. Слідуйте за червоними покажчиками 🙂
Детальніше »
Заповіт + БОНУС (аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua) Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій,Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручіБуло видно, було чути,Як реве ревучий. Як понесе з УкраїниУ синєє мореКров ворожу… отоді яІ лани і гори —Все покину і полинуДо самого богаМолитися… А до того —Я не …
Детальніше »
«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…» Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій …
Детальніше »“І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” + БОНУС аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua А ще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть. Соборно[е] посланіе Іоанна. Глава 4, с. 20 І смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває. Тілько я, …
Детальніше »
ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?» Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили …
Детальніше »
Кавказ (текст) + БОНУС аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua Искреннему моему Якову де Бальмену Кто даст. главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь о побиенных... Иеремии. Глава 9, стих 1. За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, …
Детальніше »
Сон (“У всякого своя доля…”) Комедія + БОНУС аудіозапис від проєкту sluhay.com.ua Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его. Иоанна глава 14, стих 17 У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа …
Детальніше »
Василию Ивановичу Григоровичу на память 22 апреля 1838 года поема Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… І листя пожовкле вітри рознесли. А сонечко встане, як перше …
Детальніше »
Urkland. Персональний сайт учителя української мови та літератури Тихомирової Катерини Валентинівни Чернігівський ліцей 32. Розроблено для дистанційного навчання та спілкування з учнями.