Нове на сайті
Download Free FREE High-quality Joomla! Designs • Premium Joomla 3 Templates BIGtheme.net
Головна / Дистанційне навчання / Іван Котляревський. Уроки під час дистанційного навчання. 9 клас

Іван Котляревський. Уроки під час дистанційного навчання. 9 клас

Українська література: підруч. для 9 кл. загальноссвіт.навч. закл. / Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2017.

Урок №1

Освіта – це те, що більшість отримує, 

багато хто передає та лише деякі мають.

 Карл Краус

Тема: Іван Котляревський. Творчість письменника – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч.

  1. Прочитати статтю підручника на с. 79

2. Вивчити матеріали презентації учителя, присвяченій І.П.Котляревському

3. Для поглибленого вивчення біографії та складання біографічної таблиці скористайтесь матеріалами сайту учителя.

4. Читання розділів 1-2 «Енеїди»

Аудіокнига

Частина 1      

Частина 2      

 Читати твір повністю, користуючись сайтом учителя

Для повного прочитання твору не забудьте перейти за посиланням (Див. внизу кнопку «Перейти за посиланням»)

5. Домашнє завдання.

  • Скласти біографічну таблицю І.Котляревського
  • Знати зміст 1-2 розділів.
  • Виписати цитати із 1-2 розділів до образів Енея, троянців, богів, Дідони (по 1-2 цитаті до кожного образу)

Урок №2

Те, що ми знаємо, – обмежено, 

а те, що ми не знаємо, – нескінченно.

 П’єр-Симон Лаплас

Тема: “Енеїда”. Історія появи твору.

  1. Історія видання “Енеїди” І.П. Котляревського
  • Прочитайте і коротко законспектуйте статтю підручника на с. 89-90

2. Коментар учителя.

Більше двох десятків років працював І. Котляревський над поемою, але повністю видрукуваної за життя так і не побачив. 

Основою для “Енеїди” І. Котляревського стала однойменна поема Публія Вергілія Марона (70-19 рр. до нашої ери). Імовірно, що цей твір І. Котляревський прочитав, ще навчаючись у Полтавській семінарії.” Я над малороссийской “Энеидой” 26 лет баюшки баю, а, надеюсь, что воскреснет…”.  (писав у листі до у листі до до російського письменника М.І. Гнєдича від 27 грудня 1821 року). Отже, початком праці І. Котляревського над “Енеїдою” є 1794 рік.

Твір Публія Вергілія Марона був об’єктом уваги, інтерпретації та пародіювання не тільки для І.П. Котляревського. Ще в добу Відродження, коли з’явився бурлескний жанр, вийшла друком перша травестійна “Енеїда переодягнена” італійського поета Д. Ляллі. Не менше відомою є травестія французького поета П. Скаррона “Вергілій переодягнений”. Відомі також “переодягнені” “Енеїди” німецьких письменників Й. Міхаеліса (1771) та І. Блюмауера (1783-1786 рр.). У 1791 році видрукував дві частини своєї травестії “Вергилиева Энеида, вывороченная наизнанку” російський поет М. Осипов. Пізніше було видано ще дві частини цього твору, які завершив поет 0. Котельницький. Перекладав “Енеїду” російською мовою і придворний поет В. Петров. На його переклад відомі епіграми та пародії В. Майкова –”Елисей, или роздраженный Вакх”, які високо оцінив О. Пушкін. 

3. Теорія літератури.

  • Запишіть із підручника визначення алюзії, травестії, бурлеску, пародії.

4. Літературний паспорт (записати).

І.П.Котляревський. “Енеїда”

Тема: змалювання життя українського суспільства кінця XVIII ст.   

 Ідея: утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, куль­тури, волелюбності; засудження негативних соціальних явищ українського суспільства кінця XVIII ст.

Жанр: епічна бурлескно-травестійна поема (епічна — бо в ній події подаються в розповідній формі; травестійна — бо античні герої «перевдягнені» в україн­ське вбрання, перенесені в історичні умови українського життя; бурлеск­на — бо події і люди змальовуються здебільшого в жартівливо-знижуваль­ному тоні).  

Віршовий розмір: чотиристопний ямб. 

І. Котляревський уперше в Україні написав епічний твір силабо-тонічним віршем (ямбом), найбільш відповідним для українсь­кої мови розміром.  

5. Опрацювання наступних частин “Енеїди”.

Аудіокнига

3 частина  

4 частина   

Повний текст твору читати на сайті учителя. Для читання наступних частин перейти внизу сторінки за посиланням.

6. Домашня робота:

  • Законспектувати с. 89-90.
  • Записати теорію літератури та літературний паспорт.
  • Знати зміст 1-4 частин “Енеїди”.

Урок №3

Не вірте тим, хто стверджує, ніби освіта – привілей людей вільних, а вірте філософам, які кажуть, що тільки освічені люди вільні.

 Епіктет

Тема: Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в поемі І.Котляревського “Енеїда”. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картини пекла)

  1. Новий матеріал

Презентація вчителя.

  • Законспектуйте поданий матеріал, випишіть цитати.

2. Проблематика твору.

Підручник, с. 90 (переписати)

3. Опрацювання останніх частин твору.

Аудіокнига.

Частина 5   

Частина 6   

Читати повністю твір (скористайтесь матеріалами сайту учителя)

4. Домашнє завдання.

  • Висловіть свої враження від створення картини пекла у поемі “Енеїда” Котляревського.

Урок №4

Блаженство тіла полягає в здоров’ї, а блаженство розуму – у знанні. Фалес

Тема: Провідні проблеми і мотиви твору. Характеристика героїв поеми, образ Енея.

  1. Новий матеріал. Презентація вчителя.

2. Опрацювати матеріал підручника на с. 93-94

3. Із презентації записати основні риси характеру Енея у вигляді плану.

4. Із презентації виписати небожителів – олімпійських богів (хто вони) та земних героїв (хто вони).

5. Виписати цитати до образів Сивіли, Анхіза, Зевса, Юнони, Венери, Дідони та ін. (за бажанням).

6. Домашнє завдання.

  • План до образу Енея.
  • Записати усіх героїв Енеїди.
  • Цитати до вказаних образів.
  • Прочитати драму І.Котляревського “Наталка Полтавка”

Матеріал №5

Добре тому, хто навчився вчитися. 

Менандр

Тема: Соціально-побутова драма “Наталка Полтавка” – перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя

  1. Вікторина за “Енеїдою” І.П. Котляревського.
  • Відкрийте за посиланням складений учителем тест, на відповіді можна натискати. Правильна відповідь підсвічується зеленим після натискання синьої кнопки у нижньому кутку екрана (галочки), що позначає перехід до наступного завдання.  З’явиться стрілочка у тому ж кутку.
  • Якщо вам результат не подобається, пройдіть вікторину ще раз за посиланням.
  • Останню сторінку сфотографуйте або зробіть скріншот та надішліть потім на пошту 

2. Опрацювання статті підручника на с. 113-114

3. Додатковий матеріал (Законспектувати)

Ще одним досягненням Котляревського стала його п’єса «НАТАЛКА ПОЛТАВКА». Причина її написання була дуже проста: ставши директором Полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за допомогою абстрактно-логічного узагальнення показувала подвиги й страждання видатних людей, та комедії, де об’єктом смішного виступав народ, у п’єсах І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як герої, гідні поваги й наслідування. П’єса «Наталка Полтавка» — це пер­ший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є «праматір’ю українського народного театру». П’єса була написана у 1819 році, але майже два десятиліття не друкувалася і поширювалася се­ред народу в рукописному вигляді. Найдавніший і найавторитетніший список, що зберігся, 1821 року. Вперше «Наталку Полтавку» було поставлено 1819 року в Полтаві за участі знаменитого ак­тора Михайла Щепкіна. З цього часу починається сценічне життя безсмертної «української опери на дві дії», як назвав її сам автор. 21 січня 1821 року «Наталку Полтавку» було поставлено в Хар­ківському театрі. Вперше п’єсу надрукував відомий філолог-славіст Ізмаїл Срезневський 1838 року в «Украинском сборнике».

4. Літературний паспорт твору (Записати)

Іван Котляревський “Наталка Полтавка”

Тема: драма кохання бідної україн­ської дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя.

Ідея: втілення народного ідеалу української дівчини, її моральної краси; засу­дження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки в образах ви­борного і возного. 

Жанр: драма (“малоросійська опера”)

Художній напрям:  поєднання ознак сентименталізму та просвітницького реалізму. 

Герої: Наталка, Петро, Терпилиха, Микола, возний Тетерваковський і виборний Макогоненко.

5. Перегляд кінофільму за драмою “Наталка Полтавка”

  • Скористайтесь матеріалами сайту учителя.

6. Прочитайте твір скорочено у підручнику (с. 96-113)

7. Повна версія твору (скористайтесь матеріалами сайту учителя)

8. Домашнє завдання.

  • Законспектувати матеріал підручника та додаткові матеріали, літературний паспорт.
  • Знати зміст драми “Наталка Полтавка”.
  • Виписати цитати до образу Наталки.

Урок №5

Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи. 

Шарль Луї Монтеск’є

Тема: Наталка як уособлення найкращих рис української жінки. Гумористичні засоби у творі

  1. Опитування за змістом драми і.Котляревського “Наталка Полтавка”.

1. Оберіть правильну відповідь і запишіть її:

а) І. Котляревський став автором першої байки в українській літературі 

б)  У творчості Котляревського поєдналися риси бароко й сентименталізму 

в) В І. Котляревський став автором першого драматичного твору нової     української літератури 

г)  І. Котляревський започаткував стиль реалізму в українській літературі 

д) І. Котляревський написав перший роман у новій українській літературі 

2. Нововведенням стало у драмі “Наталка Полтавка”, що… (продовжити речення)

  • в ній діють античні герої 
  • автор показав просту дівчину як еталон українки 
  • це був перший твір українською мовою 
  • в ній використано алегоричні образи 
  • автор вперше показав український побут 

3. У драмі “Наталка Полтавка” поєдналися риси літературних стилів …(продовжити речення)

  • реалізму й класицизму 
  • модернізму й класицизму 
  • сентименталізму й романтизму 
  • імпресіонізму й класицизму 
  •  сентименталізму й класицизму

4. Проблематика твору (запишіть усі правильні варіанти)

  • проблеми митця і суспільства 
  • батьків і дітей 
  • любовного трикутника 
  •  вірності в коханні 
  •  соціальної нерівності

5. Де відбуваються події у драмі? (Дати повну відповідь)

  • на Харківщині біля річки Оскіл 
  •  на Сумщині біля річки Донець 
  •  на Полтавщині біля річки Ворскла 
  •  на Рівненщині біля річки Прип’ять 
  •  на Київщині біля Дніпра 

6. Чию пісню використав І.Котляревський на початку твору? (Напишіть ще її назву)

  • власного авторства 
  •  невідомого автора 
  •  народну 
  •  Марусі Чурай 
  • Г. Сковороди  

Кожна відповідь оцінюється у 2б.

2. Характеристика образів драми.

  • Прочитайте статтю у підручнику на с. 114-116

Додатковий матеріал. (Законспектувати стисло)

Центральною фігурою п’єси “Наталка Полтавка” є проста українська дівчина Наталка. За деякий час до початку дії п’єси вона з матір’ю переїхала до села із Полтави, але тут, у селі, її вже знають як добру, роботящу і чесну дівчину. “Золото, а не дівка!” — так характеризує Наталку виборний і додає, що вона своєю працею утримує і себе, і свою матір. Звичайно, що така гарна й красива дівчина привертає до себе увагу парубків. Але всім вона відмовляє, бо чекає повернення із мандрів свого коханого — Петра.

Вже з першої появи Наталки читач розуміє, що перед ним — яскрава особистість, дівчина розумна й щира. Вона дає гідну відповідь на залицяння хитрого “юристи” возного Тетерваковського, підкреслюючи, що все її багатство — це добре ім’я.

Ось як каже про себе сама героїня: “Небагата я і проста, но чесного роду, Не боюся прясти, шити і носити воду”. Наталка усвідомлює власну гідність і не хоче заради багатства та забезпеченого майбутнього поступатися власним щастям. Але дівчина любить і свою матір, а тому заради її спокою погоджується одружитися з нелюбом. Але ця згода не може примусити Наталку відмовитися від кохання. І коли Петро, нарешті, повертається, саме Наталка виявляється здатною на рішучі дії — їй, за її власними словами, краще буде у Ворсклу кинутися, ніж стати жінкою возного.

Протягом усієї п’єси ми жодного разу не бачимо, щоб Наталка байдикувала: вона ходить по воду, шиє… Мова дівчини багата, красива і співуча: Наталка раз у раз використовує влучні й дотепні народні прислів’я та приказки.

В образі Наталки Полтавки втілені найкращі риси української дівчини: щирість, скромність, доброта, чесність, вірність коханому, любов до рідних. А ще автор підкреслює її рішучість і наполегливість у боротьбі за власне щастя. Можна стверджувати, що Наталка — ідеал селянської дівчини. Властиві їй загальнолюдські цінності роблять цю героїню улюбленицею не одного покоління читачів і глядачів.

Возний 

Автор  характеризує возного вустами Миколи як «юриста завзятого і хапуна такого, що і з рідного батька злупить». Цей образ є дещо шаржованим, але цілком реалістичним.

Мова возного є сумішшю канцеляризмів, старослов’янізмів, юридичних термінів, казенно-судової лексики . Це додає комічного ефекту, адже прості думки він виказує не зрозумілими для простих людей словами. Характерним у цьому плані є його освідчення в коханні до Наталки: «Бачив я многих — і ліпообразних, і багатих, но серце моє не імієть — теє-то як його — к ним поползновенія. Ти одна заложила ему позов на вічнії роки, і душа моя ежечасно волаєть тебе і послі нищпорной даже години». Наталка відверто признається, що такої дуже «вченої» канцелярської мови вона не розуміє, і возний раптом заговорив простою, ясною й дохідливою мовою: «Так знай же, що я тебе давно уже – теє-то як його — полюбив, як тільки ви перейшли жити в наше село». Але потім, ніби схаменувшись, знову повертається до своїх канцеляризмів: «Моїх діл околичноеті, возникающії із неудобних обстоятельств, удерживали соділати признаніє перед тобою». 

Через мову возний хоче показати свою освіченість, письменність, а, отже, свою зверхність над простим народом.

Але все ж таки образ возного неоднозначний. З одного боку, це хапуга, здирник і бюрократ, а з іншого — людина, здатна на щирі почуття й великодушні вчинки. Промовистою у цьому плані є сцена, у якій возний «перероджується» і відступається від Наталки. Він висловлює сентенцію, що «великодушной поступок всякіїстрасті в нас переиливаєть». І себе він вважає здатним на добрі діла: «Я — возний і признаюсь, что от рожденія моего расположен к добрим ділам, но, за недосужностію по должності і за другими клопотами, доселі ні одного не зділал. Поступок Петра, толіко усердний і без примісу ухищренія, подвигаєть мене нанижеслідующеє…», «Я одказуюсь од Наталки і уступаю її Петру во вічноє і потомственное владініє з тим, щоб зробив її благополучною».   

Виборний Макогоненко — представник сільської влади. «Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…» — каже про нього дотепний Микола. Та й возний характеризує Макогоненка як людину, яка вміє «увернутись: хитро, мудро, недорогим коштом». А отже, найвиразніша риса виборного — Крутійство. Виборний добре розуміється в людях. Про це свідчить і його глибока, прониклива і повна характеристика Наталки («Золото — не дівка)»), і докладні відомості про Наталчину матір, які він розповідає возному, і власні думки про Петра. 

Щоб умовити Наталку вийти за возного, Макогоненко дуже хитро ваде переговори, залякуючи її гіркою долею «вічної дівки» і прославляючи возного як доброго жениха. Така нещирість і користолюбство, В одного боку, викликають антипатію у глядача, проте виборний — неоднозначний персонаж. Він виявляє симпатію до простих бідних людей і зневажає чиновників-хабарників, яких називає «п’явками», відмовляється брехати на користь возного, бо брехня — «то гріх». До того ж у побуті виборний — товариська людина, весела і жартівлива. А отже, в образі виборного Макогоненка більше позитивних рис, ніж негативних. 

У мові виборного є багато приказок, прислів’їв, дотепних виразів, наприклад: «Лучше живий хорунжий, як мертвий сотник»; «Вже куди не кинь, то клин»; «Удар лихом об землю» та інші обірвані речення, недомовки є також виявом дотепності цього персонажу. Николаева Виктория,Лопатьева Полина,Пилипенко Валерия 

Возний — людина освічена, обізнана з театром, літературою. Про його освіченість говорить і мова — книжна, повна складних слів та зворотів. Вона виділяє цього героя з поміж інших, підкрес­лює його колоритність. Тетерваковський ознайомлений з творчістю Сковороди, він навіть співає пісню «Всякому городу нрав і права», правда, дещо адаптовану під нові умови життя:

Всяк, хто не маже, то дуже скрипить,    І

Хто не лукавить, то ззаду сидить;

Всякого рот дере лозина суха —

Хто ж єсть на світі, щоб був без гріха?

Цією піснею він характеризує себе як здатну на лицемірство і(брехню людину, не кращі характеристики ми чуємо й від інших: «хитрун», «хабарник». Проте останньої оцінки він не виправдо­вує — Котляревський не зображає ситуації, де б Тетерваковський вимагав хабара.

Возний живе за законами сучасності, він — дитя свого часу, тому й змушений крутити та обманювати, але здатний він і на добрі.

Макогоненко нерідко зловживав своєю владою, а возний Тетерваковський — хапун такий, «що і з рідного батька злупить». Але не все так просто й однозначно, бо наділяє письменник своїх героїв і гарними рисами. На усіх образах можна простежити вплив просвіт­ницького реалізму на творчість І. Котляревського. Особливість цього напрямку полягала в тому, що письменник намагався в кожній людині знайти щось хороше, притаманне їй від природи.

Макогоненко любить випити, поживитись за чужий рахунок, може вдатися до шантажу й погроз, але здатен він неупереджено оцінити людину, незважаючи на її соціальний статус. Виборний хоча й знає, що «брехать і обманювать других — од Бога гріх, а од людей сором», частенько вдається до цих засобів. Саме так він до­магається згоди Терпилихи на шлюб Наталки та возного. Звичай­но, він тонко відчуває, «куди вітер віє» і з ким потрібно товаришу­вати, тому й намагається догодити Тетерваковському, проте тепло ставиться до бідної Наталки, а іноді може піджартувати й над воз­ним. Згадаймо лише його пісеньку «Ой під вишнею, під черешнею», вона може звучати як натяк на вікову невідповідність між возним та Наталкою.

3. Домашнє завдання.

  • Вивчити с.  114-116; конспект прочитаного
  • Відповісти на завдання 1 уроку (письмово и повністю переписати речення-відповідь)
  • Виписати цитати до образів возного і виборного.

Урок №6

Велич людини в її здатності мислити. 

Блез Паскаль

Тема: Роль і функція пісень у драмі “Наталка Полтавка”

  1. Презентація вчителя “Сценічна доля драми І.П.Котляревського “Наталка Полтавка”

2/ Пісні, використані у драмі “Наталка Полтавка” (Переписати)

1. “Віють вітри, віють буйні” – співає Наталка автор Маруся Чурай

2. “От юних літ не знал я любові” – співає Возний обробка твору Г. Сковороди

3. “Видно шляхи полтавськії…” – співає Наталка  автор І.Котляревський

4. “Дід рудий, баба руда” – співають Наталка, возний і виборний  народна пісня без змін

5. “Ой під вишнею, під черешнею” – співає виборний народна пісня без змін

6. “Всякому городу нрав і права” – співає возний обробка твору Г. Сковороди

7. “Ой доля людськая …” – співають виборний і возний обробка твору Г. Сковороди

8. “Ой мати, мати!” – співає Наталка  автор І.Котляревський

9. “Чи я тобі, дочко, не добра желаю” – співає Терпилиха  автор І.Котляревський

10. “Ей, Наталко не дрочися!” – співають Виборний, Терпилиха і Наталка  автор І.Котляревський

11. “Чого ж вода каламутна…” – співає Наталка  автор І.Котляревський

12. “Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві” – співає Микола  народна пісня без змін

13. “Сонце низенько” – співає Петро обробка народної пісні І.Котляревським

14. “Вітер віє горою” – співає Микола обробка народної пісні І.Котляревським

15. “У сусіда хата біла” – співає Петро  народна пісня без змін

16. “Та йшов козак з Дону” – співає Петро  народна пісня без змін

17. “Що за того Петруся” – співає Микола (не пронумеровано в тексті)  обробка народної пісні І.Котляревським

18. “Поблукавши, мій Петрусь” – співає Микола (не пронумеровано в тексті) автор І.Котляревський

19. “Підеш, Петре, до тієї, яку тепер любиш” – співають Наталка і Петро  автор І.Котляревський

20. “Ворскло річка” – співає Микола обробка народної пісні І.Котляревським

21. “Ой я дівчина Полтавка” – співає Наталка  автор І.Котляревський

22. “Начинаймо веселиться” – співає хор  автор І.Котляревський

3. Роль пісень у драмі. (Законспектувати)

“Наталку Полтавку” І. Котляревського називають “праматір’ю українського театру”. Справді, саме з цього твору починається наша драматургія, саме ця полтавська дівчина відкрила галерею образів прекрасних українок, якими так захоплювався цілий світ. Важко знайти твір, який мав би таке довге і щасливе життя. Мабуть, немає в Україні театру, де б не зверталися до цієї п’єси. Усе в ній приваблює: і чудова мова, і виразні діалоги, і зворушлива історія кохання… Та є ще одна причина величезної популярності “Наталки Полтавки” — мелодійні пісні, створені видатним українським композитором М. В. Лисенком. Завдяки чарівній музиці “Наталка Полтавка” стала улюбленою оперою, яку хочеться не лише дивитися, а ще й слухати й насолоджуватися.

Роль пісень у драмі І. Котляревського надзвичайно важлива. По-перше, вони створені на основі народних, що забезпечило п’єсі неповторну атмосферу, задушевну й урочисту, веселу і серйозну. Не можуть не зворушити пісня Наталки “Віють вітри” і пісня Петра “Сонце низенько”. А як люблять у народі дотепну пісню виборного “Ой під вишнею, під черешнею”!

Та головне, що всі пісні тісно пов’язані з образами героїв, допомагають їм висловити свої почуття, розкрити свій характер.

“Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться. О, як болить моє серце, а сльози не ллються”, — співає Наталка, розповідаючи свою сумну історію, ділиться своїм горем і надією побачити милого. А в кінці п’єси, дочекавшись Петра, Наталка сяє радістю, тепер її пісня бадьора й оптимістична:

Я з Петром своїм щаслива,

І весела, і жартівлива.

Я Петра люблю душею,

Він один владіє нею.

Пісня стала своєрідним дзеркалом характеру возного. Досить послухати “Всякому городу нрав і права”, щоб зрозуміти цю людину, її життєву філософію:

Всякий, хто вище, то нижчого гне, —

Дужий безсильного давить і жме,

Бідний багатого певний слуга,

Кориться, гнеться пред ним, як дуга.

Нечесний, підступний возний виправдовує свої ганебні вчинки в ставленні до інших людей нібито незмінним законом: “Хто ж єсть на світі, щоб був без гріха?..”

І зовсім інші ідеали в Петра й Миколи. Вони шанують правду, вірність, цінують мужність і стійкість. Саме про це пісня Миколи про Ворсклу, в якій прославляється козацька доблесть у боротьбі з ворогами рідного краю.

І. П. Котляревський недаремно вважається “батьком української літератури”. Він усе робив першим: звернувся до живої народної мови, відтворив український національний побут, оспівав душевну красу простої людини-трудівника, висміяв лицемірство, підступність і безсердечність панства. А в “Наталці Полтавці” письменник вперше так широко використав народно-пісенне багатство українців. Пісні героїв п’єси сповнені краси й ніжності, мудрості й мелодійності. Саме ці риси притаманні українському народові, чиє безсмертя стверджував своїми творами І. П. Котляревський.

4. Домашнє завдання.

  • Вивчити виконаний конспект уроку.
  • Читати Г.Квітка-Основ’яненко “Маруся”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *