Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Мова 6 клас / 6 клас Практична риторика

6 клас Практична риторика

Практична риторика (6 клас)

Мова – це засоби, які використовують для спілкування.

Мовні засоби спілкування:

– звуки (фонетичні засоби)

– слова (лексичні засоби)

– форми слів (морфологічні засоби)

– словосполучення і речення (синтаксичні засоби)

Мовлення – це спілкування за допомогою мовних засобів (слів, словосполучень, речень, текстів) тобто мови.

Мова і мовлення взаємопов’язані.

Мовлення розрізняють:

– усне і писемне

– монологічне  та  діалогічне

Види мовленнєвої діяльності:

Сприйняття чужого мовлення                           Творення власного мовлення

– аудіювання                                                                – говоріння

– читання                                                                      – письмо

Того, кому адресують мовлення, називають адресатом мовлення.

Того, хто висловлюється, називають адресантом мовлення.

Умови, за яких відбувається спілкування, називають ситуацією спілкування.

Готуючись до спілкування, треба обміркувати (спланувати):

– тему висловлювання;

– головну думку висловлювання;

– форму висловлювання (монологічну, діалогічну; усну чи писемну);

– стиль висловлювання.

Текст, його ознаки:

– пов’язаність речень за змістом (темою);

– наявність головної думки;

– розвиток змісту й головної думки;

– зв’язок речень між собою за допомогою займенників; синонімів; повторів слів; спільнокореневих слів; сполучників.

Важливою ознакою тексту є його зв’язність.

Вона виявляється в тому, що кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі речення попереднього, вбираючи в себе його частину, а з іншого боку, – містить нову інформацію.

Таким чином, речення в тексті ніби поділяється на дві частини. Одна частина (слово або словосполучення), що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називається «відомим». Інша частина речення (слова, словосполучення), що передає нову інформацію, називається «новим».

Найчастіше «відоме» стоїть на початку речення, «нове» – у кінці. Проте «відоме» й «нове» можуть мінятися місцями.

«Відоме» поєднує речення.

«Нове» рухає думку.

Між собою речення в тексті можуть поєднуватися двома типами зв’язку: послідовним (ланцюговим) або паралельним.

За послідовного зв’язку кожне наступне речення пов’язане за змістом із попереднім: 1 – – 2 – – 3 – -4

Кріт живе в землі. Для життя під землею пристосовані його могутні лапи. Вони мають міцні кігті та виверніті назад долоні. Дужими долонями  кріт прокопує в землі галереї. Мандруючи ними, тварина поїдає підземних комах.

За послідовного зв’язку речення можуть поєднуватися між собою займенниками, синонімами, лексичними повторами, сполучниками.

За паралельного зв’язку два або кілька речень за змістом пов’язані з одним реченням:

– – – 2

1    – – – 3

– – – 4

Білка дуже красива тварина. Улітку вона руда. Узимку білка сіра. Але тваринка завжди гарна. Вона спритна, граціозна, витончена.

Складання тексту-опису приміщення.

Опис приміщення допомагає розповісти про життя людей, їхню працю та побут, інтереси й захоплення. Часто саме вигляд приміщення дає змогу зрозуміти внутрішній світ, характер людини.

Внутрішній вигляд приміщення називають інтер’єром.

Часто в описах приміщення вживають:

– оцінні слова (У кімнатах у нас було гарно: вичищено, вилощено, покрашено. (Марко Вовчок);

– оцінні речення (Великий кабінет був яскраво освітлений, заставлений мякими кріслами, застелений килимами. Неймовірна вишуканість! (І.Багряний)

Позитивне чи негативне ставлення до приміщення частіше передається через епітети, порівняння. (У хаті було чисто та гарно, як у квітнику (М.Коцюбинський)

Опис приміщення може бути складений у науковому або художньому стилях.

У науковому описі приміщення інформацію про його розмір, форму, освітлення, колір стін, меблі та предмети, які там є, подають безсторонньо, ставлення автора до описаного не висловлюється. Мета такого опису – точність і конкретність. Слова вживають лише в прямому значенні.

У художньому описі приміщення створюють образи предметів і речей, які його наповнюють, а також передають ставлення до описаного. Мета художнього опису – сформувати певне ставлення до приміщення і людини , яка там мешкає або працює. У такому описі використовують художні засоби: епітети, порівняння, персоніфікації та ін.

Щоб описати приміщення, потрібно вказати:

– яке воно за розміром і формою, світле чи темне;

– на місце розташування у приміщенні меблів і речей;

– на ознаки цих меблів і речей.

Отже, складниками опису приміщення є опис місця й описи окремих приедметів.

«Відомим» у реченні опису місця є вказівка на місце розташування предмета (посередині, під стіною, в кутку, ліворуч), а «новим» – назва предмета.

                    В                     Н             В                    Н                    В

Посередині кімнати – стіл. Навколо стола – стільці. Над столом сяє

           Н          В                Н                В               Н

люстра. Між вікнами – диван. Біля стіни – шафа.

У реченнях опису предметів, що містяться у приміщенні, «відомим» є назва самого предмета або його частин, а «новим» – ознаки.

    В                Н               Н        Н            В           Н            Н               Н

Вітальня велика, квадратна, світла. Шафа новенька, деревяна, темно-коричнева.

Таким чином, речення опису приміщення слід будувати за такою схемою

ДЕ? – – – ЩО? – – – ЯКЕ це ЩО?

На стінах висять картини в деревяних рамах.

Опис картини природи у художньому стилі

Опис картини природи складається із сукупності описів окремих предметів (неба, хмар, сонця, повітря, землі, дерев, кущів, трави тощо).

«Відомим» в описі природи є назви цих предметів або їхніх частин. «Новим» є ознаки.

   В         Н          Н             Н       Н

Хмара чиста й біла, прозора і легка. (М.Коцюбинський)

Найчастіше власне описові речення поєднуються з реченнями розповідного характеру, що містять елементи опису природи. (По небу пливла самотня біленька хмаринка.(М.Коцюбинський) Об’єднуючись в одному тексті, такі речення якнайчастіше відтворюють картину природи. (Ранок був свіжий. Повітря прохолодне. Сонце весело усміхалося до струнких засніжених беріз.)

         Художній опис природи, тобто пейзаж, виконує подвійну роль:

– показує, де відбуваються події;

– відображає душевний стан, настрій героя або автора тексту.

Ставлення автора до описуваної картини природи, настрій чи душевний стан персонажа передається за допомогою відповідних художніх засобів: епітетів, метафор, персоніфікацій.

«Ранок у сосновому бору».     Опис картини І.І.Шишкіна

Перед нами сосновий праліс, який починає пробуджуватися рано вранці. Сонце тільки-тільки сходить. Його ніжні промені вже позолотили верхівки величезних дерев і проникли вглиб хащі, але над глибоким яром ще не розсіявся вологий туман. Прокинулися мешканці гущавини – три ведмежати і ведмедиця. Схоже, малюки ситі і задоволені. Вони безтурботно і незграбно возяться на зламаному стовбурі сосни, вивернутої з коренем після бурі в лісі.  Падаючи, дерево вдарилося об потемнілий від часу корч і тріснуло навпіл. Тепер верхівка лежить на землі, а стовбур з розчепіреними в різні боки коренями дивиться, як розгойдуються в небі зелені гілки сосон. Розглядаючи картину, ми немов  занурюємося в атмосферу лісового ранку, чуємо голоси птахів і рев ведмежат, вдихаємо аромат соснової кори і глиці. Колорит заднього плану полотна – прозорий, невизначений, а переднього – глибокий, барвистий. У картині, яка заслужено вважається для багатьох поколінь людей зразком пейзажу, повною мірою передано захоплення художника красою і багатством первозданної природи І все це завдяки чарівному пензлю і величезному таланту  художника І. І. Шишкіна.

Твір-оповідання за жанровою картиною

Твори побутового жанру (жанрові картини) відображають епізоди з повсякденного життя людини. Такі картини розповідають про людину у праці й на відпочинку, у святкових і буденних обставинах.

Картини побутового жанру увиразнюють моменти, які найточніше характеризують людину.

Орієнтовний план твору-опису природи

  1. Де ви бачили цей краєвид?
  2. Яке повітря, небо, сонце?
  3. Який ґрунт (земля, пісок, каміння)?
  4. Яка трава, квіти? (Якщо є)
  5. Які дерева? (Якщо є)
  6. Які кущі? (Якщо є)
  7. Чи зображені на ньому живі істоти? (птахи, комахи, звірі)?
  8. Чим вразив (запам’ятався) пейзаж?

До складеного твору доберіть заголовок, який відображає його тему або головну думку.

Особливості будови роздуму

Змістом роздуму є встановлені людиною причиново-наслідкові зв’язки між предметами та явищами. До роздуму можна поставити загальне питання ЧОМУ?

Роздум буває розгорнутий і стягнений.

Розгорнутий роздум складається з трьох частин.

  1. У першій висловлюється думка, яку потрібно довести, – ТЕЗА.
  2. У другій частині – ДОКАЗ (або кілька доказів) на доведення тези.
  3. У третій частині міститься ВИСНОВОК.

Такий роздум називається роздумом-доведенням.

Стягнений роздум-доведення складається із двох частин: тези й доказу (доказів).

Схема розгорнутого роздуму-доведення

ТЕЗА (чому?) —— ДОКАЗ —– ВИСНОВОК (що із цього

Тому що, оскільки                                               випливає?)  

                                                          Таким чином, отже 

 

Для мене кава – це не просто напій, а справжнє дійство, без якого не обходиться жоден день. А якщо вчасно випити кави не вдається, то це дуже чітко відчувається – у настрої, стані, майже невловимій відсутності чогось важливого. І мова йде не про фізичну залежність організму від кофеїну, ні – я знаю, як можна чудово збадьоритися і без кави. Я про той маленький, але обов’язковий кавовий ритуал, який задає потрібний тон усьому дню.

Колись я дивувалася своїй мамі, яка завжди пила дуже міцну каву і могла за смаком цього напою навіть визначити того чи іншого виробника. Я ж пила виключно чай. А потім подорослішала і зрозуміла, що кава – не для того, щоб прокинутися чи втамувати спрагу, а для того, щоб додати в життя трішечки позитиву!

Отже, кава для мене – це початок щасливого дня.

Схема стягненого роздуму-доведення

ТЕЗА (чому?) ————————-ДОКАЗ

Тому що, оскільки,

адже, бо…

Можна скільки завгодно говорити про те, що кава шкідлива, тонізує лише на короткий час і навіть викликає звикання. Мабуть, так і є, якщо вживати її занадто багато. Але я точно знаю, що одна-дві, максимум три філіжанки доброї кави на день вам не зашкодять!

Твір-роздум про вчинок людини

Орієнтовний план

  1. Який саме людський вчинок привернув мою увагу: хто, де й коли його здійснив?
  2. Що вчинила ця людина?
  3. Як я оцінюю цей учинок і чому?

Вчинок – дія, що складається з таких складників: мотиву (зацікавленості, спонукання), наміру, мети, власне дії, наслідків, самооцінки вчинку та ставлення людини до оцінки цього вчинку іншими людьми.

Як видно, другому пунктові плану має відповідати розповідь про вчинок. Кінцівка твору, що відповідатиме третьому пунктові плану, має бути побудована у формі роздуму-доведення і складатися з:

– тези (цей учинок я вважаю благородним(негідним, неприпустимим)

– доказу (тому що було врятовано(ображено) людину…)

– висновку (отже, ця подія багатьом запамятається надовго).

Офіційно-діловий стиль. Ділові папери. Оголошення.

(Слово «об’ява» в українській мові не використовується!)

Офіційно-діловий стиль мовлення відображає потреби ділового спілкування між державами, установами, організаціями, членами суспільства.

У писемній формі діловий стиль використовують в оформленні ділових паперів. Це оголошення, план роботи, заява, розписка, доручення протокол. Ділові папери складають відповідно до встановленої для кожного з них форми (стандарту) в офіційно- діловому стилі.

Офіційно-діловому стилю мовлення властиві такі ознаки:

– точність, логічність, ясність, стислість у викладенні думок;

– уживання слів тільки в прямому значенні;

– уживання спеціальних слів (термінів), зазначення дат і цифр;

– використання усталених мовних зворотів;

– відсутність індивідуальної манери викладення думок та емоційно забарвлених слів.

Запам’ятайте!

Оголошення (а не об’ява),

надсилати на адресу (а не посилати по адресу, за адресом),

мешкати за адресою (а не жити за адресом, по адресу),

вхід вільний (а не запрошуються всі бажаючі)

передплата на газети та журнали ( а не підписка на газети й журнали)

План роботи

Складають план проведення окремих заходів, навчальної або виробничої діяльності установ чи окремих працівників, плани розвитку країни.

Плани бувають: перспективні (розраховані на кілька років), річні, піврічні, квартальні, щомісячні, щотижневі та щоденні.

План може мати вигляд таблиці, графіка, тексту.

Головне в плані – точність, стислість, чіткість формулювань. Обов’язковим є визначення термінів виконання запланованого.

Добре продуманий і правильно складений план – запорука успіху справи!

Замітка

         Газетний інформаційний жанр, який стисло, виразно й оперативно повідомляє про конкретні, важливі й суспільно значущі факти.

Замітка має бути злободенною й обов’язково правдивою.

Текст замітки відповідає на запитання що? де? коли відбулося? Замітка ще цікавіша, якщо в ній пояснено як, з ким і чому це сталося.

Частина тексту замітки, у якій ідеться про певний факт або подію, – це розповідь. У більшості випадків автор подає в замітці й власні роздуми з приводу події, про яку розповів. Як правило, це висловлена ним оцінка вчинку людини (теза) та докази на підтвердження цієї оцінки.

Повідомлення на лінгвістичну тему.

Орієнтовний план відповіді

  1. Сформулювати тему повідомлення.
  2. Вивчити або повторити необхідні відомості з мови. Записати потрібні наукові терміни, за підручником або словником перевірити їхню вимову.
  3. Скласти план повідомлення.
  4. Дібрати приклади.
  5. Сформулювати висновки.
  6. Обміркувати унаочнення (дібрати або накреслити схему, таблицю).
  7. Усно переказати повідомлення за планом із використанням унаочнення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *