Презентація “Дієслова дійсного, умовного і наказового способів. Правопис знака м’якшення у дієсловах наказового способу” містить наступні слайди: Способи дієслів Дійсний спосіб Умовний спосіб Використання дієслів умовного способу Наказовий спосіб Важливо! Чергування приголосних у формі наказового способу Вживання форм наказового способу Правопис знака м’якшення у формах наказового способу
Детальніше »Безособові дієслова. Презентація
Презентація “Безособові дієслова” містить наступні слайди: Безособові дієслова – це… Безособові дієслова позначають Вживання безособових дієслів Синтаксична роль Безособові дієслова і безособові форми
Детальніше »Диктант для 7 класу “Тарас Шевченко”
Використано текст обсягом 117 сл. За Михайлом Косівим Рекомендовано для перевірки орфографічних навичок у темі “Прийменник”
Детальніше »Полювання. 7 клас. Диктант. Аудіозапис
Диктант. Українська мова. 7 клас. Читає учитель Тихомирова К.В.
Детальніше »Практична риторика, 5-11 клас
Практична риторика, 5-11 клас Спілкування – це обмін інформацією, передавання думок і почуттів однією людиною іншій. Мова необхідна, щоб: – спілкуватися (люди обмінюються думками й почуттями); – формувати думки (думки формуємо та виражаємо тільки за допомогою слів); – пізнавати світ (людина пізнає світ, здобуває знання про нього); – об’єднувати людей …
Детальніше »Службові частини мови
Службові частини мови Частини мови поділяються на самостійні (повнозначні) та службові. Самостійні – мають лексичне значення(означають предмети, їхні ознаки, кількість. Дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо – є членами речення – відповідають на питання Службові (прийменник , сполучник, частка) – не мають лексичного значення, – не відповідають на питання …
Детальніше »Вигук
Вигук Вигук – особлива частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх. Граматики минулих часів називали вигуки межислів’ями. 1907 року Є.Тимченко вжив термін вигук. Вигуки, що передають почуття, не називають їх так, як іменники, дієслова або прислівники (ой, ах, ого, овва, тьфу, іч, фе, ой боже, матінко моя…). …
Детальніше »Дієприслівник
Дієприслівник Дієприслівник – особлива незмінна форма дієслова, що називає додаткову дію, яка супроводить іншу, основну дію. Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ? (кажучи, наздоганяючи)та ЩО ЗРОБИВШИ? (сказавши, наздогнавши). Дієприслівник – незмінна форма, тому закінчення не має. У кінці дієприслівників завжди пишемо И. Дії, названі дієсловом-присудком (основна) та дієприслівником (супровідна), виконуються …
Детальніше »Дієприкметник
Дієприкметник – особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом (зроблений – такий,що його зробили; міцніючий – такий, що міцніє) Дієприкметник поєднує у собі ознаки прикметника та дієслова. До прикметника дієприкметник подібний тим, що: відповідає на питання ЯКИЙ? ЯКА? ЯКЕ? ЯКІ? змінюється за родами, числами, відмінками; стоїть …
Детальніше »Дієслово
Дієслово Дієслово – самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зроблять? що зробили? тощо. Дієслова означають: конкретну фізичну дію (будувати, креслити); стан (спати, стояти); вияви ознаки (білити, блищати); процес мовлення й мислення (розповідати, міркувати); стосунки між людьми, …
Детальніше »