Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Дистанційне навчання / Комплексні тестові завдання за курс 8 класу з української мови

Комплексні тестові завдання за курс 8 класу з української мови

8 клас

№1      Словосполучення
                                            І варіант

І. Тестові завдання, що мають одну правильну відповідь


1. Укажіть рядок, у якому сполучення слів є словосполученнями:
а) захоплююся літературою, малювати фарбами, книги і зошити, добре відомий;
б) улюблене заняття, свіжі овочі, попри негаразди, він допоміг;
в) нехай слухає, утричі вищий, підметена підлога, згадати про зустріч;
г) зелена трава, запропонувати співпрацю, влучно підмітити, учнівський зошит;
ґ) едельвейси захоплюють, попросити про допомогу, за вікном, щиро дякувати.

2. Завершіть подане твердження. 
Складним  словосполученням називається…
а) поєднання незалежних одне від одного слів за допомогою сполучників;
б) поєднання повнозначних частин мови і неповнозначних;
в) поєднання більше двох повнозначних слів;
г) поєднання двох слів;
ґ) сполучення, що є складеними формами слів.


3.Завершіть подане твердження. 
Прислівниковим  називається словосполучення, в якому…
а) залежне слово є іменником;
б) головне слово є дієприкметником;
в) головне слово є іменною частиною мови;
г) іменник стоїть перед іншими словами;
ґ) головне слово є прислівником.


4. Визначте рядок, у якому всі словосполучення відносяться до одного типу зв’язку між головним і залежним словом:
а) виконати завдання, широкий степ, спати допізна, уважний учень;
б) сидіти за столом, облік активів, перший у ряду, кришталева ваза;
в) подякувати за привітання, погодити разом, викуваний із чавуну, діставши з полиці;
г) клацати зубами, розкішне волосся, масивне підґрунтя, одягатися швидко;
ґ) буркотіти під ніс, пригода на ковзанці, металевий прут, долучитися до справи.

5. Укажіть рядок, в якому всі словосполучення є дієслівними:
а) наказ відступати, приготуватися до від’їзду, надрукувати статтю, повернутися вчасно;
б) приємно згадати, виконати вчасно, подякувавши матері, надіслано поштою;
в) запропонувавши допомогу, прагнучи визнання, бажання допомогти, античний вислів;
г) почервонілий від морозу, заходитися прибирати, визнати справедливим, блідий від жаху;
ґ) поновити знання, оприлюднити рішення, рішення про допомогу, дуже дотепно.

6. Визначте рядок, в якому всі словосполучення побудовані правильно:
а) цікаві заходи, завдання з біології, ходити  лісом, опанувати мову;
б) по вашому проханню, пропустити через хворобу, дякувати вам, піти за лікарем;
в) говорити на українській мові, відкрити вікно, підписка газет, здати екзамени;
г) приймати участь, відповісти вірно, слідуючий раз, записати адрес;
ґ) писати по правилам, працювати круглодобово, порадитися зі старшими, сподіватися на розуміння.

ІІ. Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей


1. Укажіть рядки, в яких правильно визначені ознаки словосполучення:
а) словосполучення є самостійною одиницею спілкування;
б) словосполучення вживається для називання предметів, їхніх ознак, дій;
в) словосполучення є будівельним матеріалом для речення;
г) словосполучення є будівельним матеріалом для тексту;
ґ)  слова у словосполученні пов’язані за змістом;

д) словосполучення має інтонаційну завершеність.

2. Укажіть рядки, в яких поєднання слів не становлять словосполучення:
а) осінній краєвид, хімія і біологія, красою зачарований;
б) захоплюватися природою, мальовнича картина, хтось із нас;
в) охоплений радістю, безмежно щасливий, сто етюдів;
г) подякувати гідові, оволодіти вміннями, багато людей;
ґ) едельвейс і рута, мама радіє, через каміння;
д) бити байдики, ревма ревіти, тверда група.

3.Визначте рядки із словосполученнями, однаковими за морфологічним вираженням головного слова:
а) трудитися без утоми, засліплений сонцем, шум річки;
б) по-юнацьки щирий, душа хлібороба, заведено до класу;
в) щось рідне, почуття гідності, місити тісто;
г) більше року, вище гір, недалеко від галявини;
ґ) вчора вранці, назад у минуле, сьогодні опівночі;
д) знизу вверх, незвично важко, навіки разом.

ІІІ. Тестові завдання на встановлення відповідності
                1. Установіть відповідність між словосполученням та його характеристикою.

1) довго стояти на морозі;                   А) фразеологізм;

2) військове звання;                             Б) головне слово стоїть перед залежним;

3) муляти очі;                                       В) головне слово стоїть після залежного;

4) дуби проростали;                             Г) поширене словосполучення;

5) прибирати у кімнаті;                       Ґ) граматична основа;

                                                               Д) поєднання слів сурядним зв’язком.


2. Установіть відповідність між словосполученнями та їх видом за морфологічним вираженням головного слова.

1) засміявся весело;                                 А) іменникове;

2) набагато менше;                                   Б) дієслівне;

3) дехто з товариства;                              В) прикметникове;

4) мокрий від роси;                                  Г) числівникове;

5) житній колосок;                                   Ґ) прислівникове;

                                                                   Д) займенникове;


3. Установіть відповідність між словосполученням та його характеристикою.

1) старт космічної ракети;             А) просте, керування, числівникове;
2) віч-на-віч із романтикою;          Б) просте, узгодження, іменникове;

3) титанічна постать;                      В) складне, керування, узгодження, 

4) жити вкупі;                                      іменникове;
5) троє із нас.                                   Г) складне, прилягання, прислівникове;
                                                          Ґ) просте, керування, прислівникове;
                                                          Д) просте, прилягання, дієслівне.
                                
                                                

Словосполучення
             І. Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
                                                       ІІ варіант

1. Укажіть рядок, у якому всі словосполучення однакові за будовою:
а) показувати по телевізору, новини кіно, довго читати книгу, поспішати на виставу;
б) милуватися весняним садом, забути про втому, знайти у шафі, зібратись за хвилину;
в) перевірені мною відомості, зупинка на вимогу, ліки проти застуди, покласти в портфель;
г) заспівати нову пісню, приміряючи сіре пальто, працювавши понад норму, підійти до свого під’їзду;
ґ) моя перша вчителька, усім відомий факт, дуже привітна людина, колись написані рядки.

2. Визначте рядок словосполучень, в яких головні слова стоять перед залежними:
а) солодкі яблука, молоді дерева, молодший за брата, будь-хто з вас;
б) вивчити напам’ять, залишивши спогади, охайніший за інших,  жвавий і веселий;
в) дозволити розпочати, піти до парку, обережно поклав, новіший від решти;
г) захоплений казкою, вірити в диво, схожий на батька, відомий усім;
ґ) зоряне небо, рум’яні щічки, тричі повторити, звеселити піснею.

3. Завершіть подане твердження. 
Іменним називається словосполучення, в якому…
а) залежне слово є іменником;
б) головне слово є дієприкметником;
в) головне слово є іменною частиною мови;
г) іменник стоїть перед іншими словами;
ґ) головне слово є прислівником.


4. Визначте рядок, у якому всі словосполучення відносяться до одного типу зв’язку між головним і залежним словом:
а) цікаве завдання, рідний край, слухати уважно, особливий день;
б) відпочивати після обіду, обіцянка мами, другий від мене, дощ і сніг;
в) погодити з батьками, відчинити двері, скосивши луг, слухатиму уважно;
г) ревма ревіти, розкішний одяг, відкрита душа, одягатися швидко;
ґ) гарячий чай, пригода на узліссі, писати як-небудь, дехто з присутніх.


5.У якому рядку усі словосполучення є прислівниковими?
а) Старанно малювати, красується вгорі, замислитись над книгою, ухопивши кільце;
б) задивлений на небо, борсатись у воді, купити вчора, шапка набакир;
в) складена форма, катастрофічно мало, запущений у небо, стиха говорити;
г) вельми ненадійно, занадто мало, дуже повільно, повільніше від мене;
ґ) вулиця ліворуч, зробити поспіхом, піклуватися про менших, будинок навпроти.

6. Визначте рядок, в якому всі словосполучення побудовані правильно:
а) сильний дощ, о восьмій годині, ходити  лісами, важливі міроприємства;
б) сподіватися на розуміння, план заходів, брати участь, зітерти з дошки; 
в) спілкуаватися на рідній мові, приймати участь, підписка газет, здати екзамени;
г) відкрити вікно, відійти у небуття, слідуючий раз, записати адрес;
ґ) урок по плану, перевірити вчасно, дякувати вам, піти за водою.

ІІ. Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей

1. Визначте правильні твердження:
а) непоширені словосполучення утворені поєднанням двох повнозначних слів;
б) керування − це тип зв’язку між словами, що поєднані за допомогою сполучників;
в) головне слово у словосполученні може виражатися будь-якою частиною мови;
г) узгодження – це тип зв’язку між словами, при якому залежне слово вживається в тому самому роді, числі й відмінку, що й головне;
ґ) прилягання − це тип зв’язку між словами, при якому залежне слово є змінним; 
д) залежне слово у словосполученні не може стояти перед або після головного.

2. Визначте рядки із словосполученнями, в яких залежні слова стоять перед головними:
а) дуже суттєво, приємно згадати, щедро нагороджений;
б) хвалитися успіхами, золота нива, вірний товариш;
в) завітати до сусіда, радіти з перемоги, цікавіший від усіх;
г) третій урок, дзвінко сміятися, надзвичайно красиво;
ґ) моє завдання, щедро пригостити, достатньо насичений;
д) грамотно написано, промовити на вухо, галасливіший від інших.


3.Визначте іменні (займенникові) словосполучення за морфологічним вираженням головного слова:
а) манера поведінки, наші негаразди, моє село;
б) ми з учителькою, дехто з інженерів, кожен з вас;
в) дещо з фактів, ніякий серед родичів, щось загадкове;
г) вірний слову, усіляке начиння, ця вуличка;
ґ) один з кращих, дехто з сучасників, вся родина;
д) я з подругою, хтось із семи, кожна із сімейства.

 ІІІ. Тестові завдання на встановлення відповідності


1. Установіть відповідність між словосполученням та його характеристикою.

1)брат і сестра;                           А) фразеологізм;

2) дамоклів меч;                         Б) головне слово стоїть перед залежним;

3) осінь прилинула;                   В) головне слово стоїть після залежного;
4) щасливий випадок;               Г) поширене словосполучення;
5) люблю музику.                      Ґ) граматична основа; 

                                                    Д) поєднання слів сурядним зв’язком.

 
2. Установіть відповідність між словосполученнями та їх видом за морфологічним вираженням головного слова.

1) хтось із нас;                                       А) іменникове;
2) золотокоса осінь;                               Б) дієслівне;
3) слухаю уважно;                                 В) прикметникове;
4) червоний від сорому;                        Г) числівникове;
5) троє з шести.                                      Ґ) прислівникове;

                                                                 Д) займенникове.


3. Установіть відповідність між словосполученням та його характеристикою.

1) Надія на краще;                        А) Просте, керування, прикметникове;      
2) міцно забити дошку;                Б) складне, керування, іменникове;  
3) квіти шани ветеранам;             В) просте, прилягання, дієслівне;
4) радий зустрічі;                          Г) просте, керування, іменникове,
5) поновлюваний щодня.             Ґ) просте, узгодження, займенникове;

                                                       Д) складне, керування, прилягання, дієслівне.

№2       Словосполучення. Речення. Головні члени речення
І варіант

1. Головне слово виділено НЕПРАВИЛЬНО у варіанті (0, 5 бала)

А) танцювати вальс;

Б) знання звичаїв;

В) лист від брата;

Г) дуже швидко.

2. ПРАВИЛЬНО виділено головне слово у варіанті (0, 5 бала)

А) ішли співаючи;

Б) мрія про щастя;

В) берег моря;

Г) ввечері прийшли .

3. Простим є словосполучення (0, 5 бала)

А) початок навчального року;

Б) засвоїти новий матеріал;

В) вивчив англійську мову;

Г) зупинилися поблизу дому.

4. Складним є словосполучення (0, 5 бала)

А) хтось із друзів;

Б) перегляд цікавого фільму;

В) виконати згідно з планом;

Г) веселитися від душі.

5. Дієслівним є словосполучення (0, 5 бала)
А) читання вголос;

Б) виконаний ідеально;

В) п’ятеро учнів;

Г) зрада товариша.

6. Іменниковим є словосполучення (0, 5 бала)
А) допомога сусідові;

Б) вивчати сумлінно;

В) дуже голосно;

Г) списавши в зошит.

7. Лише словосполучення наведено в рядку (1 бал)
А) написав вірш, промінь сонця, опанувати знання;

Б) Чорне море, посадити город, дорога праворуч;

В) цікавий мультфільм, вітер віє, смачна страва;

Г) кава з молоком, швидко й охайно, міцно тримати.

8. Простий підмет ужито в реченні (1 бал)
А) Пролетіла зграйка чайок і зникла за лісом щогл (П. Панч).

Б) Остап із Соломією звернули зі шляху на поле (М. Коцюбинський).

В) Багато вогнів мерехтіло вдалині (С. Скляренко).

Г) Сонце сідало за гору, поволі гасло в далеких водах (В. Близнець).

9. Речення з простим присудком подано у варіанті (1 бал)
А) Він з того тяжкого дня перестав ходити до річки (Д. Павличко).

Б) Лось обтрушував із себе воду й скалки льоду (Є. Гуцало).

В) І все одно хтось нам повинен відчиняти двері (М. Стельмах).

Г) А сніг звичайним став (І. Жиленко).

10. Речення зі складеним дієслівним присудком подано у варіанті (1 бал)
А) Ми почали вивчати творчість Зірки Мензатюк.

Б) Буде батько проводжати доньку.

В) Він має бажання вчитися на відмінно.

Г) Бабуся попросила придбати молока.

11. Частиною складеного дієслівного присудка інфінітив є у варіанті (1 бал)
А) Бажання творити добро залишилося зі мною.

Б) Не вчи вченого їсти хліба печеного.

В) Дідусь сів перепочити з дороги.

Г) Чоловік дуже хотів допомогти.

12. Підкреслити граматичну основу в поданому реченні. Визначити вид присудка (2 бали)
А) Лице було сумним і зосередженим (Г. Тютюнник).
Б) Михайлик з братом підійшли до школи.

Словосполучення. Речення. Головні члени речення
ІІ варіант

1. Головне слово виділено НЕПРАВИЛЬНО у варіанті (0, 5 бала)
А) шукати вихід;

Б) початок іспитів;

В) надзвичайно яскравий;

Г) мрія про літо.

2. ПРАВИЛЬНО виділено головне слово у варіанті (0, 5 бала)
А) потрібний людям;

Б) уміння співати;

В) дуже багато;

Г) бажання вчитися.

3. Простим є словосполучення (0, 5 бала)
А) подорожувати селами України;

Б) бігати навколо школи;

В) дуже виразно читати;

Г) займатися важкою атлетикою.

4. Складним є словосполучення (0, 5 бала)
А) подарував чудові квіти;

Б) буду малювати картину;

В) виконати відповідно до наказу;

Г) дехто з нас.

5. Дієслівним є словосполучення (0, 5 бала)
А) навчаючи музики;

Б) дуже старанно;

В) сонячний день;

Г) троє друзів.

6. Іменниковим є словосполучення (0, 5 бала)
А) набрати води;

Б) радісно від почутого;

В) повернутися пізно;

Г) отара овець.

7. Лише словосполучення наведено в рядку (1 бал)
А) навчати музики, шість олівців, червоний від сорому;

Б) пасти овець, читати книгу, день і ніч;

В) весела дівчина, буду працювати, кожен з присутніх;

Г) небесна блакить, склянка соку, найбільш високо.

8. Простий підмет ужито в реченні (1 бал)
А) Там по лугу ходить табун коней (П. Куліш).

Б) Один із них легенько струни срібнії торкає (Леся Українка).

В) Опале листя за водою спливає у вечірній млі (М. Терещенко).

Г) Два хлопчаки вийшли з лісу на берег і зупинились (Є. Гуцало).

9. Речення з простим присудком подано у варіанті (1 бал)
А) Ні, любий тату, я буду слухатись! (Леся Українка).

Б) Весна почала вже вбирати степ у зелені шати… (А. Кащенко).

В) З тих пір риба стала жити на березі (Е. Андієвська).

Г) Мені ж треба повну діжечку води натягати (В. Чемерис).

10. Речення зі складеним дієслівним присудком подано у варіанті (1 бал)
А) Хлопці намагалися не думати про небезпеку.

Б) Туристи сіли перепочити.

В) Батько порадив синові зайнятися спортом.

Г) Дно було грузьке й замулене.

11. Частиною складеного дієслівного присудка інфінітив є у варіанті (1 бал)
А) Петро продовжував верзти нісенітниці.

Б) Командир дав наказ зупинитися.

В) Жінка попросила освятити хату.

Г) Зневажати мову материнську – біда.

12. Підкреслити граматичну основу в поданому реченні. Визначити вид присудка (2 бали)
А) Зустріч з ними була небажаною (Г.Тютюнник).
Б) Кожен з нас мріє про щастя.

№3             Речення двоскладні й односкладні, прості і складні

І варіант


1. Визначте просте речення.

а) Ось ти ідеш повільною ходою і слухаєш, як день шумить життям (В.Сосюра).
б) У сухий настій лісових трав і квітів вплітається повів яблук і меду (М.Стельмах).
в) Шумує Черемош, і дорога біжить до нього, мов потік (М.Стельмах).
г) Вечір опускається в гори, і грудочки першого снігу блищать на них (М.Стельмах).
ґ) У своїй річці й рибка, здається, усміхається нам; на чужині й соловейко не співає (О.Брик).


2. Укажіть складне речення.

а) Гомоніла пуща лунко, стоголосо, зелено-пурпурні розчесали коси сосни вікові (Д.Фальківський).
б) Останні вже дукати береза на пальцях лічить, літу віддає (Л.Костенко).
в) Яка прекрасна і невблаганна осінь переступає в шурхоті яснім! (О.Омельченко).
г) У небуття пішло минуле, в прірву над обривом (В.Лагода).
ґ) Часом присниться синій барвінок, сивий полин, сум чебрецевий, озеро в лісі, тихий зарінок…(В.Стус).


3. Визначте пару однакових за будовою речень.

а) Плуг годує, а бур’ян марнує. − Хвали море, та тримайся суші (Народна творчість).
б) Розбив пастух кошару, аби вовки з’їли отару. − Лисиця спить, а курей бачить (Народна творчість).
в) Ішов через ліс, а дров не бачив. − Він свята пам’ятає, а будні просипає (Народна творчість).
г) Невдаха до моря, а воно вже сухе. − Живи не минулим, а прийдешнім (Народна творчість).
ґ) Приготуйся до нещастя, а щастя саме придасться. − Свята пам’ятай, а про будні не забувай (Народна творчість).

Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей


4. Визначте правильні твердження:

а) односкладні речення мають один головний член − підмет або присудок;
б) двоскладні речення завжди мають другорядні члени речення;
в) слова в реченні можуть розташовуватися в прямому чи непрямову порядку;
г) поширені речення не мають другорядних членів речення;
ґ) розповідні речення містять повідомлення про факт, явище, подію;
д) окличні речення містять наказ, прохання, побажання.


5. Укажіть  хибні твердження:

а) питальні речення містять питання ;
б) двоскладні речення мають і підмет, і присудок;
в) неокличні речення передають сильні емоції (почуття й переживання);
г) поширені речення мають головні і другорядні члени речення;
ґ) непоширені речення бувають тільки односкладними;
д) у кінці спонукальних речень ставимо крапку або знак питання.


6. Укажіть спонукальні речення.

а) Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти? (В.Сосюра).
б) Лютує Дніпр (П.Грабовський).
в) Людське море, ти, сило народная, з чого ж ти собі зброю скуєш? (Леся Українка).
г) Розвивайся, лозо, борзо…(І.Франко).
ґ) Місяцю мій ясний, з високого неба сховайся за гору…(Т.Шевченко).
д) Рости, рости, мій синочку, великий, хороший (Народна творчість).
д) Праця на ноги ставить, а лінь із ніг валить (Народна творчість).

Речення двоскладні й односкладні, прості і складні


                     Тестові завдання з вибором однієї відповіді      ІІ варіант


1. Укажіть розповідне речення.

а) Натхненно і палко любім, чернівчани, величне й квітуюче місто своє! (В.Бабух).
б) Від лихого поли вріж та тікай (Народна творчість).
в) День хвалять увечері, а вечір уранці (Народна творчість).
г) Не криви писка коло чужої миски (Народна творчість).
ґ) Наперед спитайся, а тоді вже лайся (Народна творчість).


2. Визначте  питальне речення (розділові знаки в кінці речення опущені).

а) Найпростіше образитися на того, хто найближчий тобі, найдорожчий (А.Дімаров).
б) І чому так виходить, друзі мої, що найлегше посваритися саме з тим, кого найбільше любиш (А.Дімаров).
в) Краю рідний, мій коханий краю, як кохав тебе я щиро змалку (М.Старицький).
г) Палай повсякчас! Радій світанню (М.Самійленко).
ґ) Предивний сон і звеселив, і налякав мене неждано (П.Куліш).

3. Укажіть спонукальне речення.

а) Десь полум’я шипить зміїно, та я нічого не боюсь, бо я до тебе, Україно, живим чи мертвим повернусь (Д.Павличко).
б) Щось несказанно чарівне й зворушливе криється в природі (М.Стельмах).
в) Посаджу я садок край дороги із черешень, з яблук розлогих (О.Довгий).
г) Князь наказав збирати рать (Олег Ольжич).
ґ) Летіть, птахи, не журіться, в Дунай-річку задивіться (П.Усенко). 

 Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей


4. Укажіть  непоширені речення.

а) Зелененький барвіночку, стелися низенько…(Народна творчість).
б) Я глянула, усміхнулась…(Т.Шевченко).
в) Сонце під вечір пробіга зайченям по стіні (Т.Масенко).
г) Зітхає море (О.Донченко).
ґ) Зима, холод, мороз (Марко Вовчок).
д) Надворі зовсім темно, місяця не видно (Панас Мирний).


5. Укажіть прості речення.

а) Один рибу ловить, а інший ґави стереже (Народна творчість).
б) Сім раз відмір, а раз відріж (Народна творчість).
в) Працюй плечима, а не очима (Народна творчість).
г) Доброго коня пізнають з бігу, а людину бачать з її трудів (Народна творчість).
ґ) Не мудруй багато, а працюй завзято (Народна творчість).


6. Визначте однакові речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

а) Вийся, голубе, вище лети! (А.Малишко).
б) Нехай минуле буде все позаду, нехай майбутнє буде при мені (А.Малишко).
в) Життя нам усміхається, братове! (П.Перебийніс).
г) Чим і коли завинили пращури? (М.Самійленко).
ґ) Загін, навскач лети! (А.Малишко).
д) Будь довічно, злагодо, між нами! (М.Самійленко).

Речення двоскладні й односкладні, прості і складні

Тестові завдання з вибором однієї відпові         ІІІ варіант


1. Визначте поширене речення.

а) Приїздіть, будь ласка! (П.Рудченко).
б) Рідна мати моя, ти ночей не доспала (А.Малишко).
в) Не плач, Катерино…(Т.Шевченко).
г) Затінок. Сутінь (Л.Костенко).
ґ) Сонце почало допікати (Панас Мирний).


2. Укажіть складне речення, усі частини якого є непоширеними.

а) Чи чули ви, як верби ридають на березі, втративши воду? (М.Чернявський).
б) І вчувалося кленам і соснам, що над ними вже й неба нема (М.Сингаївський).
в) Зійшли сніги, шумить вода (П.Грабовський).
г) Все спить, однак вже я не сплю (М.Рильський).
ґ) Торохнув грім, немов на залізний дах сипнули повну шаньку каштанів (Григір Тютюнник).


3. Завершіть подане твердження.

Двоскладним називається речення, в якому…
а) є другорядні члени речення;
б) є дві граматичні основи;
в) є всі слова, необхідні для розуміння суті речення;
г) є або підмет, або присудок;
ґ) є і підмет, і присудок. 

Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей


4. Визначте питальні речення (розділові знаки в кінці речень випущено).

а) Як нам помістити у корито наші сподівання молоді (В.Симоненко).
б) Чи вам в душі ніколи не сипався вечір (І.Драч).
в) Тече Дніпро безмежно, безкінечно (П.Перебийніс).
г) Не відцурайся  слова при столі, не пошкодуй півночі на розмову (А.Малишко).
ґ) Нумо ж, зберімось у купу тісніше (В.Самійленко).
д) Чого являєшся мені у сні? (І.Франко).


5. Укажіть спонукальні речення.

а) Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти? (В.Сосюра).
б) Лютує Дніпр (П.Грабовський).
в) Людське море, ти, сило народная, з чого ж ти собі зброю скуєш? (Леся Українка).
г) Розвивайся, лозо, борзо…(І.Франко).
ґ) Місяцю мій ясний, з високого неба сховайся за гору…(Т.Шевченко).
д) Рости, рости, мій синочку, великий, хороший (Народна творчість).


6. Визначте однакові речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

а) Вийся, голубе, вище лети! (А.Малишко).
б) Нехай минуле буде все позаду, нехай майбутнє буде при мені (А.Малишко).
в) Життя нам усміхається, братове! (П.Перебийніс).
г) Чим і коли завинили пращури? (М.Самійленко).
ґ) Загін, навскач лети! (А.Малишко).
д) Будь довічно, злагодо, між нами! (М.Самійленко).

№4   Головні члени речення. Способи їх вираження. Тире між підметом і присудком

1. Укажіть речення, у якому  підмет виражений  словосполученням:

А) Малина і вишні цього року  не вродили.

Б) Я сам іду до товариша.

В) Усі ми дужі дружбою своєю.

Г) Було їх там чоловіка з тридцять.

2. Укажіть речення, у  якому неозначена форма дієслова (інфінітив) не є підметом:

А) Прожити вік – не поле перейти.

Б) Любити свій край – не є злочином.

В) Першою думкою Остапа було тікати.

Г) Життя прожити треба чесно.

3. Укажіть речення, у якому немає підмета:

А) Гримнуло кілька пострілів.

Б) Ой у полі жито копитами збито.

В) У душі моїй пісень і мрій море.

Г) Сучасне завжди по дорозі з минулого в майбутнє.

4. Укажіть речення, у якому  підмет виражений прикметником у значенні іменника:

А) Два хитрих мудрого не переважать.

Б) Старого горобця на полові не обдуриш.

В) Он ідуть закохані і юні.

Г) Чуже переступи, та не займи.

5. Укажіть речення з однорідними підметами:

А) Батько з сином пішли на тік молотити.

Б) Між втікачами були Остап із Соломією.

В) Бувалі і старі повчали молодих.

Г) Восени дні стають  коротшими, а ночі – довшими.

6. Укажіть речення з простими дієслівними присудками:

А) Я хочу погостювати в батька-матері.

Б) У нас піснями тепла вся земля.

В) Ще мене з колиски люба мати вчила мову рідну шанувати.

Г) Не багатство ти шануй, не вроду, мову бережи свого народу.

7. Укажіть речення з простим  дієслівним присудком, вираженим фразеологізмом:

А) Це була лебедина пісня композитора.

Б) До лісу було рукою  подати.

В) Ми змусили його розв`язати язика.

Г) Я стою непорушно і печу раків.

8. Укажіть речення з дієслівним складеним присудком:

А) Твір я буду писати завтра.

Б) Подруга буде їхати додому поїздом.

В) Дівчина почала вишивати скатертину.

Г) Зараз же сідай і пиши лист до матері.

9. Укажіть речення, в якому вжито складений іменний присудок:

А) Учні були вчора на екскурсії у заповіднику.

Б) Вони не сподівались побачити стільки цікавого.

В) Але маршрут був дуже добре знайомий.

Г) Діти обіцяли приїхати ще раз.

10. Укажіть речення,  у якому  правильно вжито складений іменний присудок:

А) Зустріч була хвилююча.

Б) У черзі хлопець стояв перший.

В) Хлопці стали сильні.

Г) Оксана дуже непосидюча й весела.

11. Укажіть речення,  у якому є тире між підметом і присудком (розділові знаки пропущено):

А) Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Б)  Руки дівчини зробилися як лід.

В) Червона рожа над усі квіти гожа.

Г) Тільки труд життя основа краса  всевладного життя.

12. Укажіть речення,  у якому допущено помилку в узгодженні підмета (абревіатури) з дієсловом-присудком:

А) Райвно проаналізувало рівень навчальних досягнень учнів з рідної мови.

Б) ВЗН почав прийом документів.

В) ООН розглянула кілька важливих питань.

Г) Універмаг розпочав продаж літнього одягу.

№5           Головні та другорядні члени речення.

  1. Граматичну основу речення становлять
    а) другорядні члени речення;
    б) головні члени речення;
    в) слова, граматично не зв’язані з реченням.


Скласти (пригадати) речення, підкреслити в ньому
граматичну основу.

  1. Складеним іменним присудком називається присудок,
    а) утворений із допоміжного дієслова і неозначеної форми дієслова;
    б) утворений з іменної частини та допоміжного дієслова-зв’язки;
    в) виражений словосполученням.


Скласти (пригадати) й записати речення з іменним складеним присудком.

  1. Узгодженими і неузгодженими бувають
    а) додатки;
    б) означення;
    в) обставини.


Зробити синтаксичний розбір речення.
І знов для тебе в серці розцвітуть Шевченка думи і пісні Тичини.       (М. Рильський)

  1. Прикладка – це
    а) присудок, виражений неозначеною формою дієслова;
    б) означення, виражене іменником, узгодженим з пояснювальним словом у відмінку;
    в) прямий додаток, виражений іменником або займенником.


Скласти (пригадати) й записати речення з прикладкою, що пишеться зі словом через дефіс 

(напр.: А легенда про Іллю-пророка, певно, друзі, й вам цікава буде.     (Д. Білоус)

5. Неозначеною формою дієслова підмет виражено у реченні:
а) Цікавій Варварі носа відірвали (Нар. творч.);
б) Багато читати – все на світі знати (Нар. творч.);
в) Такої ласки дістану і в Параски (Нар. творч.).

6. Порівняльний зворот є у реченні
а) Ну що б, здавалося, слова… (Т. Шевченко);
б) Пригорнись до мене, слово! (Л. Забашта);
в) Кожне слово пахне, мов листочок м’яти (Д.Павличко).


Скласти (пригадати) й записати речення з порівняльним зворотом 

(напр.: В жабо й атласному каптані стоїть грибочок, як маркіз.
(Ліна Костенко)

№6                  Другорядні члени речення

  1. Підмет виділено в реченні
    А) Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.
    Б) Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
    В) Над синім бором в рудих корчах мела-крутила крута зима.
    Г) Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.
    Д) Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

2. Підмет виділено в реченні
А) Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замело.
Б) Нещадний грудень з рук обох кладе на шлях замети сизі.
В) Суворий грудень зачинає заспів на довгі ночі, сизі холоди.
Г) Вище всякої в світі краси — ніжна вдячність людської сльози.
Д) А зоря вже кладе свій провісницький перст на далеку невидиму віху.

3. Додаток виділено в реченні
А) Від козаччини до Чорнобиля — усе українське життя стає епосом.
Б) Колись велика ріка Конка сьогодні стала річкою.
В) Весна — художник дуже знаменитий.
Г) Нашу індивідуальність створює пам’ять.
Д) Митець — створіння примхливе й складне.

4.Обставину причини вжито в реченні
А) На небі сонце — серед нив я.
Б) Нездара від розкоші вередує.
В) Цього року вродило краще.
Г) Зима крізь вії дивиться на світ.
Д) Вражень вистачить на все життя.

5.Обставину мети вжито в реченні
А) Зупинилися на відпочинок біля озерця.
Б) Саме через тебе мені світ милий.
В) Поїдемо переймати досвід.
Г) Гомоніла Україна, довго гомоніла.
Д) Все так відчайдушно, щасливо цвіте.

6.Обставину способу дії вжито в реченні
А) Я загартований від часів воєнного дитинства,
Б) Ой там, за Дунаєм, молодець гуляє.
В) Дурний і в Києві не купить розуму.
Г) Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде.
Д) Приймачі підбадьорливо сиплють прогнозами.

7. Обставину виділено в реченні
А) Теплий туман налив балку по вінця.
Б) Жити лише для розваг, для гри в ніщо — це аморально.
В) У ресторанах світу популярна наша котлета по-київськи.
Г) Команда з Одеси перемогла вже на останньому етапі.
Д) Ще назва є, а річки вже немає.

8. Обставиною поширено речення
А) Брат радий допомогти.
Б) Сестра вміє співати.
В) Батьки поїхали відпочивати.
Г) Студенти починають навчатися.
Д) Я хочу поплавати.

9. Означення виділено в реченні
А) Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні.
Б) Література справді спроможна сприяти розвиткові людини.


В) Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати.
Г) Тільки із страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього.
Д) Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин.

10. Означення виділено в реченні
А) Творчість завжди мрійна і тривожна.
Б) Якою красивою є людина в праці.
В) Усі ми дужі дружбою своєю.
Г) Спадають млосно вечори липневі.
Д) Тиха вода завжди глибока.

11. Означення виділено в реченні
А) То не хмара — біла пташка хмарою спустилась над царем тим.
Б) Розкіш царів меркне перед мистецькими шедеврами геніїв.
В) Не мати царя в голові — означає діяти нерозсудливо.
Г) За царя не бачили часом і сухаря.
Д) Крути не верти — царем не будеш.

12. Узгоджене означення виділено в реченні
А Наше життя — бурхливий океан.
Б Роки життя не владні над тобою.
В Стрижку наголо в нас називають солдатською.
Г Світло сонця розлилося по всьому степу.
Д Клен напроти кидав тінь на грядки.

13. Установіть відповідність.

1. присудок;                   А) Козак не без долі, дівка не без щастя.

2. обставина;                  Б) Козак мовчить, а все знає.

3. означення;                  В) І холод не страшний, коли козак молодий.

4. додаток.                      Г) Не братайся з козаками мед пити.

                                        Д) Козакові Омелькові картопельки тепленької.

14. Установіть відповідність.

1. підмет;                         А) Бажання заснуть зараз сильніше за мене.

2. присудок;                      Б) Не зоравши, не посієш.

3. означення;                    В) Дарувати квіти — приємно.

4. додаток.                       Г) Оженитися — не дощик переждати.

                                         Д) Здоров’я — всьому голова.

15. Установіть відповідність.

1. підмет;            А) Бажав я для скованих волі, для скривджених кращої долі.

2. присудок;       Б) Дорога ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами.

3. означення;      В) Десь за ланами гомонів, затихаючи, ліс.

4. додаток.          Г) Любити ближнього не найважливіша з людських наук.

                            Д) Поезія — це праця зрима, думка смілої весни.

16. Установіть відповідність.

1. присудок;               А) Любові й щастя хочеться людині.

2. додаток;                 Б) Прости мене, я згарячу забувся.

3. означення;             В) Черешні в нашому саду розкішні.

4. обставина.             Г) На небі гуляв повний місяць.

                                  Д) Завжди величніша путь на Голгофу.

17. Установіть відповідність.

1. підмет;               А) Стомились хлопці, присіли спочити.

2. присудок;           Б) Кайдаш загадав Кайдашисі й Мелашці гребти сіно.

3. означення;          В) Серед неба ходить білолиций.

4. обставина.          Г) Живу бажанням творити добрії діла.

                               Д) Послухайте: критика критикою, тон тоном.

18. Установіть відповідність.

1. підмет         А) Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.

2. присудок    Б) Талант малювати має не кожна людина.

3. означення   В) Поважати людину — це ж ціла наука, наука душі.

4. додаток       Г) Батька попросили оновити старий сценарій.

                       Д) По-справжньому починають цінувати життя після тридцяти.

№7                  Односкладні речення      Варіант І

  1. Односкладним безособовим є речення
    А) По селу застрибало відлуння цокоту сокири.
    Б) Навколо запахли чебреці та м’ята.
    В) Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.
    Г) Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.
    Д) Батьківщину і матір не вибирають.
  1. Односкладним називним є реченння
    А) У тихім сквері серед віт мармурова Венера.
    Б) Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
    В) У синіх відрах листя лопушине.
    Г) Твої спогади світлі, але щемливі.
    Д) За вікном жоржини й чорнобривці.
  1. Односкладним означено-особовим є речення
    А) Берегли честь змолоду.
    Б) Ночвами моря не перепливеш.
    В) Лупайте сю скалу!
    Г) Поспішали творити добро.
    Д) Щозміни норма виконується на сто відсотків.
  1. Односкладним узагальнено-особовим є речення
    А) День народження святкуватиму пізніше.
    Б) Правда неправду перетягне.
    В) Немає пісні без любові.
    Г) Держи кишеню і уста замкненими.
    Д) Спинися, мить, зіграй сонату вічну!
  1. Односкладним узагальнено-особовим є речення
    А) Весна, і смерть, і світле воскресіння.
    Б) По радіо повідомляють про нельотну погоду.
    В) Семеро одного не ждуть.
    Г) Дарованому коневі в зуби не дивляться.
    Д) Незабаром має світати.
  1. З’ясуйте вид односкладних речень.

1. означено-особове;             А) Свого щастя і колесом не об’їдеш.

2. неозначено-особове;          Б) Нині холодно навіть удень.

3. узагальнено-особове;         В) Стою, мов скеля, непорушний.

4. безособове.                          Г) До Харкова в’їжджали зночі.

                                                 Д) Пекельний посвист снарядів.

  1. З’ясуйте вид односкладних речень.

1. означено-особове;               А) Сьогодні світлий день Різдва.

2. неозначено-особове;            Б) З полови хліба не спечеш.

3. узагальнено-особове;           В) Весною в селі встають рано.

4. безособове.             Г) Любим дивитись на зорі, на їх неосяжну сім’ю.

                                               Д) Працювати далі над сюжетом чи покинути?

  1. З’ясуйте вид односкладних речень.

1. означено-особове;            А) Пахло чебрецем і свіжою травою.

2. неозначено-особове;        Б) Довгий яр, білою черемхою залитий.

3. узагальнено-особове;       В) Більше роби та менше говори.

4. називне.                      Г) Наливайтесь, житечко й ячмінь, тепловиною.

                                        Д) Весілля справляли по-старосвітському.

  1. З’ясуйте вид односкладних речень.

1. означено-особове;                 А) Журбою поля не виореш.

2. неозначено-особове;             Б) Цього літа градом побило врожай.

3. узагальнено-особове             В) Пахощі весняного лугу.

4. безособове.                            Г) Покремсали життя моє на частки.

                                  Д) Люблю чернігівську дорогу — весною, влітку, восени.

  1.  З’ясуйте вид односкладних речень.

1. означено-особове;                  А) Незнятий кадр незіграної ролі.

2. неозначено-особове;              Б) За одного небитого двох битих дають.

3. узагальнено- особове;            В) Благословляю і люблю твоє чоло

                                                          двадцятивесне.

4. безособове.                              Г) Зелене море зроблять із Дніпра.

                                                      Д) Завіяло, заговорило снігом у полі.

  1. З’ясуйте вид односкладних речень.

1. означено-особове;                   А) Криши, ламай, трощи стереотипи.

2. неозначено-особове;               Б) У повітрі стало тепліше й світліше.

3. узагальнено-особове;             В) Чіпчину хату опечатали, забили.

4. називне.                                   Г) Слухай кожного, але не з кожним

                                                         говори.

                Д) Спокійні очі, сива голова, жорстка кирея кольору нічного.

Односкладні речення         Варіант ІІ

1. Виділіть односкладне речення.

А) Одноманітно вистукували колеса на стиках рейок (А. Головко).

Б) Люблю тебе, столице України (В. Сосюра).

В) Просто на південь ледь помітно миготіли вогники (Петро Панч).

Г) Надвечір дивізія увійшла в місто (Петро Панч).

2. Укажіть означено-особове речення.

А) Над обрієм сонце звелося (М. Бажан).

Б) Ніч була тиха беззоряна (А. Головко).

В) Польовою стежкою з дальніх доріг йду в село і радію сподіваній стрічі   (В. Марочкін).

Г) Огненними стовпами підперло сонце Дівич-гору (Г. Косинка).

3. Укажіть неозначено-особове речення.

А) Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою (О. Гончар).

Б) Для добрих друзів відчиняю дім (А Малишко).

В) Слався, наша Україно (І. Вирган).

Г) Докію Петрівну пересмикнуло (А Головко).

4. Укажіть узагальнено-особове речення.

А) Розходилися з вокзалу не поспішаючи (О. Десняк).

Б) О, сліз таких вже вилито чимало (Леся Українка).

В) А тим часом весніє, весніє… (О. Гончар).

Г) Не вчи орла літати (Народна творчість).

5. Укажіть безособове речення.

А) Чесне діло роби сміло (Народна творчість).

Б) Тихо і ясно над лісовим озеречком (М. Стельмах).

В) Вітер. Осінь глибока (О. Довженко).

Г) А ось ліси, покриті димом (Л. Дмитерко).

6. Укажіть називне речення.

А) У нас проханих не люблять (М. Стельмах).

Б) Юно йдемо до мети (Б. Сосюра).

В) Гальки тривожний шерех. Сутінь вечірньої мли (М. Терещенко).

Г) Отак пролечу сніжком над долиною (А. Малишко).

7. З’ясуйте, яке з речень є поширеним називним.

А) 3 полови хліба не спечеш (Народна творчість).

Б) Ведмедя не налигаєш (Народна творчість).

В) Нарешті ось і високі двері, покриті папірцями з написаними на них прізвищами мешканців (Н. Рибак).

Г )Довго матері не спалось – матерям не спиться (П. Воронько).

8. Знайдіть безособове речення, у якому головний член виражений особовим дієсловом у безособовому значенні:

А) Тоді й названо ту стіну Нерушимою (П.Загребельний);

Б) Перестріти зло, щоб спинити, й перестріти добро, щоб підсобити (А.Мороз);

В) Потемніло, завітрило, закрутила курява (С.Васильченко);

Г) Нам наказують зайняти висоту (В.Кучер).

9. Односкладне речення, у якому головний член – дієслово 1-ї або 2-ої особи однини чи множини – указує на дію, виконувану певною особою, називається:

А) узагальнено-особовим;

Б) неозначено особовим;

В) безособовим;

Г) означено-особовим.

10. Безособовим називається таке односкладне речення, у якому

А) головний член – іменник у називному відмінку – стверджує наявність предметів або явищ у реальній дійсності;

Б) головний член означає дію або стан, що мисляться як незалежні від певної особи або носія стану;

В) виконувач дії сприймається неозначено;

Г) головний член мислиться узагальнено.

№ 8                          Односкладні речення

Варіант 1

1. Виділіть речення в такому порядку:

1-означено-особове, 2-неозначено-особове, 3 – узагальнено-особове

А) По радіо повідомляють про готування польоту на Місяць ракети-автомата.

Б) Лови летючу мить життя!

В) Добре діло твори сміло.

  1. До якого виду належать речення? 

А) Учителя  і дерево пізнають з плодів. (Народна творчість)

Б) Світало.

В) Тополі. Палаци. Небо. (А. Малишко)

Г) Сонцю над  світом  горіти. (М. Нагнибіда)

Д) Там усе правильно записано. (В. Сосюра)

  1. Підкресліть граматичні основи. Випишіть у табличку номери називних речень.

1) Курява, спека. 

2) Людей у церкві повно. 

3) Очі такі сердиті у його. 

4) Ліс, поле, місяченько, зорі…

5)  Вечір. 

6) За садком підіймається місяць. 

7) Природа, свята краса, божественна! 

8) Великодні святки Юрія. 

9) Світає. 

10) Холодно, свіжо зробилось надворі.

  1. Наведіть приклад називного речення.

5. Наведіть приклад означено – особового речення.

Варіант 2

  1. До якого виду належать речення :

А) А в степу весніє, весніє…

Б) Погуляю понад морем та розважу своє горе… (Т. Шевченко)

В) Після вечері зразу ж лягали спати .(О. Довженко)

Г) Чесне діло роби сміливо. (Народна творчість)

Д)  Вхід до землянки зробили під великими горіховим кущем.                       (За Ю. Збанацьким)

Е) Посій в пору, будеш мати зерна гору. (Народна творчість)

  1. Замініть неозначено-особові речення безособовими.

1) У фізичній лабораторії створили новий прилад.

2) Зовсім недавно відкрили нову планету.

3) Нам забороняють виходити на вулицю.

4) Новобранців постригли дуже коротко.

3. Випишіть у табличку спочатку номери неозначено-особових речень, а потім – означено-особових.

1) Нехай утрем дрібні сльози, заплакані очі…

2) Не ховайте скарби ваші, нерозумні люди, не закопуйте у землю.

3) Бо й тут, мабуть, не спитають про матінку рідну. 

4) Ой тобі ж бо, зоре, на небі сіяти, не у синіх горах доленьки шукати. 

5) Обкрутили ланцюгами та й забрали до команди. 

6) Згадаю тебе до схід сонця в неділеньку рано. 

7) Тепер не мають і коли про теє споминати.

4.Наведіть приклад неозначено – особового речення.

  1. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

Варіант 3

1.Виділіть граматичні основи односкладних речень, визначте їх види.

А) На переправі коней не міняють.

Б) Привітайте матусю із Днем матері!

В) У повітрі пахне пожовклим листям.

Г) Ранок. Озеро. Тиша.

  1. До якого виду належать речення? 

А) Пекучий полудень.

Б) Пахне морем і озоном від притихлої землі. (За М. Рильським)

В) Засипали розмиту дорогу.  

Г) Хочу  слухать  забуті пісні.  (За В. Сосюрою)

Д) Переможців не судять.

  1. Вставте пропущені букви та розділові знаки. Визначте тип односкладних речень. Варіанти відповідей запишіть у табличку:

 означено-особові – 1; неозначено-особові – 2.

1) Н…си, н…си і затамуй в собі оці в…чірні хмари голубі. 

2) До тебе йдемо, як до свого дому. 

3) Прон…си мою душу ясну крізь світан…я і тишу й порошу.

4) Його хотіли троном залякати на нього слали муштру і гармати. 

5) Собі удвох у пізній час щось гомонять. 

6) Вам путівку на завтра пр…шлють.

  1. Наведіть приклад безособового речення.
  1. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

Варіант 4

  1. До якого виду належать речення?

А) Не плюй до криниці, бо схочеш водиці. (Народна творчість)

Б) Вересніє…

В) Біля афінських стін сьогодні немає ворогів. (За Ю. Мушкетиком)

Г) Життя виникло у первісному океані… (За К. Сар’яновим)

Д) Страждаю, мучусь,  і живу, і гину, благославляю біль своїх дітей. 

(За Л. Костенко)

Е) Дзвенять. (За М. Слабошпицьким)

2. Переробіть двоскладні речення у безособові.

Зразок: Сонце випалило траву – Сонцем випалило траву.

1) Повінь поглинула прибережні городи.

2) Течія віднесла човен у море.

3) Вітер розмів листя по дорозі.

4) Промінь освітив обличчя.

5) Хвиля розбила скриню об скелю.

  1. Випишіть у табличку спочатку номери односкладних речень, а потім двоскладних.

1) Багато клопоту завдав Устим Кармалюк царському урядові.

2) У солдатах пробув Устим лише місяць і втік. 

3) Кілька разів його ловили, кидали в тюрму.

4) Але йому завжди вдавалось втекти і повернутись у рідні місця.

5) Багато розповідали про допомогу Кармалюка бідним. 

6) Одного разу селянин, залишившись без вола, орав поле коровою. 

7) Аж підходить до нього Устим і дає гроші. 

8) Купиш собі на ці гроші гарні воли. 

9) Тому-то селяни завжди були на боці свого захисника.

  1. Наведіть приклад називного речення.

5. Наведіть приклад означено – особового речення.

Варіант 5

1. До поданого речення доберіть синонімічне безособове.

Обабіч дороги посаджені яблуні.

А) Обабіч дороги посадили яблуні.

Б) Обабіч дороги посаджено яблуні.

В) Обабіч дороги посадимо яблуні.

  1. До якого виду належать речення? 

А) Весь день пробігали, готуючись до свята (За Д. Міщенком).

Б) Хвалою не нагодуєш (Народна творчість).

В) Вересневий ранок.

Г) Безлюдний, похмурий край.

Д) Поклонися матері і дому.

Е) Треба жити словом (За А. Бортняком).

  1. Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити граматичну основу. З’ясувати вид односкладних речень.

1) Люби ж…ття у боро…ьбі щоденній! 

2) Не благайте у долі лиха. 

3) Не можна зловити вогонь. 

4) З Тарасом в…сти не раз ро…мову, напам’ять вчить могутній вірш його. 

5) Візьми свої тр…воги і йди вп…ред наперекір біді.

  1. Наведіть приклад неозначено – особового речення.

5. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

Варіант 6

  1. До якого виду належать речення:

А)  Розумію все…

Б) Пахне в’ялою травою, квітами… (За О. Довженком)

В) Скажу дідусеві про собаку. (За М. Слабошпицьким)

Г) Їмо плоди із дерева незнання? (За Л. Костенко)

Д) Весною в селі встають рано.  (За Г. Тютюнником)

Е) Не варто навіть говорити.

2. Переробіть двоскладні речення у безособові з інфінітивами.

Зразок: Він не зможе відповісти на це питання. Йому не відповісти на це питання.

1) Ти ніде не знайдеш цієї книги.

2) Я хочу поїхати у Чернігів.

3) Ви не повинні спиратись на балюстраду.

4) Вітер бушуватиме до ранку.

5) Ти повинен зайнятися справою.

  1. Визначити тип односкладних речень Підкреслити граматичну основу.
  1. Від щастя не втікають, його наздоганяють. 
  2. На вигоні палили вогнище. 
  3. Видно між лозами ополонку.
  4. Дніпрові судилось розбити ярмо крижаної тюрми. 
  5. Вербові гілочки клали у воду під час купання хворої дитини. 
  6. Землею рідною живу у бурях, снах і наяву.
  1. Наведіть приклад безособового речення.

5. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

Варіант 7

  1. Перебудуйте двоскладні речення на односкладні.
  1. Вона ніколи не буде співачкою. 

2) Книга прочитана. 

3) Дощ іде за вікном.

  1. До якого виду належать речення:

А) На базарі роїлося від покупців і жебраків… (За І. Вільде)

Б) Як мак, цвітуть, походжаючи довкола вильця. (вильце – уквітчана весільна гілочка) (За Д. Міщенком)

В) Світало.

Г) Вік живи — вік учись (Народна творчість)

Д) Тепер ці  спочивають, а ті летять. (За М. Слабошпицьким)

Е) Летять! (За М. Слабошпицьким)

  1. Переписати. Підкреслити граматичну основу. З’ясувати вид односкладних речень.

1) Світає. Тане морок в небосхилі. 

2) Так спокійно і прозоро в синім парку над Дніпром. 

3) Насіння вітерцем далеко понесло. 

4) Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. 

5) Здавна вербу вважали священним деревом.

4. Наведіть приклад неозначено – особового речення.

5. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

Варіант 8

  1. До якого виду належать речення? 

А)  Високі айстри… (За М. Рильським)

Б) Не довелося нам зустрітись.

В) Біжу за ними  і свищу…  (За М. Слабошпицьким)

Г) А ось ліси…

Д) Працюють важко, щоденно.

Е) Влучно дібраними словами, наче чарівним пензлем, поет малює яскраву картину весни. (За Г. Тарасенко)

  1. Завдання: переписати, підкреслити граматичну основу. З’ясувати вид односкладних речень.

1) Люби життя у боротьбі щоденній!(Л.Забашта)

2) Світає.Тане морок в небосхилі. (М.Сингаївський)

3) Од згадок так сонячно й крилато.(В.Сосюра)

4) Весною в селі встають рано.(Г.Тютюнник)

  1. Підкреслити граматичну основу. Вказати речення двоскладні і односкладні.

1) Я бачу в людині кожній оту найбільшу щедроту роздарювати серце своє. 2) Вірю завжди в широчінь океанну серця вразливого, серця людського. 

3) Втомилось моє серце калатати, терплю і мовчки прокладаю шлях.

4. Наведіть приклад неозначено – особового речення.

5. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

Варіант 9

  1. Перебудуйте односкладні речення на двоскладні.

А) У мене немає цієї книги. 

Б) Будь лаконічним у висловлюваннях.

В) Йому зовсім не хотілось виступати.

Г) Не знищити ніколи наш народ.

  1. До якого виду належать речення?

А) Тиша. (За С. Плачиндою)

Б) Не поклавши, не бери. (Народна творчість)

В) Важко.

Г) Шкода його було.

Д) Нас учили стрічати негоди та лиха грудьми .(О. Корнійчук)

Е) Біля сухої, складеної неподалік від хмизу трави, заздалегідь приготовано товсту, з наверченими дірками колоду (За Д. Міщенком)

  1. Підкреслити граматичну основу. Вказати речення двоскладні і односкладні.

1) Я бачу в людині кожній оту найбільшу щедроту роздарювати серце своє. 2) Вірю завжди в широчінь океанну серця вразливого, серця людського. 

3) Втомилось моє серце калатати, терплю і мовчки прокладаю шлях.

  1. Наведіть приклад безособового речення.

5. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

Варіант 10

  1. До якого виду належать речення?

А) Кидаю зерна  (За М. Слабошпицьким)

Б) Друга пізнають у біді.

В) З моря повіяло легеньким вітерцем (З газети)

Г) Затінок. Сутінок, день золотий (Л. Костенко)

Д) Відверто.

Е) Дружно, з творчим натхненням творили вірші, есе, романи, драми про будівництво атомної станції у верхів’ї Дніпровського басейну… 

(За В. Дроздом)

  1. Випишіть у табличку спочатку номери означено-особових, а потім  неозначено-особових речень.

1) Хочеш дізнатися значення слова «амбідекстр»? 

2) Спробуй написати речення спочатку лівою, а потім правою рукою. 

3) Відчуваєш різницю? 

4) Якщо ні, то ти амбідекстр.

5) Так називають лівшу і правшу одночасно. 

6) Лівшу у нас ще величають шульгою. 

7) Раніше всіх вчили діяти лише правою рукою, караючи непокірних «шульг».

8) Сьогодні ж навіть створюють спеціальні побутові прилади, розраховані на лівш та амбідекстрів. 

9) Вони становлять 5-9 відсотків усього населення нашої планети.

3. Завдання. Зробити повний синтаксичний розбір речення.

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

  1. Наведіть приклад називного речення.

5. Наведіть приклад означено – особового речення.

Варіант 11

  1. Переробіть двоскладні речення у називні.

1) Рясно вродили яблуневі сади.

2) Рання золота осінь сипле листям.

3) Ночі стали прохолодними. 

4) Пахнуть квіти у розпашілім полі.

5) Я чую звуки чарівної музики.

  1. До якого виду належать речення?

А)  Густа, обважніла від  землі тиша. (Д. Пріток)

Б)  Та не судилося…

В) Згаяного часу і конем не наздоженеш. (Народна творчість)

Г) Єдиного не знали, не припускали… (За В. Дроздом)

Д) Людей слухай, а свій разум май. (Народна творчість)

Е) Ось собор. (За О. Гончаром)

3. Зробити повний синтаксичний розбір речення.

З сухого дерева добре вогонь класти.

  1. Наведіть приклад неозначено – особового речення.

5. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

Варіант 12

  1. До якого виду належать речення?

А) Як важко перші кроки йти. (А. Малишко)

Б)  Тетерів… (За В. Несененком)

В) У грудях у нього хрипіло . (За М. Коцюбинським)

Г) Зашуміло, заклекотіло на сходах внизу. (А. Головко)

Д) На зборах постановили вийти на суботник.

Е) Люблю ранню осінь.

2. Випишіть у табличку спочатку номери неозначено-особових речень, а потім  безособових. Підкресліть головні члени речення. Вставте пропущені букви.

1) Чимало обрядів в Україні пов’язано з народж…нням дитини.

2) У першій куп…лі, наприклад, використовували свячене зіл…я або свячену воду. 

3) ….купану дитину о…сушували коло печі. 

4) Особливого знач…ння надавалося особам кумів. 

5) За кумів кликали когось з далекої родини або односельців. 

6) Під час хрещ…ння у церкві д…тині давалося ім’я.

7) На хрещ…ння не можна було пр…ходити з порожніми руками.

  1. Вказати односкладні речення, визначити тип кожного.

1) Сірий ранок. 

2) Тихо скрізь. 

3) Небо хмарою повито.

4)  Одне слово, летимо через Гімалаї. 

5) Сяйво снігів. 

6) Сліпучість небес. 

7) Чистота вічності. 

8) Повсюди повно сонця і тіней.

  1. Наведіть приклад безособового речення.

5. Наведіть приклад узагальнено – особового речення.

№ 9                    Однорідні члени речення

   І варіант
                                              І рівень
Визначте так чи ні

1. Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме питання, але належать до різних слів у реченні.
2. Однорідні  члени речення, які узагальнюють зміст інших членів речення, завжди відокремлюються комами на письмі.
3. Вкажіть, чи правильно розставлено розділові знаки у реченні: «Густа, осіння роса аж додолу гнула ще зовсім зелений лист на дереві (І.Нечуй-Левицький)».
4. Однорідні  члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком.

                                          ІІ рівень 
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

1.Укажіть речення з однорідними членами.
а) До берега наближались Тихон та Омелькоіз рябим мисливським собакою.
б) Без коня навіть шовкова дорога муляє (Народна творчість).
в) Сидіти без діла − також важкий труд (Народна творчість).
г) Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.(За Ю.Збанацьким).
ґ) Обидва почували себе добре лише один коло одного (Ю.Яновський).

2. Визначте речення, яке ускладнене однорідними підметами.
а) Прийми мою любов, народе рідний, річко велика, і  місяцю ясний, і берег мій чистий (О.Довженко). 
б) І ранкові, й вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання, жаль (М.Стельмах).
в) Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний  шепіт і зітхання – моя Україна (В.Сосюра).
г) Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка (Народна творчість).
ґ) Прикро було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (М.Стельмах).

3.Укажіть «зайве» речення.
а) Все шосе тепер загриміло, заскрипіло, затупотіло (О.Гончар).
б) Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сільце й попав (Л.Глібов). 
в) Цап на цимбалах паличками і брязкотить, і дзенькотить (Л.Глібов).
г) Над степом у синьому небі вилися та щебетали пташки (І.Нечуй-Левицький).
ґ) На небі вже ясно визначилися веселчані смуги (І.Нечуй-Левицький).

4.Визначте речення, у  якому допущено пунктуаційну помилку.
а) А за Россю на подолі ніби спочивав густий, дубовий  ліс… (І.Нечуй-Левицький).
б) Вечір лагідний, свіжий (Є.Гуцало).
в) Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, по тому настали теплі погожі дні (Ю.Мушкетик).
г) Долиною повилася річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву (М.Коцюбинський).
ґ) Свіжий, холоднуватий ранок обвіяв Олесине гаряче лице (І.Нечуй-Левицький).


ІІІ рівень
Перепишіть речення, розставте відповідні пунктограми, підкресліть головні та другорядні члени речення, надпишіть частини мови над кожним словом у реченні.

А одного разу коли Арсен зігрітий сонцем куняв у човні то підводячи то опускаючи голову за спиною в нього почулося тоненьке скімлення. Арсен прокинувсь і огледівся.  (Г. Тютюнник)

IV рівень 
Твір-роздум на тему «Чому зима асоціюється з холодом, а літо з жарою?..»
 Використайте у творі речення з однорідними членами. 

                                                 Однорідні члени речення

           ІІ варіант 
                                                    І рівень
Визначте так чи ні

  1. Однорідними членами речення є лише підмет і присудок.
    2. Однорідні  члени речення  можуть бути поширені та непоширені.
    3. Повторювані слова – це завжди однорідні члени речення.
    4. Однорідні  члени речення поєднуються між собою підрядним  зв’язком.
                                              ІІ рівень 
    Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

 1.Укажіть речення з однорідними членами.
а) Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать…(Леся Українка).
б) Перші зорі виткнулися на ясному й теплому ще небі (Ю.Яновський).
в) У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає (М.Рильський).
г) Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі (М.Коцюбинський).
ґ) Неси до людей всі думки, почуття і слова (М.Рильський).  

2. Визначте речення, в якому правильно розставлені розділові знаки.
а) У темряві густій тяжкій, і рівній прокинувсь я (М.Рильський).
б) Велика, грізна тиша висить над степом над залитою сонцем висотою (О.Гончар).
в) Наближення зими у всьому серце чує – і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках (В.Сосюра). 
г) Ні розвага, ні просьба, ні грізьба: ніщо не помагало (М.Коцюбинський).
ґ) Усе навколо: дерева, птахи, люди  сповнені весняної, пружної, нестримної сили (В.Собко).

3.Укажіть  речення, у якому буде ставитися кома перед сполучником і при однорідних членах речення (розділові знаки опущено). 
а) На птахів хотіли подивитися і великі і малі (А.Давидов).
б) Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього… (І.Нечуй-Левицький).
в) Козеня швидко призвичаїлося до людей і від ранку до смеркання  бавилося на вулиці з дітками  (Л.Михайловський). 
г) Дмитрик намагався викрутитися і так і сяк (М.Коцюбинський).
ґ) За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і  комбайнів (А.Давидов).

4.Визначте речення з однорідними обставинами. 
а) Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В.Сосюра).
б) В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т.Шевченко).
в) Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави… (В.Симоненко).
г) І в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється (Марко Вовчок).
ґ) На морі темно, аж чорно (М.Коцюбинський).

                                                    ІІІ рівень
Перепишіть речення, розставте відповідні пунктограми, підкресліть головні та другорядні члени речення, надпишіть частини мови над кожним словом у реченні.

Лисиця задрібушила передніми лапами замолотила хвостом по землі й лягла. Лисеня ж побачивши у човні рибу облизнулося й тихенько заскімлило.(Г. Тютюнник)

                                                   IV рівень 
Твір-роздум на тему «Обставини, за яких життя стає нудним». Використайте у творі речення з однорідними членами.

Однорідні члени речення

ІІІ варіант
                                                            І рівень
Визначте так чи ні

1.В реченні може бути лише два ряди однорідних членів. 
2.Однорідні  члени речення  завжди знаходяться поряд з узагальнювальним словом у реченні.
3. Вкажіть, чи правильно розставлено розділові знаки у реченні

 Легенди і перекази, пісні і співаночки, приказки і оповідки – усе переходять від покоління до покоління (С.Носань).
4.Однорідні  члени речення поєднуються між собою безсполучниковим, змішаним та підрядним  зв’язком.

                                              ІІ рівень 
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді.    

1.Укажіть речення з однорідними членами.
а) Зверху сонце так і сипле теплим промінням у темну гущавину… (Марко Вовчок).
б) Людське море, ти, сило народная, з чого ж ти собі зброю скуєш? (Леся Українка).
в) Все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (В.Сосюра).
г) Теплий приємний вітерець колихає квіти (О. Копиленко).
ґ) ) Будь довічно, злагодо, між нами! (М.Самійленко).

2. Укажіть речення, в якому при однорідних членах є  узагальнювальне слово.
а) На вудлищі гнучкім прозора волосінь та білий поплавець, та залізний гачечок – ото і зброя вся  (М.Рильський).
б) Спинився – волошка чи не волошка вистромила  голівку з-поміж  колосочків (С.Васильченко).
в) Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і  у полі  пречудесно,  пречудово – розцвітай же, слово! (П.Тичина).
г) Та не з братом, не з сестрою – з німими стінами на чужині (Т.Шевченко).
ґ) Їй сняться хмари і липневі грози, чиясь душа прозора  при свічі (Л.Костенко).

3.Визначте «зайве» речення.
а) Ніч тепла, місячна (Остап Вишня).
б) Вже луки почервоніли під промінням заходу; скошена трава ще дужче запахла (І.Нечуй-Левицький).
в) Осокори й верби гніздами зеленого розкішного гілля виганялися вище од скель  (І.Нечуй-Левицький).
г) Засоромивсь осміяний Горобець та й покинув ріднесенький табунець (Л.Глібов).  
ґ) На перехресті трьох доріг туман лягав, припадав до ніг (М.Бажан).

4.Укажіть речення з однорідними означеннями. 
а) Синім холодним блиском одсвічував пагорб, він був наче відполірований… (В.Близнець).
б) Густа осіння роса аж додолу гнула ще зовсім зелений лист на дереві (І.Нечуй-Левицький).
в) Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чутнішою мова роси… (М.Стельмах).
г) Холодне, молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі (Є.Гуцало).
ґ) Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним  промінням на київські гори (І.Нечуй-Левицький).

                                            ІІІ рівень
Перепишіть речення, розставте відповідні пунктограми, зробіть повний синтаксичний розбір речення (підкреслити головні та другорядні члени речення, надписати частини мови над кожним словом у реченні, описати речення).

Тоді Ласочка не скімлила і не молотила хвостом по землі як завжди побачивши у човні рибу а лягала в траву й ждала. Арсенові набридало дивитися на нерухомі поплавки і він часто-густо засинав.


                                                IV рівень 
Твір-роздум на тему «Спіши повільно – користі більше». Використайте у творі речення з однорідними членами. 

Однорідні члени речення

 IV варіант
                                                            І рівень
Визначте так чи ні

1.Однорідні члени речення можуть бути різними членами речення, якщо при них є слова як-от, а саме, наприклад.
2.Однорідні додатки не завжди відокремлюються розділовими знаками при безсполучниковому зв’язку.
3. Повторювані слова не бувають однорідними членами речення.
4. Вкажіть, чи правильно розставлено розділові знаки у реченні

 Чарівний світ оточує мене: сині води, білі піски, хати на високих берегах (М.Іванищук).

                                                ІІ рівень 
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді.    

1.Укажіть речення з однорідними членами.
а) Перші проліски − сонця проблиски (О.Довгоп’ят).                                                                                                            б) Подаруй мені на спомин сон-трави духмяні квіти (Г.Коваль).
в) Природу можна ошукати, коли ти маєш душу ката (П.Перебийніс).
г) Пахне п’янко медами і свіжими травами знов (Д.Луценко).
ґ) Дуже то важка річ лишатися живим для всіх поколінь (П.Загребельний).

2. Визначте речення, у якому потрібно поставити тире при однорідних членах  речення (окремі розділові знаки  опущено).
а) Усе його цікавило а саме дорога, ліс, окопи під лісом (Ю.Збанацький).
б) Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле (О.Гончар).
в) Тут все моє отой нестримний розмах пташиного крила, магічний відголосок  рими в говірці рідного села (Й.Струцюк).
г) У світі існують різні вартості вартість краси і вартість сили (З журналу).
ґ) З усього з природи рідного краю, побуту, місцевих традицій черпають народні умільці сюжети для своїх творів (З підручника).

3. Укажіть речення, що містить кілька рядів однорідних  членів.
а) Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожира тіні на землі, заганя їх під дерева, кущі, у  гущину (М.Коцюбинський).
б) Село зашуміло, заметушилося, як велике муравлисько (М.Ірчан).
в)  Недавно, недавно у нас в Україні старий Котляревський отак щебетав (Т.Шевченко).
г) Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над  ставами верби зеленіють (Т.Шевченко).
ґ) І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з  себе дощ самоцвітів (М.Коцюбинський).

4.Визначте речення з однорідними додатками.
а) Мимоволі перехоплювало подих від крутизни високих шпильчастих вершин… (П.Гурієнко). 
б) Любіть Україну у сні й на яву, кохану свою Україну! (В.Сосюра).
в) У скісних променях сонця на деревах, у траві, на павучачих сітках  блищала, вигравала самоцвітами роса (Б.Комар). 
г) Навчився я ніжної мови у трави, у дерев, у птахів (Г.Коваль).
ґ) Привітай же, моя ненько, моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину (Т.Шевченко). 

ІІІ рівень
Перепишіть речення, розставте відповідні пунктограми, зробіть повний синтаксичний розбір речення (підкреслити головні та другорядні члени речення, надписати частини мови над кожним словом у реченні, описати речення).

Як сонце тільки-но червонило небо на сході Арсен уже сидів у човні біля своєї верби і пильнував за вудками. В лісі бродив туман підзолочений сонячним промінням туркотіли припутні вистукували дзьобами дятли а іноді лунко тріщало галуззя… (Г.Тютюнник)


IV рівень 
Твір-роздум на тему «Чи можна не любити і росинку, і травинку, і дощову сльозинку?..» Використайте у творі речення з однорідними членами. 
            

№ 10  Речення із вставними словами та звертаннями

1. Знайдіть речення зі вставним словом:

А) Серед українців здавна цінуються доброта і гостинність.

Б) Напевно сусіди здавна нападали на Україну землі через плодючість українських земель.

В) Тому й не змогли українці зберегти Січ.

Г) Весна здається мені найкращою порою року.

2. Як підкреслюються звертання та вставні слова?

А) як підмет;

Б) як додаток;

В) ніяк не підкреслюються;

Г) як обставина.

3. Знайдіть речення, у якому правильно поставлено кому при вставному слові.

А) На думку вчених, Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною.

Б) На думку вчених Нестор-літописець, був дуже обдарованою людиною.

В) На думку, вчених Нестор-літописець був дуже обдарованою людиною.

Г) На думку вчених, Нестор-літописець, був дуже обдарованою людиною.

4. Знайдіть речення зі звертанням:

А) Батьки завжди повинні підтримувати свою дитину.

Б) Вчителі звертаються до батьків з проханням підтримувати дітей.

В) Шановні батьки підтримайте своїх діточок під час змагань!

Г) Якщо спитати дитину про батьків, то вона буде розповідати довго й захоплено.

5. Знайти речення, у якому правильно поставлено розділові знаки при звертанні:

А) Дорогі, діти, ставтеся дбайливо до природи!

Б) Дорогі діти, ставтеся дбайливо до природи!

В) Дорогі діти ставтеся, дбайливо до природи!

Г) Дорогі, діти ставтеся дбайливо до природи!

6. Знайдіть речення без вставного слова (розділові знаки пропущено):

А) За новими дослідженнями вчених Земля має овальну форму.

Б) У Мертвому морі майже немає життя.

В) Сіль як відомо вбиває живі організми.

Г) Отже Мертве море насправді мертве.

7. Знайдіть речення зі вставним словом (коми пропущено):

А) На мою думку друг повинен завжди допомогти у біді.

Б) Адже друг – це той хто турбується про тебе.

В) Тож він не повинен підтримувати тебе коли ти помиляєшся.

Г) Тож поміркуй добре перед своїми вчинками.

8. Знайдіть рядок, у якому наведено ті слова, які НЕ бувають вставними:

А) мабуть, отже, на мою думку, доречі;

Б) на щастя, на жаль,щоправда, сподіваюся;

В) навіть, майже, приблизно, принаймні;

Г) по-моєму, майте на увазі, може, дякую.

9. Знайдіть речення зі вставним словом (розділові знаки пропущено):

А) Ще малим Гаррі постійно мріяв про те щоб якийсь невідомий родич забрав його звідси але цього на жаль не сталося.

Б) Проте інколи йому здавалося, ніби якісь незнайомці на вулицях знають його.

В) Іншого разу в автобусі йому радісно помахала рукою якась навіжена старушенція в зеленому вбранні.

Г) За втечу бразильського боа-конструктора Гаррі спіткало найдовше покарання.

10. Знайдіть речення без вставного слова: 

А) Гаррі глянув на страшне дике заросле обличчя й побачив що очі-жучки всміхаються йому.

Б) Він дав ковбаски Гаррі який так зголоднів що здається ніколи не куштував нічого смачнішого.

Г) Зрештою побачивши що ніхто нічого навіть не думає пояснювати Гаррі не витерпів

Д) Перепрошую але я досі по-справжньому й не знаю хто ви.

11. Знайдіть речення, у якому слово «здається» НЕ є вставним:

А) Він скочив на ноги і здавалося заповнив собою всю хатину.

Б) Вона зупинилася перевести подих, а тоді знову заговорила, розповідаючи здається те, що пекло їй серце багато років.

В) Цей звук здавався Гаррі сиреною.

Г) До дядька Вернона здається знову повернулася відвага.

12. Знайдіть речення без звертання (розділові знаки пропущено):

А) Нехай там як Гаррі вітаю тебе з іменинами.

Б) Дядько Вернон видав якийсь кумедний скреготливий звук.

В) Дадлі не бери нічого, що він тобі даватиме.

Г) Дурслі твоєму гладунцеві вже нема куди гладшати тож нема чого боятися.

№ 11           Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

1. Звертання – це
а) слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення;
б) слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням;
в) чуже мовлення, передане дослівно, без змін.
Скласти (пригадати) й записати речення зі звертанням, звертання підкреслити.

2. Звертання
а) є головним членом речення;
б) є другорядним членом речення;
в) не є членом речення.
Скласти (пригадати) й записати речення зі звертанням, підкреслити в ньому всі члени речення. ( напр.: Діво Пресвятая, надихни нас на мужність, розум і добро! (П.Аврахов).

3. Своє ставлення до повідомлюваного мовець виражає за допомогою
а) вставних слів, словосполучень та речень;
б) звертань;
в) однорідних членів речення.
Скласти (пригадати) й записати речення зі вставним словом (словосполученням), підкреслити в ньому члени речення (напр.: Буває, часом сліпну від краси (Л.Костенко).

4. Вставні речення виділяються
а) лапками;
б) дужками або тире;
в) двокрапкою та тире.
Скласти ( пригадати ) й записати речення, ускладнене вставним реченням (напр.: Здавна, кажуть добрі люди, ближніх Бог велів любити (Д.Білоус).

5. Поширене звертання є у реченні:
а) Дівчино, рибчино, не плач, не ридай! (С.Руданський);
б) Хотів би я, мамо, веселі пісні співати й сміятись, як діти (С.Черкасенко);
в) Це ти, моя зоряна батьківська хато, зринаєш сьогодні вві сні (Д.Білоус).
Скласти (пригадати) й записати речення з поширеним звертанням.

6. Вставні слова до речі, крім того, з іншого боку, по-перше, по-друге виражають 
а) впевненість або невпевненість в повідомлюваному;
б) вказівку на джерело повідомлення;
в) послідовність викладу думок, зв’язок їх між собою.
Скласти й записати речення зі вставним словом, що виражає ввічливість (напр.: Спиніться! Будь ласка, спиніться! Навколо, будь ласка, скоріш подивіться (А.Костецький).

№ 12                         Звертання

1. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А) Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?
Б) Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать,
В) Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано.
Г) Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом чи гріховним жестом.
Д) Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

2. НЕ УСКЛАДНЕНО звертанням речення
А) Годі вам, гурт ворогів і прихильних, марні слова промовлять.
Б) Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.
В) Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.
Г) Рука в руці — і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.
Д) Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

3. Поширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А) Тебе я земле всю сходив до краю.
Б) О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.
В) Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.
Г) Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.
Д) Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

4. Непоширеним звертанням ускладнено речення
А) Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?
Б) Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане вино.
В) Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.
Г) Давай-но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.
Д) Ні, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.

5. Однорідними звертаннями ускладнено речення
А) Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік!
Б) О кучері ясні і очі Беатріче, чого ж ви в тьмі моїй неясні і смутні?
В) Там в борі вітер листям шевеліє: Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Г) Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, згиньте в темній безодні навіки!
Д) О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні,

6. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А) Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.
Б) Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.
В) Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?
Г) О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Д) О, Борисфене, батьку наш і друже, біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх зрушень.

7. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А) Ой не крийся, природо, не крийся що ти в тузі за літом, у тузі.
Б) Ой, не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.
В) Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.
Г) Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.
Д) Ой не крийся, природо, не крийся, що, ти, в тузі за літом, у тузі.

8. Якщо вписати на місці крапок слово вогні, то ускладненим стане речення
А) Ти в мені запалила … кохання.
Б) Здалеку виднілися привокзальні … .
В) … зігрійте мою душу охололу.
Г) … не виходять мені з голови.
Д) Саме … відбивались у вікнах.

9. НЕ УСКЛАДНЕНЕ звертанням речення (розділові знаки пропущено)
А) Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було.
Б) А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою.
В) Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна!
Г) Дивись же на мене сонце і засмали мою душу,
Д) Тебе я земле всю сходив до краю.

10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А) Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..
Б) Лунайте ж, оркестри, грими барабан, бо крок наш і дух наш міцніє!
В) І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.
Г) Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.
Д) Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота!

11. Прочитайте речення.
Припливайте до колиски (1) лебеді (2) як мрії, опустіться (З) тихі (4) зорі (5) синові під вії.

Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
А) 1
Б) 2
В) З
Г) 4
Д) 5

12. НЕ ПОТРЕБУЄ редагування звертання в реченні
А) 3 морозивом, вийдіть з автобуса.
Б) 3 кошиком, не порвіть мені панчохи.
В) Дітки, ви виходите на наступній зупинці?
Г) Синьоока, дозволь пройти.
Д )У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.

№ 13     Відокремлені члени речення. 

                Варіант I

1.   Укажіть правильне твердження.  Уточнюючими називають члени речення, які:

А)   розширюють зміст речення;  

Б)   звужують зміст речення;  

В)   уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;  

Г)   конкретизують зміст сказаного.

2.   Укажіть правильне твердження.  Відокремлюватися можуть:

А)   підмет, присудок, обставина;                 Б)   додаток, означення, обставина;

В)   підмет, присудок, означення;                 Г)   підмет, додаток, обставина.

3.   Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?

Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.

А)   Відокремлене означення;                       Б)   відокремлена уточнююча обставина;  

В)   відокремлений додаток;                         Г)   відокремлена прикладка.

4.   Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом.

А)   Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.        

Б)   Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

В)   В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

Г)   А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

5.   Укажіть речення з відокремленим додатком.

А)   Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Б)   Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.    

В)   Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.  

Г)   І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

6.   Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з прийменником.

А)   Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

Б)  Незважаючи на вітрець, робилося душно.

В)   Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.    

Г)   У лісі, опріч мене, є ще хтось.

  1. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому

1. відокремлений уточнюючий член речення;

2. відокремлений додаток;

3. відокремлене означення;

4. відокремлена обставина.

А)   Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману.

                          Б)   Лев упав і довго, лежачи, стогнав.

В)   Тут, під кронами білих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.

Г)   Здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч.

Д)   Не маю іншого тепла,  окрім отчого краю.

8.   Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення і синтаксичною роллю, яку вони виконують

1. уточнюючий підмет;

2. уточнюючий присудок;

3. уточнююча обставина місця;

    4. уточнююче означення.

                                                                       А)   Пірат був звичайний пес, трудяга.

Б)   Уже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто ні про що не питав.

В)   І тут, в Америці, живу я Україною.

Г)   Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос.

Д)   Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий.

 9.   Виконайте синтаксичний розбір речень.

А)   Матір моя, Марія, читати мене навчила.

Б)   Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до небес.

Відокремлені члени речення.

Варіант II

1.   Укажіть правильне твердження.  Відокремленими називаються члени речення, які:

А)   виділяються за змістом та інтонаційно;  

Б)   указують на того, до кого звернено мовлення;  

В)   передають ставлення мовця до висловленого;  

Г)   відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають  на одне й те саме питання.

2.   Укажіть правильне твердження.  На письмі відокремлені члени речення виділяють:

А)   комами;              

Б)   комами і тире;                             

В)   тире;                     

Г)   дужками.

3.   Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?

І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.

А)   Відокремлена прикладка;                    Б)   відокремлене означення;

В)   відокремлена обставина;                      Г)  відокремлений уточнюючий додаток.

4.   Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом.

А)   А пісня, наростаючи, пливла над берегом.        

Б)   Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.  

В)   І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Г )  Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись. 

5.   Укажіть речення з відокремленою прикладкою.

А)   І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.  

Б)   Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.    

В)   Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.    

 Г)   Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

6.   Укажіть речення, у якому відокремлене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено).

А)  Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.     

Б) Стоять налиті сонцем дні.    

В) В небі чистім і прозорім сонце сяє.        

Г) А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.

7.Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1. відокремлена прикладка

2. відокремлений додаток

3. відокремлена обставина

4. відокремлене означення

               А)   Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні.

              Б)  І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.

              В)   І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.

              Г)   Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір.

              Д)   Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі.

8.   Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення й синтаксичною роллю, яку вони виконують.

1. уточнюючий присудок

2. уточнююча обставина

3. уточнююча прикладка

4. уточнюючий додаток

                             А)   Незмінний колгоспний конюх, дід Саливон, як завжди

                                    клопотався за своїх підопічних.

                             Б)   Рівно, на повні груди, дихає степ.

                            В)   Ватажкував наш славний Мустафа-ага, син Ібрагіма,

                                  ханського Дивлет-гірея.

                            Г)   Хлопець за два роки змінився — виріс, змужнів.

                            Д)   Так, олень добував з-під снігу мох та лишайники – 

                                   свій харч.

 9.   Виконайте синтаксичний розбір речень.

А)   Мовчить, скупавшися в зимовім молоці, алея волохата.

Б)   І він устав на горах перед нами, наш Київ.

№ 14          Відокремлені члени речення

Речення з прямою мовою. Діалог. Цитата.

1. Визначте правильні твердження.

а) Відокремленими можуть бути усі члени речення.

б) Цитатою називається дослівно наведений уривок з якогось тексту.

в) Прямою мовою називається речення, в якому прямо говориться про когось чи про щось.

г) Відокремленими називаються члени речення, які виділяються за змістом та інтонаційно.

2. Укажіть речення з відокремленими членами.

а) Аж теплою хвилею обдало Тоню при згадці про батька, про його запальність та гостру, гоноровиту вдачу.

б) Разом зі всіх боків запалала Тухля, прориваючи огненними язиками грубу пітьму.

в) Це був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків, огрубілих, засмаглих, немов налаштованих до роботи.

г) Мабуть, ніде в світі немає більше таких пісень, і вже тільки заради них варто народитися в цьому

краї.

3. Визначте речення з прямою мовою( розділові знаки пропущено).

а) Чи можна в вас напитися спитав я у бабусі що сиділа під грушею і вишивала сорочку.

б) Можна напевне сказати тепер що Франкова художня проза була перехідним етапом від соціально-побутової до соціально-психологічної прози.

в) Бачиш на вікно у небі наче на грозу збирається.

г) Не чуєш як літо пішло нашим городом дивується мати.

4. Як відокремлюється прикладка із словом ЯК?

а) завжди;

б) не відокремлюється ніколи;

в) лише тоді, коли вона має відтінок причини

Запишіть речення, розставте розділові знаки де треба.

1)Тарас Григорович Шевченко як істинно народний відбив у своїй творчості почуття й думи простих людей.

2) Ольга Кобилянська як письменниця формувалася в умовах економічно і культурно відсталої Буковини що була колонією Австро-Угорщини.

5. Укажіть речення, в яких правильно розставлені розділові знаки.

а) 3а Джериною хатою під старою грушею спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту.

б) Окрім Добрині було поранено ще кілька чоловік.

в) Машини майже всюди стояли вже готові грубо збиті з сірого дерева, позверчувані і позбивані кісками.

г) А далі од берега, коло самих хат, ростуть дикі груші та яблуні.

6. Укажіть речення, яке ускладнене відокремленим уточнюючим членом (деякі розділові знаки пропущено).

а) Тільки Лиско лежить коло дверей, простягши передні лапи, положивши на них голову.

б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слово.

в) В кінці села коло самої Роставиці стояла хата старого Петра Джері.

г) Я пізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.

7. Визначте речення з непрямою мовою.

а) Перед від’їздом до Львова на навчання батько наказував Соломії, щоб вона чесно виконувала свої

обов’язки, вчилася і йшла вперед.

б) ЇЇ обов’язок не тільки розносити податкові листки по дворах та нагадувати Катратому, щоб прапор у свята вивішував.

в) От, спинивши його, й питаю, чи давно з коша і чи далеко Господь несе?

г) Приїжджий скаржився, що з запчастинами трудно та що робочих рук не вистачає.

8. Складіть два речення з прямою мовою, а потім перебудуйте їх у речення з непрямою мовою.

9. Визначте правильні варіанти виділення на письмі цитати.

а) Олесь Гончар про все те писав, адже „нема країни кращої, ніж правда”, як каже один з героїв твору металург Іван Баглай.

б) Олесь Гончар про все те писав, адже: „Нема країни кращої, ніж правда”, як каже один з героїв

твору металург Іван Баглай.

в) Олесь Гончар про все те писав, адже: „Нема країни кращої, ніж правда”, – як каже один з героїв

твору металург Іван Баглай.

10. Визначте які відокремлені члени є в реченнях.

а) Місяць уже сідав, ховаючись за хатами і деревами.                  1. Означення;

б) Старі дуби, зелені, свіжолисті, про давнину свою шумлять.    2. Прикладка;

в) Здається, ніхто цього, окрім мене,не помітив.                            3. Додаток;

г) Подвиг цієї жінки, Людмили й Майстра, викликає захват.       4. Обставина.

11. Запишіть речення, поставте розділові знаки.

Пам’ятаю в дитинстві під нашими вікнами буяли вишні. Вони шуміли густі пахучі щедрі шаленою віхолою намагаючись увірватися в напіврозчинене віконце. Я школярка сиділа з книжками на підвіконні ледь стримуючи той натиск. Пругке віття ломилося просилося в хату надимаючи фіранку. У вікно нічого окрім цвіту не видно. Усе світлиця рушники підручники мамині руки пахло вишнями. Нині й спогади пахнуть вишнями.

12. Зробіть синтаксичний розбір речень.

– Він зняв хлопця з воза, поставив його на землю і, обернувшись до товаришів, мовив: «Нехай іде собі з богом».

– В густому повітрі насиченому тліном і випарами ґрунту ясно й чисто горять берези.


№ 15           Речення з відокремленими членами

  1. Відокремленими називаються члени речення, які
    а) відносяться до одного й того самого слова у реченні й відповідають на одне й те саме питання;
    б) виділяються за змістом та інтонаційно;
    в) передають ставлення мовця до ним висловлюваного.


Розставити розділові знаки:

Смерек нам приязні кивали руки благословляючи у добру путь. Сплітаючись гіллям стоять дуби зелені свіжолисті (М.Рильський).

  1. Відокремлюватися можуть:
    а) підмет, присудок та означення;
    б) підмет, присудок, означення та обставина;
    в) означення, обставина та додаток.

Розставити розділові знаки:
І тебе смагляволицьої  я не можу не любить (М.Рильський).

  1. Відокремлюються обставини,
    а) виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами та іменниками із словами незважаючи на, на випадок, при наявності;
    б) виражені прислівниками у формі вищого та найвищого ступеня порівняння;
    в) виражені іменниками, вжитими із прийменниками.

Розставити розділові знаки:
Акорди бабиного літа зітхнувши падають в траву (Д.Горішний).

  1. Відокремлюються уточнюючі додатки, виражені іменником зі словами
    а) крім, опріч, окрім, особливо, зокрема, за винятком, всупереч, замість, на відміну;
    б) залежно від, за допомогою, відповідно до, додатково до;
    в) без, біля, між, перед, поза, проти.

Скласти (пригадати) й записати речення з відокремленим уточнюючим додатком.

  1. Відокремленим уточнюючим членом речення ускладнене речення:
    а) У коси, вимиті дощами, вплітають ранки сивину (Б.Манюк);
    б) Я зриваю полин у долині, над самим Дністром (В.Горлей);
    в) Іди між люди, сповнений бентеги (Ольга Деркач).

Зробити синтаксичний розбір речення.
Забрівши у хащі, закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями, лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом, і стигну, і холону, й твердну в білий камінь. (Б.Антонич)

  1. Означення, виражене дієприкметниковим зворотом, відокремлюється в реченні: 
    а) Зіткана з любові, сплетена по слову материнська мова (С.Щербак);
    б) Досі любий нам цей звичай витворений предками (Д.Білоус);
    в) Поглянь на розхристану вітром тополю (А.Зігора).

Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, що стоїть перед пояснюваним словом.

Версія для друку

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *