Записи за тегами: теорія

Словотвір – розділ мовознавчої науки, під час вивчення якого важливо зрозуміти ланцюжок творення нових слів. Є два джерела збагачення словникового складу — словотвір і запозичення слів з інших мов. Основним джерелом збагачення лексики української мови є словотвір. Наукові відкриття, розвиток виробництва, науки, техніки, культури породжують нові предмети і поняття. А …

Короткий курс української мови. Не “з тих пір”, а “відтоді”; не “з цих пір”, а “відтепер”; не “до цих пір”, а “досі”; не “з яких пір”, а “відколи”.  Наприклад: “Відтоді ми з ним товаришуємо”; “Відтепер ти відвідуватимеш її щотижня”; “Досі вона не могла цього збагнути, а тепер їй вдалося”; “Відколи …

Відокремлені члени речення Відокремленням називають виділення інтонацією та паузами другорядних членів речення для посилення їхнього змісту і значення. На письмі такі члени речення виділяють розділовими знаками. Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени речення: додаток, означення, обставини. У реченні відокремлені члени виражають суть ними повідомлюваного або містять додаткове повідомлення. Відокремлені члени речення …

Односкладні речення Прості односкладні речення поділяють на два типи: – з головним членом – присудком; – з головним членом – підметом. Односкладні речення з головним членом у формі присудка: – означено-особові; – неозначено-особові; – узагальнено-особові; – безособові. Означено-особовими називаються односкладні речення, у яких головний член-присудок, означає дію, що її виконує …

Правильне поєднання слів Адекватно (чому) Адресувати (кому) Алергія (до чого, на що, рідше від чого) Аналогія (з чим, до чого, між чим) Апелювати (до кого-чого) Багатий (на що) Бідний (на що) Болить (кому що) Вживати (чого, що) Вибачати (кому) Вибачатися (перед ким) Відповідати (кому, чому) Відповідно (до чого) Вчитися (чого) …

ТИРЕ СТАВИТЬСЯ ТИРЕ: Між підметом із частиною складеного іменного присудка на місці пропущеної дієслівної зв’язки. Присудок може бути вираженим: а) іменником у називному відмінку:   Україна – європейська держава. б) кількісним числівником у називному відмінку:  Двічі по два – чотири. в) якщо і підмет, і присудок виражені інфінітивами: Життя прожити – …

ДВОКРАПКА СТАВИМО: Якщо в безсполучниковому складному реченні наступне розкриває зміст попереднього речення: Погасли вечірні  огні: // усі спочивають у сні. (між частинами можна поставити БО) Якби його так намалювати – / сказали б: // то не чоловік сидить, / то – сам сум!(Панас Миний) (між частинами можна поставити А САМЕ) …

КРАПКА З КОМОЮ СТАВИМО: Між поширеними однорідними членами речення, якщо в середині хоча б одного з них є коми (свої розділові знаки): У густій мряці потонуло все місто: будинки, зажурені й принишклі; дерева, ніби замріяні або сонні,  / на котрих, здавалося, було штучне, нерухоме листя; /  вулиці, / що зникали …

КОМА Для виділення звертань Для виділення звертань і пов’язаних із ними слів: Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно. (П.Грабовський) (непоширене звертання у середині речення) Зеленійте, доли і лужечки, і, орли, здймайтесь ув імлі, розливайтесь, круті бережечки, по вкраїнській молодій землі. (А.Малишко) (поширені та непоширені звертання в середині речення) …

Словотвір. Основним джерелом збагачення лексики української мови є словотвір. Нові слова утворюються на базі вже наявних у мові вихідних слів. Словотвiр – роздiл науки про мову, що вивчає особливостi та способи творення похiдних слiв. Та частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного називається словотворчим засобом (за допомогою чого утворилося …