Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Мова 10 клас / Практична риторика, 5-11 клас

Практична риторика, 5-11 клас

  • Практична риторика, 5-11 клас

Спілкування – це обмін інформацією, передавання думок і почуттів однією людиною іншій.

Мова необхідна, щоб:

– спілкуватися (люди обмінюються думками й почуттями);

– формувати думки (думки формуємо та виражаємо тільки за допомогою слів);

– пізнавати світ (людина пізнає світ, здобуває знання про нього);

– об’єднувати людей ( люди об’єднуються в одну спільноту).

Державною мовою в Україні є українська мова. (Конституція України, ст. 10)

Мова – це засоби спілкування. Вона складається з науково устаткованих одиниць (слова, словосполучення, речення, тексти тощо). Мова – загальна скарбниця народу.

Мовлення – це мова в дії, роботі. Це особистий запас кожної людини. Добре володіння рідною мовою важливе для навчання, тому що мова є основою мислення. Якщо мовлення людини бідне, то це характеризує її як нерозвинуту. Мовлення неможливе без мови.

Мовлення має дві форми – усну й писемну.

Мовлення буває монологічне (висловлюється одна особа), діалогічне (висловлюється дві особи) та полілогічне (спілкується багато осіб).

Під час діалогічного мовлення відбувається говоріння та аудіювання (слухання-розуміння). Висловлювання кожного зі співрозмовників називається реплікою.

Мовленнєва діяльність має чотири види:

– аудіювання (одночасне слухання і розуміння);

– читання;

– говоріння;

– письмо

Аудіювання не можна плутати із слуханням, під час якого сприймаються будь-які звуки середовища.

Мовлення поділяється на:

– сприйняття (аудіювання, читання);

– творення (говоріння, письмо).

Для виникнення мовленнєвого спілкування (ситуації спілкування) необхідні такі умови:

– щоб було хоча б двоє людей : той, хто говорить (мовець), і той, кому адресують мовлення (адресат).

– щоб виникла потреба в спілкуванні;

– щоб мовець і адресат говорили однією мовою.

Сукупність норм поведінки, правил чемності називають етикетом.

Правила поведінки передбачають використання сталих висловів, так званих слів ввічливості (етикетних формул).

Основні правила спілкування:

  • Будь уважним, доброзичливим, люб’язним, виявляй увагу до співрозмовника. Під час розмови дивися співрозмовникові у вічі.
  • Ретельно обмірковуй кожне своє слово. Будь чесним, чуйним і справедливим. Ніколи не хвались.
  • Обов’язково вживай доречні слова ввічливості.
  • Уважно вислуховуй співрозмовника,ніколи не перебивай.

Поважай думку співбесідника, навіть якщо ти з нею не згоден. Говори про те, що цікаво співрозмовникові.

  • Ніколи не виявляй свого поганого настрою.
  • Не говори надто голосно. Говори зрозуміло, чітко, точно. Не вживай грубих слів.

На наше мовлення впливають умови, за яких відбувається спілкування (ситуація спілкування). Передусім треба з’ясувати, офіційними чи неофіційними є обставини спілкування, хто адресат мовлення. Потім визначити, яка мета спілкування, визначити тему (про що говоритиме) і головну думку (які висновки з цього випливатимуть).

Вимоги до мовлення

  • Доречність. Неодхідно враховувати умови спілування: офіційними чи неофіційними є обставини, розуміти зацікавлення адресанта мовлення.
  • Змістовність. Слід підпорялковувати висловлювання заздалегідь визначеним темі (змістові) та головній думці (висновкові, який має зробити адресат)
  • Послідовність. Думки треба викладати чітко і послідовно.
  • Точність. Слова необхідно вживати відповідно до їхніх значень.
  • Правильність. Необхідно. Правильно добирати слова, будувати речення, вимовляти слова.
  • Багатство. Потрібно вживати різноманітні мовні засоби (слова, речення тощо).
  • Виразність. Думки треба передавати яскраво й образно.

Одна з найважливіших вимог до мовлення – це його точність, що виявляється передовсім у вживанні слів відповідно до їхніх значень. Точність мовлення розвивається в роботі зі словниками.

Текст

Текст – це група речень, об’єднаних між собою собою змістом та граматично.

Змістову єдність тексту забезпечує наявність у ньому теми та головної думки.

Тема тексту – це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться.

Головна думка текту – те, заради чого його було створено (чого він навчає, до чого закликає, від чого застерігає).

Заголовок тексту стисло передає його тему або головну думку.

Граматично речення в тексті пов’язані таким чином:

– речення розташовані в певній послідовності;

– речення поєднані інтонаційно.

Будова тексту:

–  зачин (початок ); готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті.

– основна частина; розкривається  зміст тексту (його тема).

– кінцівка – завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

Тему тексту автор розкриває поступово, він переходить від однієї частини теми до іншої.

Частина загальної теми тексту називається мікротемою.

Мікротему рокривають кілька речень текту. Частина тексту, об’єднана однією мікротемою, називається абзацом. Кожен абзац записують з нового рядка. Серед речень абзацу є речення, найбільш значуще за змістом. Його називають тематичним. Це реченя передає ключову думку і містить ключові (головні для розуміння змісту) слова. Саме в цьму реченні сформульовано мікротему тексту, яка розкриває абзац. За цим реченням називаємо пункт плану тексту.

Скласти план тексту – означає визначити в тексті мікротеми, чітко та стисло їх сформулювати. Мікротеми тексту – це пункти його плану.

Речення в тексті пов’язуються за допомогою:

– займенників

– сполучників

– повторів слів

– спільнокореневих слів (точніше див. 9 клас, «Лінгвістика тексту»)

Як визначити, чи є висловлювання текстом

  • Чи пов’язані всі речення висловлювання за змістом (можна визначити тему).
  • Чи наявна у висловлювання головна думка.
  • Чи розташовані речення в певній послідовності (якщо порядок речень порушити, висловлювання втратить зміст)
  • Чи пов’язані речення висловлювання між собою за допомогою займенників, сполучників, сононімів, повторів, спільнокореневих слів.

Підготовка до переказу

Переказ буває докладний і стислий, може мати творче завдання.

Вимоги до докладного переказу:

– відтворити зміст тексту повно, нічого не випускаючи;

– передати текст послідовно, не порушуючи порядку подій;

– відтворити текст правильно (точно передати назви, імена, події та зв’язок між ними.

Як працювати над чернеткою

Прочитавши чорновий варіант переказу, замисліться:

– чи розкриває переказ тему (зміст) прочитаного чи прослуханого вами тексту?

– чи передає він головну думку запропонованого для переказу тексту?

– чи не додали ви чогось зайвого;

– чи не пропустили ви чогось, що є в тексті;

– чи відполвідає послідовність викладу думок у чорновому варіанті переказу його плану?

– чи дотримували ви абзаців. Пропуск абзацу позначте Z.

Ще раз прочитайте чернетку переказу, звертаючи увагу на

– значення слів;

– написання слів;

– уживання розділових знаків;

– повтори однакових слів замініть синонімами;

– продумайте правильність побудови речень.

Особливості побудови розповіді. Переказ тексту-розповіді.

Розповідь – це висловлювання, у якому йдеться про послідовні дії особи або предмета або про події, що відбувалися (відбуваються або відбуватимуться) в певній послідовності.

До розповіді можна поставити питання що вібулося?

Зв’язність тексту забезпечується тим, що кожне наступне речення є змістовим продовженням речення попереднього. Кожне речення включає в себе слово, яке «вбирає», повторює інформацію з попереднього речення.. Таке слово називають «відоме».

Але кожне речення вміщує й нову інформацію, якої не було в попередньому реченні. Слово, яке містить цю нову інформацію, називають «нове». У розповіді «нове» – це слова, які називають дії.

В         Н

Котигорошко взяв булаву. Він підкинув її високо в небо.

 

Опис – це висловлювання, у якому йдеться про ознаки предмета.

Опис (предмета, тварини) відповідає на питання Який? Яка? Яке?

Ці ознаки є постійними або одночасними (назвати предмет). Йдеться про ознаки всього предмета та про ознаки його окремих частин.

В         Н                Н                  В    Н       В                   Н

Кущ високий та розлогий. Гілки міцні, кора на них темна.

 

Опис предмета не слід сплутувати з оцінкою предмета, хоч оцінка, як і опис, відповідає на питання який ?

Опис предмета передає такі його ознаки, як розмір, форма, колір (сприймаємо зором), запах (сприймаємо нюхом), гучність (сприймаємо слухом) та ін.

Оцінка предмета є результатом людського мислення.

Предмет Опис предмета Оцінка предмета
Яблуко Велике, рум’яне,

Смачне, ароматне

Чудове
Соловейко Маленький, сірий,

Прудкий, голосистий

Прекрасний

Опис предмета може бути складений у науковому чи в художньому стилях.

Метанаукового опису – забезпечити точність інформації про розмір, форму, вагу, колір предмета тощо. Науковий опис здебільшого стислий, усі слова в ньому вживають у прямому значенні.

Мета художнього опису – створити образ предмета, викликати до нього певне ставлення. У такому описі використовують художні засоби: епітети, порівняння та ін. часто в художньому описі предметові складають оцінку.

Як скласти опис предмета

– Накресліть на чернетці таблицю з двох колонок. Першу назвіть «відоме», другу – «нове».

– Уважно роздивіться предмет, який треба описати.

– Визначте частини цього предмета, з’ясуйте їхні назви. Назви частин предмета впишіть у першу колонку таблиці.

– Назвіть ознаки кожної з визначених вами частин предмета. Назви ознак упишіть у другу колонку таблиці.

– Запишіть на чернетці кілька речень опису предмета . Обов’язково використовуйте «відоме» та «нове» з таблиці.

– Зосередьтеся на тому, який опис предмета ви маєте скласти: науковий чи художній.

– Якщо ви складаєте науковий опис, подбайте, щоб усі слова було вжито в прямому значенні.

– Якщо опис предмета художній, обов’язково використайте слова в переносному значенні, а також художні засоби: порівняння та епітети.

– якщо опис художній, завершіть його оцінкою предмета.

Листування  – один із видів письмового спілкування.

Лист – це писаний текст, мета якого – повідомлення про щось адресата.

Листи бувають ділові (службові) та особисті (приватні).

Ділове листування відбувається між установами або працівником і установою. Такі листи складаються за певними зразками в офіційно-діловому стилі.

Особисті листи – це листи до рідної та близької людини, до друга чи знайомого, до улюбленого письменника або актора. Такі листи не відзначаються усталеністю форми. Мовлення приватного листування невимушене. У текстах особистих листів поєднуються ознаки різних стилів, зокрема розмовного та художнього.

Як написати лист

  • Передусім обміркуйте тему свого листа: що саме хочете сповістити і наскільки детально; головну думку листа: до чого ви хочете спонукати, у чому переконати адресата.
  • Текст листа напишіть на чернетці за таким планом:
  1. Звертання (передає ваше ставлення до адресата). Привітання (засвідчує вашу ввічливість).
  2. Початок листа виявляє вашу зацікавленість станом здоров’я, настроем адресата, його справами, успіхами, а також здоров’ям та успіхами його родини, найближчих родичів.

Після цьогослід пояснити причину, що спонукала до написання листа (бажання щось з’ясувати або повідомити, про щось домовитися).

  1. Основна частина. Слід повідомити про себе,не вихваляючись, але на забуваючи підкреслити свої успіхи. Писати потрібно про те, що цікаве або корисне адресатові.
  2. Кінцівка. Побажання й прощання. Дата. Підпис.

Уважно перечитайте чорновий варіант листа – краще зробити це наступного дня. Передовсім зверніть увагу на зміст листа. Можливо, слід дещо додати або скоротити. По-друге, переконайтеся, що тон листа засвідчує повагу до адресата. Повагу й увагу передають обов’язкові у листуванні етикетні формули. Перевірте грамотність викладу: виправте допущені помилки. Особливу увагу зверніть на написання займенника Ви з великої літери.

Перепішіть лист розбірливим охайним почерком на якісному папері. Грамотно напишіть конверт.

Вітання та побажання (етикетні формули)

Доброго ранку!

Добрий день (добридень, здрастуйте, здорові будьте)!

Добрий вечір (добривечір)! Доброї ночі!

Доброго здоров‘я/

Вітаю (тебе; Вас)!

Радий (тебе; Вас) вітати!

Моє шанування!

Дозвольте Вас привітати!

Слава Україні! – відповідь: Героям слава!

Хай живе…

З приїздом Вас!

Поздоровляю Вас!

Здоровлю з…

Зичу радості, успіхів!

Віншую Вас з…

Зі святом Вас!

Вітаю з днем народження!

З настанням Нового року!

З передноворіччям! З прийдешнім Новим роком!

Бажаю (зичу) щасливого Нового року! Хай щастить у Новому році!

Будьте здорові з Новим роком!

З неділею святою будьте здорові!

Зі святом будьте здорові!

Дозвольте вітати Вас від імені…

Наше щире вітання…

Хай збудуться всі Ваші мрії!

Приклади оформлення конвертів для надсилання кореспонденції по Україні

  1. У міста:Адреса відправника: В.Ф.Кушніренко
    вул. Хрещатик, 5, кв. 20
    м. Київ, 1
    01001

Адреса одержувача:
В.В.Саленку
вул. Б. Хмельницького, 20
м. Львів,1
579015

  1. У сільську місцевість:Адреса відправника: В.А. Марченко
    вул. Леонтовича, 20, кв. 47
    м.Івано-Франківськ, 16
    76016

Адреса одержувача:                                                                                                                                                                        В.І.Тарасюку
с. Зелений Гай,
Дубинський район
Рівенська область
35612

Як готуватися до усної відповіді на уроці

– Обміркуйте тему свого висловлювання (про що будете говорити).

– Повторіть відомості з мови за підручником: уважно прочитайте правила, розгляньте таблицю (якщо є).

– Установіть послідовність викладу думок: починати треба з головного.

– До кожного правила (пункту правила) самостійно доберіть приклади.

– Дотримуючи вимог наукового стилю, «прокрутіть» відповідь подумки. Думки мають бути чітко висловлені й підтверджені прикладами.

– Подумайте, як сприйме вашу відповідь учитель. Які зауваження міг би він зробити? Урахуйте ці уявні зауваження.

Подумайте, як сприймуть вашу відповідь однокласники. Чи все їм буде зрозуміло? Які запитання можуть у них виникнути?

– Якщо маєте сумнів щодо значення або вимови якогось слова, перевірте його за словником або замініть іншим.

– Ще раз повторіть відповідь подумки, звертаючи увагу на дотримання правил орфоепії. Прослухайте себе ніби збоку. Що ви змінили б у відповіді? Зробіть це.

Особливості побудови роздуму.

У роздумі йдеться про причини дій, явищ, ознак. До роздуму можна поставити загальне питання ЧОМУ?

Роздум буває розгорнутий і стягнений.

Розгорнутий роздум складається з трьох частин.

У І частині висловлюється основна думка, яку потрібно довести, – теза.

У ІІ частині наводиться доказ (або кілька доказів) на підтвердження тези.

У ІІІ частині міститься висновок.

Чому?                                                           Що з цього?

ТЕЗА

ОСНОВНІ                                    ВИСНОВОК

ДУМКИ

Тому що,                                                                       Отже,

через те, що                                                                 таким чином

Схема стягненого роздуму

чому?

ТЕЗА                                                                                 ДОКАЗ

тому що

Як довести, що висловлювання є роздумом

– У висловлюванні пояснено причини явища (дії, ознаки), пояснено, чому…

– На доведення цієї тези подано такий доказ…

– До висловлювання можна поставити загальне питання ЧОМУ?

– Отже, висловлювання є роздумом.

Замітка

Це газетний жанр, що стисло, конкретно й оперативно повідомляє про факти, події, явища життя.

Мета замітки – поінформувати, тобто повідомити, що відбулося, де й коли. Тому текст замітки відповідає на такі питання: Що? Де? Коли?

В основу тексту замітки завжди покладено такий тип мовлення, як розповідь.Трапляються елементи роздуму або опису предметів (зовнішності людей, вигляду тварин та ін.)

Оповідання

Це невеликий розповідний художній твір про одну або кілька подій з життя персонажа.

Основним типом мовлення в оповіданні є розповідь, хоч. Зазвичай, в ньому є й описи (портрети, пейзажі, описи окремих предметів або тварин), і роздуми (автора чи персонажів).

Структура:

  • зав’язка
  • кульмінація
  • розв’язка

Зав’язка – початок розвитку зображених в оповіданні подій, те, що дає поштовх розвиткові дії.

Кульмінація – момент найвищого напруження в розвитку дій.

Розв’язка – завершення зображених в оповіданні подій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *