Urkland. Персональний сайт учителя української мови та літератури Тихомирової Катерини Валентинівни Чернігівський ліцей 32. Розроблено для дистанційного навчання та спілкування з учнями.
Радимо прочитати
ТИРЕ
СТАВИТЬСЯ ТИРЕ:
- Між підметом із частиною складеного іменного присудка на місці пропущеної дієслівної зв’язки. Присудок може бути вираженим:
а) іменником у називному відмінку: Україна – європейська держава.
б) кількісним числівником у називному відмінку: Двічі по два – чотири.
в) якщо і підмет, і присудок виражені інфінітивами: Життя прожити – не поле перейти. (Нар тв.)
2. Перед ЦЕ, (ЦЕ Є), ОЦЕ, ТО, ОСЬ, ТОБТО, АБО (у значенні ТОБТО), (ЦЕ) ЗНАЧИТЬ, якщо присудок, виражений іменником у Н.в. або неозначеною формою дієслова, приєднується за допомогою цих слів до підмета:
1) Життя без книг – це хата без вікна. (Д.Павличко)
2) Сміле слово – то наші гармати, світлі вчинки – то наші мечі. (П.Грабовський)
3. Перед єднальним сполучником (зрідка після нього) між двома присудками, якщо другий виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим:
Крикнув бугай у болоті – і замовк; сумно рознісся його голосний поклик на всю околицю – і затих. (Панас Мирний)
- На місці пропущеного члена речення (присудка):
Ми молоді, уперті, / за нами – майбутнє. (В.Сосюра)
- Для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, уставити А САМЕ :
Після зборів оголосили новину – весняні канікули.
- Між частинами заперечного порівняння:
То не вогники блимають у темній гущавині кущів – то вовчі очі горять хижим і холодним блиском.
- Між реченнями, що входять до безсполучникового складного чи складносурядного речення, якщо у другому подано наявний висновок чи наслідок дії першого:
Защебетав соловейко – / пішла луна гаєм. (Т.Шевченко)
- Між частинами безсполучникового складного речення, коли перша частина виражає причину або умову, а друга – наслідок:
…Попадавсь їм багач у руки – / вони його оббирали, / попадався вбогий – / вони його наділяли. (Марко Вовчок)
- Між реченнями із протиставленням змісту поєднуваних компонентів:
Ще сонячні промені сплять / , – досвітні огні вже горять. (Леся Українка)
- Між двома або кількома власними іменами, сукупністю яких називається вчення, теорія, науковий закон:
Рівняння Менделєєва – Клапейрона. Рівняння Гана – Банаха.
- Між словами на означення просторових, часових або кількісних межи (замість прийменників ВІД … ДО :
Відстань чотири – шість кілометрів. Історичні хронічки ХVi – XVIIIст. Канікули триватимуть протягом червня – серпня.
- Для виділення поширеної групи вставних слів (чи вставленого речення), що стоїть у середині речення:
Климко став навколішки, припав до води – холодна та добра! – тоді вмився і втерся галстуком од матроски. (Гр. Тютюнник)
- Якщо друга частина безсполучникового речення (приєднувального) починається словами:
Ще й разу не бачивши моря, я вже надумався стати неодмінно моряком / – то був мій перший, дитячий ще, вибір професії. (Ю.Смолич) (перша частина ускладнена відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, а друга ускладнена уточнювальним означенням)
- Парними тире виділяються вставні конструкції, прикладки тощо:
Настане – вірю я – година: / загине розбрат на землі. (П.Грабовський)
- Після однорідних членів перед узагальнювальним словом:
І земля, і вода, і повітря – все поснуло.
- Після однорідних членів, якщо узагальнювальне слово стоїть перед ними, а після однорідних членів речення не закінчується:
Класики української літератури : Шевченко, Панас Мирний, Нечуй-Левицький, Марко Вовчок -чимало творів присвятили темі кріпацтва.
- Між однорідними членами, якщо вони протиставлені один одному й не з’єднані сполучником:
Поривання, бажання, обіцянки – не допомога. І діло, як гріх, не діло – тільки сміх. (Л.Глібов)
- Між однорідними присудками (без сполучників або з єднальними сполучниками), якщо другий із них виражає причину дії, узагальнення, наслідок, уточнення або пояснення попередньої дії, а також швидку зміну подій:
Мотря миттю обернулася, глянула на Чіпку – та й отетеріла. (Панас Мирний)
- Перед однорідними означеннями, якщо вони стоять після означуваного слова (інверсія):
Йому жаль стало Жука – здорового, чорного, мордатого. (Панас Мирний)
- Іноді тире може ставитися і перед однорідними членами (замість двокрапки), але тоді треба вимовляти однорідні члени з підвищеною інтонацією( авторські знаки):
Усе навпіл – і труд, і піт, любов, і дні гарячі. (Д. Луценко)
- Для означення спеціально підкресленої паузи різного змістового характеру (авторські знаки):
- Увечері кличуть: «Йди до панночки – розбирати». (Марко Вовчок)
- …І віримо, / що переможем – ми, / і знаємо, / що не вмремо – ніколи! (М.Рильський)
ТИРЕ НЕ СТАВИМО:
- Між підметом і присудком:
А) якщо підмет або присудок виражено особовим або питальним займенником і не віділено інтонаційно та за змістом:
Ми такого роду,/ що маємо гарну вроду (Нар.тв.)
Б) якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки ЯК, НІБИ, НАЧЕ, НЕНАЧЕ, МОВ, ЩО та ін.
В чужих краях і хліб неначе вата ( М.Тарновський)
В) якщо пред присудком, вираженим іменником, стоїть частка НЕ
Хай я не люди, /ну й Хома не чоловік. (Нар.тв.)
Г) якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, прикметниковим займенником, прийменниковими формами іменників
Ночі місячні; Тоді я веселий,/ тоді я багатий, як буде серденько по волі гуляти (Т.Шевченко)
Д) якщо присудок стоїть перед підметом (інверсія)
Чудова-таки штука життя.
Е) якщо присудок виражений іменником чи займенником у непрямих відмінках
Чесної вдачі, безмежної хоробрості вояк.
Ж) перед присудком у реченнях на зразок
Ранок як ранок; /І світ божий як Великдень, /і люди як люди. (Т.Шевченко)
И) якщо між головними членами речення стоїть вставне слово, прислівник або частка
Сьогоднішнє свято, безперечно, пам’ятна подія у нашому житті.
- У неповних реченнях, у яких пропущений присудок встановлюється значенням обов’язкових другорядних членів речення, якщо відсутня спеціальна пауза
Олександр дивився на них, /а вони * на нього.
- Якщо після однорідних членів із попереднім узагальнювальним словом за правилами потрібна кома, то тире після переліку не ставимо
Найпоширенішими породами в лісостеповій частині України є широколисті дерева: дуб, липа, вільха, в’яз, береза, подекуди бук, /який росте переважно в карпатських лісах.