Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Записи за тегами: теорія (сторінка 2)

Записи за тегами: теорія

Словотвір. Орфографія

Словотвір. Основним джерелом збагачення лексики української мови є словотвір. Нові слова утворюються на базі вже наявних у мові вихідних слів. Словотвiр – роздiл науки про мову, що вивчає особливостi та способи творення похiдних слiв. Та частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного називається словотворчим засобом (за допомогою чого утворилося …

Детальніше »

Лексикологія. Фразеологія

Лексикологія Лексика – сукупність слів мови, її словниковий склад. Лексикологія – це розділ науки про мову, що вивчає лексику. Лексичне значення слова – зміст слова, що воно означає. Лексичне значення не слід сплутувати з граматичним. Граматичне значення вказує на належність слова до певної частини мови та його граматичні ознаки. Групи …

Детальніше »

Теорія української літератури (6 клас). Допоміжний матеріал для учнів

Українська література 6 клас Державний Гімн України Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. …

Детальніше »

Теорія української літератури (5 клас). Допоміжний матеріал для учнів

Гімн України “Ще не вмерла Україна” Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, …

Детальніше »

Іменник

Іменник Іменником називається повнозначна частина мови, яка має значення предметності. Іменники означають конкретні предмети, явища, абстрактні поняття. Під поняттям предметності розуміють не тільки назви конкретних предметів (хліб, хустка), а й опредмечені ознаки (зелень, темнота, порядність), дії і стани (каяття, розуміння), абстрактні поняття (сум, слава, хазяйновитість). За значенням іменники поділяються на …

Детальніше »

Словосполучення, речення

Синтаксис – розділ науки про мову, що вивчає способи об’єднання слів у словосполученні й реченні, будову словосполучень і речень, особливості їхнього вживання. Пунктуація – розділ науки про мову, що вивчає правила вживання розділових знаків у реченні й тексті. Словосполучення – змістове й граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів. На …

Детальніше »

Вставні слова, сполучення слів, речення

Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної ним думки. Вставні слова і речення не несуть нової інформації, вони лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Наприклад, маємо інформацію: Буде дощ. За допомогою вставних слів і речень цій інформації, не змінюючи її, можна надати різних відтінків: 1. Безумовно, буде дощ. 2. Здається, буде дощ. 3. Кажуть, буде …

Детальніше »

Однорідні члени речення

Однорідні члени речення Однорідні члени речення – це члени речення, що відповідають на те саме питання (одне питання) пов’язані за змістом із одним словом у реченні (належать до одного слова) виступають однаковими членами речення. Однорідними можуть бути різні члени речення: підмети В білих снігах потонули гори, степи і долини. присудки …

Детальніше »

Службові частини мови

Службові частини мови Частини мови поділяються на самостійні (повнозначні) та службові. Самостійні – мають лексичне значення(означають предмети, їхні ознаки, кількість. Дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо – є членами речення – відповідають на питання Службові (прийменник , сполучник, частка) – не мають лексичного значення, – не відповідають на питання …

Детальніше »

Вигук

Вигук Вигук – особлива частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх. Граматики минулих часів називали вигуки межислів’ями. 1907 року Є.Тимченко вжив термін вигук. Вигуки, що передають почуття, не називають їх так, як іменники, дієслова або прислівники (ой, ах, ого, овва, тьфу, іч, фе, ой боже, матінко моя…). …

Детальніше »